ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
7 results
Search Results
Item ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ХУДОЖНІХ ОБРАЗАХ РОМАНУ ЕМІЛІ СЕНТ-ДЖОН МАНДЕЛ «СТАНЦІЯ ОДИНАДЦЯТЬ»(2023) Самойлова, Ю. С.Публікація містить огляд художніх образів роману канадської письменниці Емілі Сент-Джон Мандел "Станція Одинадцять" , висвітлює риси художнього напряму постмодернізму. The publication contains a review of the artistic images of the Canadian writer Emily St. John Mandel's novel "Station Eleven", elucidates the features of the artistic trend of postmodernism.Item ІНФОДЕМІЯ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВЕКТОРИ ЗНИЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ(2022) Кочубейник, О. М.; Kochubeynyk, O. M.Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена тим, що процес інфодемії тотально впливає на всі сфери життєдіяльності людини. Одним з найважливіших факторів у процесі навмисного чи, навпаки, ненавмисного створення та поширення інфодемічних наративів є ЗМІ (та соціальні медіа включно). Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином ЗМІ впливають на інформаційну адаптацію особистості під час поширення коронавірусної інфекції, та окреслити інструменти захисту та протидії інформаційному надлишку. Наукова новизна дослідження полягає в оцінюванні особливостей сприйняття медіа людьми різного віку та зайнятих у різних сферах професійної діяльності. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, було проведене у два етапи, перший з яких – березень 2020 р., а другий – квітень 2021 р. Змінні вимірювалися за допомогою розширеної шкали Лайкерта шляхом оцінювання різних аспектів медіапотоку. Вибіркові сукупності було сформовано за допомогою онлайн-опитування («вибірка, керована респондентами») з дотриманням процедур, що підвищують репрезентативність. Фокус інтерпретації результатів зосереджено на соціально детермінованих векторах змін оцінки медіапотоку. Результати. Виокремлено два вектори, які пояснюють зміни в оцінюванні медіапотоку в умовах інфодемії. Перший із них опосередковується віковими особливостями, тоді як другий – сферою професійної діяльності. Перший вектор – десенсибілізація – діє у напрямі втрати новизни та атрактивності інформації, пов’язаної із пандемією. Другий вектор – прагматизм – визначається корисністю інформації для організації професійної активності. Висновки. В умовах пандемії ЗМІ відіграли вирішальну роль у ситуації, оскільки ізольовані люди підтримували контакти, надаючи інформацію як про запобіжні заходи, статистику захворювань, заходи безпеки, так і небезпечну для здоров’я дезінформацію, чутки та фейкові новини. Це вимагає забезпечити контроль за підвищенням відповідальності медіа перед своїми цільовими аудиторіями за публіка- цію фейк-ньюс та здійснювати глибший фактчекінг усієї інформації, яка може негативно вплинути на суспільство. Purpose. The relevance of the problem stated in the article drives from the fact that infodemic totally influences all areas of human activity. Media (іncluding social media) are considered to be one of the most important factors in the process of creating and distributing infodemic narratives – both in an intentional or a nonintentional way. This study aims to investigate how media influences an informative adaptation of a personality during spread of coronavirus infection, to develop recommendations for protection and counteraction against information superfluity. The scientific novelty of the study consists in assessment of the peculiarities of media perception by people of different ages and employed in different areas of professional activity. Methods. The study, organized as a quasi-experiment with unbounded samples, was undertaken in two steps, the first of which was in March 2020, and the second – in April 2021. Variables were measured with an extended Likert scale to assess different aspects of media flow. Sample populations were formed by using an online survey (namely, “respondent-driven sampling”) in compliance with procedures ensuring representativeness. The focus of the results interpretation was on socially determined vectors of changes in assessment of media flow. Results. Two vectors have been singled out to explain changes in assessment of media flow under infodemic circumstances. The first of them is mediated by age characteristics, while the second is mediated by a field of professional activity. The first vector – desensitization – acts in the direction of loss of novelty and attractiveness of information related to the pandemic. The second vector – pragmatism – is determined by the usefulness of information for the organization of professional activity. Conclusions. Media played a crucial role in making people connected in spite of isolation, providing information regarding both the precautions, disease statistics, safety measures as well as health-threatening misinformation, rumors and fake news. It is necessary to advocate an increasing responsibility of media towards their target audiences for publishing fake news; deeper fact-checking of information that could be a threat to society.Item ДВІ ХВИЛІ ПАНДЕМІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ ОЧІКУВАНЬ УКРАЇНЦІВ(2022) Кочубейник, О. М.; Яровий, Д. О.; Kochubeynyk, O. M.; Iarovyi, D. O.Мета. Статтю присвячено вивченню відмінностей соціальних та політичних очікувань, що сформувалися в українців в умовах режимно-обмежувальних заходів та пов’язаних зі зміною особистісних оцінювань ризиків, загроз та переживань, спричинених надзвичайною ситуацією. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, проводилося у два етапи (березень 2020 р. та вересень 2020 р.). Вимірювання змінних (оцінювання ризиків, загроз, переживань, соціальних та політичних очікувань) здійснювалося за допомогою розширеної шкали Лайкерта. Вибіркові сукупності формувалися за допомогою онлайн-опитування (а саме «вибірки, керованої респондентом») із дотриманням процедур забезпечення репрезентативності. Фокус уваги в інтерпретації отриманих результатів було поставлено на тому, якими можуть бути наслідки цих відмінностей у разі прогнозування соціальної та політичної поведінки громадян. Результати. Встановлено, що актуалізація негативних соціальних та політичних очікувань у суспільстві відбулася на тлі нечіткості кроків з протидії пандемії, непередбачуваності та відсутності пояснень у змінах режиму функціонування економіки тощо, а тому песимізм чи оптимізм оцінювань пов’язаний не з особистісними настановленнями, а реальним віддзеркаленням подій. Стверджується, що посилення негативних алоцентричних переживань на тлі високого оцінювання соціальних, політичних й особистісних загроз та ризиків може провокувати загострення соціального протистояння, зростання напруженості та конфлікти, а також перешкоджати встановленню суспільної злагоди та соціальної солідарності. Висновки. Соціальні очікування є компонентом системи регуляції соціальної поведінки особистості (взаємодії в групі, суспільстві), що діють як узгоджена система вимог щодо норм, позицій, соціальних ролей. Варіативність реакцій на конкретний перебіг подій, яка є властивістю диференційованого суспільства, сприяє утворенню і розвитку складної розгалуженої системи соціальних очікувань у суспільстві, виявляючись чинником динамічних процесів у ньому. Суспільство потребує впровадження цілеспрямованої програми психологічної протидії та профілактики явищ, що можуть виявитися провокаторами соціальних деструкцій. Purpose. The article covers the analysis of differences in social and political expectations of Ukrainians, which have evolved under the restrictive measures and have been related to the change of risks, threats and experiences personal assessments in the emergency situation. Methods. The study, organized as a quasi-experiment with unrelated samples, was undertaken in two steps, the first of which was in March 2020, and the second – in September 2020. Variables were measured by using an extended Likert scale to assess risks, threats, experiences, social and political expectations. Sample populations were formed by using an online survey (namely, “respondent-driven sampling”) in compliance with the procedures ensuring representativeness. The focus of the results interpretation was on the consequences which might occur for predicting of the citizens’ social and political behavior. Results. It was determined that the actualization of negative social and political expectations in society had taken place due to the background of unclear pandemic control actions, unpredictability, and lack of interpretation for changes in the economic regime, etc. Therefore, the pessimism or optimism of the assessments is related not to personal attitudes, but to a real reflection of events. It was argued that the intensification of negative allocentric experiences against the background of high assessments of social, political and personal threats and risks could provoke exacerbation of social confrontation, increase tensions and conflicts, as well as hinder the establishment of social consensus and social solidarity. Conclusions. Social expectations are interpreted as the individual’s components of the system of social behavior regulation (of the interaction in group or society), acting as a coherent system of requirements for norms, positions, social roles. It is shown that, as an attribute of a differentiated society, the variability in reactions to a specific course of events contributes to the formation and development of a complex ramified system of social expectations, being a factor of dynamic processes in the society itself. It was considered that society needed the implementation of a targeted program for psychological counteraction and prevention of phenomena that might provoke social destruction.Item ПРЕДИКТОРИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ТА ОПТИМІЗМУ У ОСІБ РІЗНОГО ВІКУ ПІД ЧАС ПРОЖИВАННЯ ПАНДЕМІЇ SARS-СOV-2(2022) Кіреєва, З. О.; Kireieva, Z. О.Мета – узагальнення досліджень щодо проявів резильєнтності та оптимізму під час різних етапів проживання пандемії SARS-СOV-2 та встановлення предикторів, що детермінують ці ресурси стійкості і саморегуляції. Методи: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація наукової літератури щодо вивчення ресурсів стійкості особистості у складних ситуаціях життя); емпіричні: методика CD-RISC-10, що розроблена на основі CD-RISC K. Conner, J. Davidson для визначення рівня резильєнтності (в адаптації З. Кірєевої, О. Односталко, Б. Бірона); опитувальник оптимізму (Life Orientation Test – LOT), що розроблений психологами С. Carver та M. Scheier для вимірювання оптимізму як риси (в адаптації Т. Гордєєвої, О. Сичова, Є. Осіна); опитувальник структури темпераменту (ОСТ, В. Русалов), зокрема індекси формально-динамічних властивостей людини, анкетування; методи математичної статистики: описова статистика, кореляційний, факторний, регресійний аналізи. Результати. Встановлено, що під час проживання пандемії і карантинних заходів зміняються суб’єктивні когнітивні оцінки ситуації з «Нічого особливого» і «Ситуація психологічно складна» до «Ситуація небезпечна». Продемонстровано існування статистичних розбіжностей у рівнях резильєнтності й оптимізму залежно від віку. Прослідковано, що до третього місяця з початку карантину, що запроваджений під час пандемії, зменшилася кількість тих, хто мав високий рівень резильєнтності (р<0,05). Вcтaновлено, що оптимізм і резильєнтність є зв’язаними ресурсами, що детермінують один одного. Констатовано, що з віком резильєнтність і оптимізм у нетиповій ситуації потребує залучення більше предикторів. Висновки. Визначено, що резильєнтність у середньої дорослості об’єднує минуле (рефлексія минулого досвіду проживання і долання складних ситуацій життя), теперішнє (усвідомлення нових обста- вин, свого стану і трансформація патернів поведінки у складних умовах теперішнього) і майбутнє (наявність позитивних очікувань у майбутньому, навіть нереалістичних або показних). The aim is to summarize research on resilience and optimism during the various stages of the SARS- СOV-2 pandemic and to identify predictors that determine these resources for resilience and self-regulation. Methods used are the following: theoretical (analysis, synthesis, comparison, abstraction, generalization, systematization of scientific literature on the study of resources of personal stability in difficult life situations); empirical CD-RISC-10 method developed on the basis of CD-RISC K. Conner, J. Davidson to determine the level of resilience (adapted by Z. Kireeva, O. Odnostalko, B. Biron); Life Orientation Test (LOT) developed by psychologists S. Carver and M. Scheier to measure optimism as a trait (adapted by T. Gordeeva, O. Sychova, E. Osina); questionnaire of temperament structure (OST, V. Rusalov), in particular indices of formal-dynamic properties of a person; questionnaires; methods of mathematical statistics: descriptive statistics, correlation, factorial and regression analysis. Results. It has been determined that subjective cognitive assessments of the situation change from “Nothing special” and “Psychologically difficult situation” to “Dangerous situation” during the pandemic and quarantine measures. The existence of statistical differences in levels of resilience and optimism depending on age has been demonstrated. It is observed that the number of those who had a high level of resilience decreases (p <0.05) by the third month from the beginning of quarantine, which was imposed during the pandemic. Optimism and resilience have been found to be interrelated resources. It is stated that with age, resilience and optimism in an atypical situation requires the involvement of more predictors, because only positive expectations are not enough. Conclusion. It was determined that resilience combines the past (reflection on past living experiences and overcoming difficult life situations), present (awareness of new circumstances, their condition and transformation of patterns of behavior in difficult conditions of the present) and future (positive expectations in the future, even unrealistic or ostentatious) in middle adulthood.Item SUBJECTIVE WELL-BEING AND ANXIETY LEVEL DURING THE COVID-2019 CRISIS: STUDY IN UKRAINIAN ADOLESCENCE(2021) Orap, M. O.; Akimova, N. V.; Kalba, Ya. Ye.; Орап, М. О.; Акімова, Н. В.; Кальба, Я. Є.The global pandemia and introduced quarantine provides completely new social conditions that affect the mental health of people. The influence of trait and state anxiety on people with different levels of subjective well-being in quarantine remains unexplored. Method: We used the PERMA-Profiler (J. Butler, M. Kern) technique to diagnose the overall level of subjective well-being and its components. The STAI method (С. Spielberger) was also used to study the level of respondent’s trait and state anxiety. Results: It was found that the overall level of life satisfaction is significantly negatively correlated with the level of trait anxiety (r = - .25). The level of state anxiety was unex- pectedly lower at the beginning of quarantine (43.95 ± 3.90), than one month later (48.50 ± 5.08). Qualitative analysis has led to the conclusion that in adolescence this is due to a lack of awareness of the dangers of a pandemic and the general attitude to quarantine as a holiday and vacation. There was an inverse relationship between anxiety and positive emotions before the quarantine, but under quarantine, positive emotions lost their potential to contain anxiety, and correlations were insignificant, so even positive events under quarantine could not reduce COVID-19 anxiety. However, the general level of subjective well-being of Ukrainian youth does not correlate with the level of anxiety and has not changed significantly during the first months of the quarantine. Conclusions: The concept of subjective well-being of Ukrainian youth is based primarily on subjective indicators of positive emotions and meanings and much less depends on more objective criteria, such as health, engagement and accomplishment. It was found that during the first month of the quarantine, the level of state anxiety did not affect the experience of subjective well-being by Ukrainian adolescence. Пандемія та запроваджений карантин створили цілком нові соціальні умови, котрі впливають на стан психічного здоров’я людей. Недослідженою залишається особистісна і ситуативна тривожність осіб з різним рівнем суб’єктивного благополуччя в умовах карантину. Методологія та методи. Використано методику “PERMA-Profiler” (Дж. Батлер, М. Керн) для діагностики загального рівня суб’єктивного благополуччя та його складових. Використано методику “STAI” (Ч. Спілбергер) для дослідження рівня особистісної та ситуативної тривожності респондентів. Результати. Встановлено, що загальний рівень задоволення життям значуще негативно корелює з рівнем загальної (особистісної) тривож- ності (r = - .25). Зафіксовано, що рівень ситуативної тривожності є неочікувано статистично нижчим на початку карантину (43.95±3.90), ніж через місяць після (48.50±5.08). Якісне аналізування дало змогу констатувати, що у юнаків це пов’язано з недостатнім усвідомленням загроз пандемії та загальним ставленням до карантину, як до відпочинку і канікул. З’ясовано, що причинами ситуативної тривожності на початку карантину було переважно обмежене спілкування, страх за здоров’я та обмежена мобільність. Звернуто увагу, що до початку карантину існувала обернена залежність між рівнем тривожності та позитивними емоціями, але через місяць карантину позитивні емоції втратили свій потенціал щодо стримування рівня тривожності. Констатовано, що встановлені кореляції є неістотними, навіть позитивні події в умовах карантину не здатні знижувати рівень тривожності щодо COVID-19. Встановлено, що загальний рівень суб’єктивного благополуччя українського юнацтва не корелює з рівнем тривожності та істотно не змінився за перші місяці запровадженого карантину. Висновки. З’ясовано, що благополуччя української молоді ґрунтується насамперед на суб’єктивних показниках позитивних емоцій, і значно менше залежить від більш об’єктивних критеріїв, таких як стан здоров’я, залученість та досягнення. Було встановлено, що впродовж першого місяця запровадженого карантину рівень ситуативної тривож- ності не вплинув на переживання суб’єктивного благополуччя українськими юнаками і юнками.Item ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19(2021) Драч, Р. С.У статті розглядається проблема впливу фізичних навантажень на емоційного стан студентів в умовах пандемії COVID-19. Фізична активність сприяє покращенню фізичного та психічного здоров’я. The article considers the problem of the impact of physical activity on the emotional state of students in the context of the COVID-19 pandemic. Physical activity helps to improve physical and mental health.Item FEATURES OF COPING-BEHAVIOR OF MEDICAL WORKERS DURING THE COVID-19 PANDEMIC(2021) Pomytkina, L. V.; Ichanska, O. M.; Помиткіна, Л. В.; Ічанська, О. М.The article presents the results of a theoretical and empirical study of coping-behavior of medical workers during the COVID-19 pandemic, as in the threatening conditions of the pandemic, the professional activity of doctors is associated with extreme conditions that require maximum tension on physiological and mental functions. The purpose of the research was to find out the main differences in the choice of coping-behavior strategies at the conscious and subconscious levels of doctors during the pandemic, depending on the form of ownership of the medical institution. The research methodology was based on the general scientific principles of activity and personality approaches in psychology, as well as on the basic statements of the structural theory of ego-protection of R. Plutchic. Such psychodiagnostic methods were used: “Strategies for overcoming stressful situations” (SACS) of S. Hobfoll adapted by N. Vodopyanova, E. Starchenkova; diagnosis of psychological protective mechanisms of the personality of Plutchik-Kellerman-Conte “Life Style Index” (Life Style Index, LSI); WHO quality of life questionnaire (WHOQOL-100). As a result, there were significant differences in the coping-behavior of private clinic doctors, who are less likely to demonstrate antisocial models of behavior (at the level of p≤.05), more often use the mechanism of displacement than substitution (at the level of p≤.05), have much higher indicators of intellectualization mechanism (at the level of p≤.01), more prone to excessively mental way of overcoming frustrating experiences; from all spheres of life significant differences (at the level of p≤.05), as well as higher indicators (at the level of p≤.05) of quality of life in the “spiritual sphere”, which indicates the presence of strong personal beliefs that help to successfully cope with most difficulties in professional activity, giving answers to spiritual and personality questions. Conclusions. The obtained data will allow to build a system of psychological work to increase the level of constructive and reduce the level of destructive coping-strategies of doctors, the development of proactive coping as a system of personal resources that will help doctors prepare to overcome the negative consequences of future stressful situations. У статті подані результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей копінг-поведінки медичних працівників під час пандемії COVID-19, оскільки в загрозливих умовах пандемії професійна діяльність лікарів пов’язана з екстремальними умовами, що вимагають максимального напруження фізіологічних та психічних функцій організму. Метою дослідження було з’ясування основних відмінностей у виборі стратегій копінг-поведінки на свідомому та підсвідомому рівнях у лікарів в період пандемії в залежності від форми власності медичного закладу. Методологія досліджен спиралася на загальнонаукові принципи діяльнісного та особистісного підходів в психології, а також на основні положення структурної теорії его-захисту R. Plutchic. Були використані психодіагностичні методики: “Стратегії подолання стресових ситуацій” (SACS) С. Хобфолл в адаптації Н. Водоп’янової, Е. Старченкової; діагностика психологічних захисних механізмів особистості Плутчика-Келлермана- Конте “Індекс життєвого стилю” (Life Style Index, LSI); “Опитувальник якості життя ВОЗ” (ВОЗКЖ-100). У результаті отримано значущі відмінності у копінг-поведінці лікарів приватної клініки, які рідше демонструють прояв асоціальних моделей поведінки (на рівні p≤.05), частіше застосовують механізм витіснення ніж заміщення (на рівні p≤.05), мають значно вищі показники механізму інтелектуалізації (на рівні p≤.01), більше схильні до надмірно розумового способу подолання фрустраційних переживань; з усіх сфер життя значимі відмінності (на рівні p≤.05), а також вищі показники (на рівні p≤.05) якості життя у “духовній сфері”, що свідчить про наявність у них стійких особистісних переконань, які допомагають успішно справлятися з більшістю труднощів у професійній діяльності, даючи відповіді на духовні й особистісні питання. Висновки. Отримані дані дозволять побудувати систему психологічної роботи з підвищення рівня конструктивних та зниження рівня деструктивних копінг-стратегій лікарів, з розвитку проактивного копінгу як системи ресурсів особистості, які допоможуть лікарям підготуватися до подолання негативних наслідків майбутніх стресових ситуацій.