ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ З ІНТЕРАКТИВНИМИ ДОШКАМИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ(2024) Котило, А. О.; Kotylo, A. O.Статтю присвячено дослідженню методичних аспектів використання інтерактивних дошок на уроках англійської мови. Основною метою є визначення та обґрунтування методичних підходів до ефективного використання інтерактивних дошок у процесі викладання англійської мови, спрямованих на покращення засвоєння навчального матеріалу, розвиток ключових мовних компетентностей учнів і під- вищення мотивації до навчання. Для досягнення поставленої мети використано комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження. Теоретичний аналіз наукової літератури дав змогу виявити основні підходи до застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі. Емпіричні методи, вклю- чаючи спостереження за навчальними заняттями та опитування вчителів і учнів, дали змогу оцінити практичну ефективність використання інтерактивних дошок. Метод узагальнення сприяв формулюванню рекомендацій щодо вдосконалення методики викладання. Результати. Дослідження підтвердило, що інтерактивні дошки сприяють підвищенню мотивації учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності та вдосконаленню комунікативних навичок. Застосування мультимедійних ресурсів, інтерактив- них вправ та ігрових елементів на уроках англійської мови значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу. У статті також проаналізовано основні виклики, пов’язані з інтеграцією інтерактивних технологій, зокрема потребу у підготовці педагогів до роботи із сучасним обладнанням та розробленні відповідних навчальних матеріалів. У висновках обґрунтовано ефективність використання інтерактивних дошок у процесі викладання англійської мови в межах НУШ. Інтерактивні дошки сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів, покращують сприйняття та запам’ятовування навчального матеріалу, а також формують важливі компетентності XXI ст. Проте для досягнення максимальної ефективності їх застосування необхідно забезпечити належну технічну підтримку, підвищити рівень цифрової компетентності вчителів та адаптувати навчальні програми до можливостей інтерактивного обладнання. Результати дослідження підтверджують доцільність упровадження інтерактивних технологій у навчальний процес і надають рекомендації для їх ефективного використання.The article is devoted to the study of methodological aspects of using interactive whiteboards in English language lessons. The purpose of the article is to identify and substantiate methodological approaches to the effective use of interactive whiteboards in English language teaching. These approaches aim to enhance the assimilation of educational material, develop students’ key language competencies, and increase motivation for learning. A combination of theoretical and empirical research methods was employed to achieve this objective. Theoretical analysis of scientific literature revealed key approaches to applying interactive technologies in the educational process. Empirical methods, including classroom observations and surveys of teachers and students, provided insights into the practical effectiveness of interactive whiteboards. The generalization method facilitated the formulation of recommendations for improving teaching methodologies. Results. The study confirmed that interactive whiteboards contribute to enhancing student motivation, activating their cognitive activity, and improving communicative skills. The use of multimedia resources, interactive exercises, and game elements in English language lessons significantly boosts the effectiveness of material acquisition. The article also examines key challenges associated with integrating interactive technologies, particularly the need to prepare educators for working with modern equipment and to develop suitable teaching materials. The conclusions substantiate the effectiveness of using interactive whiteboards in English language teaching within the framework of the New Ukrainian School (NUS). Interactive whiteboards foster students’ cognitive activity, improve the perception and retention of educational material, and develop essential 21st-century competencies. However, to maximize their effectiveness, it is necessary to ensure adequate technical support, enhance teachers’ digital literacy, and adapt curricula to the capabilities of interactive equipment. The study’s findings affirm the appropriateness of integrating interactive technologies into the educational process and provide recommendations for their effective implementation.Item СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ГОЛОКОСТУ(2022) Рижева, Н. О.; Сугацька, Н. В.; Ryzheva, N. O.; Sugatska, N. V.Мета дослідження – проаналізувати певне коло науково-джерельних розвідок та охарактеризувати етапи, напрямки і підходи дослідження Голокосту у вітчизняній історіографії. Сучасне наукове поле за визначеною проблематикою включає досить вагомий різноплановий доробок. Авторки цієї розвідки не ставили за мету охопити весь її потенціал і сконцентрували свою увагу на тих роботах, що представляють, на їхній погляд, певне заглиблення в тематичну площину. У процесі опрацювання історіографічних розробок зверталася увага на роботи, що формують загальноукраїнське науково-джерельне поле, із акцентуванням на дослідженнях регіональної специфіки Голокосту на Півдні Україні. Методи: роботу виконано в контексті проблемно-тематичної історіографії, використано методи аналізу та синтезу, що дозволило здійснити певну систематизацію історико-наукових розробок. Порівняльно-історичний метод сприяв виявленню закономірностей та специфічних регіональних особливостей теми. Комплексно застосовано й загальнонаукові методи, аналітичний, статистичний, логічний та інші. Результати. Об’єктивне дослідження українськими науковцями подій Голокосту відбувається на засадах визначення їх наслідків та уроків загальнолюдського значення. У сучасному науковому доробку виразно кристалізується сутність нацистського геноциду щодо єврейського населення як одного із найганебніших явищ у цивілізаційній історії. Повноцінне знання реальних подій Голокосту та усвідомлення їх трагічних наслідків мають слугувати попередженням і стимулом для унеможливлення відродження таких явищ у перспективі. Висновки. У вітчизняній історіографії аналіз репресивної політики окупантів, спрямованої на винищення єврейського населення в період Другої світової війни, дозволяє формувати як багатовекторний погляд на розвиток новітньої історії України, так й визначити трагічні події Голокосту за регіональними реаліями. Створене в Україні за тематикою дослідження історико-наукове поле обіймає значний потенціал для продовження напрацювань у майбутньому. The purpose of the study is to analyze a range of scientific and source research and describe the stages, directions and approaches to the study of the Holocaust in national historiography. The modern scientific field on the issue includes a significant number of diverse achievements. The authors of the study did not aim to cover its full potential and focused their attention on those works that represent, in our opinion, a certain deepening into the thematic plane. In the process of elaborating historiographical developments, attention was paid to the works that form the all-Ukrainian source-scientific field with an emphasis on studies of the regional specifics of the Holocaust in the South of Ukraine. Methods: the work was performed in the context of problem-thematic historiography, methods of analysis and synthesis were used, which allowed to carry out a certain systematization of historical and scientific developments. The comparative-historical method helped to identify patterns and specific regional features of the topic. General scientific methods, analytical, statistical, logical and others are also comprehensively applied. Results. An objective study of Holocaust events by Ukrainian scholars is based on the determination of their consequences and lessons of universal significance. The essence of the Nazi genocide against the Jewish population as one of the most shameful phenomena in the history of civilization is clearly crystallized in modern scientific work. Full knowledge of the real events of the Holocaust and awareness of their tragic consequences should serve as a warning and incentive to prevent the revival of such phenomena in the future. Conclusions. In domestic historiography, the analysis of the occupiers’ repressive policies aimed at the extermination of the Jewish population during World War II allows us to form a multi-vector view of the recent history of Ukraine and identify the tragic events of the Holocaust by regional realities. The historical and scientific field created in Ukraine about the research has considerable potential for further research in the future.