ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Метою дослідження є аналізування предикторів, що прогнозують появу толерантності до невизначеності як інтегральної особистісної риси майбутніх педагогів. Методи: тестування за допомогою опитувальника Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (адаптація Є. Осіна), що діагностує толерантність до невизначеності; лінійна множинна регресія для визначення впливу різних предикторів на залежну змінну. Загальну вибірку дослідження склали 72 майбутні педагоги спеціальності “Початкова освіта”. Вибірка гомогенна, сформована рандомно. Результати. Показано роль різних предикторів у формуванні толерантності до невизначеності майбутніх педа- гогів. Напівчастковою кореляцією (кореляція компонент) як елементом множинного регресійного аналізу засвідчено, що “ставлення до невизначених ситуацій” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% поясненої дисперсії)) та “надання переваги невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) є домінуючими в поясненні мінливості залежної змінної “толерантність до невизначеності”. Предиктори “ставлення до новизни” (r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) та “ставлення до складних задач” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%)) хоч і мають статистично значущу кореляцію і відсоток поясненої дисперсії є меншими, ніж в описаних вище. Дискусія і висновки. Толерантність є інтегральною характеристикою особистості, що передбачає прийняття індивідуальності іншої людини та власної особистості. У здобувачів вищої освіти педагогічного спрямування діагностовано середній з тенденцією до низького рівень прояву толерантності до невизначеності. Це є наслідком відсутності досвіду взаємодії майбутніх педагогів з невизначеністю та долання спричинених нею труднощів. Результати множинного регресійного аналізу засвідчили найбільший вплив на вияв толерантності до невизначеності таких предикторів як “ставлення до невизначених ситуацій” та “надання переваги невизначеності”. The purpose of the research is to analyze the predictors that forecast the emergence of tolerance of uncertainty as future teachers’ integral personal trait. Methods: Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance-1 (MSTAT-1) McLain (adapted by E. Osin), which diagnoses tolerance of uncertainty; linear multiple regression to determine the effect of various predictors on the dependent variable. The total research sample consisted of 72 future teachers of the “Primary Education” specialty. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. The role of various predictors in the formation of future teachers’ tolerance of uncertainty is shown. Semi-partial correlation (correlation of components) as an element of multiple regression analysis proved that “attitude to uncertain situations” (r = .532, p≤.01; R2 = .283 (28.0% of the explained variance)) and “preference for uncertainty” r = -.447; p≤.01; R2 = .199 (20.0%)) are dominant in explaining the variability of the dependent variable “tolerance of uncertainty”. Predictors of “attitude to novelty” (r = .376; p≤.01; R2 = .141 (14.0%)) and “attitude to complex tasks” (r = .340; p≤.01; R2 = .115 (12.0%)) although they have a statistically significant correlation, the strength of its connection and the percentage of explained dispersion are smaller than in those described above. Discussion and conclusions. Tolerance is an integral characteristic of a person, which involves acceptance of the individuality of another person and one’s own personality. An average with a tendency to low level of manifestation of tolerance of uncertainty was diagnosed in higher education graduates in the pedagogical field. This is the result of lack of future teachers’ experience of interaction with uncertainty and overcoming difficulties caused by it. The results of the multiple regression analysis proved that such predictors as “attitude to uncertain situations” and “preference for uncertainty” had the greatest influence on the expression of tolerance of uncertainty.

У технічному вищому навчальному закладі математика є основою природничо- наукового знання, оскільки саме вона дозволяє проникнути в суть багатьох наук і вирішити її проблеми, пізнати специфіку закономірностей. При створенні МІСНП з математики необхідно враховувати значимість цієї дисципліни у вивченні студентами загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін. Сучасний стан формування математичних знань у вузах в недостатній мірі орієнтований на подальше їх використання в професійній діяльності. У студентів недостатньо формуються вміння застосовувати математичні знання у вивченні загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін. В даній статті: – розглянуто особливості формування професійної спрямованості навчання математики за допомогою структурованого змісту мультимедійної інформаційної системи навчального призначення (МІСНП); – виявлено психолого-педагогічні особливості навчання математики студентів ІТ спеціальностей; – розглянуто методичні аспекти застосування МІСНП при викладанні курсу "Дискретна математика" студентам ІТ спеціальностей. The current state of formation of mathematical knowledge in universities insufficiently focused on their further use in professional activities. Students not formed the ability to apply mathematical knowledge to study general professional and special disciplines. In this article: – considered features of formation of a professional orientation of teaching mathematics using structured content multimedia information system for educational purposes (MISEP); – found psychologo-pedagogical features of teaching mathematics of students IT specialties; – considered methodical aspects of MISEP in teaching the course "Discrete Mathematics" for students of IT specialties.

ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results