ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item FORMATION OF PROFESSIONAL IDENTITY OF FUTURE TEACHERS UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT(2024) Yaremchuk, N.; Pinchuk, N.; Kalahurka, K.; Turko, B.; Яремчук, Н.; Пінчук, Н.; Калагурка, Х.; Турко, Б.The aim of the theoretical-empirical research is to identify the formation and types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment. Methods. The research participants were postgraduate students seeking a Master’s degree who were trained exclusively in a distance format (n = 80). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were used to determine the main parameters of the respondents’ professional identity. The factor analysis with the procedure of extracting principal components was applied. Results. It was found that the descriptive frequency characteristics of dependent and independent variables do not differ from similar samples of students seeking a degree in pedagogy examined in related studies. The correlations established using the statistical parameter of Spearman (r s) demonstrated internal regularities. It was found that the “emotional- volitional component” with two correlations is the most dependent parameter of professional identity, and “love” with five correlations is the most dependent parameter of terminal value. The factor analysis was used to reduce dimensionality and identify five types of professional identity: “procedural-content professional identity” (PCPI), “value-oriented professional identity” (VOPI), “cognitive-pragmatic professional identity” (CPPI), “alternative-oriented professional identity” (AOPI) and “personality-oriented professional identity” (POPI). It was explained that orientation towards values and search of meaning in professional development and growth remain priorities for the majority of respondents trained in a digital educational environment. Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment are dominant psycho-complexes which are indicators of initial professionalization that reflect self-actualization intentions and constitute a key line of life and personal self- identification. It was recommended that the identified types of professional identification should be operationalized in educational theory and practice, and the methods for identifying the types of professional identity should be considered by organizers of educational process in a distance format. Метою теоретико-емпіричного дослідження є з’ясування становлення і типів професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища. Методи. Учасниками дослідження є здобувачі другого (магістерського) рівня освіти, підготовка яких здійснена виключно в дистанційному форматі (n = 80). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, яким визначено основні параметри професійної ідентичності респондентів. Застосовано факторний аналіз з процедурою виокремлення головних компонент. Результати. Встановлено, що описові частотні характеристики залежних і незалежних змінних не мають відмінностей зі схожими вибірками здобувачів педагогічного фаху, отриманих у дотичних дослідженнях. З’ясовані зв’язки за статистичним параметром Spearman (r s) продемонстрували внутрішні закономірності. Констатовано, що найбільш залежним параметром професійної ідентичності є “емоційно-вольовий компонент” (два зв’язки) і термінальної цінності є “кохання” (п’ять зв’язків). Факторним аналізом здійснено зменшення співрозмірності й установлено п’ять типів професійної ідентичності: “процесуально-змістова професійна ідентичність” (ПЗПІ), “ціннісно-орієнтована професійна ідентичність” (ЦОПІ), “пізнавально-прагматична професійна ідентичність” (ПППІ), “альтернативно-орієнтована професійна ідентичність” (АОПІ) і “особистісно-орієнтована професійна ідентичність” (ООПІ). Пояснено, що орієнтація на цінності й пошук сенсу в професійному становленні та розвитку залишаються пріоритетом для превалюючої частини респондентів, підготовлених у цифровому освітньому середовищі. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища, є домінуючі психокомплекси, які є індикаторами первинної професіоналізації, що відображає самоактуалізаційні інтенції і складає ключову лінію життєвого й особистісного самовизначення. Рекомендовано з’ясовані типи професійної ідентичності операціоналізувати в освітню теорію і практику, а методику визначення типів взяти до уваги організаторам освітнього процесу дистанційного формату.Item ПОТЕНЦІАЛ АКМЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ(2024) Попович, О. М.; Popovych, O. M.Мета статті – теоретичне обґрунтування потенціалу акмеологічного підходу у формуванні професійного іміджу майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Для реалізації окресленої мети та уточнення сутності наукових дефініцій дослідження використано теоретичні методи – системно -структурний аналіз та систематизація філософських, психологічних і педагогічних праць. Результати. Розглянуто найбільш актуальні трактування вітчизняними науковцями понять «імідж», «професій- ний імідж» та «професійний імідж вихователя закладу дошкільної освіти». Імідж педагога розглянуто крізь призму феномену педагогічної майстерності і розкрито структурні компоненти, які здійснюють вагомий вплив на його формування. Обґрунтовано сутність акмеологічного підходу. Акцентовано увагу на тому, що акмеологічний підхід передбачає: цілісне вивчення людини в освітньому середовищі як особистості, індивідуальності та суб’єкта життєдіяльності; створення педагогічних умов для мотивації успіху, актуалізації потреби у досягненнях, прагнення до високих результатів, до творчості; організацію творчої діяльності; оцінку якості освіти з позицій саморозвитку та самовдосконалення педагога і вихованця; професіоналізм як вищий рівень практичної реалізації сутнісних сил людини у власній професійній діяльності та ін. Висновки. Професійний імідж вихователя – це спеціально створений візуально-аудіальний образ, який дає змогу проявляти найкращі особистісно-ділові якості. Характеристиками професійного іміджу майбутніх фахівців дошкільної освіти визначаємо професійну компетентність , педагогічну майстерність, рефлексію, імпровізацію та спілкування. Вагомим потенціалом у формуванні професійного іміджу володіє акмеологічний підхід, адже умовами, за яких цей процес відбувається ефективно, є: наявність фахових знань, умінь, навичок та відповідних особистісно-ділових якостей, готовність до здійснення творчої професійної діяльності в умовах закладу дошкільної освіти, володіння технологією самопрезентації, спрямованість на постійний саморозвиток та самовдосконалення. The purpose of the article is to theoretically substantiate the potential of the acmeological approach in the formation of professional image of future educators at preschool educational institutions. To realize this goal and clarify the essence of scientific definitions of the research, we have used such theoretical methods as systematic and structural analysis and systematization of philosophical, psychological and pedagogical works. Results. The author of the article has considered the most relevant interpretations of the concepts of «image», «professional image» and «professional image of an educator of preschool educational institution» by national scientists. The image of a teacher has been considered through the prism of the phenomenon of pedagogical skill and the structural components that have a significant impact on its formation. The essence of the acmeological approach has been substantiated. It has been emphasized that the acmeological approach involves: a holistic study of a person in the educational environment – as a personality, individuality and subject of life; creation of pedagogical conditions for motivating success, actualization of the need for achievement, the desire for high results, creativity; organization of creative activity; assessment of the quality of education from the standpoint of self-development and self-improvement of the teacher and student; professionalism as the highest level of practical realization of the essential forces of a person in his or her own professional activity, etc. Conclusions. The professional image of an educator is a specially created visual and auditory image that allows you to show the best personal and business qualities. The characteristics of the professional image of future specialists at preschool educational institutions have been defined as professional competence, pedagogical skills, reflection, improvisation and communication. The acmeological approach has a significant potential in the formation of professional image, because the conditions under which this process is effective are: availability of professional knowledge, skills, abilities and relevant personal and business qualities, readiness to carry out creative professional activities in the conditions of preschool educational institutions, mastery of self-presentation technology, focus on continuous self-development and self-improvement.Item ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА(2023) Ващенко, В. В.Стаття присвячена важливому питанню формування професійного іміджу майбутніх соціальних працівників. У зв'язку з активними реформами у сфері освіти та професійної підготовки соціальних працівників, закріпленими на законодавчому рівні, важливим є розгляд аспектів створення та управління професійним іміджем цієї категорії фахівців. У статті здійснено теоретичний аналіз та експериментальну перевірку системи формування професійного іміджу майбутніх соціальних працівників. Розглянуто професійні вимоги та обов'язки цієї категорії фахівців, їх роль у суспільстві та методи формування іміджу на практиці. На основі отриманих даних розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійного іміджу майбутніх соціальних працівників. The article is devoted to the important issue of forming the professional image of future social workers. In connection with active reforms in the field of education and training of social workers, enshrined in legislation, it is important to consider the aspects of creating and managing the professional image of this category of specialists. The article presents a theoretical analysis and experimental verification of the system of forming the professional image of future social workers. The professional requirements and responsibilities of this category ofspecialists, their role in society and methods of image formation in practice are considered. On the basis of the obtained data, methodological recommendations for improving the professional image of future social workers are developed.