ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777

Browse

Subject: search.filters.subject.neuroticism

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ХРОНІЧНИЙ СТРЕС І РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ НАДМІРНОГО ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ
    (2025) Лімашева, Л.; Карієв, А.; Бердібаєва, С.; Дуткалієва, П.; Limasheva, L.; Kariyev, А.; Berdibayeva, S.; Dautkaliyeva, Р.
    Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей взаємозв’язку і встановлення достовірних відмінностей параметрів стресу та резильєнтності в умовах цифрового освітнього простору з використанням численних мобільних застосунків студентами університетів. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь Казахстану, віком від 19 до 20 років (n = 132), яка навчалася на другому курсі в університетах країни за спеціальностями соціономічного, біономічного і технономічного напрямів. Досліджувані параметри виміряно психодіагностичним ін- струментарієм: “Лейпцігська анкета хронічного стресу” (LKCS) K. Reschke, F. Mätzchen (2020); “Шкала резильєнтності” (RS-25) G. Wagnild, H. Young (1993); опитувальник “Велика п’ятірка” (BFI) R. McCrae, P. Costa (1991); “Шкала проблемного використання мобільного телефона” (PUMP) L. Merlo, A. Stone, A. Bibbey (2013). Результати. З’ясовано, що за рівнями вираженості шкали проблемного використання мобільного телефона, група досліджуваних, що перебуває в нормі склала четверту частину вибірки – 25.00% (n = 33), а решту – 75.00% (n = 99) – респонденти, яких віднесено до групи ризику та які мають залежність від мобільного телефона. Встановлено зв’язки параметрів проблемного використання мобільного телефона з хронічним стресом (rs = .393; p = .008) і нейротизмом (rs = .368; p = .014). Пояснено, що хронічний стрес є надто чутливим параметром для проблемного використання мобільного телефона, зв’язок із нейротизмом підсилив це твердження. Констатовано, що в порівнянні трьох груп вираженості проблемного використання мобільного телефона хронічний стрес є єдиним параметром, який наділений достовірними відмінностями між досліджуваними групами (p ≤ .050; p ≤ .01). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в умовах цифрового освітнього середовища студенти змушені використовувати численні мобільні застосунки для опанування освітніх компонент навчальної програми, які позначаються на хронічному стресі. Дещо неочікувані результати порівняння пояснено тим, що навіть попри високу резильєнтність надмірне використання мобільного телефона спричиняє перманентний вплив, зумовлюючи хронічний стрес. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і становлять інтерес для організаторів освітнього процесу університетів. The aim of the study is to conduct theoretical- empirical research of the peculiarities of the relationship and identify significant differences in the parameters of stress and resilience in the context of the digital educational environment, in which university students use numerous mobile applications. Methods. The study involved student youth from Kazakhstan, aged 19 to 20 (n = 132), who were in their second year at universities in the country, majoring in socio-economic, bio-economic, and techno-economic fields. The studied parameters were measured using the following psychodiagnostic tools: “Leipzig Short Questionnaire on Chronic Stress” (LKCS) by K. Reschke and F. Mätzchen (2020); “Resilience Scale” (RS-25) by G. Wagnild and H. Young (1993); “Big Five Inventory” (BFI) by R. McCrae and P. Costa (1991); and “Problematic Use of Mobile Phones Scale” (PUMP) by L. Merlo, A. Stone, and A. Bibbey (2013). Results. It was found that regarding the levels of problematic mobile phone use scale expression, the group of respondents within the normal range constituted a quarter of the sample – 25.00% (n = 33), while the remaining 75.00% (n = 99) were respondents classified into the at-risk group and those with mobile phone dependence. Associations were established between the parameters of problematic mobile phone use and chronic stress (r s = .393; p = .008) and neuroticism (rs = .368; p = .014). It is explained that chronic stress is a highly sensitive parameter for problematic mobile phone use, and the association with neuroticism reinforces this statement. It was stated that in the comparison of three groups with varying levels of problematic mobile phone use expression, chronic stress is the only parameter that demonstrates significant differences between the studied groups (p ≤ .050; p ≤ .01). Discussion and Conclusions. It was substantiated that within the digital educational environment, students are compelled to use numerous mobile applications to master the academic components of their study programs, which have an impact on chronic stress. The somewhat unexpected results of the comparison are explained by the fact that even with high resilience, the excessive use of mobile phones causes a permanent effect, leading to chronic stress. It was summarized that he obtained results possess scientific value and are of interest to the organizers of the educational process at universities.
  • No Thumbnail Available
    Item
    РОЛЬ ІНТРОВЕРСІЇ, ПОВЕДІНКОВОЇ ІНГІБІЦІЇ ТА СОРОМ’ЯЗЛИВОСТІ У ПАТОГЕНЕЗІ СОЦІАЛЬНОГО ТРИВОЖНОГО РОЗЛАДУ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
    (2022) Аврамчук, О. С.; Avramchuk, O. S.
    Мета – провести узагальнений огляд наукових джерел щодо ролі інтроверсії, поведінкової інгібіції та сором’язливості у патогенезі соціального тривожного розладу як модифікуючих факторів адаптації особи до викликів соціальної взаємодії. Методи. Для досягнення мети дослідження здійснено пошук попередніх досліджень за допомогою сервісів PubMed, Web-of-Science та Research Gate із застосуванням таких критеріїв: дослідження, що опубліковані після 2010 року; дослідження, що стосувалися зв’язку інтроверсії, поведінкової інгібіції та сором’язливості та соціальної тривоги чи соціального тривожного розладу зокрема; дослідження, що стосувалися ролі інтроверсії, поведінкової інгібіції та сором’язливості у патогенезі соціальної фобії. Критеріями виключення були дослідження, учасниками яких були лише діти. Результати. Опрацьовуючи таку проблематику, було проаналізовано понад 40 наукових статей, із яких 30 опубліковані після 2010 року. У вибраних статтях вказується, що вроджені особливості темпераменту (інтроверсія та нейротизм), зумовлені нейробіологічними основами, демонструють позитивні кореляції із рівнем вираженості соціальної тривоги та формуванням соціального тривожного розладу. Ознаки поведінкової інгібіції сприяють вираженості рис інтроверсії та гіршому психосоціальному функціонуванню. Низка досліджень вказує на опосередковану роль когнітивних упереджень між сором’язливістю, поведінковою інгібіцією та соціальною тривожністю, а також на негативні кореляції із самооцінкою, що у разі дезадаптації та обмежених ресурсів призводять до соціального тривожного розладу. Висновки. Високий рівень нейротизму та схильність до інтроверсії в умовах соціальної невизначе- ності сприяє формуванню схильності інтерпретувати нейтральні аспекти соціальної взаємодії як загрозливі. Поведінкова інгібіція (гальмування), що проявлятиметься соціальною стриманістю та тривогою у соціальних ситуаціях, а також реалізація сором’язливості через негативну оцінку себе, сприятиме формуванню уникаючої поведінки чи відмови від соціальних взаємодій, закріплюючи дезадаптивні переконання щодо себе та життєвих ситуацій, що лежать в основі патогенезу соціального тривожного розладу. Purpose. To conduct a review of scientific sources on the role of introversion, behavioral inhibition, and shyness in the pathogenesis of social anxiety disorder as modifying factors of personal adaptation to social interaction challenges. Methods. Previous searches related to the topic of the article were done in PubMed, Web-of-Science, and Research Gate using the following criteria: studies published after 2010; studies have linked introversion, behavioral inhibition, and shyness, and social anxiety or social anxiety disorder in particular; studies have examined the role of introversion, behavioral inhibition, and shyness in the pathogenesis of social phobia. The exclusion criteria were studies in which only children participated. Results. Analyzed more than 40 scientific articles, 30 were published after 2010. Selected articles indicate that temperament features (introversion and neuroticism), due to neurobiological bases, show positive correlations with the severity of social anxiety and the manifestation of social anxiety disorder. Signs of behavioral inhibition contribute to the severity of introversion traits and poorer psychosocial functioning. Several studies point to the indirect role of cognitive biases between shyness, behavioral inhibition, social anxiety, and negative correlations with self-esteem, which leads to social anxiety disorder in the case of maladaptation and limited resources. Conclusions. High levels of neuroticism and a tendency to introversion in conditions of social uncertainty contribute to the tendency to interpret neutral aspects of social interaction as threatening. Behavioral inhibition (manifested by social restraint and anxiety in social situations), and the realization of shyness through negative self-esteem, will contribute to the formation of avoidant behavior or rejection of social interactions. That mechanism consolidates maladaptive beliefs about themselves and life situations in the pathogenesis of social anxiety disorder.