ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
23 results
Search Results
Item THE EVOLUTION OF SCHOLARLY THOUGHT ON THE AWARENESS OF UKRAINIAN NATIONAL IDENTITY(2024) Kuznietsova, D. O.The article explores the evolution of scholarly thought on the awareness of Ukrainian national identity within historical, cultural, and social contexts. It analyzes various approaches to the formation of national consciousness, including ethnic, political, and cultural concepts, as well as their development under the influence of globalization and external factors such as imperial influences and the current war. Particular attention is given to the role of language, culture, and religion in shaping identity, as well as to the contemporary challenges that affect the transformation of national consciousness. The focus is placed on the changes in both internal and external perceptions of Ukraine, especially following the Revolution of Dignity and russia's full-scale invasion in 2022. У статті досліджується еволюція наукової думки щодо усвідомлення української національної ідентичності в історичному, культурному та соціальному контекстах. Проаналізовано різні підходи до формування національної самосвідомості, зокрема етнічні, політичні та культурні концепції, а також їхній розвиток під впливом глобалізації та зовнішніх факторів, таких як імперські впливи і сучасна війна. Окрема увага приділяється ролі мови, культури та релігії у формуванні ідентичності, а також сучасним викликам, які впливають на трансформацію національної свідомості. Зроблено акцент на змінах у внутрішньому та зовнішньому сприйнятті України, особливо після Революції Гідності та повномасштабного вторгнення росії в 2022 році.Item ЄВРЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ ОЧИМА ЕЛІТ У ХАРКІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ 80-Х РР. ХІХ СТОЛІТТЯ(2022) Скиданова, А. В.; Skydanova, A. V.Мета дослідження – встановити напрями суджень щодо єврейського питання в середовищі суспільної верхівки в Харківській губернії після погромів весни – літа 1881 р., а також з’ясувати чинники, що впливали на формування цих поглядів. Методи. Застосовано кейс-метод, компаративний аналіз, вивчення наративних текстів. За допомогою просопографічного аналізу встановлено можливі кореляції між обставинами формування особистості та трансльованими нею судженнями стосовно єврейського питання. Результати. У Харківській губернії, яка декілька десятиліть була простором реалізації експерименту з вибіркової інтеграції євреїв поза смугою осілості та де не відбулося погромів, в оцінці діяльності євреїв домінували, незважаючи на тиск офіційного дискримінаційного дискурсу, ідеї поступової емансипації та користі євреїв як підданих. Прикметно, що кар’єрні траєкторії прихильників цих поглядів не перетиналися зі смугою осілості. Більш тенденційними у своїх судженнях були особи, чия державна служба проходила на територіях осілості. Скасування чи послаблення обмежень щодо проживання й соціальної активності євреїв вони сприймали як загрозу та описували її за допомогою суджень та образів, якими тривалий час керувалися в імперії під час характеризування традиційних єврейських громад. Їхня консервативно-охоронна позиція також узгоджується з концепцією про зростання в цей час у Російській імперії модерного антисемітизму. Спільним знаменником в оцінці єврейського питання в досліджуваному середовищі були власні корпоративно-станові інтереси та унормованість суджень про євреїв як позбавлену суб’єктності групу з відповідним допущенням маніпуляцій їхнім статусом. Висновки. Дослідження підтверджує, що після першої хвилі погромів 1881 р. в освічених колах імперії не існувало єдиної позиції щодо єврейського питання, погляди коливалися від ліберальних до юдофобських. Отже, зміна в політиці стосовно євреїв, яка припадає на цей період, була наслідком скоріше посилення абсолютизму, ствердження на вищих щаблях імперії прихильників сегрегації та витіснення євреїв, ніж панування цих поглядів у неоднорідному середовищі еліт. The purpose of the study is to establish the direction of judgments on the Jewish question among the social elite in the Kharkiv province after the pogroms of the spring and summer of 1881, to determine the factors that influenced the formation of views. Methods. The case method, comparative analysis, study of narrative texts are applied. The possible correlations between the circumstances of the personality formation and their judgments on the Jewish question have been established through prosopographic analysis. Results. In Kharkiv province being the site of an experiment in the Jews selective integration outside the Pale of Settlement for decades and where there were no pogroms, the idea of the gradual emancipation and the benefit of Jews as subjects dominated in the evaluation of the Jewish activities despite the pressure of the official discriminatory discourse. It is noteworthy that the career paths of the supporters of these views did not intersect with the Pale of Settlement. Those whose civil service took place in the Pale were more biased in their judgments. They saw the cancellation or alleviation of restrictions on the living and social activities of Jews as a threat and described it through judgments and images that had been governing in the empire while characterizing the traditional Jewish communities for a long time. Their conservative and protective position also was consistent with the concept of modern anti-Semitism increasing in the Russian Empire at this time. The corporate interests and the normalization of judgments about Jews as a group deprived of subjectivity with the corresponding presupposition of manipulations with their status were the common denominator for the Jewish question assessment in the studied environment. Conclusions. The study confirms that after the first wave of pogroms of 1881, there was no unified position on the Jewish question in the educated social circles of the empire, and the views ranged from liberal to Judaophobic. Thus, the change in the Jewish policy during this period was more the result of increased absolutism, the strengthening of supporters of segregation and displacement of Jews at the highest levels of the empire than the dominance of such views among the heterogeneous elite.Item ІНФОРМАЦІЙНО-ЗМІСТОВА СПЕЦИФІКА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВА ЗМІ» НА ФАКУЛЬТЕТАХ ЖУРНАЛІСТИКИ(2017) Монахова, Т. В.; Monakhova, T.У статті розглянуто змістове планування навчальної дисципліни «Сучасна українська мова ЗМІ», обґрунтовано її важливість і вписаність у загальний навчальний процес на спеціальності «Журналістика» відповідно до навчального плану спеціальності, окреслено ключові напрями й проблеми, що потребують уваги майбутніх журналістів. «Сучасна українська мова ЗМІ» − курс, що інтеґрує власне мовознавчі та когнітивні, комунікативні, семіотичні тощо підходи до розгляду функціонування державної мови в засобах масової інформації. Така настанова передбачає розгляд низки мовознавчих проблем, зокрема правописних (правописна дискусія в Україні; особливості трансліту іншомовних назв, види композицій журналістських текстів, лонґриди, шотриди тощо), проблем когнітивних, наприклад, поняття мовної гри у ЗМІ, ґендерні аспекти мови ЗМІ, проблема мови ворожнечі тощо, а також комунікативних підходів, зокрема, теорію комунікативних актів, роботу з різними типами інформації, фактчекінг, мовну специфіку соціальних мереж тощо. Пропонована навчальна дисципліна є водночас пропедевтичною для подальших журналістських дисциплін, а також підсумковою для «мовного блоку журналістських курсів» − дисциплін «Практикум з української мови», «Стилістика і культура української мови» тощо. The article deals with the content planning of the discipline "The Modern Ukrainian Language of Mass Media". Its importance and inscription in the general educational process at the specialty "The Journalism" in accordance with the curriculum of the specialty are substantiated, the key directions and problems that need attention of future journalists are outlined. "The Modern Ukrainian Language of Mass Media" is a course that integrates linguistic and cognitive, communicative, semiotic, and other approaches to considering the functioning of the state language in the media. Such an approach involves consideration of a number of linguistic problems, in particular spelling (the spelling debate in Ukraine, peculiarities of the transliteration of foreign language names, the types of journalistic texts compositions, longevity, tricksters, etc.), cognitive problems, for example, the language game in the media, the gender aspects of the language of the media, the problem of hate-speech etc., as well as communicative approaches, in particular, the theory of communicative acts, the working with different types of information, fact cheking, the linguistic specifics of social networks, etc. The offered academic discipline is simultaneously propaedeutic for further journalistic disciplines, as well as the summary for the "language block of journalistic courses" – the disciplines "The Practical Ukrainian Language", "The Stylistics and Culture of the Ukrainian Language", etc.Item КОГНІТИВНІ ПЛОЩИНИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕКСТУ ТА ДИСКУРСУ(2022) Приходько, Г. І.; Приходченко, О. О.; Prihodko, G. I.; Prykhodchenko, O. O.У статті розглядаються когнітивні аспекти тексту і дискурсу в сучасній лінгвістиці. Зауважується, що феномени текст і дискурс вивчаються на тлі когнiтивно-дискурсивної наукової парадигми, що є сьогодні панівною. Текст схарактеризовано як макрознак, відзначено єдність текстового значення, неподільність смислоутворюючого принципу. Комунікація й когнітивізм тлумачаться як діяльнісний пізнавальний процес, а текст як знаряддя такої комунікації й пізнання. Застосування подібного підходу, на наш погляд, є адекватним для трактування поняття тексту з точки зору актуалізації текстового когнітивного потенціалу. Глобальні властивості тексту, що співвідноситься з його статусом цілісного комунікативно-когнітивного інструменту, визначаються як стратегії тексту, а витікаючі з цього певні дії з елементами тексту – тактиками. Текстові стратегії зафіксовані в тексті як сигнали визначеної теми. Текст є передусім носієм когнітивної та комунікативної функцій мови. У зв’язку з цим у ньому знаходять відображення такі його аспекти, як змістовний та модальний, у яких виражається ставлення суб’єкта до висловлюваного. Комунікативний аспект тексту передбачає його цілеспрямоване використання в найрізноманітніших мовленнєвих актах. Дискурс розуміється як обов’язковий облік екстралінгвістичних факторів, фактору адресанта та адресата, їх комунікативні інтенції, ролі, ситуацію спілкування. Виділено три рiвнi організації мовної особистості (лексика, тезаурус, прагматикон), що співвідносяться з комунікативними потребами (контактною, інформаційною, впливовою) та з трьома складниками спілкування (комунікативним, інтерактивним, перцептивним). Запропоновано інваріантну модель дискурсу, яка складається з трьох рівнів, а саме: формально-семіотичного, когнітивно-інтерпретуючого та соціально-інтерактивного. Дискурсні можливості першого рівня включають в себе основні дії та операції семіотичної діяльності. Дискурсні можливості другого рівня відповідають за адекватне відображення фрагментів реального чи уявного світу. Дискурсні можливості третього рівня орієнтовані на доречність використання вербалізованих актів у соціальній взаємодії. Дослідження комунікативних стратегій і тактик та засобів їх репрезентації в тексті та дискурсі є надзвичайно актуальним, оскільки дає підстави для створення загальної типології стратегічно-тактичного потенціалу, розмежування інвентарю засобів їх маніфестації в етнокультурній та міжкультурній комунікації, тому що комунікативні стратегії однієї й тієї ж мовленнєвої поведінки в різних культурах неоднакові. Так, для багатьох культур важливим є дотримання дистанції, зм’якшення категоричності оцінки, невизначеність, відхилення від прямої відповіді, що не завжди можна транспонувати на спілкування з представниками інших лінгвокультурних спільнот. The article is dedicated to the cognitive aspects of the text and discourse in the modern linguistics. It is mentioned that such phenomena as text and discourse are studied in the cognitive-discoursive scientific paradigm, that is main today. The text is characterized as the macrosign, the unity of the textual meaning and the indivisibility of the meaningcreating principle is stated. The communication and the cognitivism are understood as the active cognitive process, and the text is the tool of such communication and cognition. The usage of such approach is adequate, from our point of view, for understanding of the notion of text from in terms of the actualization of the textual cognitive potential. Global properties of the text, which correspond to its status of the integral communicative-cognitive tool, are defined as the strategies of the text, and the actions with elements of the text coming from it are tactics. Textual strategies are fixed in the text as signs of the defined topic. Text is, first of all, the bearer of the cognitive and communicative functions of the speech. Because of it, such its aspects as informative and modal find their reflection and show the attitude of the subject to the stated. The communicative aspect of the text presupposes its target usage in different speech acts. Discourse is understood as an obligatory record of extra-linguistic factors, factor of the sender and the recipient, their communicative intention, role, satiation of communication. Three levels of the language personality’s organization were distinguished (lexis, thesaurus, pragmaticon) which correspond the communicative needs (contact, informative, influential) and with three components of communication (communicative, interactive, perceptual). The invariant model of discourse was proposed, which consists of three levels: formal-semiotic, cognitive-interpretive and social-interactive. The discourse abilities of the first level include main actions and operation of the semiotic activity. The discourse abilities of the second level are responsible for the adequate representation of real or imaginary world’s fragments. The discourse abilities of the third level are oriented at the relevance of verbalized acts’ usage in the modern social interaction. The investigation of strategies and tactics and their representation’s means in the text and discourse are very actual, as far as it gives reasons for creating the general typology of strategic-tactical potential, division of tools of their manifestation in ethnocultural and intercultural communication, as communicative strategies of one and the same communicative behavior are not the same in different cultures. So, for many cultures it is important to preserve the distance, softening of the categorical evaluations, uncertainty, and deviation from the direct answer, which not always can be transposed into the communication with representatives of other linguocultural communities.Item STYLISTIC ASPECT OF THE UK PRIME MINISTER BORIS JOHNSON’S ADDRESS TO THE NATION ON THE RUSSIAN INVASION OF UKRAINE (24.02.2022)(2022) Humeniuk, N. H.; Гуменюк, Н. Г.Purpose. The following work deals with the research of the Expressive means and Stylistic devices within the UK Prime Minister Boris Johnson’ address to the nation on the Russian invasion of Ukraine (24.02.2022) as language arsenal to realize pragma-communicative purposes of the given discourse. Methods. The given investigation is fulfilled with the help of several methods: method of simple calculation, discourse analysis method, method of stylistic analysis, pure sampling and comparative method. Results. The UK Prime Minister Boris Johnson’ address to the nation on the Russian invasion of Ukraine (24.02.2022) is defined in given work as the political, ideological, argumentative and declarative discourse, as the politico-ideological manifesto of the followers and defenders of the free, democratic world with its values of goodness. It is stated that given message as the politico-ideological manifesto contains its mission, strategic and tactic purposes, which is given in a declarative form as a virtual monologue resembling actual communication with silent addressee. It is pointed out that Boris Johnson’ address to the nation on the Russian invasion of Ukraine (24.02.2022) contains direct address to the people of the UK, Russia and Ukraine and indirect address to the allies with the purposes to express support and to give the real help to the Ukrainian people in their struggle for their independence and territory sovereignty, to condemn the Russian aggression and to stop war, to cease the European dependence on Russia, to defend the UK community and the whole democratic world from the barbarism, violence and tyranny of the Russian Federation as empire of evil. It is proved that the UK Prime Minister Boris Johnson uses a system of the Expressive means and Stylistic devices in his address to the nation on the Russian invasion of Ukraine (24.02.2022): polysyndeton, asyndeton, anticlimax, inversion, categorial transposition, epithets, metaphors, oxymoron, detachments, parenthetic sentences, parallel constructions of the anaphoric type, intensifiers, the Superlative degree of Adjectives, the modal verbs. Conclusions. It is stated that a system of the Expressive means and Stylistic devices within the UK Prime Minister Boris Johnson’ address to the nation on the Russian invasion of Ukraine (24.02.2022) is used to influence feelings and emotions of addressee, to provoke addressee’s attention to the problems of the message, to fulfill pragma-communicative purposes of the given discourse by putting language units in strong position of perceiving information or by creating their unusual forms. Мета. Робота присвячена дослідженню виразних засобів і стилістичних прийомів у зверненні Прем’єр-міністра Сполученого Королівства Бориса Джонсона до нації щодо російського вторгнення в Україну (24.02.2022) як мовного арсеналу реалізації прагма-комунікативних цілей цього дискурсу. Методи. Дослідження виконане з використанням певних методів: методу простого підрахунку даних, методу дискурсного аналізу, методу стилістичного аналізу, методу суцільної вибірки та порів- няльного методу. Результати. Звернення Прем’єр-міністра Сполученого Королівства Бориса Джонсона до нації щодо російського вторгнення в Україну (24.02.2022) визначене в роботі як політичний, ідеологічний, аргументний та декларативний дискурс, як політико-ідеологічний маніфест прихильників і захисників вільного, демократичного світу з його цінностями добра. Зазначається, що це повідомлення як політико-ідеологічний маніфест містить перелік своєї місії, стратегічні й тактичні цілі, а також подане в декларативній формі як віртуальний монолог, що нагадує реальне спілкування з мовчазним адресатом. Зазначається, що звернення Бориса Джонсона до нації щодо російського вторгнення в Україну (24.02.2022) містить пряме звернення до спільноти Сполученого Королівства, Росії та України і непряме звернення до союзників із метою висловити підтримку та надати реальну допомогу українському народу в його боротьбі за незалежність і територіальний суверенітет, засудити російську агресію та припинити війну в Україні, а також зупинити залежність Європи від Росії, захистити спільноту Сполученого Королівства й увесь демократичний світ від варварства, насильства та тиранії Російської Федерації як імперії зла. Доведено, що Прем’єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон у своєму зверненні до нації щодо російського вторгнення в Україну (24.02.2022) використовує систему виразних засобів і стилістичних прийомів: полісиндетон, асиндетон, спад напруження, інверсію, категоріальну транспозицію, епітети, метафори, оксюморон, вставні слова, вставні речення, паралельні конструкції анафоричного типу, інтенсифікатори, вищий ступінь порівняння прикметників, модальні дієслова. Висновки. Зазначено, що система виразних засобів і стилістичних прийомів у зверненні Прем’єр-міністра Сполученого Королівства Бориса Джонсона до нації щодо російського вторгнення в Україну (24.02.2022) використовується для впливу на почуття й емоції адресата з метою викликати його увагу до проблем повідомлення, для виконання прагма-комунікативних цілей цього дискурсу завдяки розташуванню мовних одиниць у межах сильної позиції сприйняття інформації або через створення їх незвичної форми.Item ТЕОРІЯ РИТОРИЧНОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ: КЛАСИЧНА ТРАДИЦІЯ(2022) Кравець, В. В.У статті розглянуто історію становлення теорії риторичної аргументації, виокремлено основні класичні традиції, що залишаються актуальними для сучасного персуазивного дискурсу. The article deals with history of the theory of rhetorical argumentation, highlights the main classical traditions that remain relevant in contemporary persuasive discourse.Item ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ КОХАННЯ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ(2021) Жмакіна, Т. О.У статті розглядаються сучасні підходи дослідження концепту, його структури та шляхи реалізації концепту КОХАННЯ у пісенному дискурсі. The article deals modern approaches to the study of the concept, its structure and ways of implementing the concept of LOVE in song discourse.Item АКСІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОГО ДИСКУРСУ В ПОЕТИЧНІЙ ЗБІРЦІ СТАНІСЛАВА БОНДАРЕНКА “КИРИЛИЦЯ КИЇВСЬКИХ ВУЛИЦЬ”(2012) Поворознюк, С.Схарактеризовано особливості міського дискурсу як мовленнєвого потоку, що відображає специфіку комунікативної взаємодії мешканців міста. Визначено та проаналізовано основні аксіологічні маркери міської лірики Станіслава Бондаренка. The features of city discourse are described as a vocal stream which represents the specific of communicative co-operation of inhabitants of city. Certainly and the basic aksiology markers of city lyric poetry of Stanislav Bondarenko are analysed.Item ТЕКСТ І ДИСКУРС У ПРОСПЕКЦІЇ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ(2012) Пентилюк, М. І.У статті аналізуються погляди лінгвістів на феномен “текст” і “дискурс”. Спираючись на дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, автор з’ясовує ці поняття, розкриває їх природу, сутність і взаємовідношення та їх місце в сучасному мовознавстві. The article focuses on the linguists’ points of view on the phenomenon “text” and “discourse”. Taking into consideration the researches of native and foreign scientists, the author defines these notions, discovers their nature, correlation and their place in modern linguistics.Item АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ПАРАДОКСАЛЬНОСТІ В ОБРАЗНОМУ ПРОСТОРІ СУЧАСНОЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ(2012) Маріна, О.У статті з позицій антропоцентричної лінгвістики, когнітивної поетики та лінгвістичної аксіології поетичний дискурс розглядається як аксіологічна система, що є складноструктурованим та багатокомпонентним утворенням і містить різноманітні конфігурації та формати переживання аксіологічних пріоритетів тієї чи тієї культури. Проведено аналіз засобів актуалізації парадоксальності в образному просторі сучасної американської поезії з акцентом на його аксіологічній складовій. In the article poetic discourse is viewed as axiological system that is a complicated and multifaceted construal, containing various configurations and formats of experiencing axiological priorities of this or that culture in the light of anthropological linguistics, cognitive poetics and linguistic axiology. The analysis of the means of paradoxicality actualization in the imagery space of Modern American poetry has been carried out emphasizing its axiological component.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »