ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item ЗАХИСНІ ЛІСОВІ СМУГИ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ (КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ)(2023) Гетьман, П. A.; Hetman, P. A.В публікації розглянуто важливу роль захисних лісових смуг Кіровоградської області в розбудові регіо-нальної екомережі. Запропоновано 26 нових екокоридорів, що показані на картографічній схемі, з вклю-ченням захисних лісосмуг, представлено їх структуру та видове багатство. Визначено щільність екоме-режі та особливості екокоридорів. В західній – найменш розбудована екомережа, тому запропоновано з’єднати Долинівський екологічний центр біологічного різноманіття з Кам’янобрідським та Вільхівсь-ким, Лебединський з екокоридором, що з’єднує Клинівський та Кам’янобрідський в двох місцях, Липо-венківський з Кам’янобрідським та Калмазівським, Журавлинський з Осичківським, Калмазівський та Осичківський з Новолутківським; в східній – найбільш розбудована екомережа, тому запропонували з’єднати Куцеволівський, Пролетарський та Ганнівський з межою Дніпропетровської області; в північній та центральній частині області щільна забудова і велика кількість автошляхів. Тому на півночі з’єднали Подорожнівський з межою Черкаської області, Юхимівський з Іванківським, Тясминський з екокоридо-ром, що поєднує Плешківський та Диківський; в центрі – Дідово-Балківський з Великосеверинським, Олексіївський з Іванівським, Іванівський з Вишняківським та Трудолюбівський з Піщанським. В півден-ній частині запропоновано з’єднати Донченський, Піддубнівський, Устинівський та Ставраковський з межею Миколаївської області, Великодрюківський з Донченським, Олександрівський з Гурівським, Жовтневий з екокоридором, що з’єднує Піщанський та Ганно-Леонтовицький. Новостворені екокоридо-ри є осередками збереження степової рослинності. Крім цього, в досліджених захисних лісосмугах знай-дено 7 регіонально рідкісні види рослин для Кіровоградської області та 1 – внесений до Європейського червоного списку та Червоної книги України, 1 – до Червоної книги України, Європейського червоного списку, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Таким чином, збереження біорізнома-ніття та видового багатства є основою для включення захисних лісосмуг до елементів регіональної екомережі. The publication considers the important role of protective shel-terbelts in the Kirovohrad region in the development of a regional eco-network. 26 new eco-corridors are proposed, shown on the cartographic scheme, with the inclusion of protective shelterbelts, their structure and species richness are presented. The density of the eco-network and the peculiarities of the eco-corridors were determined. In the western part, the eco-network is poorly developed, therefore it is proposed to connect the Dolynivsky ecological center of biological diversity with Kamiano-bridskyi and Vilkhivskyi, Lebedynskyi with the eco-corridor connecting Klinivskyi and Kamianobridskyi in two places, Lypovenkivskyi with Kamianobridskyi and Kalmazivskyi, Zhuravlynskyi with Osychkivskyi, Kalmazivskyi and Osychkivskyi with Novolutkivskyi; in the east – the most developed eco-network, therefore it was proposed to connect Kutsevolivskyi, Proletarskyi and Hannivskyi with the border of Dnipropetrovsk region; in the northern and central part of the region there are dense buildings and a large number of highways. Therefore, in the north, they connected Podorozhnivskyi with the border of Cherkasy region, Yukhymivskyi with Ivankivskyi, Tyasmynskyi with the eco-corridor connecting Pleshkivskyi and Dykivskyi; in the center – Didovo-Balkivskyi with Velikoseverynskyi, Oleksiivskyi with Ivanivskyi, Ivanivskyi with Vyshnyakivskyi and Trudolyubivskyi with Pishchanskyi. In the southern part, it is proposed to connect Donchenskyi, Piddub-nivskyi, Ustinivskyi and Stavrakovskyi with the border of Mykolaiv region, Velikodryukivskyi with Donchenskyi, Oleksandrivskyi with Gurivskyi, Zhovtnevyi with the eco-corridor connecting Pishchanskyi and Hanno-Leontovytskyi. Newly created eco-corridors are centers of preservation of steppe vegetation. In addition, 7 regionally rare plant species for the Kirovohrad region were found in the studied protective shelterbelts, and 1 was included in the European Red List and the Red Book of Ukraine, 1 – in the Red Book of Ukraine, the European Red List, and the Red List of the International Union for Conservation of Nature. Conclusions: The preservation of biodiversity and species richness is the basis for the inclusion of protective shelterbelts in the regional eco-network.Item ГОЛОКОСТ НА КІРОВОГРАДЩИНІ: ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ(2022) Митрофаненко, Ю. С.; Mytrofanenko, Y. St.Мета. Метою статті є аналіз історіографії проблематики Голокосту на території Кіровоградської області упродовж 1941–1943 рр. та визначення перспективи майбутніх досліджень. Методи. Використовується регіональний метод: приділяється увага локальному виміру Голокосту на території Кіровоградської області. Для аналізу історії повсякдення в умовах нацистської окупації на території сучасної Кіровоградської області автор застосовує методику компаративного аналізу, порівнюючи поведінку різних національних груп населення краю під час погромів 1919 р. та Голокосту 1941–1943 років. Автор застосовує метод критичного аналізу під час досліджень регіональної історіографії. Історіографічний огляд подається із застосуванням проблемно-хронологічного методу, тобто аналіз літератури пропонується за хронологією перебігу подій Голокосту в Кіровоградській області. Для підрахунку кількості жертв геноциду використовується статистичний метод дослідження. Результати. Проаналізовано зріз регіональної історіографії Голокосту на Кіровоградщині. Встановлено, що події нацистського геноциду в Кіровоградській області є об’єктом уваги краєзнавців та авторів комплексних, узагальнюючих праць з історії Голокосту на території України. Також питання Голокосту на Кіровоградщині розглянуто авторами досліджень, які стосуються різних аспектів Другої світової війни на теренах сучасної Кіровоградської області. Серед першої групи варто відзначити праці істориків Василя Даценка та Марини Михайлюк. Другої – колективну монографію Ігоря Щупака, Андрія Круглова та Андрія Уманського. До третьої належать праці краєзнавців Івана Петренка та Олександра Жосана. Окрім аналізу історіографії, автор вводить до наукового обігу маловідомі документи з архівосховищ Кіровоградського обласного управління СБУ, які стосуються подій Калі Траш (геноциду ромів) на теренах Кіровоградщини. Висновки. Незважаючи на фаховий історіографічний доробок дослідників Голокосту, проаналізований автором, тема залишається перспективною для подальших досліджень. Матеріали статті можуть зацікавити дослідників періоду Голокосту маловідомими або не досить опрацьованими істориками документами, як опублікованими, так і тими, що вперше вводяться до наукового обігу. Purpose. The aim of the article is to analyze the historiography of the Holocaust in the Kirovohrad region during 1941– 1943 and to determine the problems of future research using new documents stored in the archives of Kropyvnytskyi, but were not the subject of researchers. Methods. The regional method is used: attention is paid to the local dimension of the Holocaust in the Kirovohrad region. To analyze the patterns of behavior of the Jewish population of the region, the author uses the method of comparative analysis, comparing the attitude of Germans to Jews in 1918 and during the occupation period of 1941–1944. The method of critical analysis of works related to the events of the Holocaust in the Kirovohrad region is also used. Historiographical review is presented using the problem-chronological method, i.e. the analysis of research is offered in the context of the Holocaust in Kirovograd region. Results. The author analyzes the works of historians and historians of local lore, which contain information about the events of the Holocaust in the Kirovohrad region. It was established that the events of the Holocaust in the Kirovohrad region were considered as a separate research problem and in the context of World War II and comprehensive research on the history of the Holocaust outside the Ukraine District Commissariat and the Transnistria Governorate. Among the first group is the study of historian Vasyl Datsenko and historian Maryna Mykhailyuk, for the second group – monograph by Igor Shchupak, Andriy Kruglov and Andriy Umansky, dedicated to the Holocaust in the two above-mentioned occupation zones. The third includes works by local historians Ivan Petrenko and Oleksandr Zhosan.Little-known documents from the archives of the Kirovohrad Regional Department of the Security Service of Ukraine, which relate to the events of Kali Traf (Roma genocide) in the Kirovohrad region, are also being introduced into scientific circulation. Conclusions. Despite the historiographical work analyzed by the author of the article, the topic remains promising for further research. The materials of the article may be of interest to researchers of the Holocaust period by little-known or insufficiently developed documents by researchers, both published and those that are being introduced to scientific circulation for the first time.Item ПРОСТОРОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ОЗНАКОЮ ПОШИРЕННЯ ІНВАЗИВНОЇ ФЛОРИ ЗАЛІЗНИЦЬ(2022) Парахненко, В. Г.; Parakhnenko, V. H.Районування є логічним завершенням дослідження в науках про Землю, що дозво- ляє виразно представити просторову неоднорідність у поширенні певного явища. Дослідження інвазивної флори перебувають на пограниччі природничої географії та біології, зокрема антропогенного ландшафтознавства та флористики, тому інвазивно-флористичне районування території за ознакою поширення інвазивного флороелементу, зокрема у складі інвазивної флори залізниць, являє собою окремий різновид флористичного районування. Основними принципами районування у природничо-географічних дослідженнях є принципи територіальної цілісності, комплексності, ландшафтно-генетичний. Спостереження за флорою зон впливу залізниць проводилися в районах станцій Голованівськ, Знам’янка, Кропивницький, Помічна та Смолине, розташованих у різних частинах досліджуваного реґіону. Аналіз закономірностей геопросторового поширення інвазивних видів залізниць у Кіровоградській області свідчить про її певну територіальну неоднорідність. Хоч амброзія полинолиста на всій її території є найпоширенішим видом, ступінь поширення інших рослин, зумовлений, передовсім, природними чинниками, створює певну картину просторової диференціації. Західна частина Кіровоградської області, зокрема, райони залізничних станцій Голованівськ і Смолине, характеризується особливо помітним поширенням, поряд з амброзією полинолистою, також ґринделії розчепіреної. При просуванні на схід цей вид трапляється рідше, але збільшу- ється присутність свербиги східної. Зокрема, така закономірність простежується при дослідженні флори станцій Кропивницький і Знам’янка. Ще інші риси властиві південній частині Кіровоградської області (зокрема, район станції Помічна), де змінюється співвідношення в поширеності як окремих видів, так і родин рослин (за незмінного панівного становища Айстрових). На підставі визначених особливостей у межах Кіровоградської області виділено чотири інвазивно-флористичні райони – західний, центральний, східний і південний. Zoning is a logical conclusion of research in Earth sciences, which allows you to clearly present the spatial heterogeneity in the distribution of a certain phenomenon. Studies of invasive flora are in between natural geography and biology, in particular anthropogenic landscape science and floristics. Therefore, territory zoning is based on the spread of invasive flora elements, in particular as part of the invasive flora of railways, is a separate type of floristic zoning. The main principles of zoning in natural and geographical studies are the principles of territorial integrity, complexity, landscape and genetics. Observations of flora of the zones affected by railways were carried out in the areas of the stations of Holovanivsk, Znamianka, Kropyvnytskyi, Pomichna, and Smolyne, located in different parts of the studied region. The analysis of patterns of geospatial distribution of invasive species of railways in Kirovohrad region shows its certain territorial heterogeneity. Although ragweed is the most common species throughout its territory, the degree of distribution of other plants, determined primarily by natural factors, creates a certain picture of spatial differentiation. The western part of Kirovohrad region, in particular, the areas of Holovanivsk and Smolyne railway stations, is characterized by a particularly noticeable spread, along with ragweed, also of the curlycup gumweed. When moving east, this species occurs less often, but the presence of sweet silique increases. In particular, such a regularity can be observed when studying the flora of the Kropyvnytskyi and Znamyanka stations. Still other features are characteristic of the southern part of Kirovohrad region (in particular, the area of the Pomichna station), where the ratio in the prevalence of both individual species and plant families changes (with the unchanged dominant position of Asteraceae). On the basis of the determined features, four floristic regions were distinguished within Kirovohrad region based on the distribution of invasive species of railways – western, central, eastern and southern.