ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
7 results
Search Results
Item STUDENT LEADERSHIP IN TIMES OF SOCIAL TRANSFORMATION(2024) Bokhonkova, Y.; Kruglov, K.; Buhaiova, N.; Kryzhanovskyi, О.; Бохонкова, Ю.; Круглов, К.; Бугайова, Н.; Крижановський, О.The aim was a theoretical-empirical study of the phenomenon of student leadership in the context of educational and professional activities during times of social transformation. The respondents were student leaders from the first to the fourth years of study at higher education institutions in Ukraine, with a total of n = 43 individuals. The age range of the sample population was between 18 and 25 years. The sample characteristics: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00. Methods. A relevant psychodiagnostic toolkit was selected in accordance with the developed methodology and research strategy. The following instruments were used: “Sociometry” (Moreno, 1951); “Life Orientation Test” (LOT) (Carver & Gaines, 1987); “Self-Efficacy Scale” (SES) (Sherer et al., 1982); and “Tolerance for Uncertainty Scale” (TUS) (Mclain, 1993). Results and discussion. The relationship between the self-efficacy parameters of the respondents and their life orientations and tolerance for uncertainty was identified (p < .050; p < .010). It is noted that student leaders who had high self-efficacy in subject activities enjoyed high credibility, but were silent and restrained in communicating with peers. Student leaders who had high self-efficacy in interpersonal communication had average achievements in their educational and professional activities, were respected and had no less influence on their peers. A comparison of the studied groups with low and high levels of self-efficacy showed that Group 2 (a high level of self-efficacy in subject activities) had superiority in attitude to complex tasks (ACT) and tolerance for uncertainty (TU). It is explained that the willingness to demonstrate a clear position in the changing realities of today was a prerogative of strong personalities. The superiority of the group with high self-efficacy in interpersonal communication (Group 4) was noted in terms of positive expectations, while the group with low self-efficacy in interpersonal communication (Group 3) showed the only significant superiority in negative expectations. Conclusions. It is summarized that the developed empirical research strategy for the phenomenon of student leadership allowed for the identification of relevant dimensions of leadership intentions among the most active segment of society, which are congruent in contemporary realities within the context of self-efficacy in educational and professional activities during times of social transformation. The obtained results have scientific novelty and can be implemented in the organization of the educational process of universities with the aim of preparing future leaders. Метою є теоретико-емпіричне дослідження феномену студентського лідерства в контексті навчально-професійної діяльності в період суспільних трансформацій. Респондентами були студентські лідери першого – четвертого років навчання закладів вищої освіти України, загальною кількістю n = 43 особи. Віковий діапазон вибіркової сукупності знаходився в межах від 18 до 25 років. Характеристики вибірки: M = 20.34; SD = ±4.28; Me = 20.50; Mo = 20.00. Методи. Підібрано релевантний психодіагностичний інструментарій, згідно з розробленою методологією і стратегією дослідження. Використано: “Соціометрію” (Moreno, 1951); “Тест життєвих орієнтацій” (ТЖО) (Carver, Gaines, 1987), “Шкалу самоефективності” (ШСЕ) (Sherer et al., 1982), “Шкалу толерантності до невизначеності” (ШТН) (Mclain, 1993). Результати і дискусія. З’ясовано зв’язок параметрів самоефективності респондентів від життєвих орієнтацій і толерантності до невизначеності (р < .050; р < .010). Зазначено, що студентські лідери, які володіють високою самоефективністю у предметній діяльності, користуються високим авторитетом, але є мовчазними і стримано комунікують з однолітками. Студентські лідери, які володіють високою самоефективністю міжособистісного спілкування, у навчально- професійній діяльності мають середні здобутки, користуються повагою і мають не менший вплив на однолітків. Зіставлення досліджуваних груп за низьким і високим рівнями вираженості самоефективності продемонструвало перевагу групи 2 (високий рівень самоефективності предметної діяльності) за ставленням до складних завдань (ССЗ) і толерантністю до невизначеності (ТН). Пояснено, що готовність демонструвати чітку позицію в мінливих реаліях сьогодення – прерогатива сильних особистостей. Перевага групи з високим рівнем самоефективності міжособистісного спілкування (група 4) зафіксована за позитивними очікуваннями, а в групі з низьким рівнем самоефективності міжособистісного спілкування (група 3) зафіксовано єдину достовірну перевагу за негативними очікуваннями. Висновки. Узагальнено, що розроблена емпірична стратегія дослідження феномену студентського лідерства дозволила з’ясувати релевантні виміри лідерських інтенцій найбільш активної частини суспільства, які є конгруентними в сучасних реаліях у контексті самоефективності навчально-професійної діяльності в період суспільних трансформацій. Отримані результати мають наукову новизну і можуть бути імплементовані в організацію освітнього процесу університетів із метою підготовки лідерів майбутнього.Item RESEARCH OF TYPES OF LEARNED HELPLESSNESS OF FUTURE SPECIALISTS IN FOREIGN PHILOLOGY(2023) Бохонкова, Ю.; Цимбал, С.; Яременко, Н.; Бугайова, Н.; Bokhonkova, Yu.; Tsymbal, S.; Yaremenko, N.; Buhaiova, N.Метою є емпіричне з’ясування і теоретичне обґрунтування типів навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології у контексті навчально-професійної підготовки. Респондентами емпіричного дослідження є здобувачі випускних років навчання: четвертого курсу – бакалавріат і другого курсу – магістратура, загальною кількістю 432 особи (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). Респонденти здобували фах за єдиною або подвійною спеціальністю. Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні інструменти, які пройшли адаптацію й апробацію: “Опитувальник атрибутивного стилю для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982); методика дослідження мотивації досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); опитувальник “Рівень суб’єктивного контролю” (РСК) (Бажин та ін., 1984); методика “Шкала самооцінки депресії” (ШСД) (Zung, 1965). Результати. Подано описові частотні характеристики, які підтвердили, що отримані емпіричні дані не мають статистично достовірних відмінностей із результатами схожих вимірів. З’ясовано вісімнадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків (р<.050; р<.010) параметрів атрибутивного стилю з незалежними змінними: мотивація досягнення успіху, мотивація уникнення невдачі, рівень депресії, рівень суб’єктивного контролю в навчально-професійній діяльності, галузі досягнень, галузі невдач. Встановлено, що найміцніші зв’язки має рівень депресії (РД) зі шкалами атрибутивного стилю: сталість поганого (R=.189; р<.010), широта поганого (R=.221; р<.010) і персоналізація поганого (R=.185; р<.010), що дає підстави вважати депресивні стани найнебезпечнішими у формуванні навченої безпорадності. Кластерним аналізом методом k-середніх встановлено чотири типи навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології: “Депресивна навчена безпорадність” (кластер 1, n=31; 13.36%), “Уникаюча навчена безпорадність” (кластер 2, n=75; 32.33%), “Оптимістична навчена безпорадність” (кластер 3, n=68; 29.31%), “Неконтрольована навчена безпорадність” (кластер 4, n=58; 25.00%). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами навченої безпорадності є особистісні утворення, які проявляються у високому рівні депресивності, домінуванні песимістичних параметрів атрибутивного стилю поведінки, високому рівні мотивації уникнення невдачі, низькому рівні мотивації досягнення успіху і заниженому/відсутньому суб’єктивному контролі подій навчально-професійної діяльності. Узагальнено, що емпірично з’ясовано і теоретично обґрунтовано доцільність впровадження отриманих результатів у освітній і науковий процеси підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю. The purpose is to conduct empirical research and theoretically substantiate the types of learned helplessness of future specialists in foreign philology in the context of educational and professional training. The respondents of the empirical research are graduates of the final years of study: students of the fourth year – Bachelor’s degree seekers and students of the second year – Master’s degree seekers, the total number of 432 individuals (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). The respondents were majoring in a single or double specialty. Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tools that have been adapted and tested were used: “Attributional Style Questionnaire” (ASQ) (Peterson et al., 1982); Ehlers’ questionnaire “Motivation for Achieving Success and Avoiding Failures” (MASAF) (Elers, 2002); the questionnaire “Level of subjective control” (LSC) (Bazhin et al., 1984); Zung Self-Rating Depression Scale (SDS) (Zung, 1965). Results. The provided descriptive statistics confirms that there are no statistically significant differences between the obtained empirical data and the results of similar measurements. Eighteen statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of attributive style parameters with independent variables were found: motivation for achieving success, motivation for avoiding failures, level of depression, level of subjective control in educational and professional activities, areas of success, areas of failure. It was established that the level of depression (LD) has the strongest correlations with the attributional style scales: permanence of the bad (R=.189; p<.010), pervasiveness of the bad (R=.221; p<.010) and personalization of the bad (R =.185; p<.010), which gave grounds to consider depressive states as the most dangerous in the formation of learned helplessness. Cluster analysis using the k-means method revealed four types of learned helplessness of future specialists in foreign philology: “Depressive learned helplessness” (cluster 1, n=31; 13.36%), “Avoidant learned helplessness” (cluster 2, n=75; 32.33%), “Optimistic learned helplessness” (cluster 3, n=68; 29.31%), “Uncontrolled learned helplessness” (cluster 4, n=58; 25.00%). Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of learned helplessness are personal formations that were manifested in a high level of depression, the dominance of pessimistic parameters of the attributional style of behavior, a high level of motivation for avoiding failures, a low level of motivation for achieving success, and low/lack of subjective control of the events of educational and professional activities. The appropriateness of implementing the obtained results in the educational and scientific processes of training future specialists in the socionomic profile was empirically clarified and theoretically substantiated.Item FUTURE SOCIONOMIC SPECIALISTS’ DISPOSITIONAL SELF-DEVELOPMENT(2023) Лось, О.; Разумова, О.; Гой, Н.; Los, O.; Razumova, О.; Hoi, N.Метою є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування зв’язку параметрів диспозиційного саморозвитку майбутніх фахівців соціономічного профілю з чинниками професійного зростання. Обґрунтовано й узагальнено, що диспозиційний саморозвиток є готовністю і схильністю до самоосвіти, самотворення і самовдосконалення майбутніх фахівців соціономічного профілю, який здатен забезпечити перманентне професійне зростання і становлення фахівця. Учасниками емпіричного дослідження є здобувачі трьох рівнів освіти (бакалавр, магістр і доктор філософії), які навчаються у трьох закладах вищої освіти України і є майбутніми фахівцями соціономічного профілю. Вік досліджуваних – від 17 до 32 років (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), загальною кількістю n=132. Методи: методика “Диспозиційна характеристика само- розвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) E. Shostrom (1964); методика діагностики мотивації особистості до досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); методи математичної статистики. Результати. Зафіксовано відсутність статистично достовірних відмінностей у порівнянні низького рівня з середніми та високими рівнями параметрів диспозиційного саморозвитку (р>.05). З’ясовано, що параметри диспозиційного саморозвитку: “потреба саморозвитку”, “умови саморозвитку”, “механізми саморозвитку” мають статистично достовірні кореляційні зв’язки з параметрами самоактуалізації і мотивації до досягнення успіху (р<.050; р<.010). Доказано, що “потреба саморозвитку” (ПС) є відображенням когнітивних інтенцій феномену і є найважливішим параметром диспозиційного саморозвитку респондентів (дев’ять достовірних зв’язків – найбільше), порівняно з іншими параметрами. Дискусія і висновки. Обґрунтовано і доказано, що диспозиційний саморозвиток є важливою складовою у самоактуалізації, самоосвіті і якісній професійній підготовці майбутніх фахівців. Отримані наукові факти доцільно впровадити у навчально-професійну діяльність. The purpose was to conduct empirical research and theoretically substantiate the correlation between the parameters of dispositional self-development of future specialists of the socioeconomic profile and the factors of professional growth. It is substantiated and generalized that dispositional self-development is the readiness and inclination of future specialists of the socionomic profile to self-education, self-creation, and self-improvement, which is capable of ensuring permanent professional growth and professional development. Participants of the empirical study are seekers of three academic degrees (Bachelor’s, Master’s, and Doctor of Philosophy) studying at three Ukrainian higher education institutions, and are future socioeconomic specialists. The age of the research participants ranged from 17 to 32 years (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), with a total of n=132. Methods: “Dispositional Characteristics of Personality Self-Development” (DCPSD) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) (Shostrom, 1964); “The Method of Diagnosing the Individual’s Motivation to Achieve Success and Avoid Failure” (MDIMASAF) (Elers, 2002); methods of mathematical statistics. Results. In the comparison of low, medium, and high levels of dispositional self-development parameters, no statistically significant differences were found (р>.05). It was discovered that the dispositional self-development parameters “Need for Self-Development”, “Conditions of Self-Development”, and “Mechanisms of Self-Development” had statistically significant correlations with the parameters of self-actualization and motivation to achieve success (р<.050; р<.010). When compared to other parameters, it is proved that the “Need of Self-Development” (NSD) was a reflection of the phenomenon’s cognitive intentions and was the most important parameter of the respondents’ dispositional self-development (nine significant correlations – the greatest number). Discussion and сonclusions. It was substantiated and proven that dispositional self-development is an important component of future specialists’ self-actualization, self-education, and quality professional training. The scientific findings should be applied in educational and professional activities.Item OPERATIONALIZATION OF TEMPORALITY OF FUTURE PROFESSIONALS IN THE FIELD OF SOCIONOMICS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING(2023) Завацька, Н.; Петренко, М.; Завацький, В.; Жигаренко, І.; Zavatskа, N.; Petrenko, M.; Zavatskyi, V.; Zhyharenko, I.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпірична операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя. Важливі завдання дослідження випливають з мети і гіпотези: з’ясування статистично достовірних відмінностей досліджуваних параметрів між вибірками бакалаврів і магістрантів; з’ясування статистично достовірних зв’язків темпоральності з незалежними змінними; компаративне дослідження вибірки респондентів оптимального (групи II) і загального профілів (групи I). Методи: теоретичні – аналізування, узагальнення і порівняння; емпіричні – опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” (ШПБ) (Ryff, Keyes, 1995), адаптація С. Карсканової (2011); середній бал успішності здобувачів визначено за ECTS (100-бальна шкала). Результати. З’ясовано, що бакалаври (група I мають значущу перевагою за єдиним параметром – “майбутнє” (М) (U=612.000; p=.003). Побудовано кореляційну матрицю і зафіксовано десять достовірних кореляційних зв’язків (р≤.05; р≤.01) параметрів часової перспективи з незалежними змінними. Здійснено поділ вибіркової сукупності на дві групи: оптимальний (група 2) і загальний профілі (група 1). Зафіксовано очікувану перевагу оптимального профілю за чотирма шкалами: “мета життя” (t = 3.12; р < .010), “позитивні стосунки” (t = 2.42; р < .050), “рівень психологічного благополуччя” (t = 2.21; р < .050) і “середній бал успішності” (t = 2.45; р < .050). Дискусія і висновки. Пояснено, що статистично достовірна перевага вибірки бакалаврів за позитивним майбутнім (ПМ) (U=612.000; p>.010) є високим рівнем оптимістичних інтенцій життєвої перспективи, відсутністю негативного чи будь-якого досвіду практичної діяльності, вірою у свою успішність, на відміну від вибірки магістрантів. Обґрунтовано, що мета життя в оптимальному профілі є стрижневим виміром, який має найвищий рівень статистично достовірної відмінності (р < .010) від загального профілю. Узагальнено, що операціоналізація темпоральності майбутніх фахівців соціономічного профілю у вимірах психологічного благополуччя має наукову новизну, а з’ясовані емпіричні дані доцільно взяти до уваги організаторам освітнього процесу в університетах. The purpose of the research is to theoretically substantiate and empirically operationalize temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being. The purpose and hypothesis entail the following important tasks of the research: to find statistically significant differences of the research parameters between the samples of undergraduate students (seeking a Bachelor’s degree) and postgraduate students (seeking a Master’s degree); to establish statistically significant correlations of temporality with independent variables; to compare the samples of the respondents of an optimal profile (Group II) and the respondents of a general profile (Group I). Methods: theoretical – analysis, generalization and comparison; empirical – the questionnaire “Zimbardo Time Perspective Inventory” (ZTPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by О. Senyk (2012); the questionnaire “The scales of psychological well-being” (SPW) (Ryff & Keyes, 1995) adapted by S. Karskanova (2011); the average score of the students’ academic performance was calculated using ECTS (a 100-point scale). Results. It was found that undergraduates (Group I) have a significant advantage only by one parameter – “future” (F) (U=612.000; p=.003). A correlation matrix was created. Ten significant correlations (р≤.05; р≤.01) of the parameters of time perspective with independent variables were registered. The total sample was divided into two groups: an optimal profile (Group 2) and a general profile (Group 1). An expected advantage of an optimal profile was registered by four scales: “life purpose” (t = 3.12; р < .010), “positive relationships” (t = 2.42; р < .050), “level of psychological well-being” (t = 2.21; р < .050) and “average score of academic performance” (t = 2.45; р < .050). Discussion and сonclusions. It was explained that a statistically significant advantage of the sample of undergraduates over the sample of postgraduates by the positive future (PF) (U=612.000; p>.010) is a high level of optimistic intentions in life perspective, a lack of negative or any other experience of practical activity and belief in one’s own success. It was substantiated that a life purpose in an optimal profile is a major dimension which has the highest level of a statistically significant difference (р < .010) in comparison with a general profile. It was generalized that operationalization of temporality of future professionals in the field of socionomics in the dimensions of psychological well-being possesses scientific novelty, and the obtained empirical data should be taken into consideration by organizers of educational process at universities.Item ЕВОЛЮЦІЯ ТЕРМІНА «ТРАНСВЕРСАЛЬНІСТЬ» У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД(2022) Попова, Л. М.; Popova, L. M.Стаття присвячена проблемі адаптації феномена трансверсальних компетентностей у сучасних світових системах професійної підготовки майбутніх фахівців. Розглянуто погляди зарубіжних науковців на зміст понять «трансверсальна компетентність», шляхи формування наскрізних компетентностей у процесі підготовки спеціалістів різного фаху в освітніх програмах країн світу. Проведений аналіз наукових розвідок та міжнародного освітнього досвіду дає підстави припускати, що єдиного підходу до визначення поняття «трансверсальні компетентності» не вироблено. У міжнародних документах трансверсальні навички та трансверсальні компетенції визначають як необхідні практичні знання, що необхідні для ефективного впровадження в різних ситуаціях, які майбутній фахівець зможе успішно реалізувати в професійних та соціальних середовищах. Наголошується на необхідності вдосконалювати отримані знання впродовж життя. Конкурентоздатність майбутніх фахівців залежить від якості оволодіння ними знаннями, культури спілкування, уміння мислити й діяти відповідно вимог сучасного ринку праці. Заклади вищої освіти покликані створити умови для підготовки фахівців інноваційного типу, які володіють трансверсальними компетентностями та здатні забезпечити особистістну трансверсальність – нову історичну форму універсальності в межах глобального світового суспільства. Відсутність достатньої кількості системного науково-методичного забезпечення зумовлює актуальність дослідження трансверсальних компетентностей у підготовці майбутніх фахівців у сучасній сис- темі міжнародної освітньої професійної підготовки. Зроблено спробу проаналізувати основні тенденції реформування професійної освіти в Європейському освітньому просторі (Болгарія, Ірландія, Португалія, Румунія, Фінляндія та ін.), що актуалізує необхідність всебічного вивчення та використання дос- віду зарубіжних країн з урахуванням специфіки вітчизняних реалій та проведення порівняльного аналізу теорії, методики та міжнародного досвіду організації підготовки майбутніх спеціалістів в умовах модернізації системи освіти в Україні. The article is devoted to the problem of adaptation of the phenomenon of transversal competences in modern global systems of professional training of future specialists. The views of foreign scientists on the content of the concept of “transversal competence”, ways of forming transversal competences in the process of training specialists of various specialties in the educational programs of the countries of the world are considered. The conducted analysis of scientific research and international educational experience gives reason to assume that a unified approach to the definition of the concept of “transversal competences” has not been developed. In international documents, transversal skills and transversal competencies are defined as necessary practical knowledge that is necessary for effective implementation in various situations, which the future specialist will be able to implement successfully in professional and social environments. Emphasis is placed on the need to improve acquired knowledge throughout life. The competitiveness of future specialists depends on the quality of their mastery of knowledge, the culture of communication, the ability to think and act in accordance with the requirements of the modern labor market. Institutions of higher education are designed to create conditions for the training of innovative specialists who possess transversal competences and are able to ensure personal transversality – a new historical form of universality within the global world society. The lack of a sufficient amount of systematic scientific and methodological support determines the relevance of the study of transversal competencies in the training of future specialists in the modern system of international educational professional training. An attempt was made to analyze the main trends in the reform of professional education in the European educational space (Bulgaria, Ireland, Portugal, Romania, Finland, etc.), which actualizes the need for a comprehensive study and use of the experience of foreign countries, taking into account the specifics of domestic realities and conducting a comparative analysis of theory, methods and international experience of organizing the training of future specialists in the conditions of modernization of the education system in Ukraine.Item ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2022) Ян, М.; Yang, M.Мета статті полягає в розкритті особливостей формування соціокультурного середовища в закладах вищої освіти. Методи. Для досягнення мети статті використано метод теоретичного аналізу, метод систематизації, метод порівняння та метод узагальнення. Результати. Визначено, що масштабна участь студентів у дозвіллєвих програмах визначає згуртованість колективу ЗВО, зміцнює традиції ЗВО, створює сприятливе соціально-психологічне середовище для ЗВО. Встановлено, що у соціокультурному освітньому просторі ЗВО студенти та викладачі є активними дійовими особами, користуються своїм потенціалом, будують стосунки з навколишнім середовищем, обґрунтовано визначають «поле» взаємо- дії. З’ясовано, що соціокультурне середовище ЗВО орієнтоване на вирішення проблеми соціалізації студентів. Доведено, що суттєвою основою соціокультурного середовища є духовні цінності – звичаї, традиції, обряди, мова, історія, культура, література, мораль і право, знання, мистецтво, суспільно-естетичний розвиток, світогляд, спілкування людей, методи і форми, а також виховання і праця як особливий вид людської діяльності. Обгрунтовано, що кожному ЗВО необхідно враховувати вплив освітнього середовища та ключових соціокультурних чинників, що його визначають, і надати йому кре- ативності в наданні освітніх послуг та формуванні освітньої особистості. У ході дослідження виявлено, що загальними завданнями побудови соціокультурного освітнього середовища є засвоєння та унеможливлення студентами етнокультурних цінностей та їх застосування у професійній діяльності. Встановлено, що в організації соціокультурного освітнього простору ЗВО, що сприяє розвитку соціальних здібностей студентів, доцільно визначити такі чинники, як взаємодія «студент-викладач», ставлення до світу, культурні зв’язки та діяльність. Висновки. Проведене дослідження дозволило зауважити, що соціокультурне середовище ЗВО постійно розширює сферу життя кожного студента та збагачує його зв’язки з навколишнім світом. Результати дослідження засвідчили, що ключовими особливостями формування соціокультурного середовища у ЗВО є суттєвість характеру, структурованість, відкритість, ієрархічність. У перспективі наступних розвідок передбачено розрити особливості формування соціокультурного середовища у ЗВО в умовах воєнного стану. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the formation of the socio-cultural environment in institutions of higher education. Methods. To achieve the goal of the article, the method of theoretical analysis, the method of systematization, the method of comparison and the method of generalization were used. The results. It was determined that the large-scale participation of students in leisure programs determines the cohesion of the collective of higher education institutions, strengthens the traditions of higher education institutions, and creates a favorable social and psychological environment for higher education institutions. It has been established that in the socio-cultural educational space of higher education institutions, students and teachers are active actors, use their potential, build relationships with the environment, and reasonably define the “field” of interaction. It was found that the socio-cultural environment of higher educational institutions is oriented towards solving the problem of student socialization. It has been proven that the essential basis of the socio-cultural environment is spiritual values – customs, traditions, rites, languages, history, culture, literature, morality and law, knowledge, art, socio-aesthetic development, worldview, communication between people, methods and forms, as well as education and work as a special type of human activity. It is justified that each higher education institution must take into account the influence of the educational environment and key sociocultural factors that determine it, and provide it with creativity in the provision of educational services and the formation of an educational personality. In the course of the research, it was found that the general tasks of building a socio-cultural educational environment are students’ assimilation and impossibility of ethnocultural values and their application in professional activities. It was established that in the organization of the socio-cultural educational space of higher education institutions, which promotes the development of students’ social abilities, it is expedient to determine such factors as student-teacher interactions, attitudes to the world, cultural ties and activities. Conclusions. The conducted research made it possible to note that the socio-cultural environment of higher education institutions constantly expands the sphere of life of each student and enriches his connections with the surrounding world. The results of the study proved that the key features of the formation of the socio-cultural environment in higher education institutions are the essential nature, structuredness, openness, and hierarchy. In the perspective of the following investigations, it is planned to dig up the peculiarities of the formation of the socio-cultural environment in the institution of higher education in the conditions of martial law.Item ЗНАЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В НАВЧАННІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ(2022) Біленкова, Л. М.; Bilenkova, L. M.У статті здійснено науково-педагогічне обґрунтування теоретико-методологічної сутності освітнього середовища та специфіки організації природничого освітнього середовища, його значення в навчанні природничої освітньої галузі в початковій школі. Охарактеризовано поняття «освітнє середовище», «освітній простір», «природниче освітнє середовище». Зазначено, що врівноважено організоване освітнє середовище створює сприятливі умови для заохочення, самовизначення, розвитку дитячих спромож- ностей задля майбутньої адаптації в житті. На основі поглядів науковців здійснено спробу розширення трактування сутності поняття «освітнє середовище» як комплексу природних, фізичних, соціальних суб’єктів, що безпосередньо впливають на розвиток дитини молодшого шкільного віку, її творче, професійне та особистісне становлення, сприяють виникненню особистісно орієнтованих комунікацій, створенню сприятливих організаційно-педагогічних умов комфортної життєдіяльності. Охарактеризовано два основні принципи сучасного освітнього середовища – гнучкість і стабільність. Розкрито вагоме значення зонування класної кімнати як фактору предметних асоціацій учнів початкових класів. Акцентовано на важливості підбору елементів освітнього простору на основі принципу єдиного підходу. Описано структуру облаштування освітнього середовища класної кімнати, що мотивує та налаштовує на продуктивну пізнавальну діяльність. Зазначено, що проблема організації природничого освітнього середовища в початковій школі є дуже важливою для навчання природничої освітньої галузі. Встановлено, що важливим освітнім осередком для засвоєння учнями початкових класів природничих знань є навчальний / дослідницький центр (осередок природознавства) освітнього середовища для реалізації навчально-дослідницької діяльності, що містить необхідні навчальні матеріали. Акцентовано на важливості наявності справжнього куточка природи в освітньому середовищі класу з метою розвитку дослідницьких здібностей, розуміння значення природоохоронної діяльності учнів початкових класів. The article provides a scientific-pedagogical substantiation of the theoretical-methodological essence of the educational environment and the specifics of the organization of the natural educational environment, its importance in the teaching of the natural educational field in primary school. The concept of “educational environment”, “educational space”, “natural educational environment” is characterized. It is noted that a balanced and organized educational environment creates favorable conditions for encouragement, selfdetermination, development of children’s abilities for future adaptation in life. On the basis of the views of scientists, an attempt has been made to expand the interpretation of the concept of “educational environment” as a complex of natural, physical, social entities that directly influence the development of a child of primary school age, his creative, professional and personal development, contribute to the appearance of personally oriented communications, the creation favorable organizational and pedagogical conditions for comfortable life. Characterized two basic principles of the modern educational environment: flexibility and stability. The importance of the zoning of the classroom as a factor of subject associations of primary school students was revealed. The importance of selecting elements of the educational space based on the principle of a unified approach is noted. The structure of the classroom educational environment is described, which motivates and motivates productive cognitive activities. It is noted that the problem of organizing a natural educational environment in primary school is very important for learning the natural educational field. It has been established that an important educational center for the acquisition of natural science knowledge by elementary school students is the educational / research center (natural science center) of the educational environment for the implementation of educational and research activities, which contains the necessary educational materials. The importance of the presence of a real piece of nature in the educational environment of the class in order to develop research skills, understanding of the importance of environmental protection activities of primary school students is noted.