ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item CREATIVE ECONOMY: OPPORTUNITIES FOR REBUILDING UKRAINE(2023) Lytovchenko, Y.; Tomakh, V.; Литовченко, І. В.; Томах, В. В.The purpose of the article is to study the theoretical aspects of the creative economy, the advantages of its formation, and the assessment of the creative sector in Ukraine. The work proves that the creative sector is dynamically developing in modern conditions, it is recognized as the most promising way to overcome the negative consequences of the COVID-19 pandemic, and in Ukraine, creative industries can become a source of development for the recovery of the economy after the end of the war due to individual creativity and the creation and use of the intellectual property. The creative economy is considered as a concept of the post-industrial economy, a set of economic activities based on knowledge, creativity, intelligence, technology and innovation, which have a high potential for profitability and job creation. It has been proven that the creation of a creative economy is a natural result of social and economic development, which is associated with the recognition of the results of science as a direct productive force and a source of technological changes, increasing the role of culture, the digital revolution and a significant level of development of social networks. An important component of the creative economy – creative industries – is studied, and their classifications are given. The prospects of the creation of a creative class in Ukraine are considered. The situation was analyzed and a list of the main problems of the creative sector of Ukraine in the conditions of military operations was determined. It has been proven that the creative sector of the economy can become a powerful source of reconstruction in the country after the war, and the key directions of its development have been determined. Метою статті є дослідження теоретичних аспектів креативної економіки, переваг її становлення, оцінка креативного сектору в Україні. Для досягнення цієї мети використовувались такі методи наукових досліджень: теоретичного узагальнення, порівняння, аналіз та синтез, метод аналізу документів та графічний метод. У ро- боті доведено, що креативний сектор в сучасних умовах динамічно розвивається, його визнано найперспек- тивнішим шляхом подолання негативних наслідків пандемії COVID-19, а в Україні креативні індустрії можуть стати джерелом розвитку відновлення економіки після закінчення війни за рахунок індивідуальної творчос- ті та створення і використання інтелектуальної власності. Креативна економіка розглядається як концепція постіндустріальної економіки, сукупність видів економічної діяльності, що базуються на творчості, знаннях, технологіях та інноваціях, які мають високий потенціал прибутковості та створення робочих місць. Доведе- но, що становлення креативної економіки є закономірним результатом суспільного та економічного розвитку, який пов'язаний з визнанням результатів науки безпосередньою виробничою силою та джерелом технологіч- них змін, підвищенням ролі культури, цифровою революцією та значним рівнем розвитку соціальних мереж. Функціонування креативної економіки сприяє економічній диверсифікації, торгівлі, інноваціям, розвитку тери- торіальних громад; підвищенню рівня зайнятості, соціальній інклюзії, зменшенню соціальної напруги, підви- щенню громадської активності; національній культурній ідентичності; збереженню навколишнього середови- ща, розвитку екологічної свідомості. Досліджено вагому складову креативної економіки – креативні індустрії, наведено їх класифікації. Розглянуто перспективи становлення креативного класу в Україні. Проаналізовано стан та визначено перелік основних проблем креативного сектору України в умовах військових дій. Доведено, що креативний сектор економіки може стати потужним джерелом відбудови у країни після війни та визначено ключові напрями його розвитку.Item ТРАНСФОРМАЦІЯ КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ГЛОБАЛЬНОГО МІСТА: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ(2022) Фицик, Л. А.; Fytsyk, L. A.Мета. Стаття присвячена аналізу трансформаційних процесів, які відбуваються в культурному просторі сучасного європейського глобального міста. Особлива увага зосереджена на виділенні його структурних елементів через призму культурних процесів, а також факторів, які впливають на модернізацію міського культурного середовища на прикладі найбільших західноєвропейських міст. Методи. Методологія дослідження спирається на принципи історизму та об’єктивності. Ураховуючи багатогранність та багатофункціональність сучасного європейського глобального міста, використано системний та комплексний підхід до його дослідження. Для розвідки залучено як загальні методи (метод системно-структурного аналізу, аналізу і синтезу), так і спеціальні методи: культурно-семантичний, культурно-історичний, соціокультурний та статистичний. За допомогою культурно-семантичного методу вивчалося культурне середовище міста, а об’єктом у ньому виступала його предметно-просторова складова. Із метою виявлення змін у культурному просторі міст, які відбувалися протягом останнього десятиліття, використано історико-культурний метод. У дослідженні використовувався соціокультурний метод, за допомогою якого розглядалася динаміка розвитку культурного середовища міста у взаємозв’язку з його соціальною динамікою (соціокультурними процесами, які відбуваються у його середовищі). Статистичний метод дав змогу зафіксувати кількісні показники наповнення культурного простору найбільших глобальних міст, без чого неможливий його ґрунтовний аналіз. Результати. Результати проведеного дослідження дозволили дійти висновку, що сучасне європейське глобальне місто стає не тільки важливим центром світової економічної та політичної системи, а й культурним феноменом, який набуває дедалі більшого європейського та світового значення. Акцентована увага на тому, що його культурний простір слід розглядати як певну систему в просторі та часі, яка створює можливості для творчого, насиченого духовного життя кожного окремого його мешканця, та форму, у якій проходить життя міської культури. Виявлено, що історична трансформація європейського глобального міста – від індустріального до постіндустріального, створила його нову топографію, у результаті чого культурний простір розширився, значно ускладнилася його структура, кількісні та якісні параметри. Проаналізовано наповненість культурного простору найбільших західноєвропейських міст. Встановлено, що найкращі показники у цьому напрямі демонструють Лондон і Париж. Висновки. За підсумками проведеного дослідження можна зробити висновки, що культурний простір глобальних мегаполісів постійно трансформується та модернізується, вдало поєднуючи в собі, з одного боку, історико-культурні пам’ятки минулого, а з іншого – сучасні елементи інноваційної та креативної творчої культури. Встановлено, що на його трансформацію впливають процеси глобалізації, інтернаціоналізації та джентрифікації, які проявляються у появі багатьох цікавих ініціатив, що свідчить про децентралізацію, наповненість та доступність міського культурного простору. Purpose. The aim of this paper is to analyze the transformational processes taking place in the cultural space of a modern European global city. Particular attention is paid to highlighting its structural elements through the prism of cultural processes, as well as factors influencing the modernization of the urban cultural environment on the example of the largest Western European cities. Methods. The research methodology is based on the principles of historicism and objectivity. Considering the versatility of the modern European global city, a systematic and integrated approach to its study was used. The study involves both general methods (the method of system-structural analysis, analysis and synthesis) and special methods: culturalsemantic, cultural-historical, socio-cultural and statistical. With the help of the cultural-semantic method, the cultural environment of the city was studied, with the subject-spatial environment being its object. In order to identify changes in the cultural space of cities that have occurred over the past decade, the cultural-historical method was used. Socio-cultural method helped examine the dynamics of the cultural environment of the city in relation to its social dynamics (sociocultural processes occurring in its environment). The statistical method made it possible to record quantitative indicators of the content of cultural space of the largest global cities, which made possible its detailed analysis. Results. The results of the study led to the conclusion that the modern European global city is becoming not only an important center of the world economic and political system, but also a cultural phenomenon that is gaining more and more European and global significance. The emphasis is on the fact that its cultural space should be considered as a certain system in space and time, which creates opportunities for the creative, rich spiritual life of each of its individual inhabitants, and the form in which the life of urban culture takes place. It was revealed that the historical transformation of the European global city ‒ from industrial to post-industrial ‒ created its new topography, as a result, the cultural space expanded, its structure, quantitative and qualitative parameters became much more complicated. The fullness of the cultural space of the largest Western European cities is analyzed. It has been established that the best indicators in this area are demonstrated by London and Paris. Conclusions. Based on the results of the study, it can be concluded that the cultural space of global megacities is constantly transforming and modernizing, successfully combining, on the one hand, historical and cultural sights of the past, and on the other hand, modern elements of innovative and creative culture. It has been established that its transformation is influenced by the processes of globalization, internationalization and gentrification, which are manifested in the emergence of many interesting initiatives, which indicates decentralization, completeness and accessibility of urban cultural space.