ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
5 results
Search Results
Item СЦЕНАРІЇ СМИСЛОТВОРЕННЯ В МЕДІАДИСКУРСІ: КОГНІТИВНИЙ І МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ АНАЛІЗ(2023) Шевченко, І. С.; Shevchenko, I. S.У цій статті розглядаються мультимодальні сценарії побудови смислів РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (далі ВІЙНА) в англійському та українському сегментах Telegram. Теоретично аналіз базується на когнітив- но-прагматичному, когнітивно-семіотичному та мультимодальному підходах до медіа-лінгвістики. Мульти- модальний політичний дискурс месенджера Telegram використовує рівноправні знакові системи формування смислів – графічну, аудіальну, кінематографічну, гіпертекстову. В англо- і україномовного сегментах Telegram семіотичні ресурси поєднані у мультимодальні сценарії конструю- вання смислів Russia-Ukraine war (далі війна), де типовим є зображення (фото/відео) + заголовок + текст + лінк. Емодзі-реакції мають прагматичні і когнітивні функції: вони сприяють конструюванню смислу, засвідчують його вплив, формують ментальний простір війни, слугують рейтингом інформації. Розгортання інформації у постах здійснюється за типом акцентуації, розширення, розробки, комбінування, зіштовхування. Новинні канали The NYT і ТРУХА 2022-2023 років формують і змінюють читацьку картину світу; їх пости надають негативної оцінки ментальному простору війни та спростовують імперські ментальні стереотипи рашистських наративів –політико-психологічне підґрунтя агресії проти незалежної України. Смислотворення війни в постах Telegram будується на базі концептуальних розширень: Україна, союзники України, росія і відповідних когнітивних схем: «Україна має надійного лідера», «Україна має розвинену економіку», «Україна має велику історію і культуру», а також «росія є вбивця», «росія порушує міжнародне право», «росія має злочинних лідерів» тощо. В роботі доведена гіпотеза про двосторонню залежність семіотичних засобів смислотворення і конструйованих ними смислів, в результаті чого ці засоби трансформують картину світу і опосередковано впливають на суспільство. This paper addresses multimodal scenarios for the contruction of the meaning of the russia-Ukraine war (hereinafter the war) in the English and Ukrainian segments of Telegram. Theoretically, this analysis is underpinned by the cognitive-pragmatic, cognitive-semiotic, and multimodal approaches in media linguistics. The multimodal political discourse of the Telegram messenger uses equipollent semiotic meaning-making systems – graphic, audio, cinematographic, hypertext. In meaning-making of the WAR, semiotic resources combine into multimodal scenarios where the typical one is an image (photo/video) + title + text + link. Emoji reactions have pragmatic and cognitive functions: they contribute to the construction of meaning, testify to its influence on the reader, form the mental space of the war, and serve as information rating. In Telegram posts, the ways of stretching information include accentuation, elaboration, extending, combining, and questioning. In 2022-2023, news channels The NYT and TRUHA form and change the reader's world construal; their posts give a negative assessment to the mental space of the WAR and refute the imperial mental stereotypes of Russian narratives – the political and psychological basis of their aggression against independent Ukraine. In Telegram posts, meaning-making of the WAR is built on conceptual extensions: Ukraine, Ukraine's allies, russia and corresponding cognitive schemes: "Ukraine has a reliable leader", "Ukraine has a well-developed economy", "Ukraine has a great history and culture", as well as "russia is a murderer", "russia violates international law", "russia has criminal leaders", etc. The work proves the hypothesis about the interdependence of semiotic means of meaning-making and the meanings they construct, as a result of which these means transform the world construal and indirectly influence the society.Item SPECIFICS OF MODERN BRITISH AND UKRAINIAN POLITICAL TEXTS TRANSLATION AND INTERPRETATION IN TERMS OF VIDEO GENRES(2023) Lutsenko, R. I.; Луценко, Р. І.Purpose. The purpose of the article is to identify and describe specifics of modern British and Ukrainian texts translation in terms of video genres. The object of the research is political texts, which include nationally-biased lexical units that convey ethnic and cultural information specific for British way of life and describes the political life of the UK. The subject of the research is the peculiarities of political texts translation and interpretation in terms of different video genres. Methods. The following research is conducted with the help of several methods: method of stylistic analysis, discourse analysis method, comparative method and pragmalinguistic method. The methodology of translation and interpretation research involves a set of procedures and techniques used to collect, analyse, and interpret data related to translation and interpretation of the text. The method of case study research is relevant for this research, since the author analyses particular cases of multimodal theory implementation in audiovisual material of various video genres. Case studies in translation and interpretation research can provide rich, detailed data that can help researchers gain a deeper understanding of the translation process, as well as the factors that influence translation quality. However, because case studies are focused on a specific individual or situation, they may not be generalisable to other translations or translators. As with any research method, it is important to carefully consider the research question and the appropriateness of using a case study approach before conducting the research. Results. This article is aimed at describing the characteristics of contemporary British and Ukrainian political texts in various video genres. Both British and Ukrainian political speeches tend to be formal and structured, with clear introductions and conclusions. However, while British politicians may use more humor and rhetorical means to engage their audience, Ukrainian politicians employ a more serious tone. Political issues play an important role in British society, so the style of political discourse is seen as a central factor in reflecting the visual: the linguistic nature of political communication, the production of political texts. It is attested that peculiarities of British political texts are specified in the article, such as the nature of multimodality. The concept of reconstructed reality inherent in these genres is achieved through modes of transmission such as revoicing, narration, and simultaneous interpretation. Conclusions. It is stated that the translation of political texts in British and Ukrainian media should consider cultural differences of both countries, avoiding typical cultural stereotypes, and ensure equivalency of translated lexical units. In British texts, there is usually a clear distinction between the reporting of facts and the opinions of journalists. This is reflected in the use of neutral language and the inclusion of quotes from various sources. Ukrainian media may be more biased, with journalists expressing their own opinions more freely. Мета. Метою статті є виявлення й опис специфіки перекладу сучасних британських і українських текстів у розрізі відеожанрів. Методи. Дослідження проводилося із залученням таких методів: методу стилістичного аналізу, методу дискурсивного аналізу, порівняльного методу та прагмалінгвістичного методу. Результати. Статтю присвячено опису особливостей сучасних британських і українських полі- тичних текстів у різних відеожанрах. Як британські, так і українські політичні промови мають тенденцію бути формальними та структурованими, із чіткими вступами та висновками, однак британські політики можуть використовувати більше гумору та риторичних засобів, щоб залучити свою аудиторію, тоді як українські політики використовують більш серйозний тон. Політичні перипетії відіграють важливу роль у британському суспільстві, тому стиль політичного дискурсу розглядається як центральна вісь дослі- дження. У статті описано особливості британських політичних текстів як мовний спосіб політичної кому- нікації, а також сутність мультимодальності у створенні політичних текстів. Поняття реконструйованої реальності, властиве цим жанрам, досягається за допомогою таких способів передачі, як озвучення, роз- повідь і синхронний переклад. Закадровий голос також використовується для передачі сенсу в аудіовізу- альних продуктах за допомогою перекладу; зокрема, виступи іноземних політиків та інтерв’ю. Висно- вки. Зазначається, що переклад політичних текстів у британських і українських медіа має враховувати культурні відмінності обох країн, уникаючи типових культурних стереотипів, а також забезпечувати екві- валентність перекладених лексичних одиниць. У британських текстах зазвичай існує чітке розмежування між представленням фактів і думкою журналістів. Це відображається у вживанні нейтральних лексичних одиниць і включенні цитат із різних джерел. Натомість українські засоби масової інформації можуть бути більш упередженими, журналісти вільніше висловлюють власні думки.Item СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФЛІКТНОГО ДИСКУРСУ(2022) Черненко, О. В.; Chernenko, O. V.Мета статті полягає у виявленні специфіки семіотичного аспекту дослідження конфліктного дискурсу з позицій семіотичної епістемологічної парадигми та теорії мультимодальності. Методи. У статті використано методи аналізу та синтезу, індуктивний та дедуктивний метод як загальнонаукові методи для вивчення історії становлення семіотики та передумов дослідження конфліктної комунікації з позицій лінгвосеміотичного аналізу. Також застосовано метод лінгвопрагматичного, контекстуального та мультимодального аналізу для з’ясування характеру семіозисних процесів у конфліктному дискурсі. Результати. Результати дослідження засвідчують наявність глибоко семіотичної внутрішньої структури конфлікту, представленого у художньому дискурсі. Лінгвосеміотична модель будь-якого типу конфлікту передбачає поєднання і комбінацію вербальних, невербальних та паравербальних семіотичних ресурсів як центрального компонента моделі, що знаходиться у площині перетину інтенційної та результативної інтерпретанти, формуючи спільну комунікаційну інтерпретанту, що дозволяє трактувати взаємодію як конфліктну. Динамічні фази розгортання конфліктного дискурсу передбачають функ- ціонування структурних одиниць кожної фази – конфліктивів, семіозис якого у художньому дискурсі здійснюється за допомогою комплементарної взаємодії знакових систем та характеризуються дисгармонізацією інтра- та інтерперсональних стосунків комунікантів. Висновки. Отримані результати дослідження дозволяють окреслити загальну модель семіозису різних типів конфліктів у сучасному художньому дискурсі з позицій семіотики як матричної дисципліни. Побудова семіотичної моделі інтраперсональних конфліктів дозволяє вдосконалювати та уніфікувати схему лінгвосеміотичного аналізу інших мультимодальних типів дискурсу. Purpose. The submitted paper aims to establish the specific features of conflict discourse from the viewpoint of modern semiotic studies and multimodal theory. Methods. The analysis of the proposed paper was carried out with the involvement of the methods of synthesis and analysis, inductive and deductive methods as general scientific methods for studying the history of the formation of semiotics and the prerequisites for the study of conflict communication from the standpoint of linguosemiotic analysis. The linguopragmatic method, contextual and multimodal analysis was also used to clarify the nature of semiotic processes in conflict discourse. Results. The results of the study testify to the presence of a deep semiotic internal structure of the conflict presented in the fiction discourse. The linguosemiotic model of any type of conflict provides for the combination of verbal, nonverbal and paraverbal semiotic resources as the central component of the model, which is located in the plane of intersection of the intentional and the resulting interpretant, forming a common communicative interpretant that allows the interaction to be interpreted as conflict interaction. The dynamic phases of conflict discourse development provide for the functioning of the structural units of each phase – the conflictives, the semiosis of which is carried out with the help of the complementary interaction of sign systems and is characterized by the disharmony of the intra- and interpersonal relations of the communicants. Conclusions. The obtained research results allow us to outline the general model of semiosis of various types of conflicts in modern fiction discourse from the standpoint of semiotics as a matrix discipline. The construction of a semiotic model of intrapersonal conflicts allows to improve and unify the scheme of linguosemiotic analysis of other multimodal types of discourse.Item МУЛЬТИМОДАЛЬНЕ ТВОРЕННЯ ПЕРСОНАЖІВ У СУЧАСНИХ КАЗКОВИХ НАРАТИВАХ ДЛЯ ДІТЕЙ(2022) Начичко, А. C.У статті досліджуються питання мультимодального творення персонажів казкових наративів, зокрема вербальні та невербальні засоби їх конструювання. The article focuses on multimodal creation of the fairy narrative characters i.e. verbal and non-verbal means of their creation.Item МУЛЬТИМОДАЛЬНІСТЬ У СЕРІАЛІ «ЩО/ЯКЩО»(2021) Михайліченко, Д. Ю.Розуміння мультимодальності як комбінації модусів, які допомагають не лише вербально, а й візуально сприйняти інформацію і адекватно зрозуміти її, дає підґрунтя для аналізу функційних можливостей кожного з модусів і їх взаємодії у розкритті та відображені емоційного стану персонажів кіносеріалу. У серіалі «Що/Якщо» невербальні засоби репрезентовані за допомогою модусів: звукового, візуального та реалізованого. Understanding multimodality as a combination of modes that help not only verbally, but also visually perceive information and adequately understand it, provides the basis for analyzing the functional capabilities of each of the modes and their interaction in revealing and reflecting the emotional state of the film characters. In the What/If series, nonverbal means are represented by using sound, visual, and realized modes.