У статті розглядаються мовні індикатори комічної тональності мовленнєвих актів німецькомовного діалогічного дискурсу – ідіоми, метафори, повтори, перифрази, алюзії, цитати, каламбури. Вони забезпечують парадоксальну невідповідність змісту висловлення ситуації та у такий спосіб створюють комічний ефект.
