ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ В УСНОМУ СПІЛКУВАННІ НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЯК МЕТОДИЧНИЙ ФЕНОМЕН: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ(2025) Кодлюк, Л. І.; Kodliuk, L. I.Мета статті − розкрити теоретичні й методичні основи формування лінгвосоціокультурної ком- петентності в усному спілкуванні німецькою мовою старшокласників. Методами дослідження слу- гували: метод аналізу психолого-педагогічної й методичної літератури та відповідних нормативних документів; метод теоретичного аналізу й синтезу; методи порівняння й узагальнення. Результати. З’ясовано сутність іншомовної комунікативної компетентності та її субкомпетентностей – мовної, мовленнєвої, лінгвосоціокультурної й навчально-стратегічної; окреслено місце лінгвосоціокультурної компетентності в цій структурі. Визначено зміст лінгвосоціокультурної компетентності в усному спіл- куванні німецькою мовою старшокласників та охарактеризовано її складники − соціолінгвістичний, соціокультурний і соціальний. З’ясовано, що перша охоплює знання мовних і мовленнєвих засобів із національно-культурною специфікою різних рівнів: безеквівалентної та фонової лексики; сталих вира зів, ідіом і кліше; лінгвістичних маркерів соціальних стосунків і ситуацій; фразеологізмів, афоризмів, прислів’їв і приказок – і відповідні навички й уміння; друга – культурологічні, країнознавчі, соціо культурні й міжкультурні знання та відповідні навички й уміння; третя – знання культурно-специфіч них правил і норм спілкування, стандартизованих моделей комунікативної поведінки, паравербальних і невербальних засобів спілкування та відповідні навички й уміння. Зміст зазначених компетентностей проілюстровано прикладами з німецької мови та культури. Конкретизовано вимоги до рівня володін ня лінгвосоціокультурною компетентністю в усному спілкуванні німецькою мовою старшокласни ків. Висновки. Оволодіння лінгвосоціокультурною компетентністю в усному спілкуванні німецькою мовою старшокласників – одна з провідних цілей навчання іноземних мов і культур. Формування зазна ченої компетентності має відбуватися з урахуванням її структурних складників – соціолінгвістичного, соціокультурного, соціального, які представлені в статті відповідними «надбаннями» учнів старшої школи: знаннями, навичками й уміннями. The purpose of the article is to analyze theoretical and methodological foundations of the formation of linguosociocultural competence in oral communication in German of high school students. The following investigation methods have been used in the article: the method of analysis of psychological, pedagogical and methodological literature, relevant regulatory documents; the method of theoretical analysis and synthesis; the methods of comparison and generalization. Results. The concept of foreign language communicative competence and its subcompetences − linguistic, speech, linguosociocultural and educational-strategic – has been defined; the place of linguosociocultural competence in this structure has been outlined. The content of linguosociocultural competence in oral communication in German of high school students has been determined and its components (sociolinguistic, sociocultural and social) have been characterized. It was found that the first competence includes knowledge of linguistic and speech means with national and cultural specificity of different levels – non-equivalent and background vocabulary; fixed expressions, idioms and clichés; linguistic markers of social relations and situations; phraseological units, aphorisms, proverbs and sayings, as well as relevant skills and abilities; the second competence – cultural, country studies, sociocultural and intercultural knowledge and relevant skills and abilities; the third competence – knowledge of culturally specific rules and norms of communication, standardized models of communicative behavior, paraverbal and nonverbal means of communication and relevant skills and abilities. The content of the competences has been illustrated by examples from German language and culture. The requirements for developing linguosociocultural competence in oral communication in German of high school students have been specified. Conclusions. Developing linguosociocultural competence in oral communication in German of high school students is one of the leading goals of teaching foreign languages and cultures. The formation of this competence should take place taking into account its structural components (sociolinguistic, sociocultural, and social) which have been presented in the article by the appropriate knowledge, skills and abilities of high school students.Item ПІДВИЩЕННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ(2023) Карпенко, Г. М.; Karpenko, H. M.У статті проаналізовані способи, як можна підвищувати іншомовну комунікативну компетентність школярів. Звернено увагу на сучасні реалії й піднято проблему навчання під час війни. Розкрито поняття «іншомовна комунікативна компетентність», «методи формування іншомовної комунікативної компетентності», «засоби формування іншомовної комунікативної компетентності», «ігрові форми навчання», а також розглянуто погляди вчених на їх інтерпретування. Виокремлено, що до іншомовної комунікативної компетентності входять мовна, мовленнєва та соціокультурна. Вказано, що у процесі вивчення іноземних слід застосовувати традиційні та інноваційні методи навчання. Аби іншомовна комунікативна компетентність сформувалася успішно, слід створити відповідні умови. У час війни діти повинні відчувати себе у безпеці, наскільки це можливо. Вправи та заняття на уроках повинні не лише розвивати іншомовну компетентність, але й відволікати від дійсності, заспокоювати, мотивувати до навчання. Окреслено, які засоби покращують іншомовну комунікативну компетентність. Виокремлено навчальну гру як актуальний засіб формування іншомовної комунікативної компетентності під час війни. Приділена увага психологічним (комфортна атмосфера, врахування особистих якостей дітей), дидактичним (застосування інтерактивних та інноваційних технологій ті ігрового методу) та організаційним (забезпечення реалізації дітей) умовам, завдяки яким покращується іншомовна комунікативна компетентність. Розглянуто роль інтерактивних технологій у процесі формування цієї компетентності – підвищення зацікавленості та мотивації, згуртовування колективу, розвиток комунікативних вмінь, врешті створення позитивних атмосфери. Звернена увага на аудіовізуальні засоби, оскільки вони зараз відіграють важливу роль під час навчання й позитивно впливають на організацію навчального процесу. The ways on how to improve students’ foreign language communicative competence have been analyzed. Some attention to modern realities has been drawn. The problem of training in wartime has been raised. The concept of "foreign language communicative competence", "methods of formation of foreign language communicative competence", "means of formation of foreign language communicative competence", "game forms of learning" as well as scientists’ opinions on their interpretation have been revealed. It has been distinguished that foreign language communicative competence includes language, speech and sociocultural one. It has been stated that traditional and innovative teaching methods should be used in the process of studying foreign languages. Appropriate conditions should be created in order to form some foreign language communicative competence successfully. In wartime, students should feel safe. Classroom activities and exercises should not only develop foreign language competence, but also distract students from reality, calm them down and motivate them to study. Some ways that can help students improve their foreign language communicative competence have been outlined. The educational game as a relevant means of improving foreign language communicative competence in wartime has been singled out. Some attention has been paid to psychological (comfortable atmosphere, students' personal qualities), didactic (the use of interactive and innovative technologies and a game method) and organizational conditions that can improve students’ foreign language communicative competence.The role of interactive technologies in the process of forming this competence (enhancing students’ interest and motivation, uniting the team, improving communication skills, and ultimately creating a positive atmosphere) has been considered. Some attention to audio-visual aids has been paid, as they play an important role during education and have a positive effect on the organization of the educational process.Item РОЗВИТОК ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНОЇ І КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2022) Приймак, В. О.; Кирикилиця, В. В.; Pryymak, V. O.; Kyrykylytsia, V. V.Актуальність статті обґрунтовується беззаперечним впливом процесів інтернаціоналізації осві- ти на впровадження якісних і кількісних змін в межах освітньої політики університетів. Проаналі- зовано поняття «інтернаціоналізація вищої освіти», яке тлумачиться як процес інтеграції освітньої, дослідницької та адміністративної діяльності ЗВО з міжнародною складовою. Звертається увага на те, що процес інтернаціоналізації вищої освіти охоплює не лише міжнародну діяльність закладів вищої освіти, але й зміст освіти, види і технології навчання, контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів, управління закладом вищої освіти. Розглянуто основні напрями інтернаціоналізації освіти у Волинському національному університеті імені Лесі Українки в умовах інтеграції до світового і євро- пейського простору вищої освіти: комплексне співробітництво з провідними зарубіжними університе- тами; впровадження міжнародних освітніх стандартів; реалізація програм, спрямованих на розвиток мобільності студентів та викладачів; проведення спільних науково-дослідних проектів та науково-ко- мунікативних заходів. Висвітлено позитивні аспекти інтернаціоналізації вищої освіти для формування ключових освітніх компетентностей студентів, зокрема загальнокультурної і комунікативної. Акценто- вано увагу на тісній взаємодії загальнокультурної та іншомовної комунікативної компетентностей через необхідність застосування лінгвістичних знань у діалозі культур. Стаття розкриває значення міжнарод- ної академічної мобільності, що уможливлює участь студентів і викладачів у різноманітних навчальних та науково-дослідницьких програмах. Наголошено, що, користуючись перевагами академічної мобіль- ності, студенти мають змогу ознайомитися з культурною спадщиною інших країн та поліпшити воло- діння іноземними мовами. Зазначено, що внаслідок інтернаціоналізації вищої освіти відкриваються нові перспективи для студентів, які перетворюються на активних учасників світового ринку освітніх послуг, спроможних у майбутньому успішно працювати за спеціальністю на рівні світових стандартів. The topicality of the article has been justified by the influence of the education internationalization processes on the implementation of qualitative and quantitative changes within the educational policy of universities. The concept of “internationalization of higher education” is interpreted as a process of integration of educational, scientific research and administrative activities of higher educational establishments into the world educational area. Attention has been drawn to the fact that the process of higher education internationalization covers not only international activities, but also the content of education, types and technologies of learning and teaching, the control over educational activity, the management of higher educational establishments. The main directions of higher education internationalization at Lesya Ukrainka Volyn National University have been considered: complex cooperation with the leading foreign universities; implementation of international educational standards; realization of students and teachers’ mobility programs; joint scientific research projects and communicative events. The positive aspects of internationalization of higher education for the formation of the key educational competencies, in particular general cultural and communicative ones, have been highlighted. The emphasis has been put on the close interaction of general cultural and foreign language communicative competencies through the necessity of applying linguistic knowledge in the dialogue of cultures. The article reveals the importance of international academic mobility which enables the participation of students and teachers in a variety of educational and scientific research programs. It has been noted that academic mobility gives students the opportunity to learn about the cultural heritage of other countries and to improve their knowledge of foreign languages. The article concludes that the process of higher education internationalization opens new prospects for the students who are becoming active participants at the global market of educational services.