ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item СТАНОВЛЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ БАЛТІЇ У ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ(2023) Войтенко, Ю. М.; Voitenko, Y. M.У даній статті здійснюється огляд становлення збройних сил в Україні і країнах Балтії протягом першого десятиліття відновлення ними незалежності. У ній зазначається, що оскільки ці країни наприкінці літа 1991 року проголосили свою незалежність, то для її утримання необхідно було сформувати власні армії. Враховуючи те, що цей процес у часі досить тривалий, то починаючи з осені 1991 року збройні сили цих країн проходять своє становлення та трансформацію. Метою статті є аналіз процесу становлення збройних сил в Україні та країнах Балтії у перше десятиліття відновлення ними незалежності. Під час дослідження процесу становлення збройних сил в Україні та країна Балтії було використано методи: історико-порівняльний, ідіографічний, аналізу, синтезу та динаміки. Результати. У даній статті зазначається, що Україна базувала свою нову армію на колишньому радянському спадку, а країни Балтії відмовились від цього і почали з «чистого аркушу» формувати власні збройні сили. Проте вже у перші місяці незалежності росія почала здійснювати демілітаризацію України. Українська влада взаємодіяла як з країнами-членами НАТО, так і з країнами СНД, що не сприяло якісному реформуванню Збройних сил України. Країни ж Балтії, у перші роки відновленої незалежності, взяли курс на тісну співпрацю з НАТО і згодом набули членства у цій Організації. Якщо українське керівництво з самого початку незалежності приділяло більше увагу збройним силам, то згодом зменшувало видатки на його утримання в умовах економічної кризи. Країни ж Балтії, навпаки, почали посилювати видатки та збільшувати свої армії наприкінці 90-х рр. ХХ ст. в умовах курсу до НАТО. Політична еліта країн Балтії була більш ідейно монолітною та далекоглядною за українську, що відображалося також на питанні національної безпеки і зміцненні збройних сил. Висновки. Отже, на процес становлення збройних сил в Україні і країнах Балтії впливали внутрішні (зрілість політичної еліти, стан економіки, радянський спадок тощо) та зовнішні (потенційні ризики нової окупації, зміцнення росії і її геополітики щодо сусідів, розширення НАТО тощо) чинники. This article provides an overview of the formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic countries during the first decade of their restoration of independence. It states that since these countries declared their independence at the end of the summer of 1991, it was necessary to form their own armies to maintain it. Considering that this the process takes quite a long time, so starting from the fall of 1991, the armed forces of these countries are undergoing formation and transformation. The purpose of the article is to analyze the process of formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic states in the first decade of their restoration of independence. During the study of the formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic states, the following methods were used: historical-comparative, idiographic, analysis, synthesis and dynamics. The results. This article notes that Ukraine based its new army on the former Soviet heritage, while the Baltic states abandoned this and began to form their own armed forces from a «clean sheet». However, already in the first months with NATO member countries and with the CIS countries, which did not contribute to the qualitative reform of the Armed Forces of Ukraine. The Baltic countries, in the first years of regained independence, took a course for close cooperation with NATO and later acquired membership in this Organization. If the Ukrainian leadership from the very beginning of independence paid more attention to the armed forces, then later it reduced the expenses for its maintenance in the conditions of the economic crisis. The Baltic countries, on the contrary, began to increase spending and increase their armies at the end of the 1990s. in terms of the course to NATO. The political elite of the Baltic countries was more ideologically monolithic and far-sighted than the Ukrainian one, which was also reflected in the issue of national security and the strengthening of the armed forces. Conclusions. Therefore, the process of formation of the armed forces in Ukraine and the Baltic countries was influenced by internal (maturity of the political elite, state of the economy, Soviet legacy, etc.) and external (potential risks of a new occupation, strengthening of Russia and its geopolitics towards its neighbors, NATO expansion, etc.) factors.Item СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ ТУРИЗМУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ І КОНФЛІКТІВ(2018) Заваріка, Г.М.; Zavarika, G.M.У статті йдеться про безпеку туризму внаслідок активізації діяльності міжнародних терористів. Досліджуване питання є особливо актуальним у зв’язку з тим, що терористи все частіше вибирають для своїх актів місця масового скупчення людей, які часто збігаються з туристичними вподобаннями. Встановлено, що активність терористичної діяльності посилилася особливо на початку ХХІ століття, що пов’язано з глобалізацією суспільства і швидкими темпами розвитку засобів комунікації. Аналіз географії терактів показав, що в даний час вони можуть статися будь-де і ніхто повністю не може гарантувати їх відсутність. Підтверджено, що терористичні акти знижують рівень туристичних потоків в туристичних центрах, чинять негативний вплив на економіку постраждалої від теракту країни. Встановлено, що процес відновлення колишніх темпів розвитку туризму залежить від ступеня економічного розвитку держави, рівня організації безпеки. Рекомендовано більше уваги звертати на питання безпеки туристів, проводити навчальну роботу серед них щодо питань охорони життя. Особливу увагу також слід приділити питанням попередження терору в туристичних центрах. В статье речь идет о безопасности туризма вследствие активизации деятельности международных террористов. Исследуемый вопрос особенно актуален в связи с тем, что террористы все чаще выбирают для своих актов места массового скопления людей, которые часто совпадают с туристическими предпочтениями. Установлено, что активность террористической деятельности усилилась особенно в начале XXI века, что связано с глобализацией общества и быстрыми темпами развития средств коммуникации. Анализ географии терактов показал, что в настоящее время они могут произойти где угодно и никто полностью не может гарантировать их отсутствие. Подтверждено, что террористические акты снижают уровень туристических потоков в туристических центрах, оказывают негативное влияние на экономику пострадавшей от теракта страны. Установлено, что процесс восстановления прежних темпов развития туризма зависит от степени экономического развития государства, уровня организации безопасности. Рекомендуется больше внимания обращать на вопросы безопасности туристов, проводить учебную работу среди них относительно охраны жизни. Особое внимание также следует уделить вопросам предупреждения террора в туристических центрах. The article deals with the security of tourism due to the intensification of the activities of international terrorists. The issue under study is particularly relevant due to the fact that terrorists are increasingly choosing for their acts places of mass gathering of people, which often coincide with tourist preferences. It has been established that the activity of terrorist activity intensified especially at the beginning of the XXI century, which is associated with the globalization of society and the rapid pace of development of communication media. An analysis of the geography of the terrorist attacks has shown that at present they can occur anywhere and no one can fully guarantee their absence. It was confirmed that terrorist acts reduce the level of tourist flows in tourist centers, have a negative impact on the economy of the country affected by the terrorist attack. It has been established that the process of restoring the former pace of tourism development depends on the degree of economic development of the state, the level of security organization. It is recommended to pay more attention to the safety of tourists, to conduct educational work among them regarding the protection of life. Particular attention should also be paid to the prevention of terror in tourist centers.