ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
7 results
Search Results
Item ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ(2025) Бобрицька, В.; Bobrytska, V.Мета статті – виокремити й систематизувати педагогічні стратегії, які сприяють підтримці мовної комунікації та збереженню культурної ідентичності іноземних студентів. Методи. У межах дослідження застосовано теоретичні методи для систематизації наукових підхо- дів, що стосуються проблеми підтримки мовної комунікації та збереження культурної ідентичності іно- земних студентів, а саме: категорійно-дефінітивний (термінологічний) і контекстний аналіз для окрес- лення контекстного взаємозв’язку понять «культурна ідентичність», «мовна комунікація», «педагогічні стратегії»; порівняльно-історичний метод, щоб порівняти різні етапи й підходи до вивчення ролі мови у формуванні культурної ідентичності іноземних здобувачів вищої освіти, що уможливило виявлення особливостей реалізації державної освітньої політики з визначеної теми. Результати. Дослідження підтвердило вирішальну роль мовної комунікації у формуванні та збе- реженні культурної ідентичності іноземних студентів, особливо в контексті підвищення академіч- ної мобільності. Теоретичний аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців показав, що успішна інтеграція студентів-іноземців залежить від комплексного застосування трьох педагогічних стратегій: інтеграції елементів рідної мови й культури в освітній процес закладів вищої освіти іншої країни, використання проєктних і кооперативних форм навчання іноземних студентів, а також формування мультикультурного середовища й підтримки толерантності в процесі мовної комунікації та збереження культурної ідентичності досліджуваного контингенту. Такий підхід уможливлює врахування індивіду- альних культурних особливостей, підсилює мотивацію до навчання і сприяє розвитку міжкультурних компетентностей у полікультурній студентській спільноті. Висновки. Запропоновані стратегії підтвердили свою ефективність у забезпеченні стійкого зв’язку іноземних студентів із рідною культурою, водночас надаючи їм змогу успішно адаптуватися до нового освітнього середовища. Комплексне застосування цих стратегій дає змогу університетам відповідати на виклики глобалізації, сприяти взаємозбагаченню культур і розвивати толерантність серед студентів. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на поглибленні практичного інструментарію, зокрема на розробленні програм навчальних дисциплін і міждисциплінарних проєктів, що поєднують підходи з лінгвістики, педагогіки та соціокультурних студій. Purpose. To identify and systematize pedagogical strategies that contribute to the support of language communication and the preservation of the cultural identity of international students. Methods. Within the framework of this study, theoretical methods were used to systematize scientific approaches related to the problem of supporting language communication and preserving the cultural identity of foreign students, namely, categorical-definitive (terminological) and contextual analysis to outline the contextual relationship of the concepts of “cultural identity”, “language communication”, “pedagogical strategies”; comparative-historical method in order to compare different stages and approaches to studying the role of language in the formation of the cultural identity of foreign higher education applicants, which made it possible to identify the features of the implementation of state educational policy on a specific topic. Results. The study confirmed the crucial role of language communication in the formation and preservation of the cultural identity of international students, especially in the context of increasing academic mobility. Theoretical analysis of the works of domestic and foreign scientists showed that the successful integration of international students depends on the comprehensive application of three pedagogical strategies: integration of elements of the native language and culture into the educational process of higher education institutions of another country, the use of project and cooperative forms of learning for international students, as well as the formation of a multicultural environment and support for tolerance in the process of linguistic communication and the preservation of the cultural identity of the studied contingent. This approach makes it possible to consider individual cultural characteristics, increases motivation for learning, and promotes the development of intercultural competencies in a multicultural student community. Conclusions. The proposed strategies have confirmed their effectiveness in ensuring a stable connection between international students and their native culture while enabling them to adapt successfully to the new educational environment. The comprehensive application of these strategies allows universities to respond to the challenges of globalization, promote the mutual enrichment of cultures, and develop tolerance among students. Further research could focus on deepening the practical tools, particularly developing curricula and interdisciplinary projects that combine approaches from linguistics, pedagogy, and sociocultural studies.Item НОВІТНІ СТУДІЇ КОНЦЕПТУ «ВІЙНА» В СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ(2023) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. А.Наукову розвідку присвячено огляду новітніх студій концепту ВІЙНА в сучасному вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Матеріалом нашого дослідження послугували наукові доробки вітчизняних та зарубіжних лінгвістів за останні десять років. У статті головну увагу сфокусовано на виконанні таких завдань: 1) визначення терміну «лінгвокультурний концепт», 2) відбір вагомих студій, присвячених війні та її відображенню у мові, 3) аналіз новітніх наукових робіт українських та зарубіжних дослідників у різних галузях мовознавства за останні десять років та 4) встановлення перспективних напрямів майбутніх наукових пошуків. У статті висвітлено лінгвокультурологічне визначення концепту та розкрито особливості його структури. Визначено, що лінгвокультурний концепт ВІЙНА пропонується аналізувати у сучасній лінгвістиці ґрунтуючись на комплексній методиці, що поєднує аналіз словникових дефініцій, етимологічний аналіз ключового слова-імені концепту, побудову лексико-фразеологічного поля ключового слова, аналіз синонімічних одиниць ключового слова, метод контекстуального аналізу, метафоричного аналізу, асоціативний експеримент тощо. Виділено основні напрями дослідження концепту ВІЙНА у сучас- ному вітчизняному мовознавстві та висвітлено наукові доробки, проведені у межах цих напрямів. Встановлено, що наукові розвідки щодо концепту ВІЙНА відбуваються у площині когнітивної лінгвістики, дискурсивної лінгвістики, еколінгвістики та медіалінгвістики. У статті здійснено аналіз робіт зарубіжних науковців. Визначено, що закордонні мовознавці займаються здебільшого загальнотеоретичними дослідженнями концепту ВІЙНА у межах лінгво-філософського напряму, а також контрастивним аналізом різнопланових дискурсів на матеріалі різних мов. Виявлено, що з початком повномасштабної війни у закордонних університетах розпочато наукові проєкти щодо вивчення воєнного дискурсу, метою яких є укладання глосаріїв. До найбільш перспективних напрямів наукового пошуку можна віднести вивчення концепту ВІЙНА у площині еколінгвістики та медіалінгвістики. The paper aims to review the latest studies on the concept of WAR in modern domestic and foreign linguistics. The materials for our research were scientific works by domestic and foreign linguists from the past ten years. The article focuses on the following main tasks: 1) defining the term "linguo-cultural concept", 2) selecting significant studies devoted to war and its reflection in language, 3) analyzing the latest scientific works by Ukrainian and foreign researchers in various fields of linguistics over the past ten years, and 4) identifying perspective directions for future scientific research. The article highlights the linguistic and cultural definition of the concept and reveals the peculiarities of its structure. It has been determined that the linguistic and cultural concept of WAR should be analyzed in modern linguistics using a complex methodology that combines the analysis of dictionary definitions, etymological analysis of the keyword representing the concept, construction of the lexical-phraseological field of the keyword, analysis of synonymous units, contextual analysis, metaphorical analysis, associative experiments, etc. The main research areas of the concept of WAR in modern domestic linguistics are highlighted, and the scientific developments within these areas are emphasized. It has been established that scientific research on the concept of WAR is conducted in the fields of cognitive linguistics, discursive linguistics, ecolinguistics, and media linguistics. The article analyzes the works of foreign scientists. It has been determined that foreign linguists are primarily engaged in general theoretical studies of the concept of WAR within the linguistic and philosophical domain, as well as contrastive analysis of various discourses based on materials from different languages. It has been revealed that full-scale wars have prompted scientific projects on the study of military discourse in foreign universities, with the goal of compiling glossaries. The perspectives of scientific research include the study of the concept of WAR in the field of ecolinguistics and media linguistics.Item ДОСЛІДЖЕННЯ СТУПЕНЯ ВІДПОВІДНОСТІ ТЕКСТУ ПЕРЕКЛАДУ ХАРАКТЕРИСТИКАМ ТЕКСТУ ОРИГІНАЛУ В АНОТАЦІЯХ АВТОРІВ УКРАЇНСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ(2011) Черноватий, Л.За результатами аналізу анотацій українською та англійською мовами в авторефератах дисертацій у галузі психології з пгляду їх мовного оформлення, коректності термінології, відповідності дискурсивним та жанровим характеристикам, обґрунтованості способів перекладу, відповідності стратегії перекладу комунікативній ситуації та вимогам замовника, автор формулює висновок про їх неповну відповідність й окреслює шляхи покращення ситуації. Basing upon the results of the original analysis aimed to establish the equivalence (in language, terminology and discourse characteristics, translation strategy and devices, as well as in meeting the requirements of the communicative situation and the customer) of Ukrainian- and English-language abstracts in Ukrainian dissertations submitted for the PhD research degree in Psychology, the author concludes that their equivalence is incomplete and suggest ways to improve the situation.Item МОВНО-СТИЛЬОВІ ПАРАМЕТРИ ОПОВІДАННЯ “ВЕЧІРНІЙ ДЗВІН” ЛЕОНІДА КУЛІША(2013) Немченко, І. В.У статті розглядаються мовні та стильові особливості оповідання херсонського письменника Леоніда Куліша “Вечірній дзвін”. The article focuses on the linguistic and stylistic peculiarities of Kherson writer Leonid Kulish’s story “The evening bell”.Item ДОСЛІДЖЕННЯ СТУПЕНЯ ВІДПОВІДНОСТІ ТЕКСТУ ПЕРЕКЛАДУ ХАРАКТЕРИСТИКАМ ТЕКСТУ ОРИГІНАЛУ В АНОТАЦІЯХ АВТОРІВ УКРАЇНСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ(2011) Черноватий, Л.За результатами аналізу анотацій українською та англійською мовами в авторефератах дисертацій у галузі психології з пгляду їх мовного оформлення, коректності термінології, відповідності дискурсивним та жанровим характеристикам, обґрунтованості способів перекладу, відповідності стратегії перекладу комунікативній ситуації та вимогам замовника, автор формулює висновок про їх неповну відповідність й окреслює шляхи покращення ситуації.Item МОВНИЙ КОНЦЕПТ ОБРАЗУ ЄВГЕНА РАФАЛОВИЧА ЯК ВИРАЗНИКА ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ІДЕЙ У РОМАНІ «ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ» ІВАНА ФРАНКА(2015) Загороднюк, В. С.У статті досліджуються особливості творення мовного концепту образу головного персонажа у романі «Перехресні стежки» І. Франка. Аналізуються лексичні особливості його мовлення, їх еволюція залежно від життєвих ситуацій.Item "ВОДА – СМЕРТЬ" КАК КОМПОНЕНТ СЕМАНТИЧЕСКОГО НАПОЛНЕНИЯ КОНЦЕПТА "ВОДА" В ИДИОСТИЛЯХ М. ЦВЕТАЕВОЙ И А. АХМАТОВОЙ(2013) Жадлун, МаргаритаУ статті проаналізовані семантичні наповнення концепту "Вода", що пов’язані з ідеєю смерті в поезії М. Цвєтаєвої та А. Ахматової.