ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4 results
Search Results
Item РОЛЬ СОРТУ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ «УКРАЇНКА 0246» В РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ(2023) Демуз, І. О.; Demuz, I. O.Метою дослідження є висвітлення історії виведення та впливу культивації сорту м’якої озимої пшениці Українка 0246 на економічні процеси в Україні упродовж ХХ ст. Методологічної основою дослідження були методи історіографічного аналізу та синтезу, історико-системний метод, що використовувалися на основі принципів історичного об’єктивізму. Результати дослідження. У статті проаналізовано історію виведення сорту м’якої озимої пшениці Українка 0246 вченими Миронівської селекційно-дослідної станції, окреслено основні методи її роз множення та впливу на розвиток сільського господарства та економіки в Україні в 20–40-х роках ХХ ст. А також відзначено внесок відомих вчених, зокрема В.Є. Жолткевича, Л.І. Ковалевського, І.М. Єремеєва. Охарактеризовано якісні характеристики виведеної пшениці, зокрема висока врожайність – від 20 ц/га до 30 ц/га. А посівна площа до 1950 р. сягала 7 млн га. Прослідковано вплив суспільно-політичної ситуації 1917–1920-х рр. на процес організації дослідницької та селекційної діяльності Миронівської станції та їх вплив на виведення сорту. Описано способи розповсюдження пшениці. Так, І.М. Єремеєв вперше використав для дослідження та розмноження сорту звичайні селянські господарства, а також був ініціатором створення Спілки селян-насінників у 1920 р. Охарактеризовано вплив урожайності пшениці на історичні процеси 30-х рр., акцентовано увагу на статистиках зібраного врожаю та хлібозаготівельних планів. Висвітлено політику експорту зерна закордон та його вплив на ситуацію в країні. Приділено увагу процесу колективізації та ролі пшениці в штучному створені Голодомору 1932–1933 рр. Зібраного урожаю в ті роки вистачало для забезпечення населення зерном, але завищенні плани хлібозаготівель були однією з причин Голодомору. У висновках узагальнюється значення сорту м’якої озимої пшениці «Українка 0246» на економічну політику України. Протягом 45 років пшениця «Українка» росла на полях не лише України, а й інших держав, а сам сорт був визнаний як міжнародний стандарт сильної пшениці. На її основі було створено понад 200 сортів пшениці.The purpose of the study is to highlight the history of breeding and the influence of the cultivation of the soft winter wheat variety Ukrainka 0246 on economic processes in Ukraine during the 20th century. The methodological basis of the study became historiographical analysis and synthesis methods and historical-systemic method used under the principles of historical objectivism. The main results of the study. The Article analyzes the history of the soft winter wheat variety Ukrainka 0246 breeding by the scientists at Myroniv breeding and research station, outlines the main methods of its reproduction and influence on the development of agriculture and the economy in Ukraine in the 20–40s of the 20th century. The Article also points out the contribution of famous scientists, in particular V. Yу. Zholtkevych, L. I. Kovalevskyi, I. M. Yeremeyev. The qualitative features of the bred wheat are characterized, in particular, its high yield – from 20 cwt/ha to 30 cwt /ha. And the sown area before 1950 reached 7 mln ha. The impact of the social and political situation in 1917–1920s on the process of organizing research and breeding activities at Myroniv station and their influence on the breeding of the variety was traced. Methods of spreading wheat are described. For instance, I.M. Yeremeyev first used ordinary peasant farms for the research and propagation of the variety. He also was the initiator of the Union of Peasants – Seed Growers in 1920. The impact of wheat yield on historical processes of the 1930s is described, attention is focused on the statistics of the harvested crop and grain procurement plans. The policy of exporting grain abroad and its impact on the situation in the country is highlighted. The emphasis is made on the process of collectivization and the role of wheat in the artificially created Holodomor of 1932–1933. The harvested crop in those years was enough to provide the population with grain, but overestimated grain procurement plans were one of the causes of the Holodomor. The conclusions summarize the significance of the soft winter wheat variety «Ukrainka 0246» on the economic policy of Ukraine. During 45 years, «Ukrainka» wheat grew in the fields not only of Ukraine, but also of other countries, and the variety itself was recognized as an international standard of strong wheat. More than 200 varieties of wheat were created on its basis.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 рр. С. СОСНОВИМ(2023) Домаскін, М. Д.Актуальність дослідження визначається необхідністю пояснення та ревізії трагічних подій національної історії ХХ ст., що мають резонанс у сучасному українському суспільстві. У центрі уваги доля людини, котра отримала трагічний досвід життя за двох тоталітарних режимів – Ступана Соснового, котрий відомий передусім, як піонер в дослідженні теми Голодомору 1932-1933 рр. в Україні та на основі відкритих радянських джерел тих часів спробував вирахувати кількість жертв від голоду. Головним мотиватором у дослідженні біографії Соснового першочергово виступав краєзнавчий аспект: Сосновий народився на провів дитинство в невеликому селищі на Херсонщині Сиваське, яке, на сьогоднішній день, як і багато інших населених пунктів на півдні та сході України потерпає від свавілля російської окупації. The relevance of the study is determined by the need to explain and revise the tragic events of the national history of the 20th century, which resonate in modern Ukrainian society. The focus is on the fate of a person who had a tragic life experience under two totalitarian regimes – Stepan Sosnovyi, who is known primarily as a pioneer in the study of the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine and based on open Soviet sources of those times, tried to calculate the number of victims of hunger. The main motivator in the study of Sosnovy's biography was primarily the local history aspect: Sosnovy was born and spent his childhood in a small village in the Kherson region of Syvaske, which, today, like many other settlements in the south and east of Ukraine, suffers from the arbitrariness of the Russian occupation.Item РЕАКЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ СЕЛЯН НА ДІЇ ВЛАДИ В 1932–1933 РОКАХ (НА МАТЕРІАЛАХ КАРНО-СЛІДЧИХ СПРАВ БАШТАНСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)(2022) Баковецька, О. О.; Bakovetska, O. О.Мета та методологія дослідження. У статті аналізуються карно-слідчі справи в Баштанському районі Мико- лаївської області. Основна мета – виявлення настроїв, реакції з боку селян на дії влади, що спровокували штучний голод в Україні, на основі аналізу карно-слідчих справ за 1932–1933 роки. У контексті дослідження карнослідчі справи виступають не лише показником масштабів дій каральної системи влади, а й свідоцтвом настроїв у суспільстві, реакцією людей на тоталітарний режим. Дослідження архівних матеріалів відбувається на основі системного підходу та структурно-функціонального аналізу. Розв’язання поставленої мети реалізується за рахунок історико-ситуаційного, історико-хронологічного, біографічного, ретроспективного методів. Результати та висновки дослідження. З моменту проголошення незалежності України з’явилося чимало наукових праць, присвячених Голодомору, а також масовим репресіям, які супроводжували штучний голод. Миколаївські історики здійснили докладний аналіз джерельної бази про Голодомор 1932–1933 років, висвітлили причини, наслідки штучного Голодомору, його особливості на території Миколаївщини. До цієї роботи долучились представник громад на районному рівні. Цінність їхніх досліджень полягає у створенні інформаційного блоку, що базується на спогадах очевидців подій, виявленні місць поховань, фотодокументах. З іншого боку, в роботах дослідників не повною мірою висвітлено та проаналізовано проблему протестних настроїв людей, які опинились на межі виживання. У статті визначено настрої українського селянства, які можна охарактеризувати як протестні. На основі аналізу карно- слідчих справ виявлено кілька варіантів супротиву жителів сіл Баштанського району по відношенню до каральних дій з боку комуністичної влади. Перший тип – пасивний спротив, який проявлявся у спробах приховати частину врожаю від тотальної конфіскації. Така реакція притаманна не лише окремим селянським господарствам, родинам. Голови колгоспів, члени правління також зі свого боку намагались різними методами залишити врожай в своєму селі та не дати його вивезти. Другий тип – активний спротив, який проявлявся в поширенні об’єктивної інформації про ситуацію, яка склалася, спроби організувати заворушення проти влади та безпосередньо виступи селян. Безумовно, український народ, на долю якого випало чимало випробувань в перші десятиліття ХХ століття – Перша світова війна, революції, громадянська війна, голод 1921–1923 років, кількаразова зміна влади та політичного курсу, трансформації політичного, економічного, культурного простору – був виснажений. Але це не означає, що люди втратили жагу до життя, прагнення волі та беззаперечно, як агнці, йшли на заклання. Українці не готові були миритися із каральною політикою влади. Підтвердженням цієї тези є чисельні карно-слідчі справи, в яких громадян звинувачували в антирадянській агітації, закликах та підготовці заворушень проти влади, спроб її повалення. Purpose and methodology of the study. The article analyzes criminal investigation cases on the Bashtansky region of the Nikolayev area. The main goal is to identify the sentiments and reactions of the peasants to the actions of the authorities that provoked the artificial famine in Ukraine based on the analysis of criminal investigations in 1932–1933 . In the context of the study, criminal investigative cases are not only an indicator of the scale of the punitive system of government, but also evidence of public sentiment, the reaction of people to the totalitarian regime. Research of archival materials is based on a systematic approach and structural and functional analysis. The solution of the set goal is realized at the expense of historical-situational, historical- chronological, biographical, retrospective methods. Results and conclusions of the study. Since the proclamation of Ukraine’s independence, there have been many scholarly works on the Holodomor, as well as the mass repression that accompanied the artificial famine. The Nikolaev historians carried out the detailed analysis of a source base about the Holodomor of 1932–1933 , covered the reasons, consequences of the artificial Holodomor, its features in the territory of the Nikolaev area. A community representative at the district level joined this work. The value of their research lies in the creation of an information block based on the memories of eyewitnesses, the discovery of burial sites, photographic documents. On the other hand, the work of researchers does not fully cover and analyze the problem of protest mood of people who are on the verge of survival. The mood of the Ukrainian peasantry, which can be described as protest, has been identified. Based on the analysis of criminal investigation cases, several variants of resistance of the residents of the villages of the Bashtansky district to the punitive actions of the communist authorities were identified. The first type is passive resistance, which manifested itself in attempts to hide part of the harvest from total confiscation. Such a reaction is characteristic not only of individual peasant farms and families. The heads of the collective farms and members of the board also tried to leave the harvest in their village by various methods and prevent it from being taken away. The second type is active resistance, which is manifested in the dissemination of objective information about the situation, attempts to organize riots against the government and direct demonstrations of the peasants. Undoubtedly, the Ukrainian people, which faced many trials in the first decades of the twentieth century – the First World War, revolutions, civil war, famine of 1921–1923, repeated changes of power and political course, transformation of political, economic, cultural space – was exhausted. But this does not mean that people have lost the thirst for life, the desire for freedom and unquestioningly, like lambs, went to the slaughter. Ukrainians were not ready to accept the punitive policy of the authorities. This thesis is confirmed by numerous criminal investigations in which citizens were accused of anti-Soviet agitation, calls and preparations for riots against the government, attempts to overthrow it.Item ДІТИ ПІД ЧАС ВЕЛИКОГО ГОЛОДУ В ІРЛАНДІЇ 1845–1851 РОКІВ ТА ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РОКІВ В УКРАЇНІ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ(2022) Кузовова, Н. М.; Kuzovova, N. M.Мета роботи – порівняння становища дітей під час Великого голоду в Ірландії (1845–1851) та Голодомору в Україні (1932–1933): загрози, практики виживання, наслідки. Методи дослідження. Під час дослідження було застосовано метод компаративного аналізу. Основними моментами порівняння були: рівень смертності від голоду та супутніх хвороб та методи його обрахування; наслідки голодів – вплив голоду на дитинство: криза сімейних відносин, злочинність та деструктивні фактори; практики виживання: навички виживання, допомога, взаємодопомога; коммеморативні практики. Дотримуючись принципу історизму, досліджено контекст історичних епох, на тлі яких розгортались події Великого голоду в Ірландії та Голодомору в Україні. Для цього були залучені наукова література, що висвітлює події голодів та тему дитинства під час них, архівні джерела, щоденники та спогади очевидців. Результати дослідження: проведено порівняльний аналіз загроз, практик виживання, наслідків Великого голоду в Ірландії (1845–1851) та Голодомору в Україні (1932–1933) для дітей та дитинства. Висновки. Джерельна база з вивчення Великого Голоду 1845–1851 років в Ірландії та Голодомору 1932–1933 років в Україні є достатньою, проте має потенціал для розвитку: виявлення нових джерел, зокрема усноісторичних та археологічних, продовження залучення громадськості до збирання спогадів, формування електронних баз даних та музейних експозицій. Ці заходи допоможуть одночасно виявляти нові джерела та зберігати пам’ять про голоди. З’ясовано, що спільними рисами стало замовчування голоду його організа- торами – урядами Великобританії та СРСР відповідно, що призвело до загибелі значної кількості населення, серед якого найуразливішою та найчисельнішою категорією жертв стали діти, а також спроби цих колоніальних держав звинуватити в голоді ірландський та український народи, щоб виправдати антигуманну політику; зростання кількості безпритульних та бездоглядних дітей внаслідок того, що їхні батьки, від’їжджаючи на заробітки до Америки, Австралії (Ірландія) та Донбас, Крим (Україна), залишають дітей. Хоча для українців у цей час заборонено покидати свої населені пункти, це не зупиняло міграцію, лише створювало нові ризики. Особливою рисою українських реалій 1930-х років є сирітство дітей внаслідок репресій проти батьків, проте трудова еміграція, основні засади діяльності робітних будинків на території Ірландії також мають ознаки репресій, спрямованих проти ірландського населення, що полягають у національній та соціальній дискримінації, руйнуванні сім’ї, насиллі, оскільки годі й говорити про «добровільність» вибору в умовах голоду. Під час голодів в Ірландії та Україні спостерігається криза гуманізму. В Україні трапляються випадки дітовбивства, канібалізму, що не набули значного поширення в Ірландії. Особливості втрати моральних орієнтирів полягають у радянській антирелігійній кампанії, але якщо ірландці мали хоча б духовну розраду в підтримці церкви, доля дітей, які потрапляли в робітні будинки, мало відрізнялась від долі українських дітей, що потрапляли під опіку дитбудинків. Саме ці заклади ставали в прямому сенсі останнім пристанищем для багатьох дітей. Безвихідне становище призводить до жорстокої експлуатації дитячої праці та поширення злочинів проти дітей, зростання дитячої злочинності. Особливою рисою радянської соціальної політики стало руйнування сімейних цінностей: дітей використовують для організації голоду, закликають доносити на батьків. Спільною ознакою стала неспроможність батьків захистити дітей в умовах голоду та зберегти сімейні стосунки. Можна говорити про важливість не лише матеріальної, але й моральної допомоги дітям та сім’ям, що опинились у скрутних ситуаціях. Purpose – comparison of the situation of children during the Ireland’s Great Hunger (1845–1851) and the Holodomor (1932–1933): threats, survival practices, consequences. Research methods. The method of comparative analysis was used during the research. The main points of comparison were: the mortality rate from hunger and associated diseases and methods of its calculation; consequences of famines – impact of famine on childhood: crisis of family relations, crime and destructive factors; survival practices: survival skills, help, mutual aid; commemorative practices. Adhering to the principle of historicism, the context of historical eras against which the events of the Great Famine in Ireland and the Holodomor in Ukraine unfolded was investigated. For this, scientific literature covering the events of famines and the topic of childhood during them, archival sources, diaries and memories of eyewitnesses were involved. Research results: a comparative analysis of threats, survival practices, consequences of the Ireland’s Great Hunger (1845–1851) and Holodomor (1932–1933) for children and childhood was carried out. Conclusions. The source base for the study of the Ireland’s Great Hunger of 1845–1851 in Ireland and the Holodomor of 1932–1933 in Ukraine is sufficient, but has the potential for development: the identification of new sources, in particular oral history and archeology, the continuation of public involvement in the collection of memories, the formation of electronic databases data and museum exhibits. These measures will help to simultaneously identify new sources and preserve the memory of famines. It was found that the common features were the silence of the famine by its organizers – the governments of Great Britain and the USSR, respectively, which led to the death of a significant number of the population, among which the most vulnerable and the most numerous category of victims were children, as well as the attempts of these colonial states to blame the Irish and Ukrainian peoples for the famine, to justify inhumane policies; the increase in the number of homeless and neglected children due to the fact that their parents leave their children behind when they go to America, Australia (Ireland) and Donbas, Crimea (Ukraine) to earn money. Although it is forbidden for Ukrainians to leave their settlements at this time, this did not stop migration, it only created new risks. A special feature of the Ukrainian realities of the 1930s is the orphan hood of children as a result of repression against their parents, but labor emigration, the basic principles of the workhouses in Ireland also have signs of repression directed against the Irish population, consisting of national and social discrimination, the destruction of the family, hardly, since it is not even possible to talk about the “voluntariness” of the choice in conditions of famine. During the famines in Ireland and Ukraine, a humanitarian crisis is observed. In Ukraine, there are cases of infanticide and cannibalism, which have not become widespread in Ireland. The peculiarity of the loss of moral landmarks lies in the Soviet anti-religious campaign, but if the Irish had at least spiritual consolation in the support of the church, the fate of children who ended up in workhouses was little different from the fate of Ukrainian children who fell under the care of orphanages. It was these institutions that literally became the last refuge for many children. The hopeless situation leads to the cruel exploitation of child labor and the spread of crimes against children, the growth of child crime. A special feature of Soviet social policy was the destruction of family values: children were used to organize famines, and they were called to report on their parents. A common feature was the inability of parents to protect their children in conditions of famine and preserve family relations. We can talk about the importance of not only material, but also moral assistance to children and families who find themselves in difficult situations.