ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
Search Results
Item АРХІТЕКТУРНИЙ КОМПЛЕКС ЛЬВІВСЬКОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ(2023) Божко, Н. М.; Bozhko, N. M.Метою дослідження є історія розвитку головних етапів проектування та будівництва навчальних корпусів, що стали основними приміщеннями для навчання та підготовки медиків у львівському університеті. Методологічної основою дослідження були методи історіографічного аналізу та синтезу, історико-системний метод, що використовувалися на основі принципів історичного об'єктивізму. Основні результати дослідження. У дослідженні розглянуто процес заснування львівського університету як одного з найстаріших на українських землях. Звернено увагу на хід проведення секуляризації в австрійській імперії, що надало можливість використати статки ліквідованих чернечих орденів для потреб держави, зокрема, відновлення діяльності освітніх закладів у Львові. У науковій розвідці розглядається процес становлення і розвитку медичного факультету до власне – медичного університету, а також простежується можливість використання старих приміщень лічниць львівських монастирів. Висвітлено інформацію щодо будівництва нових навчальних корпусів медичного факультету львівського університету та навчальних приміщень, де відбувалася підготовка майбутніх лікарів при міських медичних установах наприкінці ХІХ–ХХ століть. Висновки. Представлена інформація свідчить, що історія проектування та будівництва приміщень, де навчалися медики є нерозривно пов'язана з формуванням історичного ландшафту міста Львова протягом XIX–XX століть. Вказаний період дає можливість також проаналізувати зміни, які відбувалися у розбудові інфраструктури міста, особливо його східного передмістя – району Личаків. Автор дослідження звертає увагу на творчу діяльність відомих європейських архітекторів та будівничих, що прилучилися до проектування та будівництва медичних закладів міста та навчальних корпусів медичного університету. Їх творчий доробок дає можливість простежити еволюцію використання архітектурних стилів у Львові від бароко до конструктивізму двадцятого століття. The purpose of the study is the history of the development of the main stages of the design and construction of educational buildings, which have become the central premises for the study and training of medics at Lviv University. The methodological basis of the study became historiographical analysis and synthesis methods and historical-systemic method used under the principles of historical objectivism. The main results of the study. The study examines the process of founding Lviv University as one of the oldest in Ukrainian lands. Attention is drawn to the progress of secularization in the Austrian Empire, which provided an opportunity to use the fortunes of liquidated monastic orders for the needs of the state, in particular, the restoration of educational institutions in Lviv. The scientific investigation examines the process of the formation and development of the medical faculty into a medical university proper, as well as the possibility of using the old hospital premises of Lviv monasteries. Information is highlighted concerning the construction of new educational buildings for the medical faculty of Lviv University and educational premises where future medical professionals were trained at city medical institutions at the end of the 19th and 20th centuries. Conclusions. The presented information shows that the history of the design and construction of premises where medics studied is inextricably linked with the formation of the historical landscape of the city of Lviv during the 19th and 20th centuries. This period also provides an opportunity to analyze the changes that took place in the development of the city's infrastructure, especially in its eastern suburb – the Lychakiv district. The author of the study draws attention to the creative activity of famous European architects and constructors who participated in the design and construction of the city's medical institutions and educational buildings of the medical university. Their creative output makes it possible to trace the evolution of the use of architectural styles in Lviv from baroque to twentieth-century constructivism.Item ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДУХОВЕНСТВА БОЙКІВЩИНИ (КІНЕЦЬ ХІХ – 30-ТІ РР. ХХ СТ.)(2023) Борчук, С. М.; Дрогобицька, О. Я.; Borchuk, S. M.; Drohobytska, O. Ya.Метою дослідження є аналіз різних форм активності духовенства у громадському житті населення Бойків- щини наприкінці ХІХ – у 30-х рр. ХХ ст. У процесі написання статті було використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, а також ретроспективний, хронологічний, просопографічний і порівняльно-історичний методи. Результати. Священники Бойківщини активно працювали у низці громадських товариств. У читальнях «Про- світи» вони знаходили сприятливий ґрунт для різних форм роботи, на зразок виступів з рефератами, агітацій- них промов і голосних читань. Такі акції були спрямовані на ліквідацію неписьменності, розширення кругозору селян, надання їм основних відомостей про географію, медицину, раціональне ведення господарства. Наприклад, М. Зубрицький знайомив парафіян з основами правової культури, оскільки тлумачив закони і розпорядження. Парохи розвивали мережу хорів та театральних гуртків, вбачаючи у них важливу складову культурно-освітньої роботи і можливість залучити селян до кращих зразків української і світової культури. Часто аматорські гуртки очолювали діти священників. У міжвоєнний період душпастирі Бойківщини виступали ініціаторами шкільних плебісцитів на підтримку української мови навчання. Вони ж закликали селян організовувати дитячі садки. Духо- венство популяризувало ідеї кооперації, а також здорового способу життя. Священики під час першого причастя вимагали присягу до 21 року не вживати алкоголь, організовували місії тверезості, символічні похорони горівки. Душпастирі вели агітацію за вибори до місцевих органів влади, скликали віча з виборчого законодавства і сте- жили за ходом голосування. Висновки. Наприкінці ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. духовенство Бойківщини активно працювало заради зростання культурно-освітнього та соціально-економічного рівня життя селян. Воно дбало про формування основ правової культури громадян, забезпечувало їхню активну участь у передвиборчих процесах, адже вбачало у цьому одну з передумов успішної суспільно-політичної боротьби. The purpose of the study is to analyze various forms of activity of the clergy in the public life of the population of Boykivshchyna at the end of the 19th – in the 30s of the 20th century. In the process of writing the article, the methods of analysis and synthesis, generalization, and the retrospective, chronologic, prosopographic, comparative-historical methods were used. The results. Priests of Boykivshchyna actively worked in a number of public associations. In the reading rooms of «Prosvita» they found a favorable ground for various forms of work, such as speeches with abstracts, campaign speeches, and loud readings. Such actions were aimed at eliminating illiteracy, expanding the horizons of villagers, providing them with basic information about geography, medicine, and rational management of the economy. For example, M. Zubrytsky introduced parishioners to the basics of legal culture, as he interpreted laws and regulations. Parishioners developed a network of choirs and theater circles, seeing them as an important component of cultural and educational work and an opportunity to involve villagers in the best examples of Ukrainian and world culture. Often amateur circles were led by the children of priests. The pastors of Boykivshchyna initiated school plebiscites in support of the Ukrainian language of instruction. They urged the peasants to organize kindergartens. The clergy popularized the ideas of cooperation, as well as a healthy lifestyle. During the first communion, the priests demanded an oath not to drink alcohol until the age of 21, organized sobriety missions, symbolic funerals of horivka. Pastors campaigned for elections to local authorities, convened meetings on election legislation and even monitored the voting process. Conclusions. At the end of the 19th – 30s of the 20th century. the clergy of Boykivshchyna actively worked for the sake of increasing the cultural and educational and socio-economic living standards of the villagers. It took care of the formation of the foundations of the legal culture of citizens, ensured their active participation in pre-election processes, because it saw this as one of the prerequisites for a successful socio-political struggle.