ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777

Browse

Subject: search.filters.subject.humanism

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА ЕКСПЛІКАЦІЯ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЙ ГУМАНІЗМУ
    (2024) Богуславський, О. А.; Bohuslavskyi, O. A.
    Філософсько-правова експлікація наукових підходів і класичних детермінантів, що впливають на визначення поняття і наповнення змісту ідеї гуманізму у праві. Методи. У дослідженні були використані такі методи: діалектичний, компаративний, логічного аналізу та формально-юридичний. Результати. Проведене дослідження демонструє комплексний характер розвитку ідей гуманізму у праві, відображає їхню еволюцію від античної філософії Давньої Греції, яка заклала фундамент визнання людської гідності та свободи, до сучасних правових систем. Відродження та Просвітництво підкреслили значення раціональності, індивідуальної свободи та природних прав, що стали основою для сучасних правових концепцій. У XX столітті, під впливом глобалізації, індустріалізації та світових війн, відбулася універсалізація гуманістичних принципів, що знайшло відображення в ухваленні Загальної декларації прав людини. Сучасний етап розвитку гуманізму у праві характеризується новими викликами та можливостями, зокрема глобалізацією, технологічними інноваціями та соціальними змінами, що зумовлює посилення захисту прав людини через національні та міжнародні механізми. Висновки. Ідеї гуманізму залишаються цінними та незамінними для функціонування справедливих і ефективних правових систем. Вони продовжують еволюціонувати, адаптуючись до сучасних реалій і викликів, забезпечують основу для розвитку правової думки і практики у XXI столітті. Зокрема, гуманістичні принципи сприяють захисту прав людини, соціальної справедливості та рівності, водночас стимулюють інтеграцію новітніх технологій та глобальних стандартів у правові системи. В умовах поширення глобалізації та технологічного прогресу гуманізм залишається незамінним орієнтиром для формування правових норм, що відповідають потребам сучасного суспільства й індивідуальних свобод. The purpose of the article is to provide a philosophical and legal explication of scientific approaches and classical determinants which influence the definition of the concept and content of the idea of humanism in law. Methods. The following methods were used in this study: dialectical, comparative, logical analysis and formal legal. Results. The study demonstrates the complex nature of the development of humanism in law, reflecting its evolution from the ancient philosophy of Ancient Greece, which laid the foundation for the recognition of human dignity and freedom, to modern legal systems. The Renaissance and the Enlightenment emphasized the importance of rationality, individual freedom, and natural rights, which became the basis for modern legal concepts. In the XX century, under the influence of globalization, industrialization and world wars, humanistic principles were universalized, which was reflected in the adoption of the Universal Declaration of Human Rights. The current stage of development of humanism in law is characterized by new challenges and opportunities, including globalization, technological innovations and social changes, which leads to strengthening of human rights protection through national and international mechanisms. Conclusions. The ideas of humanism remain valuable and indispensable for the functioning of fair and effective legal systems. They continue to evolve, adapting to modern realities and challenges, providing a framework for the development of legal thought and practice in the 21st century. In particular, humanistic principles promote the protection of human rights, social justice and equality, while encouraging the integration of new technologies and global standards into legal systems. In the context of growing globalization and technological progress, humanism remains a key guideline for the formation of legal norms that meet the needs of modern society and individual freedoms.
  • Thumbnail Image
    Item
    FREEDOM AND JUSTICE IN THE THEORY OF JURISPRUDENCE
    (2022) Lutcky, R. P.; Луцький, Р. П.
    Historically, the concept of “positive law” was formed by the natural law school, under which law of each country, which is effective, alters based on legislative will due to changes in social life. Such changes often contradict natural law which is common to all peoples, permanent and fixed, and determined by the unique nature of man. The author considers the very term “positive law”, which is used in the legal meaning, to characterize legal rules which tangibly (impartially) exist and find specific implementation (action) in the relevant legal relations. At the level of positive law, legal provisions having legal force differ from those standards which have been canceled or have lost their validity, as well as from concepts of standards which have not yet been adopted, but there is a need to take them into account in the future (bills, proposals, requests, legal ideas, etc.). The author concludes that the Latin term “delegelata” (subject to the law in force) is sometimes used in this sense to characterize positive law. If a specific issue is not settled by the current law, but its resolution is desired, the phrase “delegeferenda” (according to the subsequent adopted law) is used. Therefore, the modern realities of the development of Ukraine as an independent state demand the clarification of the essence and peculiarities of the functioning of current law like never before, that is, written, positive law based on a correct understanding of the terms of freedom and justice as categories which render and elucidate the problematic components of the process of democratization of the state and society in the legislator’s contemporary interpretation. At the same time, it should always be kept in mind that the desire to implement the mentioned fundamental principles of law cannot be deliberately hyperbolized and transformed into anarchy or totalitarianism, thereby endangering the existence of society. Дослідження понять свободи та справедливості як філософських категорій проводяться вже три- валий час. Категорія права є досить вивченою. Проте в теорії права мало приділяється уваги роз- криттю сутності «позитивного права» як реальної форми права. Взаємозв'язок форми та матерії (відповідність права таким категоріям як справедливість, рівність, свобода, гуманізм) виступає тією складовою, яка характеризує сутнісну основу права щодо регулювання суспільних відносин.