ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Item
    ОЦІННО-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
    (2024) Кузьменко, А. О.; Kuzmenko, A. O.
    Мета. У статті прийнято за мету представити особливості специфіку оцінно-результативного компоненту системи підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації ідей академічної доброчесності у процесі професійної підготовки. Методи. Дослідження базується на системному, компетентнісному та аксіологічному підходах. Методи дослідження включають: аналіз і синтез – для вивчення літератури та нормативно-правових актів; моделювання – для розроблення структури компонента; класифікацію і систематизацію – для впорядкування знань про його реалізацію. Результати. Система підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації академічної доброчесності складається з мотиваційно-цільового, субʼєкт-субʼєктного, змістового, середовищного, технологічного та оцінно-результативного компонентів, які взаємодіють між собою та соціальним оточенням, сприяючи формуванню культури академічної доброчесності. Оцінно-результативний компонент вклю- чає критерії та рівні сформованості академічної доброчесності, що визначають готовність аспірантів дотримуватися її принципів. Серед основних критеріїв оцінки є мотиваційно-ціннісний, творчо-операційний, рефлексивний, а також етапи готовності до дослідницько-інноваційної діяльності. Визначено ключові показники академічної доброчесності, зокрема правильне зазначення джерел, об’єктивне оці- нювання, дотримання авторського права та врахування особливих потреб здобувачів. Висновки. Для оцінки рівня сформованості академічної доброчесності у майбутніх докторах філософії пропонується використовувати критерії з відповідними рівнями сформованості: мотиваційно-ціннісний, етнокогнітивний, творчо-операційний та рефлексивний. Кожен із цих критеріїв включає показники, що оцінюють рівень усвідомлення норм доброчесності, здатність до самостійного застосування принципів та аналізу власної діяльності. Рівні сформованості оцінюються за трьома ступенями: низьким (адаптивним), середнім (репродуктивним) і високим (творчим), що відображають різні рівні усвідомлення, ініціативи та здатності до самовдосконалення у сфері академічної доброчесності. Objective. The aim of this article is to present the features and specifics of the assessment-result component of the system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity ideas during their professional training. Methods. The research is based on a systematic, competency-based, and axiological approach. Research methods include analysis and synthesis to study the literature and normative-legal acts, modeling to develop the structure of the component, and classification and systematization to organize knowledge about its implementation. Results. The system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity consists of motivational-target, subject-subject, content, environmental, technological, and assessment- result components, which interact with each other and the social environment, contributing to the formation of a culture of academic integrity. The assessment-result component includes criteria and levels of academic integrity formation that determine the readiness of postgraduate students to adhere to its principles. Among the main criteria for evaluation are motivational-value, creative-operational, and reflective, as well as stages of readiness for research-innovative activities. Key indicators of academic integrity have been identified, including proper citation, objective evaluation, adherence to copyright, and consideration of the special needs of students. Conclusions. To assess the level of academic integrity formation in future Doctors of Philosophy, it is proposed to use criteria with corresponding levels of formation: motivational-value, ethnocognitive, creative- operational, and reflective. Each of these criteria includes indicators that evaluate the level of awareness of integrity norms, the ability to independently apply principles, and analyze one’s own activities. The levels of formation are assessed in three degrees: low (adaptive), medium (reproductive), and high (creative), reflecting different levels of awareness, initiative, and ability for self-improvement in the field of academic integrity.
  • Item
    МОТИВАЦІЙНО-ЦІЛЬОВИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ
    (2024) Кузьменко, А. О.; Kuzmenko, A. O.
    Мета. У статті прийнято за мету схарактеризувати специфіку мотиваційно-цільового компоненту системи формування культури академічної доброчесності майбутнього доктора філософії у процесі його професійної підготовки. Методи. Дослідження базується на методах індукції, дедукції, аналізу та синтезу, абстрагування та конкретизації. Застосовано методи аналізу, такі як теоретичний, описовий, обробка та інтерпретація, а також прийоми спостереження, класифікації та систематизації. Результати. Мотиваційно-цільовий компонент представлено морально-ціннісним ставленням до своєї професії; активно-позитивним ставленням до пошукової роботи як до особистісної цінності; стимулюванням дослідницької активності; виконанням професійних обов’язків відповідно до етичного кодексу ученого; стійкою потребою та наполегливістю у пошуку ефективних шляхів розв’язання професійних завдань засобами науково-дослідної роботи в освітньо-виховних закладах; активністю у саморозвитку. Кожний майбутній доктор філософії має свій набір мотивів та актуальних потреб, які стимулюють його до якісної професійної діяльності. Висновки. З’ясовано, що мотиваційно-цільовий компонент визначає провідні цінності (чесність, довіра, повага, мужність, законність, прозорість тощо), інтереси (доброчесна професійна орієнтова- ність з урахуванням цінностей та принципів культури поведінки учасника освітньо-наукового процесу), потреби (освітньо-наукова самореалізація з подальшим самовдосконаленням і продукуванням власного автентичного Я як професіонала академічної спільноти), мету (формування культури академічної доброчесності майбутніх докторів філософії у процесі їхньої професійної підготовки шляхом залучення їх у аксіологічно-рефлексивне академічне середовище, що передбачає дотримання відповідальної та ціннісно-принципової позиції у взаємодії з різними соціальними, освітньо-науковими закладами, обміну професійними надбаннями між суб’єктами середовища через упровадження комплексу педагогічних технологій) та завдання. Purpose. The article is aimed to characterize the specifics of the motivation-goal component in the system of formation of future PhD’s academic integrity culture in the process of the professional training. Methods. Research is based on general scientific methods of induction and deduction, analysis and synthesis, abstraction and concretization. The study employs analytical methods such as theoretical, descriptive, processing, and interpretation, along with observation, classification, and systematization techniques. Results. The motivation-goal component is represented by a moral and value attitude towards one’s profession; an active and positive attitude towards research work as a personal value; stimulation of research activity; performance of professional duties according to the scientist’s code of ethics; persistent need and persistence in finding effective ways to solve professional tasks by means of research work in educational institutions; activity in self-development. Each future doctor of philosophy has his own set of motives and actual needs that stimulate him to high-quality professional activity. Conclusions. It has been found that the motivation- goal component determines the leading values (honesty, trust, decency, conscientiousness, justice, respect, courage, , legality, transparency, etc.), interests (virtuous professional orientation taking into account the values and principles of the participant’s educational behaviour culture -scientific process), needs (educational and scientific self-realization with further self-improvement and production of one’s own I as a professional of the academic community), goal (forming a culture of academic integrity of future doctors of philosophy in the process of their professional training by involving them in an axiological-reflective academic environment, which includes the observance of a responsible and valueprincipled position in interaction with various social, educational and scientific institutions, the exchange of professional assets between the subjects of the environment through the introduction of a complex of pedagogical technologies) and tasks.
  • Item
    СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ
    (2017) Таточенко, В. І.; Шипко, А. Л.; Tatochenko, V.; Shypko, A.
    Стаття присвячена актуальній проблемі професійної педагогічної освіти – сучасним тенденціям оновлення системи професійної підготовки майбутнього вчителя математики. Актуальність дослідження зумовлена стрімкими змінами у суспільстві, які передбачають внесення змін до мети підготовки мовлення до життя, що вимагає від учителя переходу від знаннєвої моделі освіти до компетентнісної. Це зумовлює принципову необхідність переосмислити усі фактори, від яких залежить якість освітнього процесу. У статті на основі аналізу суспільного виробництва у суспільствах різних типів уточнено мету загальної освіти на етапі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства. Уточнена мета пояснює необхідність змін як математичної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах, так і системи фахової підготовки вчителів математики. На основі аналізу стану проблеми виокремлено низку суперечностей в підготовці майбутніх учителів математики, які будуть працювати у якісно нових умовах постіндустріального інформаційного суспільств, для яких характерні стрімкий розвиток і динамічність, актуалізована проблема підготовки вчителів до професійної діяльності в новому, у комунікаційному середовищі, коли старіння відомостей відбувається швидше, ніж завершується навчальний цикл в освітньому закладі. Поняття «професійна діяльність вчителя математики» визначено, як цілісну цілеспрямовану складну відкриту нестабільну динамічну педагогічну систему, функціювання якої передбачає опору на певні підсистеми, що забезпечують готовність студентів до ефективної педагогічної діяльності. Взаємозв’язок підсистем на основі їх інтеграції дозволяє досягти основну мету системи – підготувати компетентного вчителя математики. Функціювання такої системи забезпечує створення умов для розвитку особистості майбутнього вчителя математики на основі оволодіння змістом математичної освіти, діяльнісно-операційною стороною навчання тощо. Оновлення методичної системи майбутніх учителів математики розглядається, як оновлення сукупності п’яти компонентів: цілей, змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання. Мета оновленої методичної системи полягає у формуванні в майбутніх учителів математики професійної компетентності, яка виявляється у здатності до організації процесів навчання математики на рівні сучасних вимог, спроможності успішно розв’язувати професійні задачі, що виникають у процесі навчання і ґрунтуються на теоретичній та практичній готовності до навчання учнів. Традиційний зміст професійної підготовки майбутніх учителів математики оновлено з урахуванням сучасного етапу розвитку шкільної математичної освіти шляхом включення студента в навчальну діяльність; проектування навчальної діяльності студента як поетапної самостійної роботи; використання методів навчання, які моделюють зміст професійної діяльності; розробка компетентнісно-орієнтованих програм, курсів професійних дисциплін, де до кожного модуля додається перелік компетентностей (або компетенцій), що формуються через його вивчення; переорієнтація на міждисциплінарність і поліпрофесіональність, як середовища, в яке піде випускник, так і самого освітнього простору. Елементами змісту є сучасні професійні підходи до навчання учнів математики, цей зміст опановується студентами засобами навчання. На сучасному етапі активні методи навчання реалізуються в межах певних технологій, тому методи, засоби, організаційні форми навчання доцільно замінити структурним компонентом «технологія навчання». Використання технологій навчання допомагає змоделювати зміст майбутньої професійної діяльності та передбачити активне включення студентів у навчальну діяльність динамічний рух діяльності студента від навчальної діяльності через квазіпрофесійної і навчально-професійної до професійної діяльності; особистісне включення студента в навчальну діяльність; проектування навчальної діяльності студента як поетапної самостійної роботи; використання методів навчання, які моделюють зміст професійної діяльності. Особливістю сучасної системи освіти є те, що інформаційний простір виступає у якості її оболонки. Виходячи з цього, намітилася тенденція отримання комп’ютером та навчальним віртуальним простором якостей суб’єктів педагогічного процесу. У зв’язку з цим уточнено місце НІТ у підготовці майбутніх учителів математики. An article devoted to the actual problem of professional pedagogical education - the modern tendencies of updating the system of professional training of the future teacher of mathematics. The relevance of the study is due to rapid changes in society, which involve making changes to the goal of preparing speech to life, which requires the teacher to transition from the knowledge model to the competent. This necessitates a fundamental need to rethink all the factors on which the quality of the educational process depends. In the article, based on the analysis of social production in societies of different types, the goal of general education at the stage of transition from industrial to postindustrial society is specified. The specified purpose explains the necessity of changes as a mathematical education in general educational institutions, as well as the system of professional training of teachers of mathematics. On the basis of the analysis of the state of the problem, a number of contradictions in the preparation of future mathematics teachers who will work in qualitatively new conditions of postindustrial information societies, which are characterized by rapid development and dynamism, is highlighted, the problem of preparing teachers for professional activity in a new, communicative environment, when the aging of information occurs faster than the educational cycle in an educational institution ends. The term "professional activity of the teacher of mathematics" is defined as a holistic purposeful complex open volatile dynamic pedagogical system, the functioning of which involves resistance to certain subsystems that ensure the readiness of students for effective pedagogical activity. The interconnection of subsystems on the basis of their integration allows achieving the main goal of the system - to prepare a competent teacher of mathematics. The functioning of such a system provides the creation of conditions for the development of the personality of the future teacher of mathematics on the basis of mastering the content of mathematical education, the operational-operational side of training, etc. Updating the methodology of future mathematics teachers is considered as an update to a set of five components: goals, content, methods, tools and organizational learning forms. The purpose of the updated methodical system is to form the future professional mathematics teachers of professional competence, which manifests itself in the ability to organize the processes of teaching mathematics at the level of modern requirements, the ability to successfully solve professional problems that arise in the learning process and are based on theoretical and practical readiness for learning pupils. The traditional content of the training of future teachers of mathematics has been updated taking into account the current stage of development of school mathematical education by including inclusion of a student in educational activity; designing student's educational activity as a step-by-step independent work; use of teaching methods that simulate the content of professional activity; development of competence-oriented programs, courses of professional disciplines, where each module adds a list of competencies (or competences) that are formed through its study; the reorientation to interdisciplinary and polyprofessionalism, as the environment in which the graduate will go, as well as the educational space itself. Elements of the content are modern professional approaches to the study of mathematics students, this content is mastered by students means education. At the present stage, active teaching methods are implemented within the framework of certain technologies, therefore, it is advisable to replace the methods, means, organizational forms of training with the structural component of the "learning technology". The use of training technology helps to simulate the content of future professional activities and to anticipate the active inclusion of students in learning activities, the dynamic movement of student activity from educational activities through quasi-professional and vocational-professional to professional activity; personal inclusion of a student in educational activity; designing student's educational activity as a step-by-step independent work; use of teaching methods that simulate the content of professional activity. The peculiarity of modern education system is that information space acts as its shell. Proceeding from this, there was a tendency to get the computer and educational virtual space of qualities of subjects of pedagogical process. In this connection, the place of NIT in the preparation of future teachers of mathematics is refined.
  • Item
    КОРОТКИЙ ОГЛЯД ІСТОРІЇ СИСТЕМАТИКИ РОДУ EPILOBIUM S.L.
    (2019) Клімович, Н. Б.; Федорончук, М. М.; FEDORONCHUK, M. M.; KLIMOVYCH, N. B.
    В даній статті наведений короткий огляд історії систематики видів роду Epilobium s. l., одного із складних і найбільш чисельних у родині Onagraceae. Вагомий внесок у вивчення видового складу роду (в широкому трактуванні) та розробки його системи зробили Карл Ліней, Генріх Карл Гаусскнехт, Єлизаве́та Іва́нівна Ште́йнберг, Пітер Рейвен, Ілька Кітовурі, Чіа Жуй Чен, Девід Баум, Наомі Лорімер, Олександр Сєніков та багато інших дослідників. Серед цих вчених слід відзначити Карла Гаусскнехта, який вперше запропонував найбільш досконалу на той час систему видів роду Epilobium s. l. Пітер Рейвен є одним із сучасних вчених, який зробив дуже вагомий внесок у дослідження систематики представників роду Epilobium. s. l. Він з колективом інших авторів запропонував систему роду Epilobium s. l, яка базується на результатах молекулярно-філогенетичного аналізу. Останнім часом, крім традиційних морфологічних ознак, якими є таксономічні критерії для представників роду Epilobium s. l., широкого застосування набули також молекулярно-філогенетичні дані. Останні дозволяють краще зрозуміти морфолого-географічну окресленість видів, їх таксономію та філогенетичні зв’язки. Складність систематики видів роду Epilobium s. l. зумовлена перш за все тим, що нині рід знаходиться в стадії інтенсивного формоутворення. Наявність великої кількості форм у межах окремих таксономічних одиниць, які нерідко приймаються за види роду Epilobium s. l., робить їх межі розмитими. Оскільки існують нечіткі межі між видами, виникають труднощі у вивченні таксономії роду Epilobium s. l. Систематичні ускладнення при опрацюванні цього роду виникають ще й тому, що майже всі його представники володіють різко вираженою схильністю до утворення гібридів. Крім того, на сьогодні ще недостатньо морфологічних даних, які б підтверджували таксономічний статус Chamaenerium, як таксона родового рангу. The article provides a brief historical overview of genus Epilobium s. l. It is one of the most complicated and species-rich genera within Onagraceae Juss. An important contribution to the study of the the genus in a broad interpretation and the development of infrageneric systems were made by Carl Linnaeus, Carl Haussknecht, Elizabeth Steinberg, Peter Hamilton Raven, Ilkka Kytövuori, Chia-Jui-Chen, David Baum, Naomi Grace Lorimer and Alexander Sennikov. We want to note among all these scientists Carl Haussknecht. He was first, who proposed the most perfectsystem of the genus Epilobium s. l. Also, Peter Raven one of the modern scientists made a very important contribution to the study of Epilobium s. l. taxonomy. He with co-authors proposed a system of the genus Epilobium s. l, which is based on the molecular phylogenetic analysis. Recently, other taxonomic criteria have been used for genus Epilobium L. s. l., as well as molecular phylogenetic data and traditional morphological features. These data allow to better understand anatomical, morphological and geographical characters of the species, their taxonomy and phylogenetic relationships. Species of genus Epilobium is in the stage of intensive formation, which causes difficulties in taxonomy. The presence a lot of forms within individual taxonomic units make borders between species blurred. Since there are unclear boundaries between species, there are difficulties in studying the taxonomy of the genus Epilobium s. l. The formation of hybrids of the genus Epilobium causes systematic complications in the study of this genus. In addition, today morphological data are insufficient to confirm the taxonomic status of the Chamaenerium species section. So an integrated approach to the study of the genus Epilobium s. l. is relevant today. В статте приведен краткий обзор истории систематики видов рода Epilobium s. l., одного из сложных и найболее многочисленных в семействе Onagraceae. Весомый вклад в изучении видового состава рода (в широком понимании) и разработке его системы внесли Карл Линней, Генрих Карл Гаусскнехт, Елизавета Ивановна Штейнберг, Питер Рейвен, Илька Китовури, Чиа Жуй Чен, Дэвид Баум, Наоми Лоример, Александр Сеников и много других исследователей. Среди этих ученых следует отметить Карла Гаусскнехта. Он впервые предложил наиболее совершенную в то время систему видов рода Epilobium s. l. Питер Рейвен является одним из современных ученых, который сделал весомый вклад в исследование систематики представителей рода Epilobium s. l. Он с коллективом других авторов предложил систему видов рода Epilobium s. l, которая базируется на результатах молекулярно-филогенетического анализа. В последнее время, кроме традиционных морфологических признаков, таких как таксономические критерии для видов рода Epilobium s. l. широкого применения приобрели также молекулярно-филогенетические данные, которые позволяют лучше понять морфолого-географическую обособленность видов, их таксономию и филогенетические связи. Сложность систематики видов рода Epilobium s. l. обусловлена прежде всего тем, что род находится в стадии интенсивного формообразования. Наличие большого числа форм в пределах отдельных таксономических единиц, нередко принимаемых за «виды», делает их границы размытыми. Поскольку между видами существуют неясные границы, возникают трудности при изучении таксономии рода Epilobium s.l. Систематические усложнения при обработке рода Epilobium s. l. возникают еще и потому, что почти все его представители владеют резко выраженной склонностью к образованию гибридов. Кроме того, на сегодня еще недостаточно морфологических данных, подтвердждающих таксономический статус Chamaenerium как таксона родового ранга.
  • Thumbnail Image
    Item
    КАТЕГОРИЯ КОЛИЧЕСТВА В РУССКОЙ ФРАЗЕОЛОГИИ
    (2013) Недбайло, С.
    Стаття присвячена дослідженню категорії кількості у фразеології російської мови. Аналіз фразеологічного матеріалу дозволяє стверджувати, що функціонування фразеологічних одиниць зі значенням кількості відображує тенденції розвитку фразеологічної системи мови в цілому і відбувається як з екстралінгвістичних, так і з суто лінгвістичних причин. The article is devoted to research of category of quantity in Russian phraseology. The analysis of phraseology material allows to assert that functioning of phraseology units with the value of amount represents progress of the phraseology system of language trends commonly and it takes place both from extralinguistic and on especially linguistic reasons.
  • Thumbnail Image
    Item
    СТВОРЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ ПРОГРАМНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ НАУКОВОГО ТА НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
    (2012) Сергєєв, О. Ю.
    Об’єктом дослідження НДР є галузева система сертифікації програмних, інформаційних засобів та баз даних наукового та навчального призначення МОН України. Головна мета роботи – розробити та впровадити постійно діючу систему сертифікації програмних, інформаційних засобів та баз даних наукового та навчального призначення, що замовляються, закуповуються, розробляються, постачаються та експлуатуються в сфері діяльності Міністерства освіти і науки України. В результаті виконання третього етапу будуть розроблені і впроваджені документи другої черги нормативного, організаційного, науково-методичного забезпечення галузевої системи сертифікації, концепція створення програмно-інструментальних засобів підтримки сертифікації, буде створено фонд нормативних документів Головного центру сертифікації та акредитації, будуть підготовлені до акредитації та акредитовані Головний центр сертифікації та акредитації на базі УкрНЦ РІТ, ВЦ СОФТ-РЕЙТИНГ та регіонального центру.
  • Thumbnail Image
    Item
    NON-HAMILTONIAN QUANTUM MECHANICS AND THE NUMERICAL RESEARCHES OF THE ATTRACTOR OF A DYNAMICAL SYSTEM.
    (2012) Weissblut, A. J.; Вейцбліт, О. Й.
    This article – introduction to the structural theory of general view dynamical systems, based on construction of dynamic quantum models (DQM), offered by the author. This model is simply connected with traditional model of quantum mechanics (i.e. with the Schrodinger equation). At the same time obtained thus non – Hamiltonian quantum dynamics is easier than classical one: it allow building the clear structural theory and effective algorithms of research for concrete systems. This article is devoted mainly to such task. The algorithm of search for DQM attractors, based on this approach, is offered here. Ця стаття є вступом у структурну теорію динамічних систем загального виду, засновану на побудові динамічних квантових моделей (ДКМ), запропонованих автором. Ці моделі просто пов’язані з традиційними моделями квантової механіки, (тобто з рівнянням Шредингера). Одночасно отримана таким чином негамільтонова квантова динаміка простіше класичної: саме це дозволяє побудувати ясну структурну теорію та ефективні алгоритми дослідження конкретних систем. Ця стаття присвячена переважно цій задачі. Тут запропонований заснований на такому підході алгоритм пошуку атракторів ДКМ.