ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ З УКРАЇНОЮ(2024) Каплій, О. В.; Смоляр, Ю. В.; Kapliy, O. V.; Smoliar, Y. V.Мета цієї статті полягає в тому, щоб всебічно розкрити сутність сучасних законодавчих змін, пов’язаних із ратифікацією Римського статуту в контексті забезпечення правосуддя за міжнародні злочини. Крім того, мета полягає у визначенні як позитивних, так і негативних наслідків такого кроку для нашої країни. Під час написання статті широко використовувалася така методологія: комплекс формаль- но-логічних методів, зокрема аналіз, синтезу й узагальнення, що дало змогу теоретично осмислити новоприйняті закони й оцінити наслідки ратифікації їх для України; загальнонаукові методи дослі- дження, наприклад пояснення; методи обґрунтування наукових рекомендацій. Результати. За результатами проведеного дослідження було проаналізовано сучасний законодавчий підхід до введення принципу універсальної юрисдикції, відповідно до якого кримінальний закон діятиме незалежно від місця вчинення злочину, громадянства або постійного місця проживання обвинуваченого чи потерпілого. Були досліджені зміни в розслідуваннях міжнародних злочинів, які продовжуються вчинятися на території нашої держави, та питання реалізації покарання винних та впровадження командної відповідальності для військових командирів. Також розглянуто діаметрально протилежні думки науковців стосовно процесу ратифікації. Також було обґрунтовано сукупність як позитивних, так і негативних наслідків зазначених змін для цивільного населення та комбатантів. Ратифікація Римського статуту надала можливість Україні стати повноправним членом Міжна- родного кримінального суду (далі – МКС), що дасть змогу ефективно співпрацювати з міжнародним правосуддям і запобігти вчиненню міжнародних злочинів у майбутньому. Висновки. Для України ратифікація Римського статуту стане засобом, який забезпечить невідво- ротність покарання осіб, винних у вчиненні міжнародних злочинів, і сприятиме національним органам здійсненню більш дієвого розслідування злочинів та додержання міжнародних стандартів, що врешті зміцнить правосуддя нашої держави. Такі дії представили нашу країну на міжнародній арені як демократичну та правову й наблизили на крок до вступу до Європейського Союзу.Item МЕХАНІЗМ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ТРИБУНАЛІВ(2023) Махаринець, Д. Є.; Makharynets, D. E.У цій статті поставлено за мету розглянути окремі аспекти механізму діяльності міжнародних трибуналів. Для досягнення мети та отримання відповідних результатів дослідження використано таку сукупність методів: історико-правовий, методи формальної логіки, компаративістський метод. Результатами цієї діяльності є такі висновки. В історії міжнародного правосуддя за результатами воєнних конфліктів та війн функціонували такі міжнародні трибунали, як: Нюрнберзький трибунал, Міжнародний військовий трибунал для Східної Азії, Міжнародний трибунал з Югославії, Міжнародний трибунал з Руанди, Надзвичайні палати в судах Камбоджі, Спеціальний суд у справах Сьєрра-Леоне, Спеціалізовані судові палати та спеціалізована прокуратура щодо Косово, Міжнародний кримінальний трибунал для Сирії, Міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів. Їхня діяльність стала підґрунтям та передумовою для створення Міжнародного кримінального суду, заклала фундамент міжнародного правосуддя, сформувала низку міжнародно-правових понять та принципів у сфері міжнародного кримінального правосуддя. Міжнародний кримінальний суд – це перший постійно діючий правовий інститут міжнародного правосуддя з переслідування осіб, звинувачених у системному здійсненні геноциду, злочинів проти людяності, миру та воєнних злочинів. Такий суд створений на основі Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1988 р. Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду у таких справах, як: справа щодо злочинів, вчинених на Майдані під час Революції Гідності; справа щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених на її території, та вживає всіх необхідних заходів щодо сприяння діяльності такого трибуналу на території України. Питання щодо ратифікації Україною Римського статуту особливої актуальності набуває в умовах євроінтеграційних процесів та повномасштабного вторгнення рф, оскільки ратифікація статуту дозволить Україні отримати права повноцінного члена Міжнародного кримінального суду, реформувати українське кримінальне законодавство, впровадити у систему правосуддя сучасні міжнародні стандарти та притягнути винних у воєнних злочинах до кримінальної відповідальності незалежно від посади, яку вони обіймають у країні-агресорі. This article focuses on certain aspects of the mechanism of international tribunals. To achieve the goal and obtain relevant research results, the following combination of methods was used: historical and legal methods, methods of formal logic, comparativist method. The results of such activities are the following conclusions. In the history of international justice, such international tribunals as the Nuremberg Tribunal, the International Military Tribunal for East Asia, in the Courts of Cambodia, the Special Court for Sierra Leone, Specialized Trial Chambers and Specialized Prosecutor’s Office for Kosovo, International Criminal Tribunal for Syria, International Residual Mechanism for Criminal Tribunals. Their activity became the basis and prerequisite for the creation of the International Criminal Court, laid the foundation of international justice, formed a number of international legal concepts and principles in the field of international criminal justice. The International Criminal Court is the first permanent legal institution of international justice for the prosecution of persons accused of systematic genocide, crimes against humanity, peace and war crimes. This court is based on the Rome Statute of the International Criminal Court of 1988. Ukraine recognized the jurisdiction of the International Criminal Court in such cases as: the case regarding crimes committed on the Maidan during the Revolution of Dignity; the case regarding war crimes and crimes against humanity committed on its territory and takes all necessary measures to facilitate the activity of this tribunal on the territory of Ukraine. The issue of Ukraine’s ratification of the Rome Statute becomes particularly relevant in the context of European integration processes and the full-scale invasion of the Russian Federation, since the ratification of the statute will allow Ukraine to obtain the rights of a full member of the International Criminal Court, reform Ukrainian criminal law, introduce modern international standards into the justice system, and bring those guilty of war crimes to justice. criminal liability regardless of the position they hold in the aggressor country.