ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
12 results
Search Results
Item RESEARCH OF ASSERTIVENESS IN ORGANIZATION OF THE TIME PERSPECTIVE OF DEGREE-SEEKING STUDENTS IN HIGHER EDUCATION(2024) Smolinska*, O.; Смолінська*, O.; Koval, I.; Коваль, I.; Pavliuk, М.; Павлюк, М.; Shulha, D,; Шульга, Д.The aim is to conduct empirical research and theoret ical substantiation of assertiveness of degree-seeking students in higher education within the structure of time perspective. It was substantiated that assertiveness in the organization structure of time perspective is a flexible and constructive strategy and tactic of behavior, reflect ing the life position and accompanied by temporal decen trations in the form of dominant representations about the psychological future and psychological past, which is reflected in the current moment of time. Methods. The participants of the research were full-time students of the 2nd and 3rd years of study at higher education institutions in Ukraine, aged from 18 to 20 years (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), with a total number of n = 120 people. A valid and reliable psychodiagnostic toolkit adapted and tested on a Ukrainian sample was applied: “Personality Assertiveness Test” (PAT) (Sheinov, 2014); “Time Perspective Inventory” (TPI) (Zimbardo & Boyd, 1999), adapted by O. Senyk (2012); “Locus of Control” (LC) (Rotter, 1992) and statistical methods for processing empirical data. Theoretical methods were used to per form retrospective analysis, synthesis, and generalization of the main theoretical positions; a discussion was con ducted; explanations and justifications of the obtained empirical results and conclusions were presented. Results. Three direct statistically significant correlations were identified between assertiveness and the param eters of “hedonistic present”, “future”, and locus of con trol. It was found that the correlation between asser tiveness and the hedonistic present (rs = .283; p < .001) was the most significant and dependent, and accord ingly, the most dangerous. This danger was explained by the fact that material values, which are partly the desire for immediate pleasure, can be understood as the mean ing of flexible and constructive behavior of the subjects. A comparison of the studied parameters of the optimal profile (Group 1) with the parameters of the general pro file (Group 2) was performed. A statistically significant advantage of the optimal profile in terms of assertiveness and internal locus of control was recorded. Discussion and сonclusions. It was summarized and explained that assertiveness occupies an important place in the struc ture of time perspective and performs a regulatory role. Educational process organizers were recommended to focus on developing this competence in the students. Метою є емпіричне дослідження й теоретичне обґрунтування асертивності здобувачів вищої освіти у організації структури часової перспек тиви. Обґрунтовано, що асертивність у структурі часової перспективи є гнучкою і конструктивною стратегією і тактикою поведінки, яка відображає життєву позицію та супроводжується часовими децентраціями у формі домінуючих уявлень про психологічне майбутнє і психологічне минуле, що відображається у поточний момент часу. Методи. Учасниками дослідження є студенти денної форми навчання 2–3 курсів закладів вищої освіти України. Досліджувані віком від 18 до 20 років (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), загальною кількістю n = 120 осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагнос тичний інструментарій, який пройшов адаптацію й апробацію на українській вибірці: “Тест асертив ності особистості” (ТАО) (Sheinov, 2014); опиту вальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); “Локус контролю” (ЛК) (Rotter, 1992) – та викори стано методи статистичної обробки емпіричних даних. Теоретичними методами здійснено ретро спективне аналізування, синтезування й узагаль нення основних теоретичних положень, реалізо вано дискусію, подано пояснення й обґрунтування отриманих емпіричних результатів і висновків. Результати. Зафіксовано три прямих статистично достовірних кореляційних зв’язки асертивності з параметрами “гедоністичне теперішнє”, “май бутнє” і локус контролю. Встановлено, що най більш значущим і залежним є зв’язок асертивності з гедоністичним теперішнім (rs = .283; p < .001) і, відповідно, найбільш небезпечним. Пояснено таку небезпеку тим, що в сенс гнучкої і конструктив ної поведінки досліджуваних можуть вкладатися матеріальні цінності, які почасти є прагненням отримання миттєвої насолоди. Здійснено зістав лення досліджуваних параметрів оптимального профілю (група 1) з параметрами загального про філю (група 2). Зафіксовано статистично досто вірну перевагу оптимального профілю за асер тивністю та інтернальним локусом контролю. Дискусія і висновки. Узагальнено й пояснено, що асертивність у структурі часової перспективи посі дає важливе місце та виконує регулятивну роль. Рекомендовано організаторам освітнього процесу звернути увагу на формування цієї компетентності у здобувачів.Item RESEARCH ON ACADEMIC GIFTEDNESS OF FUTURE TEACHERS.(2024) Kariyev, А.; Карієв, А.; Orazbayeva*, F.; Оразбаєва*, Ф.; Imankulova, M.; Іманкулова, М.; Vasileva, V.; Васільєва, В.The aim of the research is to establish psychological content parameters, correlations and factors of future teachers’ academic giftedness. It was assumed that personal factors of future teachers’ academic gifted ness would have statistically significant correlations with academic performance and parameters of intel ligence; the researched groups distributed by aca demic performance evaluation would have significant differences by personal factors of academic gifted ness, verbal, mathematical and spatial intelligence. Methods. The research participants were the 2nd–4th year full-time students pursuing a degree in ped agogy at three higher education institutions: two institutions from Kazakhstan – Abai Kazakh National Pedagogical University (Abai KNPU), Auezov South Kazakhstan University (Auezov SKU) and one insti tution from Bulgaria – “Angel Kanchev” University of Ruse (RU “Angel Kanchev”), numbering 258 people aged from 18 to 22 years. The method for diagnosing personal factors of giftedness (PFG) (Belskaya, 2019); “Intelligence structure test” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001) were applied. An additional variable – academic performance evaluation (APE) – was used. Results. Pearson’s correlation analysis (R) allowed establishing fifteen correlations (р ≤ .050; р ≤ .010; p < .001) between the factors of academic giftedness, the types of intelligence and academic performance evaluation. It was found that the factor of giftedness “over-situational activeness” has the largest number of significant correlations – four (p < .001; р ≤ .050). It was substantiated that this factor is the most impor tant and the most dependent one in future teach ers’ academic giftedness. The Mann-Whitney U-test allowed establishing a statistically significant advan tage of Group 2 (a high level of academic performance evaluation) by the parameter “over-situational active ness” (U = 6340.000; p < .040). It was explained that the respondents’ over-situational activeness is a back bone factor of future teachers’ academic giftedness. Discussion and conclusions. The obtained empirical results and the established statistically significant correlations and differences possess scientific nov elty and applied value. A number of recommenda tions concerning reorganization and implementation of innovative processes of training future teachers aimed at developing academic giftedness and pro viding quality psychological-pedagogical support for gifted students were made Метою дослідження є з’ясування психологічних зміс тових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і фак торів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори ака демічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з акаде мічною успішністю та параметрами інтелекту; дослі джувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особи стісними факторами академічної обдарованості, вер бальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 кур сів, які навчаються на очній формі педагогічних спе ціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогіч ного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Пів денно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано мето дику діагностики особистісних факторів обдарова ності (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інте лекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обда рованості з типами інтелекту й академічною оцін кою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважли вішим і найбільш залежним у академічній обдарова ності майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність рес пондентів є системоутворювальним фактором ака демічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки.Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоно вано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу.Item МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ(2023) Бабенко, О. М.; Вольченко, Я. О.; Babenko, O. M.; Volchenko, Y. O.Мета статті полягає в дослідженні й аналізі системного підходу до розвитку критичного мислення майбутніх учителів хімії та розробці відповідної методичної системи. Для досягнення мети використано такі методи: теоретичні, що включали аналіз нормативних документів і спеціальної літератури, чинних робочих програм і методичного забезпечення викладання дисциплін хімічного циклу, аналіз і систематизацію одержаних результатів для формулювання висновків; емпіричні: педагогічний експеримент, опитування й анкетування здобувачів освіти. Результати. У статті розглянута проблема відсутності у вітчизняній методиці чіткого розуміння етапів формування та розвитку критичного мислення в майбутніх учителів хімії, що може призвести до втрати можливостей для систематичного розвитку критичного мислення та невідповідності потребам сучасної освіти. Вирішенням цієї проблеми є не лише визнання важливості розвитку критичного мислення, але і чітке визначення етапів його формування, створення структурованої методичної системи. Комплексний підхід, у якому акцентовано увагу на розробці та впровадженні систематизованих етапів, спрямованих на розвиток критичного мислення майбутніх учителів хімії, дозволить не тільки забезпечити студентів необхідними навичками, але і визначити індивідуальність кожного етапу. Проведене педагогічне дослідження, спрямоване на ідентифікацію ключових чинників і засобів, що сприяють ефективному розвитку цієї навички у студентів, визначення оптимальних педагогічних підходів і методик. Проаналізовано методику формування критичного мислення для покращення якості підготовки майбутніх учителів і вдосконалення їхньої професійної компетентності загалом. Одержані результати оформлено у вигляді цілісної методичної системи, у якій виділено цільовий, змістовий, процесуально-діяльнісний, контрольно-регулювальний, оцінно-результативний компоненти. Висновки. Запропонована методична система може стати ефективним інструментом для підготовки кваліфікованих учителів хімії, здатних не лише передавати знання, а й розвивати критичне мислення своїх учнів. The purpose of the article is to research and analyze a systematic approach to the development of critical thinking of future chemistry teachers and to create an appropriate methodological system. To achieve the goal, the following methods were used: theoretical, which included the analysis of regulatory documents and special literature, current work programs and methodical support for teaching the disciplines of the chemical cycle, analysis and systematization of the obtained results for the formulation of conclusions; empirical: pedagogical experiment, surveys and questionnaires of education seekers. Results. The article examines the problem of the lack of a clear understanding of the stages of formation and development of critical thinking in future chemistry teachers in the domestic methodology, which can lead to the loss of opportunities for the systematic development of critical thinking and inconsistency with the needs of modern education. The solution to this problem is not only recognition of the importance of the development of critical thinking, but also a clear definition of the stages of its formation, the creation of a structured methodical system. A comprehensive approach was used, in which attention was focused on the development and implementation of systematized stages aimed at the development of critical thinking of future chemistry teachers. The conducted pedagogical research is aimed at identifying key factors and means that contribute to the effective development of this skill in students, aimed at determining optimal pedagogical approaches and methods. The method of formation of critical thinking was analyzed in order to improve the quality of training of future teachers and improve their professional competence as a whole. The obtained results are presented in the form of a methodical system, in which the target, content, procedural-active, control-regulatory, evaluation-resultative components are allocated. Conclusions. The proposed methodological system can become an effective tool for training qualified chemistry teachers who are able not only to transfer knowledge, but also to develop the critical thinking of their students.Item МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ(2023) Бабенко, О. М.; Вольченко, Я. О.; Babenko, O. M.; Volchenko, Y. O.Мета статті полягає в дослідженні й аналізі системного підходу до розвитку критичного мислення майбутніх учителів хімії та розробці відповідної методичної системи. Для досягнення мети використано такі методи: теоретичні, що включали аналіз нормативних документів і спеціальної літератури, чинних робочих програм і методичного забезпечення викладання дисциплін хімічного циклу, аналіз і систематизацію одержаних результатів для формулювання висновків; емпіричні: педагогічний експеримент, опитування й анкетування здобувачів освіти. Результати. У статті розглянута проблема відсутності у вітчизняній методиці чіткого розуміння етапів формування та розвитку критичного мислення в майбутніх учителів хімії, що може призвести до втрати можливостей для систематичного розвитку критичного мислення та невідповідності потребам сучасної освіти. Вирішенням цієї проблеми є не лише визнання важливості розвитку критичного мислення, але і чітке визначення етапів його формування, створення структурованої методичної системи. Комплексний підхід, у якому акцентовано увагу на розробці та впровадженні систематизованих етапів, спрямованих на розвиток критичного мислення майбутніх учителів хімії, дозволить не тільки забезпечити студентів необхідними навичками, але і визначити індивідуальність кожного етапу. Проведене педагогічне дослідження, спрямоване на ідентифікацію ключових чинників і засобів, що сприяють ефективному розвитку цієї навички у студен- тів, визначення оптимальних педагогічних підходів і методик. Проаналізовано методику формування критичного мислення для покращення якості підготовки майбутніх учителів і вдосконалення їхньої професійної компетентності загалом. Одержані результати оформлено у вигляді цілісної методичної системи, у якій виділено цільовий, змістовий, процесуально-діяльнісний, контрольно-регулювальний, оцінно-результативний компоненти. Висновки. Запропонована методична система може стати ефективним інструментом для підготовки кваліфікованих учителів хімії, здатних не лише передавати знання, а й розвивати критичне мислення своїх учнів.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СТУДЕНТІВ В СИТУАЦІЇ ТРИВАЛОГО ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ(2023) Пєрязєва, В. К.В статті проаналізовані результати опитування студентів ХДУ, які більше чотирьох років вивчають спеціальність «Психологія» у форматі змішаного або онлайн-навчання. Дослідження виявило дефіцит особистісної функції спілкування, нестачу стійкої внутрішньої мотивації до навчання та порушення працездатності. The article conducts an analysis of the results of a survey of students of KhSU who have been studying the specialty "Psychology" in the format of mixed or online education for more than four years. The study revealed a deficit in the personal function of communication, a lack of sustainable internal motivation to study, and impairment of work capacity.Item ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2023) Явеляк, Х. І.В статті наводиться аналіз проблеми формування здорового способу життя студентів. Розглянуті шляхи формування здорового способу життя через впровадження різних моделей. The article provides an analysis of the problem of forming a healthy lifestyle for students. Ways of forming a healthy lifestyle through the implementation of various models are considered.Item ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ(2023) Соловей, І. Є.У статті досліджено особливості фізичної активності студентів віком 18 – 25 років. Проаналізовано причини низької фізичної активності та ймовірні негативні наслідки для здоров’я. The article explores the features of physical activity of students aged 18 - 25 years. The reasons of low physical activity and probable negative consequences for health are analyzed.Item RESEARCH OF TYPES OF LEARNED HELPLESSNESS OF FUTURE SPECIALISTS IN FOREIGN PHILOLOGY(2023) Бохонкова, Ю.; Цимбал, С.; Яременко, Н.; Бугайова, Н.; Bokhonkova, Yu.; Tsymbal, S.; Yaremenko, N.; Buhaiova, N.Метою є емпіричне з’ясування і теоретичне обґрунтування типів навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології у контексті навчально-професійної підготовки. Респондентами емпіричного дослідження є здобувачі випускних років навчання: четвертого курсу – бакалавріат і другого курсу – магістратура, загальною кількістю 432 особи (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). Респонденти здобували фах за єдиною або подвійною спеціальністю. Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні інструменти, які пройшли адаптацію й апробацію: “Опитувальник атрибутивного стилю для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982); методика дослідження мотивації досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); опитувальник “Рівень суб’єктивного контролю” (РСК) (Бажин та ін., 1984); методика “Шкала самооцінки депресії” (ШСД) (Zung, 1965). Результати. Подано описові частотні характеристики, які підтвердили, що отримані емпіричні дані не мають статистично достовірних відмінностей із результатами схожих вимірів. З’ясовано вісімнадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків (р<.050; р<.010) параметрів атрибутивного стилю з незалежними змінними: мотивація досягнення успіху, мотивація уникнення невдачі, рівень депресії, рівень суб’єктивного контролю в навчально-професійній діяльності, галузі досягнень, галузі невдач. Встановлено, що найміцніші зв’язки має рівень депресії (РД) зі шкалами атрибутивного стилю: сталість поганого (R=.189; р<.010), широта поганого (R=.221; р<.010) і персоналізація поганого (R=.185; р<.010), що дає підстави вважати депресивні стани найнебезпечнішими у формуванні навченої безпорадності. Кластерним аналізом методом k-середніх встановлено чотири типи навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології: “Депресивна навчена безпорадність” (кластер 1, n=31; 13.36%), “Уникаюча навчена безпорадність” (кластер 2, n=75; 32.33%), “Оптимістична навчена безпорадність” (кластер 3, n=68; 29.31%), “Неконтрольована навчена безпорадність” (кластер 4, n=58; 25.00%). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами навченої безпорадності є особистісні утворення, які проявляються у високому рівні депресивності, домінуванні песимістичних параметрів атрибутивного стилю поведінки, високому рівні мотивації уникнення невдачі, низькому рівні мотивації досягнення успіху і заниженому/відсутньому суб’єктивному контролі подій навчально-професійної діяльності. Узагальнено, що емпірично з’ясовано і теоретично обґрунтовано доцільність впровадження отриманих результатів у освітній і науковий процеси підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю. The purpose is to conduct empirical research and theoretically substantiate the types of learned helplessness of future specialists in foreign philology in the context of educational and professional training. The respondents of the empirical research are graduates of the final years of study: students of the fourth year – Bachelor’s degree seekers and students of the second year – Master’s degree seekers, the total number of 432 individuals (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). The respondents were majoring in a single or double specialty. Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tools that have been adapted and tested were used: “Attributional Style Questionnaire” (ASQ) (Peterson et al., 1982); Ehlers’ questionnaire “Motivation for Achieving Success and Avoiding Failures” (MASAF) (Elers, 2002); the questionnaire “Level of subjective control” (LSC) (Bazhin et al., 1984); Zung Self-Rating Depression Scale (SDS) (Zung, 1965). Results. The provided descriptive statistics confirms that there are no statistically significant differences between the obtained empirical data and the results of similar measurements. Eighteen statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of attributive style parameters with independent variables were found: motivation for achieving success, motivation for avoiding failures, level of depression, level of subjective control in educational and professional activities, areas of success, areas of failure. It was established that the level of depression (LD) has the strongest correlations with the attributional style scales: permanence of the bad (R=.189; p<.010), pervasiveness of the bad (R=.221; p<.010) and personalization of the bad (R =.185; p<.010), which gave grounds to consider depressive states as the most dangerous in the formation of learned helplessness. Cluster analysis using the k-means method revealed four types of learned helplessness of future specialists in foreign philology: “Depressive learned helplessness” (cluster 1, n=31; 13.36%), “Avoidant learned helplessness” (cluster 2, n=75; 32.33%), “Optimistic learned helplessness” (cluster 3, n=68; 29.31%), “Uncontrolled learned helplessness” (cluster 4, n=58; 25.00%). Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of learned helplessness are personal formations that were manifested in a high level of depression, the dominance of pessimistic parameters of the attributional style of behavior, a high level of motivation for avoiding failures, a low level of motivation for achieving success, and low/lack of subjective control of the events of educational and professional activities. The appropriateness of implementing the obtained results in the educational and scientific processes of training future specialists in the socionomic profile was empirically clarified and theoretically substantiated.Item FUTURE SOCIONOMIC SPECIALISTS’ DISPOSITIONAL SELF-DEVELOPMENT(2023) Лось, О.; Разумова, О.; Гой, Н.; Los, O.; Razumova, О.; Hoi, N.Метою є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування зв’язку параметрів диспозиційного саморозвитку майбутніх фахівців соціономічного профілю з чинниками професійного зростання. Обґрунтовано й узагальнено, що диспозиційний саморозвиток є готовністю і схильністю до самоосвіти, самотворення і самовдосконалення майбутніх фахівців соціономічного профілю, який здатен забезпечити перманентне професійне зростання і становлення фахівця. Учасниками емпіричного дослідження є здобувачі трьох рівнів освіти (бакалавр, магістр і доктор філософії), які навчаються у трьох закладах вищої освіти України і є майбутніми фахівцями соціономічного профілю. Вік досліджуваних – від 17 до 32 років (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), загальною кількістю n=132. Методи: методика “Диспозиційна характеристика само- розвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) E. Shostrom (1964); методика діагностики мотивації особистості до досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); методи математичної статистики. Результати. Зафіксовано відсутність статистично достовірних відмінностей у порівнянні низького рівня з середніми та високими рівнями параметрів диспозиційного саморозвитку (р>.05). З’ясовано, що параметри диспозиційного саморозвитку: “потреба саморозвитку”, “умови саморозвитку”, “механізми саморозвитку” мають статистично достовірні кореляційні зв’язки з параметрами самоактуалізації і мотивації до досягнення успіху (р<.050; р<.010). Доказано, що “потреба саморозвитку” (ПС) є відображенням когнітивних інтенцій феномену і є найважливішим параметром диспозиційного саморозвитку респондентів (дев’ять достовірних зв’язків – найбільше), порівняно з іншими параметрами. Дискусія і висновки. Обґрунтовано і доказано, що диспозиційний саморозвиток є важливою складовою у самоактуалізації, самоосвіті і якісній професійній підготовці майбутніх фахівців. Отримані наукові факти доцільно впровадити у навчально-професійну діяльність. The purpose was to conduct empirical research and theoretically substantiate the correlation between the parameters of dispositional self-development of future specialists of the socioeconomic profile and the factors of professional growth. It is substantiated and generalized that dispositional self-development is the readiness and inclination of future specialists of the socionomic profile to self-education, self-creation, and self-improvement, which is capable of ensuring permanent professional growth and professional development. Participants of the empirical study are seekers of three academic degrees (Bachelor’s, Master’s, and Doctor of Philosophy) studying at three Ukrainian higher education institutions, and are future socioeconomic specialists. The age of the research participants ranged from 17 to 32 years (M=21.06; Me=21.00; SD=5.84), with a total of n=132. Methods: “Dispositional Characteristics of Personality Self-Development” (DCPSD) (Kuzikova, 2017); “Personal Orientation Inventory” (РОІ) (Shostrom, 1964); “The Method of Diagnosing the Individual’s Motivation to Achieve Success and Avoid Failure” (MDIMASAF) (Elers, 2002); methods of mathematical statistics. Results. In the comparison of low, medium, and high levels of dispositional self-development parameters, no statistically significant differences were found (р>.05). It was discovered that the dispositional self-development parameters “Need for Self-Development”, “Conditions of Self-Development”, and “Mechanisms of Self-Development” had statistically significant correlations with the parameters of self-actualization and motivation to achieve success (р<.050; р<.010). When compared to other parameters, it is proved that the “Need of Self-Development” (NSD) was a reflection of the phenomenon’s cognitive intentions and was the most important parameter of the respondents’ dispositional self-development (nine significant correlations – the greatest number). Discussion and сonclusions. It was substantiated and proven that dispositional self-development is an important component of future specialists’ self-actualization, self-education, and quality professional training. The scientific findings should be applied in educational and professional activities.Item ОЦІНКА ФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ КРОСФІТОМ(2021) Матюшенко, М. М.В статті розглядаються питання вивчення особливості оцінки фізичного стану студентів, які займаються в секції кросфіту. The article considers the study of the peculiarities of the assessment of the physical condition of students engaged in the cross-fit section.