ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
8 results
Search Results
Item ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ КОД ТРАВМИ ГЕРОЇНІ РОМАНУ С. ПРОЦЮКА «РУЙНУВАННЯ ЛЯЛЬКИ»(2023) Черниш, А. Є.; Chernysh, A. Y.Стаття присвячена аналізу психологічної травми героїні, репрезентованої у романі С. Процюка «Руйнування ляльки». Твір українського письменника розкриває важливі питання психологічного становлення й ідентичності особистості у пострадянський період, обтяженої соціальними та індивідуальними травмами. Художнє моделювання знаків психоаналізу (травма, трансмісія травм, проєкції травм, простір мовчання і нелюбові, деструктивні почуття й емоції, корпус навʼязливих думок тощо) дає змогу потрактовувати твір С. Процюка романом травми, що піддається продуктивному аналізу у психоаналітичному вимірі. Мета – визначити художні маркери психологічної деструкції і складники психотравми у героїні роману С. Процюка «Руйнування ляльки». Методи: шляхом аналізу тексту роману із застосуванням психоаналітичного методу зʼясовано специфіку художнього моделювання й особливості поетикального зображення травми як ключового ідентитента у психотипажі головної героїні, що позначається на формозмістовій єдності твору. Результати. Встановлено, що травма є результатом впливу багатьох факторів на процес психічного становлення й ідентичності Анни Сороченко. Ключовими деструктами психіки героїні роману визначено низку негативних впливів, зокрема несприятливі умови психоідентичності у радянський період, авторитарне батьківське виховання, атмосферу мовчання, травму нелюбові, шлюбний конфлікт, руйнування здорових моральних і сімейних цінностей, патологічне світосприйняття тощо. Чинниками психологічної травми героїні твору С. Процюка виступають дезорієнтація у світоставних імперативах, наслідки тиску тоталітарної ідеології, консервативне й авторитарне виховання, байдужість і прохолода у взаєминах із батьками, простір мовчання, брак батьківської любові й уваги, соціальна невлаштованість, тривожність і настороженість, апатичність. Деструктивні установки, крах здорових міжособистісних стосунків, викривлені фрейми поведінки, повсякчасні проєкції і переноси травми нелюбові посутньо травматизували героїню роману «Руйнування ляльки». Висновки. Відсутність позитивного прикладу здорових сімейних стосунків, стриманість батьків у спілкуванні між собою та з донькою, тиск Ляльки як комплексу деструктивних чинників, тривале психічне напруження, стан індиферентності спровокували появу психічної броні та агнозії у персонажа як вагомих чинників психологічної травматизації. Невроз, психічне напруження, необхідність стримування, самостишування і самоконтролю, настороженість призвели до психічного двоєдушшя героїні, гранично близького до психічної патології. Постійне психічне напруження, надмірна тривожність, невротичність негативно спроєктувалося на особистісну, психологічну, соціальну ідентичності Анни Сороченко. The article is devoted to the analysis of artistically realized trauma in the heroine of S. Protsyuk’s novel “Destruction of the Doll”. The work of the Ukrainian writer fundamentally reveals important issues of psychological formation and identity of the individual in the post-Soviet period, burdened by social and individual traumas. Artistic modelling of the signs of psychoanalysis (trauma, trauma transmission, trauma projections, space of silence and unlove, destructive feelings and emotions, corpus of obsessive thoughts, etc.) makes it possible to interpret S. Protsyuk’s work as a novel of trauma, which is amenable to productive analysis in the psychoanalytic dimension. Objective – to identify artistic markers of psychological destruction and components of psychotrauma in the heroine of S. Protsyuk’s novel “Destruction of the Doll”. Methods: by analyzing the text of the novel using the psychoanalytic method, studies of trauma, the specifics of artistic modelling and the peculiarities of the poetic depiction of trauma as a key identifier in the psychotype of the main character, which affects the form-content unity of the work, were clarified. Results. A number of negative influences are identified as the key destroyers of the heroine’s psyche in the novel, including unfavourable conditions of psychoidentity in the Soviet period, authoritarian parenting, marital conflict, destruction of healthy moral and family values, pathological worldview, etc. Disorientation in worldly imperatives, the result of the pressure of totalitarian ideology, conservative and authoritarian upbringing, indifference and coolness in relations with parents, lack of parental love and attention, social disorientation, anxiety and wariness, apathy are the factors of psychological trauma of the heroine of S. Protsyuk’s work. Destructive attitudes, the collapse of healthy interpersonal relationships, distorted frames of behavior, constant projections and transfers of trauma to non-love traumatized the heroine of the novel “Destruction of the Doll”. Conclusions. The lack of a positive example of healthy family relationships, parents’ restraint in communicating with each other and with their daughter, the pressure of the Doll as a complex of destructive factors, long-term mental stress, a state of indifference provoked the appearance of mental armour and agnosia in the character as significant factors of psychological traumatization. Neurosis, mental tension, the need for restraint, self-restraint and self-control, vigilance led to the mental duality of the heroine, extremely close to mental pathology. Constant mental stress, excessive anxiety, and neuroticism had a negative impact on Anna Sorochenko’s personal, psychological, and social identity.Item ОБРАЗИ ЖІНОК В ХОРЕОГРАФІЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ(2022) Бочкарьова, І.У статті розкрито суть понять "образ" та "хореографічна інтерпретація". Розглянуто особливості розкриття жіночих образів в балетах світової спадщини й сьогодення. The article reveals the essence of the concepts "image" and "choreographic interpretation". The peculiarities of the disclosure of female images in ballets of world heritage and today are considered.Item ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОЛЯДОК ТА ЩЕДРІВОК В КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ М. ЛЕОНТОВИЧА ТА ЙОГО ПОСЛІДОВНИКІВ(2021) Баб’як, М. Г.У статті обґрунтовуються нюанси та особливості інтерпретацій видатних композиторів України, які здійснили вагомий внесок у розвиток та популяризацію колядок та щедрівок. The article substantiates the nuances and peculiarities of the interpretations of prominent Ukrainian composers who have made a significant contribution to the development and popularization of carols and Christmas carols.Item ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛІНГВІСТИЧНИХ ПОНЯТЬ: ДИСКУРС, МОВЛЕННЯ, ТЕКСТ(2011) Литвиненко, Н.У статті йдеться про формування теоретичних засад у витлумаченні лінгвістичних понять. Акцентовано увагу на поняттях дискурс, мовлення, текст як взаємозумовлених та співвідносних. The article deals with the formation of theoretical principles in the interpretation of linguistic concepts. Punctuated attention terms discourse, speech, text as relational and proportionate.Item СПЕЦИФИКА СОВРЕМЕННЫХ ЛИНГВИСТИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ ПОНИМАНИЯ ТЕКСТА(2014) Акимова, Н.У статті описані основні напрями дослідження проблеми розуміння й узагальнені сучасні методи вивчення особливостей сприйняття.Item ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ПИСЬМОВИХ ТА УСНИХ ПЕРЕКЛАДІВ МЕДИЧНИХ ТЕКСТІВ(2013) Поворознюк, РоксоланаУ статті розглянуто теоретичне підґрунтя перекладознавчого аналізу медичного дискурсу. The article focuses upon the theoretical strategies of analyzing medical discourse in translation.Item О ПЕРЕВОДЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОМ И СИНХРОННОМ (ОСОБЕННОСТИ, МЕХАНИЗМЫ, ОТЛИЧИЯ)(2013) Гончаренко, ЭллаРозглядаються основні особливості та відмінності послідовного та синхронного перекладу. This paper scrutinizes the main peculiarities and differences of the consecutive and simultaneous types of interpretation.Item АЛГОРИТМ ПРОТОТИПИЧЕСКОГО ПРОЧТЕНИЯ ПОЭТИЧЕСКОГО ТЕКСТА (НА МАТЕРИАЛЕ АМЕРИКАНСКОЙ ПОЭЗИИ)(2015) Лариса, Б.У статті виявлено когнітивні процеси й операції, які забезпечують прототипне або непрототипне прочитання поетичного тексту. Перше визначається як центральне прочитання поетичного тексту, що розкриває його зміст та основний смисл, які стають типовими для тлумачень більшості інтерпретаторів. Непрототипне прочитання веде до різних інтерпретацій поетичного тексту: або до його інтерпретації, за якої схоплюються певні маргінальні приховані смисли, або до недо- інтерпретації, яка ігнорує деякі відтінки значення словесного поетичного образу, наявного в образному просторі поетичного тексту.