ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ ІЗ ПСИХОГЕННИМИ ТРАВМАМИ В УМОВАХ ВІЙНИ(2024) Ляшенко, А. В.У даній статті проаналізовано причини та зміст психогенних травм у дітей дошкільного віку в умовах війни; розглянуто особливості організації та змісту психологічної підтримки таких дітей. Крім цього, дано перелік засобів профілактики та корекції щодо психогенних розладів, які можна використовувати з дітьми дошкільного віку. This article analyzes the causes and content of psychogenic injuries in preschool children in war conditions; the peculiarities of the organization and content of psychological support for such children are considered. In addition, the reis a list of means of prevention and correction of psychogenic disorders that can be used with preschool children.Item ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ТРАВМ ВІЙНИ: ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД(2022) Кузікова, С. Б.; Зливков, В. Л.; Лукомська, С. О.; Kuzikova, S. B.; Zlyvkov, V. L.; Lukomska, S. O.Статтю присвячено проблемі інтегративного підходу до визначення особливостей переживання множинних травм російсько-української війни. Мета статті – емпіричне вивчення вікових особливостей переживання травм війни в контексті інтеграції психологічних знань про особистість у кризових ситуаціях. Методи дослідження: Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS, A.S. Zigmond і R.P. Snaith, 1983, адаптація А.В. Андрущенко, 2003), опитувальник симптомів ПТСР PCL-5 (F.W. Weathers, B. T. Litz, T. M. Keane, 2013), опитувальник реакцій горювання (HGRC, N. S. Hogan, 2001), опитувальник соціальної підтримки (ISS, N. S. Hogan, L. A. Schmidt, 2016). У даному дослідженні ми порівняли травми війни осіб віком від 13 до 70 років, які перебували в зоні активних бойових дій, залишали її шляхом внутрішньої міграції та були у своїх містах і селищах у тимчасовій окупації (Київська, Сумська, Харківська області України), всього у дослідженні взяли участь 328 осіб. Результати дослідження: досліджуваним незалежно від віку властиві такі травми війни, як відокремленість від членів сім’ї, численні смерті членів родини і друзів, зруйновані будинки та смерть домашніх тварин; найбільше травми війни вплинули на систему цінностей та переконань підлітків та молоді, які чи не вперше в житті стикнулися з неконтрольованим світом, звідси ми можемо констатувати наявність моральної травми, за відсутності симптомів ПТСР. Існують негативні статистично значущі кореляції соціальної підтримки з показниками PCL-5, зокрема уникнення та інтрузій, а також з симптомами депресії Госпітальної шкали HADS. Висновки: у всіх учасників дослідження наявні травмівні події, які зумовлюють роздратованість, підвищену збудливість, проблеми зі сном та з харчовою поведінкою, однак не призводять до посттравматичних розладів; переважна більшість досліджуваних віком до 50 років мобілізовані для подальшої боротьби за перемогу, симптоми ПТСР у них виражені несуттєво, так само як і провина, гнів, відчай, що супроводжують травмівні втрати, натомість, особи старші 50 років важко адаптуються до нового місця проживання, більше прив’язані до своїх будинків і домашніх господарств, розлука з якими супроводжується у них відчаєм і панічними реакціями. The article is devoted to the problem of an integrative approach to determining the specifics of experiencing multiple traumas of the Russian-Ukrainian war. War encompasses all possible elements of trauma, its impact is long-lasting and, in our conditions, unpredictable in duration and intensity. The purpose of the article is an empirical study of the age-specific peculiarities of war trauma experiencing in the context of psychological knowledge about personality in crisis situations integration. Research methods: Hospital scale of anxiety and depression (HADS, Zigmond, Snaith, 1983), PCL-5 (Weathers, Litz, Keane, 2013), questionnaire of grief reactions (HGRC, Hogan, 2001), Inventory of Social Support (Hogan, Schmidt, 2016). In this study, we compared the war traumas of persons aged 13 to 70 who were in the zone of active hostilities, left it through internal migration, and were in their cities and towns under temporary occupation (Kyiv, Sumy, Kharkiv region), in total 328 people participated in the study. Results of the study: regardless of age, such war traumas as separation from family members, numerous deaths of family members and friends, destroyed houses, and the death of pets are characteristic of the subjects, regardless of age; most of all, war trauma affected the system of values and beliefs of teenagers and young people who, for almost the first time in their lives, encountered an uncontrolled world, in them we can state the presence of moral trauma, in the absence of PTSD symptoms. There are statistically significant negative correlations of social support with PCL-5 scores, particularly avoidance and intrusions, and with HADS depressive symptoms. Conclusions: all study participants have traumatic events that cause irritability, increased excitability, problems with sleep and eating behavior, but do not lead to post-traumatic disorders; the vast majority of subjects under the age of 50 are mobilized for further struggle for victory, PTSD symptoms are not significantly expressed in them, as well as guilt, anger, despair accompanying traumatic losses, on the other hand, those over 50 have difficulty adapting to a new place of residence, more attached to their homes and households, separation from which is accompanied by despair and panic reactions.Item JUSTIFICATION OF THE POSSIBILITY OF USING PSYCHOPHARMACOTHERAPY TO OVERCOME THE NEGATIVE IMPACT OF THE RUSSIAN WAR ON THE POPULATION’S MENTAL HEALTH(2022) Орлов, О. В.; Orlov, O. V.The research purpose is to characterize Psychedelic-Assisted Therapy (PAT) and outline prospects for its implementation in Ukraine. Methodology and methods. Methods of theoretical analysis of scientific literature were used. Results. It was found that according to preliminary estimates, at least 23.5 million Ukrainian citizens are at risk of mental health deterioration: up to 20.0% – moderate and severe; about 70.0% – mild. It is indicated that one of the ways to overcome that kind of problem is to introduce psychotherapy augmented by certain psychoactive substances (MDMA, psilocybin, ketamine, etc.) in Ukraine. It is noted that the combined method has been designated as a breakthrough therapy in the USA since it is three times more effective than traditional psychotherapy methods and twice more effective than traditional drug treatment for PTSD (post-traumatic stress disorder) with shorter treatment duration and similar safety. It is emphasized that in the pre-war period, Ukraine, with the support of international partners, began work on creating a theoretical scientific basis and human resource development for further PAT implementation. It is noted that PAT implementation is now impossible in Ukraine due to the operation of outdated legislation that does not take into account the latest scientific achievement. In particular, it refers to the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 6, 2000, No. 770, which prohibits the use of psychotropic substances necessary for PAT, and the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated April 15, 2008, No. 199, which does not consider the possibility of using such combined therapeutic modalities as PAT. Conclusions. It is justified that in view of the tremendous exacerbation of the issue of Ukrainians’ mental health due to the war unleashed by Russia, it is recommended emergently amending the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 6, 2000, No. 770 (to transfer MDMA, DMT, psilocybin and psilocin from List 2 of Table 1 to List 2 of Table 2 of the relevant resolution) and taking measures to ensure the availability of PAT for people in need, in particular, by implementing an expanded access program. Метою дослідження є характеристика методу РАТ (Psychedeilc Assisted Therapy) та окреслення перспектив його впровадження в Україні. Методологія та методи. Використано методи теоретичного аналізування наукової літератури. Результати. З’ясовано, що за попередніми оцінками, щонайменше 23.5 млн. українських громадян ризикують зустрітися з погіршенням психічного здоров’я: до 20.0% з них – середнього і тяжкого ступеня; ще близько 70.0% – легкого ступеня. Вказано, що одним із шляхів подолання проблеми такого масштабу є впровадження в Україні психотерапії, полегшеної використанням окремих психоактивних речовин (МДМА, псилоцибіну, кетаміну тощо). Зазначено, що цей комбінований метод отримав офіційний статус “проривного лікувального методу” в США, оскільки є втричі ефективнішим за поширені методи психотерапії і вдвічі ефективнішим за поширені медикаментозні методи лікування ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) при меншій тривалості лікування та аналогічній безпечності. Акцентовано, що у довоєнний період в Україні за підтримки міжнародних партнерів почалася робота з підготовки теоретичного наукового підґрунтя та розвитку кадрового потенціалу для подальшого впровадження РАТ. Відмічено, що наразі впровадження РАТ в Україні неможливе через дію застарілого законодавства, яке не враховує останніх наукових досягнень. Зокрема, йдеться про Постанову Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, яка забороняє використання необхідних для РАТ психотропних речовин та Наказ МОЗ України від 15.04.2008 № 199, в якому не враховано можливість використання таких комбінованих терапевтичних методів, як РАТ. Висновки. Обґрунтовано, що з огляду на колосально різке загострення проблеми психічного здоров’я Українців через розв’язану росією війну, рекомендувати термінове внесення змін до Постанови Кабінету міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 (перенести МДМА, ДМТ, псилоцибін та псилоцин зі Списку 2 Таблиці 1 до Списку 2 Таблиці 2 відповідної постанови) та вжити заходів із забезпечення доступності РАТ для людей, що її потребують, зокрема шляхом впровадження програми розширеного доступу.