ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
13 results
Search Results
Item SELF-ORGANIZATION OF STUDENT YOUTH UNDER CONDITIONS OF SOCIAL UNCERTAINTY(2024) Hoian*, I.; Гоян*, I.; Yakovleva, S.; Яковлева, С.; Hulias, I.; Гуляс, I.; Fomina, I.; Фоміна, I.The aim is a theoretical and empirical research of the psy chological characteristics and types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education who were studying at universi ties in Ukraine, a total of 362 individuals (M = 22.86; SD = ±2.84). An important criterion that united the subjects is that, during the martial law all of them found themselves in a difficult social situation, and their living and study ing underwent significant spatiotemporal and content changes. Psychodiagnostic methods that were validated by psychologists on Ukrainian samples were used. The main dimensions of readiness for change, self-organi zation, and self-regulation were determined by: “Read iness to Change Questionnaire” (RCQ) (Rollnick et al., 1992); “Self-Organization of Activity Test-Questionnaire” (SOATQ) (Mandrikova, 2010); and the questionnaire “Style of Behavior Self-Regulation” (SBSR) (Morosanova, 1991). Results. Twenty-five statistically significant correlations (p < .050; p < .010; p < .001) were identified, demonstrat ing regular dependencies among the researched parame ters. Through cluster analysis using the k-means method, four types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty were established: “Adven turous self-organization” (AS) (Cluster 1, n = 47; 12.98%); “Optimistic self-organization” (OS) (Cluster 2, n = 143; 39.50%); “Passionate self-organization” (PS) (Cluster 3, n = 97; 26.80%) and “Tolerant self-organization” (TS) (Cluster 4, n = 75; 20.72%). Discussionandconclusions. It was substantiated that “adventurousness”, which has the strongest direct correlation with “purposefulness” (R = .231; p < .001), is dangerous. It is explained that a high level of purposefulness and constructive ambition, which is characteristic of student organization leaders, defi nitely borders on adventurousness, with youthful maxi malism and can bring record results and feats, as well as have reverse consequences and deep disappointments. It is substantiated that “AS” and “PS” are destructive, while “OS” and “TS” are constructive types of self-organiza tion. It is summarized that the outlined types represent a successful attempt at clustering the empirical data with the aim to discover new knowledge. It is recommended that the obtained results be implemented in the structural units of higher education institutions that work with stu dent youth Метою є теоретико-емпіричне дослідження психо логічних особливостей і типів самоорганізовано сті студентської молоді в умовах соціальної неви значеності. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 362 особи (M = 22.86; SD = ±2.84). Важливим кри терієм, що об’єднав досліджуваних є те, що під час воєнного стану всі вони опинилися у складній соціальній ситуації, а їхнє проживання і навчання зазнало суттєвих просторово-часових і змістових змін. Застосовано психодіагностичні методики, які пройшли апробацію дослідниками-психологами на українських вибірках. Основні виміри параметрів готовності до змін, самоорганізації та саморегуляції визначено: “Опитувальником особистісної готов ності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992); “Тест-о питувальником самоорганізації діяльності” (ТОСД) (Мандрикова, 2010); опитувальником “Стиль само регуляції поведінки” (ССП) (Morosanova, 1991). Результати. З’ясовано двадцять п’ять статистично достовірних зв’язків (р<.050; р<.010; <.001), які про демонстрували закономірні залежності досліджу ваних параметрів. Кластерним аналізом методом k-середніх установлено чотири типи самооргані зованості студентської молоді в умовах соціальної невизначеності: “Авантюрна самоорганізованість” (АС) (кластер 1, n = 47; 12.98%); “Оптимістична самоорганізованість” (ОС) (кластер 2, n = 143; 39.50%); “Пристрасна самоорганізованість” (ПС) (кластер 3, n = 97; 26.80%) і “Толеруюча самоорга нізованість” (ТС) (кластер 4, n = 75; 20.72%). Диску сія і висновки. Обґрунтовано, що “авантюрність”, яка володіє найміцнішим прямим зв’язком із “ціле спрямованістю” (R = 231; p <.001), є небезпечною. Пояснено, що високий рівень цілеспрямованості, конструктивної амбіційності, який притаман ний лідерам студентських організацій, безумовно межує з авантюрністю, з юнацьким максималізмом і може приносити рекордні результати та подвиги, а також мати зворотні наслідки і глибокі розча рування. Обґрунтовано, що “АС” і “ПС” є деструк тивними, а “ОС” і “ТС” – конструктивними типами самоорганізованості. Узагальнено, що окреслені типи є вдалою спробою кластеризації емпіричного масиву даних із метою з’ясування нових знань. Рекомендовано отримані результати впровадити у структурні підрозділи закладів вищої освіти, які працюють зі студентською молоддю.Item ПРОСОДИЧНЕ АРАНЖУВАННЯ АНГЛОМОВНОГО АВТОБІОГРАФІЧНОГО НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ(2023) Олінчук, В. В.; Чеснокова, М. В.; Olinchuk, V. V.; Chesnokova, M. V.Представлена стаття присвячена дослідженню лінгвальних особливостей наративного дискурсу в жанрі спо- гадів на матеріалі усних розповідей носіїв англійської мови про своє життя. Екстралінгвістична категорія гендер розглядається авторами як соціо-культурний конструкт поза межами біологічної статі мовця. Під наративом в нашій роботі прийнято особливу для людини форму життя, яка складається з вербальної реконструкції подій, що мали місце в минулому. Наратив відіграє помітну роль в осмисленні людиною власної особи; людське Я інтер- претується як оповідна конвенція особливого типу, яка додає цілісність суб’єктивному досвіду і співвідносить його з однією і тією ж особою. Люди – це історії, які вони розповідають. Життя розгортається у часі, тобто, як і наратив, володіє динамічною природою; подібно наративу, життя націлене в майбутнє, після закінчення певного періоду в житті людини, також як і після закінчення розповіді, індивід виявляється здатним оцінити можливі пер- спективи при наявному минулому. Самоідентифікація людини найкраще висвітлюється в жанрі спогадів. До експериментального корпусу роботи увійшли тексти усної автобіографії: Camilla Duchess of Lochmar and Bill Cole, тексти спогадів Jane Burton та James O'Neill, аудіозапис “David Niven reads from his autobiography. An Englishman who became an American actor” та запис розповіді про своє життя професора Майкла Криса загальним звучанням 120 хв. Мета роботи – визначити мовні параметри усної оповіді в жанрі спогадів на лексичному, синтаксичному та просодичному рівні. В результаті проведених досліджень було виділено основні параметри автобіографії: параметри особи- стості, які складаються з гендерних характеристик, вікових характеристик, характеристики зовнішності, освіти, соціального, сімейного та емоційного стану персонажа, просторові характеристики, куди увійшли гео- графічні, антропогенні, конситуативні, персоніфіковані та темпоральні – астрономічні, наративні, значущі події та тривалість події. The paper deals with the research of an extralinguistic category of gender on the material of autobiographies as a type of narrative discourse. Gender is analyzed as a social and cultural construct disregard the biological sex. In the present research narrative is interpreted as a specific for a man form of living, consisting of verbal reconstruction of situations which took place in the past. Narrative plays an important role in the comprehension by a man/ woman his/her own personality, because people are the stories they tell. Narrative has dynamic nature as the life is open in time and a man identifies himself with the brightest reminiscences of his past. Like narrative, the life is exposed to the future allowing an individual to estimate possible prospects concerning the past. Thus, narrative built round the changes in the structure of personality is the subject of our interest. The experimental material comprises the audio recordings of autobiographies of Camilla, Duchess of Lochmar, Bill Cole, Jane Burton, James O'Neill, David Niven and Professor Michael Chriss of total sounding of 120 min. The aim of the work is to define the parameters of verbal narration in the genre of reminiscences at lexico-syntactic and intonational level and to distinguish the way women and men identify themselves in an autobiography. The analysis reveals some principles of the reconstruction of the past represented by speakers in chronological order: 1) characteristic syntactic structure; 2) narrative canvas created by actional verbs in a certain sequence; 3) morphological descriptions (the use of Past Indefinite and Present Historic); 4) specific type of links. The parameters reflected in the autobiographies are the following: description of gender, exterior, age, social status, traits of character, family state, time and place of action, etc. The auditory analysis conducted by the authors, experts in phonology, allows to make the conclusion that differences in manner of self presentation are observed on the phonetic level as well.Item ДІЄСЛОВА ЯК МАРКЕРИ РЕПРЕЗЕНТАЦЇЇ НЕВЛАСНЕ-ПРЯМОЇ МОВИ У СТРУКТУРІ ОПОВІДІ(2023) Нера, Н. Я.; Nera, N. Y.Статтю присвячено розгляду дієслова як репрезентуючого компоненту у структурі невласне-прямої мови на основі жіночої прози першої половини XX століття. У процесі дослідження визначено, що дієслова передають ставлення автора до персонажа, допомагають читачеві зазирнути в світ героя, діють на його емоції і сприйняття описуваних подій. У пропонованій розвідці застосовано зіставний та опозиційний методи. Перший дозволив виявити специфіку, подібності та відмінності вербальної поведінки персонажа-жінки vs персонажа-чоловіка та їхніх функцій на лексичному рівні, другий - використано для ідентифікації невласне-прямої мови, для виявлення диференційних ознак чоловічої vs жіночої невласне-прямої мови, для встановлення між ними системних зв'язків та для класифікації комунікації "чоловічого" та "жіночого" типу. Зауважено, що однією з форм текстової актуалізації чоловічої vs жіночої невласне-прямої мови є репрезентуючі дієслова, які вказують на ґендерні диференційні параметри чоловічої і жіночої невласне-прямої мови, слугують засобом виділення персонажної перспективи, є сигналом хвилювань персонажів, їхніх відчуттів та сприйняття. Явище репрезентуючого компоненту проаналізовано у двох аспектах: з огляду семантики та позиції у тексті у чоловічій та жіночій невласне-прямій мові. Дистрибуція репрезентуючого компоненту у чоловічому та жіночому засвідчує, що інтерпозиція переважає, тоді як препозиція і постпозиція більш ніж удвічі рідше трапляється в аналізованих творах. Виділено декілька груп дієслів, які вводять невласне-пряму мову в контекст твору, а саме дієс- лова думки, дієслова мовлення, дієслова почуття, дієслова запитань/відповіді. Аналіз семантики репрезентуючого компоненту у невласне-прямій мові чоловічого та жіночого типу налічує чотири групи дієслів, з широким спектром синонімів, які вказують на роздуми, внутрішні імпульси психіки персонажа, передають хвилювання та відчуття, відтворюють внутрішні рефлексії персонажів. Простежено, що різноманітність способів введення невлас- не-прямої мови пояснюється тим, що вона є органічним поєднанням позицій автора і персонажа. The article is devoted to the study of the verb as representing component in the structure of free-indirect speech on the material of women's prose of the first half of the 20th century. In the very research it was determined that verbs convey the author's attitude to the character, help readers immerse themselves in the world of the hero, act on his emotions and perceive the described events. Our research employs comparative and oppositional methods. The first helped to reveal the peculiarities, similarities and differences of the verbal behavior of a female character vs a male character and their functions at the lexical level; the second was used to identify inner free-indirect speech, to identify differential features of male vs female free-indirect speech, to establish systemic connections between both of them, to classify "male" vs "female" type of communication. It has been noted that one of the forms of free-indirect speech actualization are representative verbs that indicate the gender of differential parameters of male and female free-indirect speech, serve as a means of removing the character's perspective, and are a signal of characters’ excitement, their feelings and perceptions. The phenomenon of representative component is analyzed in two aspects: in terms of semantics and its position in the text in the structure of masculine and feminine free-indirect speech. Its distribution in free-indirect speech proves that interposition prevails, while preposition introduce free-direct speech into the context such as: verbs of thought, verbs of speech, verbs of feelings, verbs of questions/ answers. The analysis of the semantics of masculine and feminine free-indirect speech includes 4 groups of verbs, with a wide range of synonyms, which indicate the thoughts, internal impulses of the character's psyche, convey excitement and feelings, reproduce the characters' internal reflections. It was observed that the variety of ways of introducing freeindirect speech is explained by the fact that it is an organic combination of the positions of the author and the character.Item ГЕНДЕРНО-ВІКОВИЙ АСПЕКТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АВТОНОМІЇ ТА ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ДО ІНШИХ ЛЮДЕЙ(2022) Чайка, Г. В.; Chaika, G. V.Мета – визначити зміни в показниках автономії особистості та прив’язаності до інших людей у дорослому віці залежно від статі та віку. Методи: показники «автономія» та «позитивні відносини з іншими» з методики вивчення психологічного благополуччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» «Тесту автономія-прив’язаність». Вибірка (220 респондентів) була розділена на 3 групи за віком для вікового аналізу (група 1 – студенти, віком до 22 років; група 2 – досліджувані від 23 до 35 років; група 3 – дорослі від 36 років до 65 років). Результати. Статистично достовірні відмінності між жінками та чоловіками (p<0.05) були визначені для показників «автономія» та «чутливості до інших». Показники «автономія» та «позитивні взаємини» зростають з віком, «чутливість до інших» знижується з віком. Були виявлені такі статистично значимі розбіжності: 1) між показниками автономії у групах 1 і 2; 2) між показниками «позитивні взаємини» у групах 1 і 2; 3) між показниками «чутливість до інших» як у групах 1 і 2, так у групах 2 і 3. Висновки. Чоловіки показали вище значення показника «автономія», тоді як жінки – дещо вище зна- чення «чутливості до інших». Показник «позитивні відносини з іншими» був майже однаковий у жінок і чоловіків. Такі відмінності, особливо щодо автономії, можна назвати культурними особливостями українців, оскільки результати не зовсім збігалися із даними з іноземних робіт. При переході від юно- сті до молодшого дорослого віку людина починає відчувати себе більш автономною, тобто такою, яка бере не себе відповідальність за свій подальший життєвий шлях, при цьому поглиблюються позитивні взаємини. Тому у цей віковий період спостерігається зростання показників «автономія» і «позитивні взаємини». На подальших вікових етапах спостерігається, скоріше, підтримка наявного статусу. По мірі просування на життєвому шляху, людина набирає більшої майстерності, життєвої мудрості, і тому вона вже не схильна спиратися на думки, погляди інших, вона не боїться висловлювати власну думку і саме в цьому сенсі «чутливість до інших» знижується. Purpose. To determine changes in the indicators of personality autonomy and relatedness with other people in adulthood depending on gender and age. Methods. The indicators of “autonomy” and “positive relations with others” from C. Ryff’s Scales of Psychological Well-Being and the indicator of “sensitivity to others” from the Autonomy-Relatedness Test were used. The sample (220 respondents) was divided into 3 groups for age analysis (group 1 – students under 22 years; group 2 – the respondents from 23 to 35 years; group 3 – adults from 36 to 65 years). Results. Statistically significant differences between women and men (p <0.05) were determined for the indicators of “autonomy” and “sensitivity to others”. Indicators of “autonomy” and “positive relations with others” increased with age, “sensitivity to others” decreased with age. The following statistically significant differences were found: 1) between the indicators of “autonomy” in groups 1 and 2; 2) between the indicators of positive relations with others” in groups 1 and 2; 3) between the indicators of “sensitivity to others” inConclusions. Men showed a higher value of “autonomy”, while women did a slightly higher value of “sensitivity to others”. “Positive relations with others" were almost the same for women and men. Such differences, especially in terms of autonomy, can be called the cultural characteristics of Ukrainians, as the results did not exactly coincide with data from foreign works. With the transition from youth to young adulthood, people feel more autonomous, that is, they take responsibility for their future lives, while deepening positive relationships. Therefore, in this age period there is an increase in “autonomy” and “positive relations with others”. On the later age stages, there is, rather, support for the current status. As one progresses in life, he/ she gains more skill, life wisdom, and therefore he/she is no longer inclined to rely on the thoughts and views of others, is not afraid to express his/her own opinion and in this sense, “sensitivity to others” decreases. groups 1 and 2 and in groups 2 and 3.Item ФЕМІНІСТИЧНИЙ ТА МІФОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС ЯК СКЛАДОВА АВТОРСЬКОГО СВІТООБРАЗУ РОМАНУ «ПЕНЕЛОПІАДА» МАРГАРЕТ ЕТВУД: ДО ПРОБЛЕМИ СПІВДІЇ(2022) Чабан, К. С.У статті розкриваються провідні шляхи звернення до міфологічних концептів безпосередньо у тексті твору. У дослідженні підкреслюється, що звертання до поеми Гомера «Одіссея» проводиться авторкою з метою втілення у романі феміністичного дискурсу. Особлива увага звернена на персонажно-гендерну систему твору. The article reveals the leading ways of appealing to mythological concepts directly in the text of the work.. The research emphasizes that reference to Homer’s poem “Odyssey” is made by author to embody the feminist discourse in the novel. Special attention is paid to the character and gender system of the work.Item ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФЕМІНІСТИЧНОЇ НАРАТОЛОГІЇ ЯК ГАЛУЗІ НАРАТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2022) Пономаренко, Є. В.Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад феміністичної наратології. Вказано найпоширеніші підходи «посткласичної» фази наратології й окреслено ряд проблем у вивченні гендеру та наративу. The article is devoted to the study of the theoretical foundations of feminist narratology. The most common approaches of the "post-classical" phase of narratology are indicated and a number of problems in the study of gender and narrative are outlined.Item ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ГЕНДЕР» ТА ЙОГО ОЗНАКИ(2022) Ткач, К. Р.У статті розглянуто поняття «гендер» та «гендерна рівність», зʼясовані поняття «чоловік» і «жінка» та їх роль як особистостей. Пропонується декілька варіантів визначення поняття «гендер», його аспекти. The article examines the concept of gender and gender equality, explains the concepts of «man» and «woman» and their role as individuals. Several options for defining the concept of «gender» and its aspects are offered.Item ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДОТРИМАННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ЖІНОК-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВИЦЬ ЗСУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ(2022) Костюк, Н. В.У статті здійснено аналіз опитування жінок, як проходять військову службу на території Херсонської області, щодо визначення стану та можливих напрямків просвітницької та профілактичної роботи щодо запобігання гендерної нерівноправності жінок-військовослужбовиць у лавах ЗСУ. Запропоновані можливі напрямки та форми відповідної роботи. The article describes analysis of the survey of women who serve in the military in the Kherson region, to determine the status and possible areas of educational and preventive work to prevent gender inequality of women servicemen in the Armed Forces of Ukraine. Possible directions and forms of the corresponding work are offered.Item ДО ПИТАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ(2021) Нагрибельний, Б. Я.Стаття присвячена вивченню гендерних стереотипів, їх етимології та вербальній репрезентації в англійськомовних політичних промовах. The article is devoted to the study of gender stereotypes, their etymology and verbal representation in English-language political speeches.Item ПРО ОДНУ ЕМОТИВНО-ОЦІННУ КОНОТАЦІЮ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ ГЕНДЕРНИМ КОМПОНЕНТОМ(2012) Рудюк, Т.Стаття присвячена питанням відображення фразеологічних одиниць із гендерним компонентом у фразеологічних та тлумачних словниках української мови. Зокрема, проаналізовано численні фразеологічні одиниці з негативним компонентом у словниковому дискурсі. The article is devoted to the problems of reflection of idiomatic units with gender component in phraseological and explanatory dictionaries of the Ukrainian language. In particular, numerous idiomatic units with negative component in the dictionary discourse were analyzed.