ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4 results
Search Results
Item ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ УЯВЛЕНЬ ПРО ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ: ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ(2024) Горбань, В. І.У статті аналізується сучасні теоретичні підходи до вивчення категорії «життєстійкості». Надається аналіз наукових концепцій, теорій та структури цього поняття, наводиться порівняння з поняттям резильєнтності. The article analyzes modern theoretical approaches to studying the category of "sustainability". An analysis of scientific concepts, theories and structure of this concept is given, a comparison with the concept of resilience is given.Item RESILIENCE IN THE CHANGED CONDITIONS OF EDUCATIONAL AND PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS OF A SOCIONOMIC PROFILE(2024) Koval*, O.; Коваль*, O.; Fomina, I.; Фоміна, I.; Golub, Iu.; Голуб, Ю.; Ozerov, D.; Озеров, Д.The aim is to research the relationship between respondents' resilience and key indicators of educa tional and professional training in the changed con ditions of the educational environment. The sample was made up of first- and second-level higher educa tion students studying at Ukrainian universities, who belong to future specialists in a socionomic profile, and at the time of the study, the educational process of these universities underwent significant trans formational changes. General sample parameters: number of respondents (n=243); age range – from 18 to 36 years; descriptive frequency characteris tics of age (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tests were applied: “Resilience Scale” (CD-RISC-10) (Connor & Davidson, 2003); the “Dispositional characteristics of personality self-development” (DCPS) (Kuzikova, 2017); question naire “Hardiness Survey” (Maddi & Khoshaba, 1994) and the grade point average according to the results of the 2022-2023 academic year. Results. It was estab lished that there are no significant differences between the psychological content parameters of resilience, hardiness and key indicators of educational and pro fessional training of bachelors and master’s students according to the Mann-Whitney (U) criterion. It was found that resilience has five statistically significant correlations with the researched parameters (p<.050; p<.010): need for self-development; conditions of self-development; engagement; control; challenge; general level of hardiness. Comparison of low (group I) and high (group II) levels of resilience demonstrated the superiority of group II in five parameters (р<.050; р<.010): need for self-development (U=149.500; p=.000); conditions of self-development (U=134.000; p=.000); mechanisms of self-development (U=198.500; p=.038); general level of self-development (U=178.500; p=.000) and engagement (U=145.500; p=.000). Dis cussion and сonclusions. It was proven that students with a high level of resilience are able to develop under any circumstances, and negative events, critical situa tions and changed conditions are perceived by them as another stage of challenge. It was recommended to implement the received scientific facts into teaching, organizational and pedagogical work. Метою є дослідження зв’язку резильєнтності рес пондентів із ключовими показниками навчаль но-професійної підготовки у змінених умовах освіт нього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагнос тичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність зна чущих відмінностей між психологічними змісто вими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’яз ків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залу ченість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемон струвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рів нем резильєнтності здатні розвиватися за будь яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані нау кові факти впровадити у викладацьку і організацій но-педагогічну роботу.Item A person’s quality of life and features of its measurement(2020) Chykhantsova, O. A.; Чиханцова, О. А.The article conveys the results of a practical evaluation of the methods of psychodiagnostics (n=117) under the framework of studying a person’s quality of life by applying the author’s questionnaire. The purpose of the research is to examine the value of the assessment of quality of life for its further use and specify the level of human quality of life as a psychological category. Research methods: the author’s questionnaire, standardized tests, correlation analysis, descriptive statistics. Results. It is presented the author’s model of quality of life which is based on the idea that the actual value of quality of life is reflected in the subjective feelings of an individual, and these feelings are developed through the prism of specific objective conditions. The article identifies the psychological features and indices which clarify the parameters of manifestation of the quality of life. It is introduced the standardization of the author’s method “Person’s Quality of Life Questionnaire”, which consists of 16 statements, and presented the results of a practical evaluation of the method. The distribution of the levels of quality of life has the following points: a low level of quality of life – 16-56 points, an average level of quality of life – 57-58 points, a high level of quality of life – 86-112 points. The measurement of quality of life is grounded on a person’s assessment of his or her physical, mental, social and economic well-being. The reliability of the methods of studying the person’s quality of life is high (α = .802). The author’s method is investigative and thus, doesn’t estimate the degree of manifestation of the measured parameters, their standardizing. However, it allows defining the descriptive, qualitative, quantitative characteristics of the features under study. A positive interrelation between the indicators of the quality of life and hardiness (=.736; p≤.01), satisfaction with life (=.707; p≤.01), subjective happiness (=.659; p≤.01) and self-efficacy (=.629; p≤.05) is found out. Conclusions. It has been determined such constituents of a person’s quality of life as subjective and objective and highlighted a particular significance of the very subjective assessment of the quality of life for the mental health of an individual. У статті представлені результати апробації психодіагностичної методики (n=117) на вивчення якості життя особистості з використанням авторського опитувальника. Метою є дослідження значення оцінки якості життя для подальшого його використання та визначення рівня якості життя людини як психологічної категорії. Методи дослідження: авторський опитувальник, тести зі стандартизованими анкетами, кореляційний аналіз, описові статистики. Результати. Представлено авторську модель якості життя, в основі якої є твердження, що дійсне значення якості життя відображене в суб’єктивних відчуттях людини, а ці відчуття формуються на основі конкретних об’єктивних умов і визначено психологічні ознаки та показники, які конкретизують параметри прояву якості життя. Представлено стандартизацію авторської методики “Опитувальник якості життя особистості”, який містить 16 тверджень та наведено результати апробації даної методики. Розподіл рівнів якості життя має наступні бали: низький рівень якості життя – 16-56 балів, середній рівень якості життя – 57-58 балів, високий рівень якості життя – 86-112 балів. Вимірювання якості життя ґрунтується на оцінці людиною рівня свого добробуту в фізичному, психічному, соціальному і економічному відношеннях. Надійність методики вивчення якості життя особистості є високою (α = .802). Авторська методика є дослідницькою, тому не визначає ступінь вираженості діагностованих параметрів, їх нормування, хоча дозволяє визначити змістові, якісні, кількісні характеристики досліджуваних якостей. Виявлено позитивний взаємозв’язок між показниками якості життя та життєстійкістю(=.736; p≤.01), задоволеністю життям(=.707; p≤.01), суб’єктивним щастям (=.659; p≤.01) і самоефективністю (=.629; p≤.05). Висновки. Визначено складові якості життя особистості такі як суб’єктивна та об’єктивна і підкреслено особливу значимість саме суб'єктивної оцінки якості життя для психічного здоров'я людини.Item ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ(2019) Чхаідзе, А. О.; Самкова, О. М.; Chkhaidze, А. О.; Samkova, О. М.У статті подано огляд проблеми психологічної стійкості, основних умов збереження психологічної стійкості та факторів, що формують психологічну стійкість особистості. Спираючись на наукові джерела, ми визначили, що психологічна стійкість – це цілісна характеристика особистості, що забезпечує її стійкість до фрустраційного і стресогенного впливу важких ситуацій. Метоюстаттіє проведення емпіричного дослідження психологічної стійкості у юнацькому віці. Методи. Для дослідження особливостей психологічної стійкості було використано наступні емпіричні методи: бесіда, спостереження, тестування з метою дослідження особливостей психологічної стійкості юнаків (шкала толерантності до невизначеності Д. Мак-Лейна (валідизація Є.Г. Луковицька), діагностика самоактуалізації особистості (А.В. Лазукін в адаптації Н.Ф. Каліної), методика діагностики рівня розвитку рефлексивностіА.В. Карпова, методика дослідження самооцінки особистості С.А. Будассі, шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (версія Т.Д. Шевеленкової – Т.П. Фесенко), методика визначення копінг-стратегій (Р. Лазарус), методика дослідження тривожності Ч. Спілбергера (адаптація Ю.Л. Ханіна), шкала суб’єктивного благополуччя Г. Перуе-Баду (адаптація М.В. Соколової); а також методи математико-статистичної обробки даних. Результати. В емпіричному дослідженні ми визначили, що основними передумовами формування психологічної стійкості є: позитивне самоставлення, гнучкість, відкритість новому досвіду, наявність особистісно значущих цілей в житті, вміння концентруватися на вирішенні актуальних завдань в сьогоденні, внутрішній локус контролю, рефлексивність, гуманітарна позиція. Виділені два значущих фактора, що лежать в основі формування психологічної стійкості особистості юнака: «людина як відкрита система» (вміння концентруватися на події в сьогоденні; потреба в пізнанні, відкритість новому, прагнення до творчості і здатність до нестандартного вирішення проблем, гнучкість в спілкуванні, розвинена здатність до рефлексії, внутрішній локус контролю, мотивація до особистісного росту і розвитку, адаптивний рівень тривожності і стан психологічного благополуччя) і «прийняття себе» (позитивний погляд на природу людини, саморозуміння, аутосимпатія, висока адекватна самооцінка, стан суб’єктивного благополуччя). Висновки. Визначено показники розвитку психологічної стійкості, які можна прийняти за критерії оцінки ефективності програми формування даної особистісної характеристики, до яких віднесено адаптивний рівень тривожності і переживання стану суб’єктивного благополуччя. An overview of psychological stability problem, basic conditions for its maintaining and factors that shape the psychological stability of the personality have been provided in the article. Based on scientific sources, we have identified that psychological stability is a holistic personal characteristic, which ensures its resilience to the frustration and stress-producing impact of difficult situations. The article’s purpose is conducting an empirical research of psychological stability in adolescence. Methods. The following empirical methods were used to investigate the peculiarities of psychological stability: an interview, an observation, testing to investigate the peculiarities of young men's psychological stability (D. McLaine Indefinite Tolerance Scale (validation of E. G. Lukovitska), diagnostics of selfactualization of personality (A. V. Lazukin in adaptation by N. F. Kalina), diagnostic technique of level of reflexivity development by A. V. Karpov, the research methodology of self-assessment of personality (S. A. Budassi), the psychological well-being scale of K. Ryff (version of T. D. Shevelenkova–T. P. Fesenko), methodology for determining coping strategies (R. Lazarus), methodology for the study of anxiety by Ch. Spielberger (adaptation by Yu. L. Hanin), subjective wellbeing scale of G. Perrudet-Badoux (adaptation by M. V. Sokolova); and mathstatistical data processing methods. Results. We have determined in an empirical research that the basic prerequisites for the formation of psychological stability are: positive self-esteem, flexibility, openness to new experiences, the presence of personally meaningful goals in life, ability to concentrate on solving actual tasks in the present, internal control locus, reflexivity, and humanitarian position. There are two important factors that underlie the formation of the psychological stability of the young man’s personality: “man as an open system” (ability to focus on events in the present; the need for cognition, openness to the new, the desire for creativity and the ability to solve non-standard problems, flexibility in communication, developed capacity for reflection, internal control locus, motivation for personal growth and development, adaptive anxiety level and state of psychological well-being) and “accepting yourself” (a positive view of human nature, self-understanding, autosympathy, high adequate self-esteem, state of subjective well-being). Conclusions. The indicators of the psychological stability development have been determined, which can be taken as criteria for evaluating the effectiveness of the formation program of this personal characteristic, which include the adaptive level of anxiety and subjective well-being.