ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
18 results
Search Results
Item ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ КОД ТРАВМИ ГЕРОЇНІ РОМАНУ С. ПРОЦЮКА «РУЙНУВАННЯ ЛЯЛЬКИ»(2023) Черниш, А. Є.; Chernysh, A. Y.Стаття присвячена аналізу психологічної травми героїні, репрезентованої у романі С. Процюка «Руйнування ляльки». Твір українського письменника розкриває важливі питання психологічного становлення й ідентичності особистості у пострадянський період, обтяженої соціальними та індивідуальними травмами. Художнє моделювання знаків психоаналізу (травма, трансмісія травм, проєкції травм, простір мовчання і нелюбові, деструктивні почуття й емоції, корпус навʼязливих думок тощо) дає змогу потрактовувати твір С. Процюка романом травми, що піддається продуктивному аналізу у психоаналітичному вимірі. Мета – визначити художні маркери психологічної деструкції і складники психотравми у героїні роману С. Процюка «Руйнування ляльки». Методи: шляхом аналізу тексту роману із застосуванням психоаналітичного методу зʼясовано специфіку художнього моделювання й особливості поетикального зображення травми як ключового ідентитента у психотипажі головної героїні, що позначається на формозмістовій єдності твору. Результати. Встановлено, що травма є результатом впливу багатьох факторів на процес психічного становлення й ідентичності Анни Сороченко. Ключовими деструктами психіки героїні роману визначено низку негативних впливів, зокрема несприятливі умови психоідентичності у радянський період, авторитарне батьківське виховання, атмосферу мовчання, травму нелюбові, шлюбний конфлікт, руйнування здорових моральних і сімейних цінностей, патологічне світосприйняття тощо. Чинниками психологічної травми героїні твору С. Процюка виступають дезорієнтація у світоставних імперативах, наслідки тиску тоталітарної ідеології, консервативне й авторитарне виховання, байдужість і прохолода у взаєминах із батьками, простір мовчання, брак батьківської любові й уваги, соціальна невлаштованість, тривожність і настороженість, апатичність. Деструктивні установки, крах здорових міжособистісних стосунків, викривлені фрейми поведінки, повсякчасні проєкції і переноси травми нелюбові посутньо травматизували героїню роману «Руйнування ляльки». Висновки. Відсутність позитивного прикладу здорових сімейних стосунків, стриманість батьків у спілкуванні між собою та з донькою, тиск Ляльки як комплексу деструктивних чинників, тривале психічне напруження, стан індиферентності спровокували появу психічної броні та агнозії у персонажа як вагомих чинників психологічної травматизації. Невроз, психічне напруження, необхідність стримування, самостишування і самоконтролю, настороженість призвели до психічного двоєдушшя героїні, гранично близького до психічної патології. Постійне психічне напруження, надмірна тривожність, невротичність негативно спроєктувалося на особистісну, психологічну, соціальну ідентичності Анни Сороченко. The article is devoted to the analysis of artistically realized trauma in the heroine of S. Protsyuk’s novel “Destruction of the Doll”. The work of the Ukrainian writer fundamentally reveals important issues of psychological formation and identity of the individual in the post-Soviet period, burdened by social and individual traumas. Artistic modelling of the signs of psychoanalysis (trauma, trauma transmission, trauma projections, space of silence and unlove, destructive feelings and emotions, corpus of obsessive thoughts, etc.) makes it possible to interpret S. Protsyuk’s work as a novel of trauma, which is amenable to productive analysis in the psychoanalytic dimension. Objective – to identify artistic markers of psychological destruction and components of psychotrauma in the heroine of S. Protsyuk’s novel “Destruction of the Doll”. Methods: by analyzing the text of the novel using the psychoanalytic method, studies of trauma, the specifics of artistic modelling and the peculiarities of the poetic depiction of trauma as a key identifier in the psychotype of the main character, which affects the form-content unity of the work, were clarified. Results. A number of negative influences are identified as the key destroyers of the heroine’s psyche in the novel, including unfavourable conditions of psychoidentity in the Soviet period, authoritarian parenting, marital conflict, destruction of healthy moral and family values, pathological worldview, etc. Disorientation in worldly imperatives, the result of the pressure of totalitarian ideology, conservative and authoritarian upbringing, indifference and coolness in relations with parents, lack of parental love and attention, social disorientation, anxiety and wariness, apathy are the factors of psychological trauma of the heroine of S. Protsyuk’s work. Destructive attitudes, the collapse of healthy interpersonal relationships, distorted frames of behavior, constant projections and transfers of trauma to non-love traumatized the heroine of the novel “Destruction of the Doll”. Conclusions. The lack of a positive example of healthy family relationships, parents’ restraint in communicating with each other and with their daughter, the pressure of the Doll as a complex of destructive factors, long-term mental stress, a state of indifference provoked the appearance of mental armour and agnosia in the character as significant factors of psychological traumatization. Neurosis, mental tension, the need for restraint, self-restraint and self-control, vigilance led to the mental duality of the heroine, extremely close to mental pathology. Constant mental stress, excessive anxiety, and neuroticism had a negative impact on Anna Sorochenko’s personal, psychological, and social identity.Item МЕТАФОРИЧНЕ ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТУ БІЛЬ У АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ФІЛЬМІ “NOW IS GOOD”(2021) Петрів, O. P.У статті розглянуто сутність концепту БІЛЬ, який осмислюється в термінах інших концептів з вилученням метафоричних концептуальних схем. Актуалізація концепту БІЛЬ реалізується на вербальному і когнітивному рівнях через осмислення його як фізичне і ментальне страждання. The article deals with the essence of the concept of PAIN, analysis of which is understood in terms of other concepts with the exception of metaphorical conceptual schemes. The actualization of the concept of PAIN is realized on the verbal and cognitive levels through the understanding of it as physical and mental suffering.Item ДІЄСЛОВА АКВАРУХУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ(2011) Трикоз, К.Стаття присвячена проблемі класифікації дієслів, які позначають рух людини або предмета у водному просторі, а також рух водного простору. The article is dedicated to the problem of classification of the verbs, which denote the motion of human being or object in the water space and also water space motion.Item МЕТАФОРА В СУЧАСНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ(2011) Решетарова, І.Метою статті є аналіз можливостей метафори в сучасному медійному дискурсі та спроба з’ясувати й виділити стильові домінанти сучасного медіадискурсу. This paper analyzes the modern mass media metaphor possibilities and conveys the processes taking place in the style of contemporary media discourse.Item ОБРАЗ МІСТА В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ ІРЕНИ КАРПИ(2012) Мікрюкова, К.Статтю присвячено лінгвостилістичному аналізу мовних засобів, що репрезентують образ міста у художніх творах Ірени Карпи. The article focuses on discovering and on analysis of linguistic means and methods that represent character of “city” in artistic works written by Irena Karpa.Item МОДЕЛИРОВАНИЕ ТЕХНОКРАТИЧЕСКОЙ МЕТАФОРИЧЕСКОЙ ДЕРИВАЦИИ В СОИОЛЕКТАХ СОВРЕМЕННОГО РУССКОГО ЯЗЫКА(2013) Галаева, А.У статті розглядається один із процесів оновлення семантичної системи російської мови – технократична семантична деривація, здійснюється моделювання розширення семантики технічних лексем, які набули внаслідок метафоризації нетехнічних значень. The article presents one of the processes of updating of the semantic system of Russian language, the technocratic semantic derivation, the modeling of expansion of semantics of technical lexemes, which got untechnical meaning with the help of metaphor .Item МЕТАФОРА В ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ВАСИЛЯ СТУСА(2011) Чорна, М. М.У статті окреслено специфіку творення індивідуально-авторських та архетипних (фольклорних) метафор за допомогою градації, антропоморфізації та із залученням різних типів відчуттів у поетичному доробку Василя Стуса. The article outlines the specificity of creation of individually author and archetype (folk-lore) metaphors by gradation, anthropomorphism and involving various types of sensations in the poetic literary work of Vasyl Stus.Item ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ ІРОНІЧНИХ СМИСЛІВ У “САЗІ ПРО МАЛОСЕНА” ДАНІЕЛЯ ПЕННАКА(2011) Єрмоленко, І. І.Метою статті є аналіз засобів вираження іронії у детективних романах Даніеля Пеннака на лексичному, синтаксичному і текстовому рівнях. This paper aims at analysis of means of expressing irony in detective novels of Daniel Pennac on lexical, synactical and textual levels.Item ПЕРЦЕПТИВНО-ОБРАЗНІ СКЛАДОВІ КОНЦЕПТІВ “УСПІХ” І “SUCCESS” В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ СУЧАСНОЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ)(2011) Калініченко, В.Статтю присвячено розгляду актуальної для лінгвокогнітивних досліджень проблеми формування та описання образного шару концепту в межах семантико-когнітивного підходу на прикладі з’ясування та зіставної характеристики структури чуттєво-образних складових концептів УСПІХ і SUCCESS шляхом виокремлення когнітивних ознак перцептивного та когнітивного конституентів зазначених складових на матеріалі сучасних текстів української та американської літератури. The article runs about the topical linguistic problem of concept image layer formation and description within the bounds of semantic-cognitive approach by the example of contrastive analysis of the УСПІХ and SUCCESS concepts’ perceptional and cognitive image constituents by way of identifying their cognitive signs on the basis of Ukrainian and American fiction literary sources.Item ЧАСОВА ПЕРЕХІДНІСТЬ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ(2011) Власенко, Л. В.У статті розглянуто функціональні можливості у вираженні темпоральних відношень часового плану. З’ясовується проблема часової перехідності дієслівних форм. Тhe article focuses on functional possibilities in expressing of temporal relations of tense. The problem of tense transition of verbal forms is given in the article.