ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777

Browse

Subject: search.filters.subject.готовність

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ
    (2023) Зубцова, Ю. Є.; Zubtsova, Y. Y.
    Теоретично обґрунтувати проблему впровадження діяльнісного підходу в освітній процес та окреслити шляхи підвищення готовності вчителів початкових класів до його реалізації. Методи. Під час наукового пошуку було використано методи аналізу психолого-педагогічної літератури, узагальнення підходів до визначення ключових понять; систематизації емпіричної інформації; методи порівняльного аналізу; інтерпретації та узагальнення фактів. Результати. Психологічна готовність як психічний стан та стійка характеристика особистості проявляється на тлі загальної активності суб’єкта та формується в процесі діяльності. У контексті впровадження діяльнісного підходу в освітній процес початкової школи важливою є готовність учителя до інноваційної діяльності, яка має стати для нього внутрішньою потребою та набути стійкого і дієвого характеру. Діяльнісний підхід має бути спрямований на формування у дітей ключових компетентностей, наскрізних умінь та вимагає від педагога усвідомлення особливостей змісту навчальної діяльності, її закономірностей, механізмів та етапів формування навчальних дій. У межах упровадження діяльнісного підходу вчителі мають забезпечити мотивацію навчально-пізнавальної діяльності; заохочувати ставити відкриті запитання; навчити учнів оперувати знаннями та вибирати способи дій; формувати вміння ставити перед собою цілі, знаходити варіанти вирішення завдання; навчити здійснювати рефлексивну оцінку дій. Шляхами підвищення рівня готовності вчителів до впровадження діяльнісного підходу визначено: формування у вчителів мотивації щодо застосування діяльнісного підходу в освітньому процесі; підвищення рівня обізнаності щодо шляхів реалізації діяльнісного підходу; забезпечення науково-методичного супроводу впровадження діяльнісного підходу. Висновки. Готовність педагога до впровадження діяльнісного підходу – це інтегративна якість особистості, що включає знання про особливості та шляхи реалізації діяльнісного підходу; стійку мотивацію до його впровадження; уміння та навички, які забезпечують підвищення активності молодших школярів в освітньому процесі, формування компетентностей та наскрізних умінь. Purpose. Scientifically substantiate the problem of implementation of activity approach into the educational process and outline ways to increase the readiness of primary school teachers for its implementation. Methods. During the scientific research, methods of analysis of psychological and pedagogical literature, generalization of approaches to the definition of key concepts were used; systematization of empirical information; methods of comparative analysis; interpretation and synthesis of facts. Results. Psychological readiness as a mental state and a stable characteristic of the personality is manifested in the background of the general activity of the subject and is formed in the process of activity. In the context of introducing an activity approach to the educational process of primary school, teacher's readiness for innovation is important, it should become an internal need for them and acquire a stable and effective character. The activity approach should be focused on the formation of key competencies and cross-cutting skills in children and requires the teacher to be aware of the features of the content of educational activities, its laws, mechanisms and stages of the formation of educational activities. As part of the implementation of the activity approach, teachers should provide motivation for educational and cognitive activity; encourage open-ended questions; teach students to operate with knowledge and choose ways of action; form the ability to set goals, find solutions to the problem; teach to carry out a reflexive assessment of actions. Ways to increase the level of teachers' readiness to implement the activity approach are: formation of teachers' motivation to apply the activity approach in the educational process; raising awareness of ways to implement the activity approach; providing scientific and methodological support for the implementation of the activity approach. Conclusions. The readiness of the teacher to implement the activity approach is an integrative quality of the individual, including knowledge about the features and ways of implementation of activity approach; stable motivation for its implementation; skills and abilities that ensure an increase in the activity of younger students in the educational process, formation of competencies and cross-cutting-skills.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПОНЯТІЙНИЙ ТЕЗАУРУС ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
    (2019) Самборська, О. Д.; Samborska, O.
    Стаття присвячена аналізу сучасних освітніх визначень: інформаційно-комунікаційна компетентність, ІКТ-компетентність, інформатична компетентність, інформаційно- цифрова компетентність, цифрова компетентність. Розглянуто зміст інформаційно- цифрової компетентності педагогічного працівника початкової освіти та подана авторська інтерпретація складових компонентів зазначеної компетентності. На думку автора, термін «інформаційно-цифрова компетентність педагогічного працівника початкової освіти» передбачає здатність учителя впевнено та раціонально використовувати інформаційно-цифрові технології (додатки, програми та послуги) у процесі освітньої діяльності серед учнів початкової школи з метою більш ефективної педагогічної діяльності та формування відповідних навичок і вмінь в учнів із молодшого шкільного віку. На підставі вивчення вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, державних нормативно-правових документів, автор стверджує, що названі поняття виходять за межі технологічної або цифрової галузі. Вони стосуються широкого кола освітніх, культурологічних, соціально-гуманітарних та інших аспектів. Також описано етапи формування інформаційно-цифрової компетентності, що містить у своєму складі три компоненти: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний. Знаннєвий (когнітивний) компонент передбачає активізацію процесу теоретичної підготовки. Діяльнісний (практико- орієнтований) компонент передбачає надбання практичних умінь та навичок у сфері використання інформаційно-цифрових технологій. Ціннісний компонент передбачає засвоєння переваг використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також розуміння визначальної ролі ІКТ у сучасній системі освіти. Визначено низку навичок, що формуються на кожному етапі.