ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777

Browse

Subject: search.filters.subject.communities

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    СТАН ПОПУЛЯЦІЙ ДЕЯКИХ РІДКІСНИХ ЕФЕМЕРОЇДІВ НА ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ТИЛІГУЛЬСЬКИЙ» (МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
    (2023) Мельник, Р. П.; Мельничук, С. С.; Грубий, М. В.; Дьяченко, О. В.; Melnyk, R. P.; Melnychuk, S. S.; Hrubyi, M. H.; Diachenko, O. V.
    Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» (Миколаївська область) охоплює площу 8195,4 га cхідного узбережжя Тилігульського лиману і його акваторії. Під час весняних експедицій 2023 року було досліджено популяції чотирьох видів рідкісних ефемероїдів, які охороняються на державному та міжнародному рівнях: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. Досліджені види в основному зростають по схилах балок та їх улоговин. На 1 м2 у місцях найбільшої щільності особин C. reticulatus нами виявлено: 5 ювенільних, 6 імматурних, 4 віргінільних та 10 генера-тивних особин. C. reticulatus росте у добре збережених степових ценозах між куртинами Stipa capillata, Festuca valesiaca, Agropyron cristatum. Galanthus elwesii було знайдено на схилах балки Атаманки та її відрогах в тих місцях, де схили поросли чагарниками (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina та R. corymbifera). Найчисельніші локуси популяції знаходяться в улоговинах відрогів балки і підніма-ються більше на південну експозицію схилу. В місцях найбільшої щільності на 1 м2 відзначається зрос-тання 121 особин: 35 ювенільних, 10 імматурних, 14 віргінільних та 62 генеративних. Gymnospermium odessanum росте вище по цих чагарникових схилах (балка Атаманка), на схилі північної експозиції в сухому тогорічному листі чагарників. Щільність особин дуже низька: на 1 м2 нами нараховано 10 осо-бин в різних станах онтогенезу: 2 ювенільних, 2 віргінільних та 6 генеративних. По степових схилах досліджених балок зростає Adonis vernalis. Щільність особин не велика. На 1 м2 в середньому по одній-дві куртини виду в генеративному стані. Зростає разом з C. reticulatus між тогорічними стеблами Stipa capillata. Встановлено, що основу рослинного покриву місцезростань рідкісних ефемероїдів формують степи класу Festuco-Brometea (Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). Улоговини цих балок заростають чагарниковими угрупованнями класу Rhamno-Prunetea. The Tyligulsky Regional Landscape Park (Mykolayiv region) is located on the eastern coast of the Tyligulsky estuary and its waters. It occu-pies the area of 8195,4 hectares. During the spring expeditions in 2023, we studied the populations of four species of rare ephemerals protected at the state and international levels: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. The species studied occur mainly on the slopes of the gulleys and in their hollows. In the places with the highest density of C. reticulatus individuals, were found 5 juvenile, 6 immature, 4 virgin and 10 reproductive individuals per 1 m2. Crocus reticulatus occurs in well-preserved steppe communities between tussocks of Stipa capillata, Festuca valesiaca and Agropyron cristatum. Galanthus elwesii was found on the slopes of the Atamanka gully and its branches, in places where the slopes were overgrown with shrubs (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina and R. corymbifera). The most numerous population loci are located in the hollows of the gulley spurs and increase towards the southern exposure of the slope. In the areas with the highest density, 121 individuals were recorded per 1 m2: 35 juveniles, 10 immature, 14 virginal and 62 generative. Another ephemeroid, Gymnospermium odessanum, grows higher along these shrubby slopes (Atamanka gully). The density of individuals is very low, growing mostly on the north-faced slope in the dry leaves of the shrubs. We counted up to 10 individuals per 1 m2 in different ontogenetic states: 2 juvenile, 2 virgin and 6 generative. Adonis vernalis grows on the steppe slopes of the studied gulleys. The density of individuals is not high. On average, there are one or two individuals in the generative stage per 1 m2. It grows together with C. reticulatus between last year's stems of Stipa capillata. Conclusions: The state of the populations of four rare ephemeroids in the area of the Tyligulsky Regional Landscape Park was studied. It was revealed that the basis of the vegetation cover of the habitats of rare ephemeroids, forming steppes of Festuco-Brometea class (alliances Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). The hollows of these gulleys are covered with class Rhamno-Prunetea.
  • Thumbnail Image
    Item
    Автогенні зміни рослинності долини річки Інгул
    (2018) Винокуров, Д. С.; Винокуров, Д. С.; Vynokurov, D.S.
    Досліджено автогенну динаміку рослинності долини річки Інгул. Для цього закладено 12 поперечних еколого-ценотичних профілів, що охоплювали найбільш різноманітні екотопи. На основі градієнту певного екологічного фактору виділялися просторові еколого-генетичні ряди рослинності, які поєднувалися у сукцесійні ряди. Ми виділяємо 8 динамічних серій, за умовами зволоження об’єднаних у 3 групи – ксеросерію, мезосерію та гідросерію. Перша має найбільше поширення в долині, її угруповання займають близько 80% території. У цій групі виявлено чотири піонерні стадії: на карбонатних породах у нижній частині долини річки (літосерія), на кристалічних – у середній (літосерія), на піщаних виходах в нижній (псамосерія), а також – на лесах (ксерогеосерія). Кожна з них у синтаксономічному відношенні може розглядатися як окремий союз рослинності – Potentillo arenariae-Linion czerniaevii, Poo bulbosae-Stipion graniticolae, Festucion beckeri, Tanaceto millefolii-Galatellion villosae. Мезосерія досить слабко представлена у долині р. Інгул, її угруповання займають не більше 5% досліджуваної території. Виявлено дві ініціальні стадії цієї групи – алювіальна мезосерія та гігролітосерія. Перша охоплює заплавні чагарникові угруповання класу Salicetea purpureae, поширені переважно у верхній течії річки. Друга охоплює хазмофітні угруповання Asplenietea trichomanis на відслоненнях Українського кристалічного щита. Угруповання, що задіяні у гідрархних змінах (гідросерії) поширені уздовж русла річки Інгул. Ценози цієї серії займають близько 15% досліджуваної території. Вони представлені двома варіантами – евтрофною гідросерією та галосерією. Сукцесійний ряд евтрофної гідросерії розпочинається угрупованнями справжньої водної рослинності (Lemnetea та Potametea). Галосерія представлена двома піонерними стадіями – угрупованнями Salicornietum prostratae та Crypsietum aculeatae.