ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4 results
Search Results
Item INNOVATION IN THE PROFESSIONAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS(2024) Tsiuniak*, O.; Цюняк*, O.; Yaremchuk, N.; Яремчук, Н.; Haliuka, O.; Галюка, O.; Prots, M.; Проц, М.The aim of the empirical research is to find out and substantiate the psychological content parameters of innovation in the professional formation and devel opment of future teachers. The tasks are: determina tion of correlations of parameters of higher education students’ professional readiness for innovative activi ties with independent variables; finding statistically significant differences between the respondents in the samples of bachelors (group I) and master’s stu dents (group II); comparison of the researched groups with high and low levels of the formation of the coef ficients of innovation. Methods: retrospective analy sis, generalization, systematization and comparison; the author’s questionnaire “Professional readiness of students for innovative activities” (RIA) (Tsiuniak, 2021); method “Diagnostics of the motivational struc ture of the personality” (DMSP) (Milman, 1990); method “Teacher’s abilities for creative self-develop ment” (TACSd) (Nikishina, 2009). Results. It was found that there are no statistically significant differences in the determined parameters between the samples of bachelors (group I) and master’s students (group II). A positive tendency was stated in group I in the quan titative coefficient of innovation QCI (М=.68; SD=.22; Me=.68) and in group II – the qualitative coefficient of innovation Q2 CI (М=.62; SD=.23; Me=. 61). It was established that the coefficients of innovation have four statistically significant correlations with inde pendent variables: creative activity, social usefulness, active self-development, stopped self-development (р<.050; р<.010). Significant differences were found in the studied groups with high and low levels of forma tion of the quantitative coefficient of innovation (QCI) and the qualitative coefficient of innovation (Q2 CI). Discussion and сonclusions. It was explained that the statistically significant correlation between Q2 CI and the “social usefulness” parameter is evidence that the subjects are ready to bear social responsibility for innovation, take a mature social position and work for the long term. The obtained empirical results should be taken into account by the organizers of the educational process and the guarantors of specialized educational and scientific programs, who are responsible for future teachers’ academic and professional training. Метою емпіричного дослідження є з’ясування та обґрунтування психологічних змістових параме трів інноватики у професійному становленні та роз витку майбутніх учителів. Завданнями є: визначення кореляційних зв’язків параметрів професійної готовності здобувачів до інноваційної діяльності з незалежними змінними; з’ясування статистично достовірних відмінностей між досліджуваними у вибірках бакалаврів (група І) і магістрантів (група ІІ); порівняння досліджуваних груп з високим і низь ким рівнями сформованості коефіцієнтів інноватики. Методи: ретроспективне аналізування, узагаль нення, систематизація і порівняння; авторська анкета “Професійна готовність здобувачів до інноваційної діяльності” (ГІД) (Цюняк, 2021); методика “Діагнос тика мотиваційної структури особистості” (ДМСО) (Мільман, 1990); методика “Здібності педагога до творчого саморозвитку” (ЗПТС) (Нікішина, 2009). Результати. З’ясовано, що між вибірками бакалаврів (група I) і магістрантів (група ІІ) немає статистично достовірних відмінностей у запропонованих пара метрах. Позитивну тенденцію зафіксовано у групі I в кількісному коефіцієнті інноватики KKI (М=.68; SD=.22; Me=.68) і в групі ІІ – якісному коефіцієнті інноватики ЯKI (М=.62; SD=.23; Me=.61). Встановлено, що коефіцієнти інноватики мають по чотири статис тично достовірні кореляційні зв’язки з незалежними змінними: творча активність, соціальна корисність, активний саморозвиток, зупинений саморозвиток (р<.050; р<.010). Констатовано достовірні відмін ності в досліджуваних групах із високим і низьким рівнями сформованості кількісного коефіцієнта інноватики (ККІ) і якісного коефіцієнта інноватики (ЯКІ). Дискусія і висновки. Пояснено, що наявність статистично достовірного зв’язку ЯКІ з параметром “соціальна корисність” є свідченням того, що дослі джувані готові нести соціальну відповідальність за нововведення, займати зрілу соціальну позицію і працювати на довготривалу перспективу. Реко мендовано отримані емпіричні результати взяти до уваги організаторам освітнього процесу і гарантам профільних освітньо-наукових програм, які відпові дають за навчально-професійну підготовку майбут ніх вчителівItem СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ(2023) Зубцова, Ю. Є.; Zubtsova, Y. Y.Теоретично обґрунтувати проблему впровадження діяльнісного підходу в освітній процес та окреслити шляхи підвищення готовності вчителів початкових класів до його реалізації. Методи. Під час наукового пошуку було використано методи аналізу психолого-педагогічної літератури, узагальнення підходів до визначення ключових понять; систематизації емпіричної інформації; методи порівняльного аналізу; інтерпретації та узагальнення фактів. Результати. Психологічна готовність як психічний стан та стійка характеристика особистості проявляється на тлі загальної активності суб’єкта та формується в процесі діяльності. У контексті впровадження діяльнісного підходу в освітній процес початкової школи важливою є готовність учителя до інноваційної діяльності, яка має стати для нього внутрішньою потребою та набути стійкого і дієвого характеру. Діяльнісний підхід має бути спрямований на формування у дітей ключових компетентностей, наскрізних умінь та вимагає від педагога усвідомлення особливостей змісту навчальної діяльності, її закономірностей, механізмів та етапів формування навчальних дій. У межах упровадження діяльнісного підходу вчителі мають забезпечити мотивацію навчально-пізнавальної діяльності; заохочувати ставити відкриті запитання; навчити учнів оперувати знаннями та вибирати способи дій; формувати вміння ставити перед собою цілі, знаходити варіанти вирішення завдання; навчити здійснювати рефлексивну оцінку дій. Шляхами підвищення рівня готовності вчителів до впровадження діяльнісного підходу визначено: формування у вчителів мотивації щодо застосування діяльнісного підходу в освітньому процесі; підвищення рівня обізнаності щодо шляхів реалізації діяльнісного підходу; забезпечення науково-методичного супроводу впровадження діяльнісного підходу. Висновки. Готовність педагога до впровадження діяльнісного підходу – це інтегративна якість особистості, що включає знання про особливості та шляхи реалізації діяльнісного підходу; стійку мотивацію до його впровадження; уміння та навички, які забезпечують підвищення активності молодших школярів в освітньому процесі, формування компетентностей та наскрізних умінь. Purpose. Scientifically substantiate the problem of implementation of activity approach into the educational process and outline ways to increase the readiness of primary school teachers for its implementation. Methods. During the scientific research, methods of analysis of psychological and pedagogical literature, generalization of approaches to the definition of key concepts were used; systematization of empirical information; methods of comparative analysis; interpretation and synthesis of facts. Results. Psychological readiness as a mental state and a stable characteristic of the personality is manifested in the background of the general activity of the subject and is formed in the process of activity. In the context of introducing an activity approach to the educational process of primary school, teacher's readiness for innovation is important, it should become an internal need for them and acquire a stable and effective character. The activity approach should be focused on the formation of key competencies and cross-cutting skills in children and requires the teacher to be aware of the features of the content of educational activities, its laws, mechanisms and stages of the formation of educational activities. As part of the implementation of the activity approach, teachers should provide motivation for educational and cognitive activity; encourage open-ended questions; teach students to operate with knowledge and choose ways of action; form the ability to set goals, find solutions to the problem; teach to carry out a reflexive assessment of actions. Ways to increase the level of teachers' readiness to implement the activity approach are: formation of teachers' motivation to apply the activity approach in the educational process; raising awareness of ways to implement the activity approach; providing scientific and methodological support for the implementation of the activity approach. Conclusions. The readiness of the teacher to implement the activity approach is an integrative quality of the individual, including knowledge about the features and ways of implementation of activity approach; stable motivation for its implementation; skills and abilities that ensure an increase in the activity of younger students in the educational process, formation of competencies and cross-cutting-skills.Item РОЗВИТОК СТАЛОЇ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В МОДЕЛІ ТРИСУБ`ЄКТНОЇ ДИДАКТИКИ (В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ)(2022) Петухова, Л.; Волянюк, А.; Petukhova, L.; Volianiuk, A.У статті розглянуто особливості розвитку сталої мотивації майбутніх учителів початкової школи в моделі трисуб`єктної дидактики у воєнний час. Висвітлено особливості дистанційного навчання у закладах вищої освіти, як безпекового заходу в умовах війни. Зосереджено увагу на труднощах, які виникають у здобувачів та викладачів під час онлайн-навчання. Проаналізовано провідні мотиви онлайн-навчання, висвітлено результати дослідження демотивуючих чинників, способи їх усунення або зменшення. Зазначене дослідження демотивуючих чинників було проведено у 2 етапи: у 2020-2022 роках у довоєнний час та у квітні 2022 під час війни на базі Херсонського державного університету у здобувачів спеціальності 013 Початкова освіта. У межах дослідження було проведено анкетування серед здобувачів 1-4 курсів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. На основі аналізу наявних тенденцій та змін зроблено висновки та надано практичні поради щодо усунення демотивуючих чинників в освітньому процесі закладу вищої освіти. У статті визначено реальну роль педагога (викладача закладу вищої освіти / вчителя школи та ін.) в інформаційному суспільстві. Висвітлено необхідні умови для існування середовища, що сприяє досягненню результатів навчання. Схарактеризовано роль інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища в умовах війни в контексті підвищення рівня сталої мотивації. У статті акцентовано увагу на перебудові психолого-педагогічної структури діяльності викладача у процесі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Висвітлено результати аналізу відповідності ключових принципів методології Agile в освіті та пріоритетів інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища у моделі трисуб`єктної дидактики. Охарактеризовано вплив саморегульованого та проєктно-орієнтованого навчання на розвиток мотивів здобувача, можливості їх реалізації, керуючись моделлю трисуб`єктної дидактики. The article examines the peculiarities of the development of sustainable motivation of future primary school teachers in the model of three-subject didactics in wartime. Features of distance learning in institutions of higher education as a security measure in war conditions are highlighted. The focus is on the difficulties students and teachers face during online learning. The leading motives of online education are analyzed, the results of research on demotivating factors, ways to eliminate or reduce them are highlighted. The specified study of demotivating factors was conducted in 2 stages: in 2020-2022 in the pre-war period and in April 2022 during the war on the basis of the Kherson State University among applicants of the specialty 013 Primary education. Within the framework of the study, a questionnaire was conducted among students of 1-4 courses of the first (bachelor) level of higher education. On the basis of the analysis of existing trends and changes, conclusions were made and practical advice was given to eliminate demotivating factors in the educational process of the institution of higher education. The article defines the real role of the pedagogue (teacher of a higher education institution / school teacher, etc.) in the information society. The necessary conditions for the existence of an environment that contributes to the achievement of learning outcomes are highlighted. The role of the information and communication pedagogical environment in the conditions of war in the context of increasing the level of sustainable motivation is characterized. The article focuses on the reconstruction of the psychological and pedagogical structure of the teacher's activity in the process of implementing information and communication technologies. The results of the analysis of the compliance of the key principles of the Agile methodology in education and the priorities of the information and communication pedagogical environment in the model of three-subject didactics are highlighted. The influence of self-regulated and project-oriented learning on the development of the student's motives, the possibility of their implementation, guided by the model of three-subject didactics, is characterized.Item ВИКОРИСТАННЯ ІГОР НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ВЧИТЕЛЯМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ(2021) Грищук, О. С.У статті розглядається важливість використання дидактичних ігор у початковій школі на уроках математики. The article considers the importance of using didactic games in primary school in mathematics lessons.