ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item ФОРМУВАННЯ РОЗВИВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ(2024) Молнар, Т. І.; Molnar, T. I.Мета статті – обґрунтувати педагогічні умови формування розвивального освітнього середовища в початковій школі як чинника особистісного розвитку здобувачів початкової освіти. Методи. Застосовано комплекс методів дослідження, таких як аналіз, синтез, порівняння, дедукція, індукція, узагальнення. Результати. З’ясовано, що поняття розвивального освітнього середовища з’явилося в педагогічній та психологічній термінології лише в останнє десятиліття. Воно не має однозначного визначення та постійно еволюціонує, але більшість учених використовує його для комплексного опису специфічних особливостей навчального закладу. Визначено педагогічні умови формування розвивальног освітнього середовища в початковій школі, як-от: реалізація ідеї безбар’єрності; диференціація та індивідуалізація навчання учнів; упровадження в освітній процес інноваційних педагогічних технологій. Акцентовано увагу на важливості просторово-предметної організації розвивального освітнього середовища, що потребує широкого використання нових технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання. Важливими завданнями навчальних засобів, дидактичних матеріалів та обладнання є формування інтересу до навчання, сприяння розвитку інтелектуальних, творчих і пізнавальних здібностей здобувачів початкової освіти. Висновки. Зроблено висновок, що розвивальне освітнє середовище – це сучасний освітній простір, багатофункціональний, гнучкий, із креативним дизайном, без перенасичення. У розвивальному освітньому середовищі враховуються індивідуальні особливості учнів, їхні потреби та інтереси, що дає змогу кожному працювати відповідно до власного темпу. Усі аспекти розвитку особистості, включаючи когнітивний, емоційний, соціальний і фізичний, беруться до уваги в розвивальному освітньому середовищі. The purpose of the article is to substantiate the pedagogical conditions for the formation of a developmental educational environment in a primary school as a factor of personal development of primary school students. Methods. A set of research methods has been applied, such as: analysis, synthesis, comparison, deduction, induction, generalization. Results. It has been found that the developmental educational environment is a relatively new concept that has entered the thesaurus of pedagogy and psychology only in the last decade. Its content cannot be considered unambiguously defined and stable, but most experts use this concept to describe the specific features of a particular educational institution in a holistic manner. The author of the article has substantiated the pedagogical conditions for the formation of a developmental educational environment in primary school, such as: implementation of the idea of barrier-free access; differentiation and individualization of pupils’ learning; introduction of innovative pedagogical technologies into the educational process. Attention has been focused on the importance of the spatial and subject organization of the developmental educational environment, which requires the widespread usage of new technologies, multimedia teaching aids, and updating of educational equipment. An important task of teaching aids, didactic materials and equipment is to form an interest in learning, to promote the development of intellectual, creative and cognitive abilities of primary education students. Conclusions. It has been concluded that the developmental educational environment is a modern educational space, multifunctional, flexible, with a creative design, without oversaturation. The developmental educational environment takes into account the individual characteristics of students, their needs and interests, which allows everyone to work at their own pace. All aspects of personal development, including cognitive, emotional, social and physical, are taken into account in a developmental educational environment.Item THE EFFECT OF RELIGION ON ANTHROPOGENIC TRANSFORMATION OF NATURAL LANDSCAPES (ON THE EXAMPLE OF LANKARAN NATURAL REGION OF AZERBAIJAN)(2022) Salayev, S. M.; Салаєв, С. М.The complexity of geological, geomorphological, climatic and vegetation cover is typical for the territory of Lankaran region, located in the geographical coordinate system WGS84 (World Geodetic System 1984) between the latitudes 38°24´ and 39°31´ north, between the longitudes 47°59´ and 49°14´. Due to their interaction, various natural territorial complexes – landscapes – were formed in the territory of the region. The position of the Caspian coast of Lankaran natural region and the complexity of its orography have created specific conditions in the region. The Caspian Sea has become an active force in the area, not only with the movement of air masses, but also with transgression and regression at different times. The structure of the land cover of the areas that are released the fastest under the Caspian Sea differs from the area that is released the fastest. This difference becomes a serious factor in soil fertility and productivity. Landscapes created due to the decrease of precipitation during the ascent to the highlands have created natural features in the territory of Lankaran natural region that differ from other mountainous regions of the republic. This difference is also due to the fact that these landscapes are exposed to different levels of human anthropogenic impact. The interaction of a number of natural factors plays an important role in the settlement of the population. We examine the role of the relief factor in these factors. The complexity of the relief of the natural region has a serious impact on the settlement of the population, and as a result of these effects, natural landscapes in different absolute altitudes have been transformed in accordance with the number of people living there, activities, i.e. anthropogenic transformation. Not only the number of people, but also the direction of employment of the population differs in the degree of impact on the landscape. The favorable climatic conditions of the territory of Lankaran natural region have ensured the population’s ancient agricultural activities. Today, the active influence of groups of the population engaged in agricultural and livestock activities on the landscape is higher. For example, in the Talish Mountains, the main orographic unit of the Lankaran natural region, with an absolute height of 1.700 meters or more, up to 6 head of cattle can be grazed per hectare, grazing more than 6 animals accelerates soil erosion and natural landscape transformation. In areas with low climatic conditions, the creation of objects belonging to the cultural landscape complexes of anthropogenic impacts in recent years has led to changes in natural landscapes. Population settlement is more dependent on climatic conditions, and climatic conditions, like a number of other factors, depend on relief. The most modern inclination map of the natural region, the map of the vertical division of the relief of the area, the map of the horizontal division of the relief of the area, the map of the population of the area, etc. were analyzed. The role of relief factor in anthropogenicization of landscapes was analyzed. Складність геолого-геоморфологічного, кліматичного та рослинного покриву характерна для території Ленкоранської області, розташованої в географічній системі координат WGS84 (World Geodetic System 1984) між широтами 38°24´ і 39°31´ північної, між довготами 47°59´ і 49°14´. Завдяки їхній взаємодії на території області сформувалися різноманітні природні територіальні комплекси – ландшафти. Положення Каспійського узбережжя Ленкоранського природного району та складність його орографії створили специфічні умови в регіоні. Каспійське море стало активною силою не тільки в русі повітряних мас, а й у трансгресії та регресії в різний час. Структура земного покриву районів, які найшвидше звільняються під Каспійським морем, відрізняється від площі, що вивільняється найшвидше. Ця різниця стає серйозним фактором родючості і продуктивності ґрунту. Ландшафти, створені внаслідок зменшення кількості опадів під час сходження на високі гори, створили на території Ленкоранського природного району природні особливості, які відрізняються від інших гірських районів республіки. Ця відмінність також пов’язана з тим, що ці ландшафти зазнають різного рівня антропогенного впливу людини. Важливу роль у розселенні населення відіграє взаємодія низки природних факторів. Ми досліджуємо роль чинника полегшення в цих факторах. Складність рельєфу природного регіону справляє серйозний вплив на розселення населення, і внаслідок цих впливів природні ландшафти на різних абсолютних висотах трансформувалися відповідно до кількості людей, які там проживають, видів діяльності, тобто має місце антропогенна трансформація. За ступенем впливу на ландшафт різниться не тільки кількість людей, а й напрям зайнятості населення. Сприятливі кліматичні умови території Ленкоранського природного району забезпечили давню сільськогосподарську діяльність населення. На сьогодні наявний активний вплив на ландшафт груп населення, які займаються землеробською та тваринницькою діяльністю. Наприклад, у Талішських горах, головній орографічній одиниці Ленкоранського природного району, з абсолютною висотою 1700 метрів і більше, можна випасати до 6 голів великої рогатої худоби на гектар, випас більше 6 тварин прискорює ерозію ґрунтів і природне перетворення ландшафту. У районах з низькими кліматичними умовами створення останніми роками об’єктів культурно-ландшафтних комплексів через антропогенний вплив призвело до зміни природних ландшафтів. Розселення населення більшою мірою залежить від кліматичних умов, а кліматичні умови, як і низка інших факторів, залежать від рельєфу. Найсучасніша карта нахилу природного регіону, карта вертикального поділу рельєфу місцевості, карта горизонтального поділу рельєфу місцевості, карта населення місцевості тощо були проаналізовані. Проаналізовано також роль фактора рельєфу в антропогенізації ландшафтів.Item ЛЕКСИЧНО ОКАЗІОНАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ УВИРАЗНЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ(2014) Мироненко, О. В.У статті аналізуються лексично оказіональні прислівники, з’ясовується їх семантичний потенціал. Особливу увагу зосереджено на класифікації лексично оказіональних прислівників як показників увиразнення сучасної української літературної мови.