ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item КОНСПЕКТ ТА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ УРБАНОФЛОРИ ПИРЯТИНА (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)(2020) Коваленко, О. А.; KOVALENKO, O. A.; КОВАЛЕНКО, A. А.Не зважаючи на інтенсивні флористичні та геоботанічні дослідження Лівобережного Придніпров’я інформації щодо урбанофлори середніх та малих міст бракує. Нами була проведена інвентаризація видового різноманіття флори м. Пирятин та паттернів їхньої диференціації. На території дослідження було зафіксовано 933 види вищих судинних рослин з 5 відділів рослинного царства, для кожного виду встановлена його приуроченість до територіальних зон міста та його ценофлор. Високий рівень видового різноманіття урбанофлори пов’язаний зі збереженням на території міста фрагменту заплави річки Удай, територій ПЗФ, а також репрезентативного флористичного комплексу синантропних рослин, який поповнюється новими елементами завдяки торгово-транспортним зв’язкам міста. Найбільше видове різноманіття зосереджене у територіальних зонах ПЗФ (723) та рекреаційного використання (704), тоді ж як зони інженерної інфраструктури, комунально-складські, виробничі, спеціальні та історико-культурного призначення мають низькі значення видового різноманіття через тотальну трансформацію середовища. Розподіл ценофлор за рівнем видового різноманіття вказує, що найвищий рівень видового різноманіття притаманний лучним та узлісним ценофлорам, також високі його показники характерні для оселищ, зайнятих рудеральною рослинністю. Лісові, чагарникові та степові ценофлори мають знижені показники видового різноманіття через високий рівень антропогенного пресингу. Дендрограма флористичної подібності ценофлор в межах міста Пирятин, хоч і цілком відповідає дендрограмі флористичної подібності конкретної флори, до якої вона належить, все ж має ряд специфічних рис, серед яких тісна інтеграція рудеральних та квазі-природних ценофлор з прибережноводними та заплавно-лісовими у результаті апофітизації та адвентизації природних екосистем. Несмотря на интенсивные флористические и геоботанические исследования Левобережного Приднепровья информации о урбанофлорах средних и малых городов недостаточно. Нами была проведена инвентаризация видового разнообразия флоры г. Пирятин и паттернов ее дифференциации. На территории исследования было зафиксировано 933 вида высших сосудистых растений из 5 отделов растительного царства, для каждого вида установлена его приуроченность к территориальным зонам города и его ценофлорам. Высокий уровень видового разнообразия урбанофлоры связан с сохранением на территории города фрагмента поймы р. Удай, территорий ПЗФ, а также репрезентативного флористического комплекса синантропных растений, который пополняется новыми элементами благодаря торгово-транспортным связям города. Наибольшую флористическую емкость имеют территориальные зоны ПЗФ (723 вида) и рекреационного использования (704), тогда же как зоны инженерной инфраструктуры, коммунально-складские, производственные, специальные и историко-культурного назначения имеют низкие значения видового разнообразия за тотальной трансформации среды. Распределение ценофлор по уровню видового разнообразия указывает, что высокий уровень флористического богатства присущ луговым и опушечным ценофлорам, также значительное видовое разнообразие сосредоточено в биотопах, занятых рудеральной растительностью. Лесные, кустарниковые и степные ценофлоры имеют пониженные показатели видового разнообразия вследствие высокого уровня антропогенного прессинга. Дендрограма флористического сходства ценофлор в пределах города Пирятин, хотя и вполне отвечает дендрограмме флористического сходства конкретной флоры, к которой она принадлежит, все же имеет ряд специфических черт, среди которых тесная интеграция рудеральных и квази-природных ценофлор с прибережноводными и пойменно-лесными в результате апофитизации и адвентизации природных экосистем.Item МОХОПОДІБНІ ЯК СКЛАДОВІ ФЛОРИ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ «ДЕРЕВОСТІЙ АКАЦІЇ БІЛОЇ»(2019) Загороднюк, Н. В.; Захарова, М. Я.; ZAGORODNIUK, N. V.; ZAKHAROVA, M. YA.На території пам’ятки природи місцевого значення «Деревостій акації білої» зростають 28 видів мохоподібних. В основному ці види є звичайними представниками регіональної бріофлори Північного Причорномор’я. Такі безсудинні рослини типові для листяних лісів та різноманітних деревних насаджень. 6 видів – Porella platyphylla, Frullania dilatata, Radula complanata, Synrichia papillosa, Orthotrichum lyelii, O. patens – «регіонально рідкісні» мохоподібні бріофлори Херсонської області. Nyholmiella gymnostoma включена до Червоної книги європейських бріофітів. Місцезростання мохоподібних пов’язане з такими породами листяних дерев, як Acer negúndo, Celtis occidentalis, Gleditsia triacanthos, Quercus robur, Robinia pseudoacacia, Ulmus minor. Мохоподібні оселяються на стовбурах та пристовбурових ділянках, на гнилій корі та гнилій деревині (пеньки, повалені стовбури і уламки гілок), а також на ґрунті (відкриті ділянки з рослинним опадом, стінки рівчаків). Встановлено, що епіфітні, епіксильні та епігеоїдні бріокомплекси відрізняються за видовим різноманіттям та структурою. Мохові обростання на корі форофітів об’єднують в основному по 9-11 видів (на Acer negúndo – 15 видів), на епіксильних субстратах цей показник збільшується до 13-17 видів, на ґрунтах – 4 види. На стовбурах дерев з більш товстою, тріщинуватою корою видове різноманіття мохоподібних вище, а площа обростань – більша. Структури мохових комплексів на деревах різних порід в загальному плані є подібними. В епіфітних угрупованнях домінують групи за участі малих подушок Orthotrichum pumilum, O. diaphanum, O. speciosum, O. affine. Трохи меншою є роль плоскокилимових угруповань з Leskea polycarpa, Pylaisia polyantha, Hypnum cupressiforme, H. cupressiforme var. filiforme. До них домішуються Amblystegium serpens var. saxicola, Hypnum cupressiforme var. lacunosum тощо. В обростаннях на пеньках, гнилій деревині та корі зменшується чисельність видів роду Orthotrichum та підсилюється значення плеврокарпних видів, таких як Brachytheciastrum velutinum, Brachythecium salebrosum, Amblystegium serpens, Homalothecium sericeum. Епігейна фракція представлена невеликою кількістю полісубстратних мохів з широкими екологічними амплітудами (Ceratodon purpureus, Leptodictyum riparium тощо). Деякі мохи степових та чагарникових наґрунтових екотопів переселились на окоренки листяних дерев та уламки гнилої деревини. Тут виявлені Ceratodon purpureus, Ptychostomum moravicum, P. capillare, Syntrichia ruralis, S. ruraliformis, Grimmia pulvinata. В цілому склад та структура бріофлори пам’ятки природи місцевого значення «Деревостій акації білої» є прикладом змін, які відбулись в бріофлорі Нижньодніпровських пісків внаслідок заліснення. Через появу нових субстратів відзначається зростання ролі епіфітних і епіксильних мохів, в першу чергу видів родини Orthotrichaceae. Паралельно відбувається зниження участі представників родини Pottiaceae, яка є домінантом в зональних степових бріофлорах Північного Причорномор’я. Зникають типові степові та псамофітні види мохів, за виключенням полісубстратників, біологія яких дозволяє проживати на деревах. Через це можливість відновлення природної псамофітно-степової бріофлори на раніше заліснених ділянках, де знищується деревостан, може сильно уповільнитись. 28 moss species grow on the territory of regional natural memorial “Derevostiy akatsii biloi”. Chiefly, these species are typical components of the Nothern Black Sea Coast regional bryoflora. Such non-vascular plants are typical for deciduous forests and different tree afforestations. 6 species – Porella platyphylla, Frullania dilatata, Radula complanata, Synrichia papillosa, Orthotrichum lyelii, O. patens – are “regionally rare" bryophytes of the Kherson region. Nyholmiella gymnostoma species included in the Red Data Book of European Bryophytes. Place the growth of bryophytic tied up with Acer negúndo, Celtis occidentalis, Gleditsia triacanthos, Quercus robur, Robinia pseudoacacia, Ulmus minor trees. Mosses grow on trunks and bristles, on rotten bark and rotten wood (stumps, broken trunks and fragments of branches), and on soil also. We found that epiphytic, epicidal and epigeoid briocomplexes had different structures and species diversity. Moss groups are combined mainly by 9–11 species on the wood bark (on Acer negúndo – 15 species), this index increases to 13–17 species on the epiphytic substrates, on soil grow only 4 species. There is a greater number of moss species and a larger area of moss berries on those trees where the bark is thicker and more cracks. The moss complex structures are similar on different trees. Small cushions groups of Orthotrichum pumilum, O. diaphanum, O. speciosum, O. affine are dominate in epiphytic groupings. Roles of flat-mat groups from Leskea polycarpa, Pylaisia polyantha, Hypnum cupressiforme, H. cupreforme var. filiforme are slightly less. Amblystegium serpens var. saxicola, Hypnum cupressiforme var. lacunosum and other mixed with them. The number of Orthotrichum species is becoming smaller. And the importance of pleurocarpos species such as Brachytheciastrum velutinum, Brachythecium salebrosum, Amblystegium serpens, Homalothecium sericeum are increase on tree-stumps, rotten wood, rotten bark. The epigeoid fraction includes some polysubstrate moss species with wide ecological amplitudes (Ceratodon purpureus, Leptodictyum riparium et all). Some steppe and shrubbery mosses migrated to the beds of deciduous trees and wreckage of rotten wood. Ceratodon purpureus, Ptychostomum moravicum, P. capillare, Syntrichia ruralis, S. ruraliformis, Grimmia pulvinata were detected here. In general, the bryophloristical composition and structure of the regional nature memorial “Derevostiy akatsii biloi” is an example of the changes that took place in the bryophlore of the Lower Dniper sands as a result of afforestation. The growth of role of epiphytic and epixyl mosses, primarily species of the Orthotrichaceae family, is enhanced due to the emergence of new substrates. The participation of the Pottiaceae mosses representatives is weakening in parallel. This family is dominant in the zonal steppe bryophlora of the Northern Black Sea Coast. Typical ground moss species disappear, with the exception of polysubstrators, which biology allows them to live on trees. Therefore the possibility of restoring natural psymunoid-steppe brioflora in previously planted areas, where the tree plant is destroyed, may be much slower. На территории памятки природы местного значения «Деревостан акации белой» произрастают 28 видов мохообразных. В основном эти виды – представители местной бриофлоры, типичные для лиственных лесов и разнообразных древесных насаждений. 6 видов – Porella platyphylla, Frullania dilatata, Radula complanata, Synrichia papillosa, Orthotrichum lyelii, O. patens – «регионально редкие» мохообразные бриофлоры Херсонской области. Nyholmiella gymnostoma включена в Красную книгу европейских бриофитов. Местообитания мохообразных связаны с такими лесообразующими породами лиственных деревьев, как Acer negúndo, Celtis occidentalis, Gleditsia triacanthos, Quercus robur, Robinia pseudoacacia, Ulmus minor. Мохообразные поселяются на стволах и приствольных участках, на прогнившей коре и гнилой древесине (пни, упавшие стволы, обломки веток), а также на грунте (обнаженные участки с растительным опадом, стенки канав). Отмечено, что эпифитные, эпиксильные и эпигеоидные бриокомплексы отличаются видовым разнообразием и структурой. Моховые обрастания на коре форофитов преимущественно объединяют по 9-11 видов (на Acer negúndo – 15 видов), на эпиксильных субстратах этот показатель возрастает до 13-17 видов, на почвах – по 4 вида. На стволах деревьев с более толстой, трещиноватой корой видовое разнообразие мхов выше, а площадь обрастания – больше. Структуры моховых комплексов на деревьях разных пород в пределах изучаемой памятки природы единообразны. В эпифитных обрастаниях доминируют малоподушковые группы, состоящие из Orthotrichum pumilum, O. diaphanum, O. speciosum, O. affine. Роль плоскоковровых сообществ из Leskea polycarpa, Pylaisia polyantha, Hypnum cupressiforme, H. cupressiforme var. filiforme несколько ниже, в качестве примесей выступают Amblystegium serpens var. saxicola, Hypnum cupressiforme var. lacunosum и т.д. В обрастаниях на пнях, гнилой древесине и коре падает численность видов рода Orthotrichum, а также усиливается роль плеврокарпных видов, таких как Brachytheciastrum velutinum, Brachythecium salebrosum, Amblystegium serpens, Homalothecium sericeum. Эпигеоидная фракция представлена незначительным количеством полисубстратных мхов с широкими экологическими амплитудами (Ceratodon purpureus, Leptodictyum riparium и т.д.). Отдельные мхи степных и кустарниковых напочвенных экотопов переселились на прикорневые участки лиственных деревьев и обломки гнилой древесины. Тут обнаружены Ceratodon purpureus, Ptychostomum moravicum, P. capillare, Syntrichia ruralis, S. ruraliformis, Grimmia pulvinata. В целом состав и структура бриофлоры памятки природы местного значения «Деревостан акации белой» – это пример изменений, происходящих в бриофлоре Нижнеднепровских песков вследствие облесения. В связи с образованием новых субстратов отмечается возрастание роли эпифитных и эпиксильных мхов, в первую очередь видов семейства Orthotrichaceae. Параллельно происходит снижение роли представителей семейства Pottiaceae, являющегося доминантом в зональных степных бриофлорах Северного Причерноморья. Исчезают типичные степные и псаммофитные виды мхов, за исключением полисубстратников, биология которых позволяет переселяться на древесные субстраты. В связи с этим возможность восстановления природной псамофитно-степной бриофлоры на ранее облесненных участках, где уничтожаются насаждения, может сильно замедлиться.Item ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ВЗДОВЖБЕРЕГОВОЇ ЛІТОДИНАМІЧНОЇ СИСТЕМИ «ТЕНДРА-ДЖАРИЛГАЧ» В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ(2018) Давидов, О. В.; Котовський, І. М.; Роскос, Н. А.; Зінченко, М. О.; Davydov, O. V.; Kotovskiy, I. M.; Roskos, N. A.; Zinchenko, M. A.У процесі написання статті досліджено вздовжберегові літодинамічні системи, які поширені в межах берегової зони України, серед яких найбільш специфічною є «Тендра-Джарилгач». Описано структурні та динамічні зміни, які відбулися в межах даної системи в результаті антропогенної діяльності і які активно проявляються більше 20 років і істотно впливають на еволюцію даної природної системи. В процессе написания статьи исследованы вдольбереговые литодинамические системы, которые распространены в пределах береговой зоны Украины, среди которых наиболее специфичной является «Тендра-Джарылгач». Описаны структурные и динамические изменения, которые произошли в пределах данной системы в результате антропогенной деятельности и активно проявляются более 20 лет, существенно влияя на эволюцию данной природной системы. Alongshore lithodynamic systems were investigated within the coastal zone of Ukraine, among which Tendra-Dzharylgach is the most specific. The structural and dynamic changes were described that have occurred within the framework of this system as a result of anthropogenic activity and which are actively manifested over 20 years and have a significant effect on the evolution of this natural system. Analysis of evolution conditions within this system allowed us to point out three stages of its development: natural development, anthropogenic transformation, adaptation and partial restoration. It was established that at the stage of natural development, the features of evolution of this system was manifested in the form of a gradual, permanent retreat of its frontal part in the northern direction with the simultaneous extension of its distal edges. During the stage of anthropogenic transformation within the limits of litodynamic system the structure of alongshore sediment flow was transformed as a result of building the coastal protection complexes. Therefore, along the natural transit zone appeared areas of discharge and local supply areas with the corresponding forms of relief. At the stage of anthropogenic transformation within the system appeared technogenic areas, the evolution of which is significantly differ from the general direction of the change of the entire system, while at unprotected areas increased rates of abrasion and erosion, compared with the natural stage. At the beginning of the stage of adaptation and restoration, the activation of morphodynamic processes occurred, as a result of transformation of the sediment flow, which in some areas became catastrophic.