ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
5 results
Search Results
Item ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В 5-Х КЛАСАХ ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ(2025) Котило, А. О.; Kotylo, A. O.У статті здійснено теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних умов організації уроків анг- лійської мови в 5 класі в межах концепції НУШ. Особливу увагу приділено аналізу адаптаційного періоду учнів під час переходу до базової школи та його впливу на процес вивчення іноземної мови. Визначено ключові психолого-педагогічні аспекти, що сприяють ефективному засвоєнню англійської мови, зокрема розвиток мотивації, урахування вікових особливостей учнів, створення сприятливого навчального середовища й застосування сучасних методів і технологій викладання. Досліджено основні підходи до організації навчального процесу, які сприяють формуванню іншо- мовної комунікативної компетентності, а саме: діяльнісний, особистісно-орієнтований і компетентніс- ний підходи. Обґрунтовано значення інтерактивних методів навчання, зокрема групової та проєктної діяльності, використання цифрових технологій та автентичних матеріалів. Окрему увагу присвячено зміні ролі вчителя, створенню сприятливого освітнього середовища й використанню сучасних підходів до навчання, що забезпечують розвиток іншомовної комунікативної компетентності учнів. Дослідження показало, що успішне формування іншомовної комунікативної компетентності в учнів 5 класу значною мірою залежить від низки умов, зокрема емоційно сприятливого освітнього середови- ща, адаптації навчальних методів до вікових особливостей дітей і застосування особистісно-орієнто- ваного й діяльнісного підходів. Виявлено, що ефективність навчання зростає за умови інтеграції інте- рактивних технологій, диференційованого підходу й формувального оцінювання, що сприяє активному залученню учнів у процес комунікації. The article provides a theoretical justification for the psychological and pedagogical conditions of organizing English language lessons in the 5th grade within the framework of the New Ukrainian School (NUS) concept. Special attention is given to the analysis of the students’ adaptation period during their transition to secondary school and its impact on foreign language learning. Key psychological and pedagogical aspects that contribute to the effective acquisition of English are identified, including motivation development, consideration of students’ age characteristics, the creation of a supportive learning environment, and the application of modern teaching methods and technologies. The study explores the main approaches to organizing the educational process that promote the formation of foreign language communicative competence, specifically activity-based, student-centered, and competency based approaches. The significance of interactive teaching methods, including group and project-based activities, the use of digital technologies, and authentic materials, is substantiated. A separate section is devoted to the transformation of the teacher’s role, the creation of a favorable educational environment, and the implementation of modern teaching approaches that ensure the development of students’ foreign language communicative competence The study revealed that the successful formation of foreign language communicative competence in 5th-grade students largely depends on an emotionally supportive educational environment, the adaptation of teaching methods to children’s age-specific needs, and the implementation of student-centered and activity based approaches. It was found that learning effectiveness increases with the integration of interactive technologies, differentiated instruction, and formative assessment, which facilitate active student engagement in communicationItem ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ(2016) Кузьмінська, О. Г.Матеріали статті присвячені питанням впровадження технології "перевернутого" навчання у практику вишів: визначено принципи побудови технології та подано модель організації навчального процесу; означено необхідність побудови інформаційної підтримки; пропоновано онлайн-платформи та ресурси; розроблено рекомендації щодо проектування електронних навчальних курсів та організації діяльності студентів у процесі реалізації пропонованої моделі, а також інструменти оцінювання ефективності її застосування. Подано опис сценарію організації "перевернутого" навчання в умовах вишу та сформульовано припущення щодо використання даної моделі як механізму збільшення ефективності навчального процесу в ІКТ-насиченому середовищі: використання засобів централізованих навчальних платформ (LMS) та персональних навчальних середовищ (PLE) учасників освітнього процесу. Запропоновано приклад реалізації моделі "перевернутого" навчання при вивченні дисципліни Інформаційні технології в НУБіП України. Наведено приклади завдань, пропонованих ресурсів і сервісів, результатів дослідницької діяльності студентів, а також приклад персональної навчальної мережі, створеної у процесі реалізації моделі "перевернутого" навчання, і елементів цифрових портфоліо студентів. Подано результати моніторингу навчальної діяльності та рефлексії студентів. Сформовано застереження щодо масового впровадження моделі без моніторингу готовності учасників освітнього процесу до її застосування. The article is devoted to issues of implementation of the flipped learning technology in the practice of higher education institutions. The article defines the principles of technology and a model of the educational process, it notes the need to establish an information support system. The article defines online platforms and resources; it describes recommendations for the design of electronic training courses and organization of the students in the process of implementing the proposed model, as well as tools for assessing its effectiveness. The article provides a description of flipped learning implementation scenario and formulates suggestions regarding the use of this model as a mechanism to improve the efficiency of the learning process in the ICT-rich environment of high school: use of learning management systems (LMS) and personal learning environments (PLE) of participants in a learning process. The article provides an example of implementation of the flipped learning model as a part of the Information Technologies course in the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (NULES). The article gives examples of tasks, resources and services, results of students’ research activity, as well as an example of the personal learning network, established in the course of implementation of the flipped learning model and elements of digital student portfolios. It presents the results of the monitoring of learning activities and students’ feedback. The author describes cautions against the mass introduction of the flipped learning model without monitoring of readiness of the participants of the educational process for its implementation.Item ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ ГЕОГРАФІЇ НАСЕЛЕННЯ(2018) Мельник, І. Г.; Деканенко, О. І.; Melnyk, I. G.; Dekanenko, О. I.Стаття присвячена актуальній проблемі формування в учнів понятійно-термінологічного апарату географії населення в шкільному курсі географії. Обґрунтовано основні умови, підходи та прийоми формування в учнів термінологічної грамотності в сегменті географії населення, наведено приклади завдань, спрямованих на опанування термінів і понять. На матеріалах географії населення розглянуто підходи до систематизації термінів і понять за різними критеріями. Статья посвящена актуальной проблеме формирования у учащихся понятийно-терминологического аппарата географии населения в школьном курсе географии. Обоснованы основные условия, подходы, приемы формирования у учащихся терминологической грамотности в сегменте географии населения, приведены примеры заданий, направленных на овладение терминами и понятиями. На материалах географии населения рассмотрены подходы к систематизации терминов и понятий по разным критериям. The article is devoted to the issue of formation of the students’ definitions and terminology vocabulary regarding the Population Geography within the School Course of Geography. The reformation of the education system and the introduction of the competency-based approach put on the agenda the search of the effective methods, strategies of learning basic definitions in the process of the Geography study at school. The Population Geography is the important discipline of the Social (Social and Economic) Geography and, at the same time, crucial segment of the school geography education. The definition and terminology vocabulary of the Population Geography is notable for the complexity, and much more high level of abstraction, compared to the physicogeographical terminology and definitions, and the necessity of the multiple-stage return to the learning of such terminology and definitions. At the same time, the importance of understanding of the terminology and definitions particularly regarding the Population Geography is explained by their social orientation, wide use in everyday life, interdisciplinary nature, access to the related sciences (Demographics, Sociology, Economy, Ethnology, etc.), discrepancy between international and national explanations of certain definitions (e.g., in the sphere of the population employment). The purpose of the research is to study, summarize and substantiate some didactic conditions, technologies and methods of formation of the definition and terminology vocabulary regarding the Population Geography within the School Course of Geography in the context of the requirements of actual school geography education. The major conditions, approaches and methods of formation of the terminology competence in the Population Geography segment within the students have been explained. The recommendations regarding the use of various methodological approaches, examples of particular tasks aimed at studying terminology and definitions, know and apply terminology in training tasks fulfillment have been provided. Among the recommended methods are the use of intellect cards, denotational graphs, Euler cycles, among the technologies are playing, interactive and information technologies. The scientists’ approaches to the definition of what shall be determined as the terminology and the definition respectively have been analyzed. On the materials of the Population Geography, the approaches to the systematization of the terminology and definitions depending on certain criteria have been considered.Item МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСТУПУ ДО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ХМАРО ОРІЄНТОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ(2015) Шишкіна, М. П.; Шишкина, М. П.; Shyshkina, M. P.У сучасному інформаційно-освітньому середовищі виникають нові моделі організації навчальної діяльності, що ґрунтуються на інноваційних технологічних рішеннях щодо організації інфраструктури середовища, до числа яких належать хмаро орієнтовані. Питання налаштування інформаційно-технологічної інфраструктури навчального закладу на потреби користувачів, організація засобів і сервісів цього середовища таким чином, щоб можна було максимальною мірою використати педагогічний потенціал сучасних ІКТ, досягнути підвищення рівня результатів навчання, а також поліпшення організації процесів науково-педагогічної діяльності, передбачають обґрунтування шляхів організації доступу до програмного забезпечення та електронних освітніх ресурсів. У статті визначено понятійний апарат дослідження, розглянуто існуючі підходи, моделі формування хмаро орієнтованого середовища, їх переваги і недоліки, наявний досвід використання. Розглянуто моделі архітектури середовища, визначено особливості їх педагогічного застосування. Обґрунтовано гібридну сервісну модель організації доступу до програмного забезпечення навчального призначення. В современной информационно-образовательной среде возникают новые модели организации учебной деятельности, основанные на инновационных технологических решениях по организации инфраструктуры среды, к числу которых относятся облачно ориентированные. Вопросы настройки информационно-технологической инфраструктуры учебного заведения на потребности пользователей, организации средств и сервисов этой среды таким образом, чтобы можно было в максимальной степени использовать педагогический потенциал современных ИКТ, добиться повышения уровня результатов обучения, а также улучшения организации процессов научно-педагогической деятельности, предусматривают обоснование путей организации доступа к программному обеспечению и электронным образовательным ресурсам. В статье определено понятийный аппарат исследования, рассмотрены существующие подходы, средства, модели формирования облачно ориентированной среды, их преимущества и недостатки, имеющийся опыт использования. Рассмотрены модели архитектуры среды, определены особенности их педагогического применения. Обоснованно гибридную сервисную модель организации доступа к программному обеспечению учебного назначения. Целью исследования является анализ современных подходов к формированию облачно ориентированной образовательной среды учебного заведения на базе различных типов сервисных моделей; обоснование гибридной сервисной модели организации доступа к программному обеспечению учебного назначения. In the modern information-educational environment there are new models of learning activity based on innovative technological solutions for the organization of the environment infrastructure , which include the cloud-oriented solutions. The problems of the institution information technological infrastructure setup for the needs of users, the organization of tools and services of that environment so as to allow maximum pedagogical advantage of modern ICT to achieve improvement of learning outcomes and the processes of scientific and educational activities organization, require justification of the ways to provide access to software and electronic educational resources. The article outlines the conceptual framework of the study and review existing approaches, tools, model of a cloud-based environment, their advantages and disadvantages, experience of use. The models of environment architecture, the peculiarities of its pedagogical application are exposed. The hybrid service model of access to software for educational purposes is grounded. The aim of research is an analysis of thy modern approaches to the formation of the cloudbased learning environment of the institution on the basis of different types of service models; justification of the hybrid service model of the learning software access.Item MODEL OF CLOUD ORIENTED LEARNING ENVIRONMENT (COLE) OF COMPREHENSIVE EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS (CEE) TEACHER(2014) Lytvynova, S.; Литвинова, С. Г.The rapid development of cloud services, their introduction into the system of secondary education requires the implementation of balanced pedagogical models for their mobility and optimal use during the learning process. The article analyzes the current requirements for the learning environment, highlights the problems of pedagogical modeling and use of teacher’s cloud oriented learning environment in the system of comprehensive educational establishments, analyzes the notion «model», «modeling», it is determined such definitions as services’ «internal» and «external integration», «structural – integrative» model. There are described the requirements to the model, developed the base model of teacher’s cloud oriented learning environment, which is based on the following components: system of websites, emails, bank of teaching materials, blogs, document repository, an internal social network, study groups, calendars, conference call. This model can be a base for the comprehensive educational establishments of all types and forms of education, it gives a complete picture of the COLE’s possibilities for teacher, it gives reasonable detailization for understanding the important processes within COLE, as well as provides educational mobility, communication, cooperation, teacher’s collaboration with all participants of educational process. Стрімкий розвиток хмарних сервісів, впровадження їх в систему загальної середньої освіти вимагає впровадження педагогічно виважених моделей для забезпечення оптимального їх використання та мобільності під час навчального процесу в урочний та позаурочний час. У статті проаналізовано сучасні вимоги до навчального середовища, розкрито проблеми педагогічного моделювання та використання хмаро орієнтованого навчального середовища вчителя в системі загальноосвітніх навчальних закладів, проаналізовано поняття «модель», «моделювання», дано визначення «внутрішня» і «зовнішня інтеграція» сервісів, описано «структурно-інтегративну» модель хмаро орієнтованого навчального середовища (ХОНС). Визначено вимоги до моделі, розроблено базову модель ХОНС вчителя, що формується на основі таких компонентів: системи сайтів, електронної пошти, банку навчальних матеріалів, блогів, сховища документів, внутрішньої соціальної мережі, навчальних груп, календарів, конференцзв’язку. Дана модель може бути базовою для загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм навчання, вона дає повне уявлення про можливості ХОНС для вчителя, надає доцільну деталізація для розуміння важливих процесів в середині ХОНС, що забезпечують навчальну мобільність, комунікацію, кооперацію та співпрацю вчителя з усіма учасниками навчально- виховного процесу. Стремительное развитие облачных сервисов, использование их в системе общего среднего образования требует внедрения педагогического взвешенных моделей для обеспечения оптимального их использования и мобильности во время учебного процесса, в урочное и внеурочное время. В статье проанализированы современные требования к учебной среде, раскрыты проблемы педагогического моделирования и использования облачно ориентированной учебной среды учителя в системе общеобразовательных учебных заведений, проанализированы понятия «модель», «моделирование», дано определение «внутренняя» и «внешняя интеграция» сервисов, описана «структурно-интегративна» модель облачно ориентированной учебной среды (ООУС). Определены требования к модели, разработана базовая модель ООУС учителя, что формируется на основании следующих компонентов: системы сайтов, электронной почты, банка учебных материалов, блогов, хранилища документов, внутренней социальной сети, учебных групп, календарей, конференцсвязи. Данная модель может быть базовой для общеобразовательных учебных заведений всех типов и форм обучения, она дает полное представление о возможностях ООУС для учителя, предоставляет целесообразную детализацию для понимания важных процессов в среде ООУС, которые обеспечивают учебную мобильность, коммуникацию, кооперацию и сотрудничество учителя со всеми участниками учебно-воспитательного процесса.