ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item САМООРГАНІЗАЦІЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ПРОЯВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗДАТНОСТЕЙ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ(2023) Дубінка, М. М.; Dubinka, M. M.У статті обґрунтовано актуальність проблеми самоорганізації та відображено сутність цього феномену як суб’єктної властивості, що є важливим компонентом процесу оволодіння майбутніми викладачами педагогічними здатностями, рівень сформованості яких допомагає реалізовувати складні професійні завдання. Тобто здобувач вищої освіти має володіти такими здатностями: ставити і реалізовувати цілі, вміло розподіляючи час; уміти ефективно планувати професійну діяльність; уміти використовувати педагогічний інструментарій; прагнути до саморозвитку; здійснювати самоконтроль, саморефлексію, самовдосконалення. Здатності, що окреслені, є визначальними у вирішенні освітніх, особистих і професійних завдань. Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичної основи сутності самоорганізаційних педагогічних здатностей у майбутніх викладачів вищої школи. Методи дослідження теоретичних основ зазначеної проблеми: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація результатів наукових пошуків та наявної науково-педагогічної літератури. Результати. Освітній процес підготовки майбутнього викладача досліджується в нерозривному зв’язку зі змістом його діяльності, де ключовим компонентом є самоорганізація. Вона визначається як властивість суб’єкта, що пов’язана з умінням організувати себе, а її змістовно-діяльнісна сторона розкривається через такі педагогічні здатності, як: цілеспрямованість, активність, обґрунтованість, мотивація, планування своєї діяльності, виваженість рішень та відповідальність за них. Виявленню стану готовності майбутніх викладачів до самоорганізації та, відповідно, виявленню рівня сформованості педагогічних здатностей буде слугувати використання сукупності діагностичних процедур: методик, тестів, опитувальників. Висновки. Самоорганізація майбутнього викладача є динамічною та впорядкованою суб’єктною властивістю, що характеризується цілісністю та інтегративною сукупністю таких здатностей, як: мотивація, цілепокладання, аналіз ситуації, планування, рефлексія, оцінка результатів та їх корекція; уміння швидко приймати правильні рішення, доцільно розподіляти власні сили та засоби; самостійність, відповідальність, гнучкість, здійснення саморегуляції власної діяльності та емоційно-вольової сфери. The article substantiates the relevance of the problem of self-organization and reflects the essence of this phenomenon as a subject property, which is an important component of the process of mastering pedagogical skills by future teachers. Their formation helps to implement complex professional tasks at a high level. This is ensured thanks to the following abilities: to set and implement goals, skillfully allocating time; to be able to effectively plan professional activities; be able to use pedagogical tools; strive for selfdevelopment; exercise self-control, self-reflection, self-improvement. The described abilities are decisive in solving educational, personal and professional tasks. The purpose of the article is to substantiate the theoretical basis of the essence of self-organizing pedagogical abilities in future teachers of higher education. Methods of researching the theoretical foundations of the outlined problem: analysis, synthesis, generalization and systematization of the results of scientific research and available scientific and pedagogical literature. The results. The educational process of training a future teacher is studied in an inextricable connection with the content of his activity, where the key component is self-organization. It is defined as a property of the subject related to the ability to organize oneself, and its content-activity side is revealed through the following pedagogical abilities: purposefulness, activity, reasonableness, motivation, planning one’s activities, balanced decisions and responsibility for them. Identifying the state of readiness of future teachers for self-organization and accordingly identifying the level of formation of pedagogical abilities, will serve the use of a set of diagnostic procedures: methods, tests, questionnaires. Conclusions. Self-organization of the future teacher is a dynamic and ordered subject property, characterized by the integrity and integrative set of the following abilities: motivation, goal setting, situation analysis, planning, reflection, evaluation of results and their correction; the ability to quickly make the right decisions, appropriately allocate one’s own forces and resources; independence, responsibility, flexibility, self-regulation of one’s own activity and emotional and volitional sphere.Item ЗНАЧУЩІСТЬ SOFT SKILLS ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ЗДОБУВАЧА ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ(2022) Пирожок, Г. Ю.; Pyrozhok, H. Y.Метою статті є обґрунтування навичок, які в умовах воєнного стану виявилися найбільш затребуваними здобувачами передвищої освіти і допомогли побудувати освітню траєкторію. У дослідженні було використано методи педагогічного аналізу, узагальнення інформації, викладено матеріали анкетування майбутніх педагогів. Результати. Сьогодні в конкурентній боротьбі перемагає той, хто вміє спілкуватися, працювати в команді, має стійку психіку, схильність до самовдосконалення. Аналіз джерельної бази дослідження свідчить про необхідність корінних змін процесу освіти. У статті звертається увага на актуальність формування заданих компетентностей здобувачів освіти, обґрунтовується комплекс soft skills, які є необхідними й педагогічно доцільними у процесі навчання в педагогічному коледжі. Спираючись на досвід формування м’яких навичок під час епідемічної ситуації в країні, способів вирішення нетипових ситуацій, вміння вчасно реагувати на виклики, обґрунтовано ступінь прояву ефективності життєвих навичок в умовах військового стану. Описано окремі навички і їх реалізація в умовах військового стану, такі як: комунікативні навички, тайм-менеджмент, емоційний інтелект, когнітивна гнучкість, медіаграмотність, робота в команді, саморозвиток. Розкрито вплив наслідків військової агресії на успішність у навчанні, на комунікативні прояви здобувачів освіти, на ступінь прояву рівнів сформованості soft skills. Для дослідження вони відіграють важливу роль, тому нами було зроблено припущення, що визначені нами навички допомогли здобувачам вибудувати індивідуальну освітню траєкторію, оцінити ризики й приймати правильні рішення, зберегти психоемоційне й подекуди фізичне здоров’я. Подана візуалізація результатів у графіку. Висновки. У роботі з’ясовано, що майбутні вчителі початкових класів будуть мати високі показники сформованості м’яких навичок за умов вмотивованості на освітню діяльність, усвідомлення гострої потреби як для власного розвитку і самовдосконалення, так і для наочного прикладу в майбутньому; за умови визначення пріоритетів освітньої діяльності, потреби в необхідності володіти soft skills як перепусткою до кар’єрного зростання. Тривалість формування м’яких навичок складно визначити і виміряти, вони вдосконалюються постійно. Тому система організації освітнього процесу має бути випереджуючою, інноваційною. The purpose of the article is to substantiate the skills that, in the conditions of martial law, turned out to be the most sought-after acquirers before higher education and helped to build an educational trajectory. The research used the methods of pedagogical analysis, generalization of information, and the materials of the survey of future teachers were presented. The results. Today, one who knows how to communicate, work in a team, has a stable psyche, and a tendency to self-improvement wins the competition. The analysis of the source base of the research indicates the need for fundamental changes in the education process. The article draws attention to the relevance of the formation of the given competencies of education seekers, substantiates the complex of soft skills, which are necessary and pedagogically appropriate in the process of studying at a pedagogical college. Based on the experience of the formation of soft skills during an epidemic situation in the country, ways of solving atypical situations, the ability to respond to challenges in a timely manner, the degree of manifestation of the effectiveness of life skills in conditions of martial law is substantiated. Individual skills and their implementation in military conditions are described, such as: communication skills, time management, emotional intelligence, cognitive flexibility, media literacy, teamwork, self-development. The influence of the consequences of military aggression on academic success, on the communicative manifestations of education seekers, on the degree of manifestation of the levels of soft skills formation is revealed. For research, they play an important role, because we made the assumption that the skills we defined helped the acquirers to build an individual educational trajectory, assess risks and make the right decisions, maintain psycho-emotional and sometimes physical health. Visualization of the results in a graph is provided. Conclusions. The work revealed: future primary school teachers will have high indicators of the formation of soft skills, under the conditions of motivation for educational activities, awareness of the acute need, both for their own development and self-improvement, and for a clear example in the future; provided that the priorities of educational activities are determined, the need for the need to possess soft skills as a ticket to career growth. The duration of the formation of soft skills is difficult to determine and measure, they are constantly being improved. Therefore, the educational process organization system should be anticipatory and innovative.Item ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ SOFT SKILLS У СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ(2022) Пирожок, Г. Ю.; Pіrozhok, H. Y.Метою статті є обґрунтування можливостей інноваційних підходів щодо формування soft skills май- бутніх педагогів. У дослідженні було використано методи педагогічного аналізу, узагальнення інфор- мації, викладено матеріали анкетування майбутніх педагогів. Результати. У статті обґрунтовано актуальність розвитку м’яких навичок у майбутніх вчителів початкової школи, які необхідні для легкого сприймання нових викликів у системі освіти, комуніка- ції, роботи в команді, самовдосконалення. Розкриті вимоги до вчителя майбутнього, які передбачають комплекс компетентностей, пов’язаних із готовністю спілкуватися, умінням збуджувати у своїх вихо- ванцях активність у отриманні інформації, здатності до самореалізації. Описано актуальність розвитку м’яких навичок в системі освіти України та запровадження пілотних проектів. Подані можливі шляхи імплементації інструментів розвитку м’яких навичок в освітній процес фахової передвищої освіти, зокрема, через введення вибіркової компоненти в освітньо-професійну програму. Презентовано завдан- ня авторської програми та основні завдання ключових тем, таких як: саморозвиток, самопрезентація, тайм-менеджмент, ефективна комунікація, конфлікти, емоційний інтелект, робота в команді, гнучкість та адаптація, медіаграмотність. Нові перспективні підходи до вивчення дисципліни потребують відповідного методичного забезпе- чення. У перспективі автором планується розробити комплекс методичних рекомендації для студентів, які мають враховувати нові технологічні підходи із засвоєння знань, систему активних дій для творчого самовираження, різноманітних завдань, які носять індивідуалізований характер, реалізація яких відбу- вається із застосуванням ресурсів Інтернету. Висновки. Одних лише професійних компетентностей не вистачить на сучасному ринку праці. Робо- тодавець шукає працівника, який буде з легкістю працювати в команді, адаптуватися до нових викликів, демонструвати гнучкість та креативність мислення. Система фахової передвищої освіти має широкі можливості щодо розвитку ключових soft skills у студентів коледжу. Від якості підготовки педагогічних кадрів залежить успішна підготовка дітей у школі, оскільки діти наслідують своїх вчителів у знаннях, у способах мислення, поведінці. The purpose of the article is to outline the possibilities of innovative approaches to the formation of soft skills of future teachers. The research involved pedagogical analysis, information consolidation, and questionnaire materials for future teachers. Results. The article discusses the relevance of developing of soft skills in future primary school teachers, which are necessary for easy perception of new challenges in the system of education, communication, teamwork, self-improvement. The requirements for a future teacher are revealed: deep knowledge of the subject, ability to be a mediator, developed social skills, external focus, data analysis. The article describes the urgency of developing soft skills in the education system of Ukraine and the introduction of pilot projects is described. It is shown the possible ways of implementing soft skills development tools in the educational process of professional higher education are presented, in particular, through the introduction of a selective component in the educational and professional program. The tasks of the author’s program and the main tasks of key topics are presented: Self-development. Self-presentation. Time management. Effective communication. Conflicts. Emotional intelligence. Teamwork. Flexibility and adaptation. Media literacy. New promising approaches to the study of the discipline require appropriate methodological support. In the future, the author plans to develop a set of guidelines for students to take into account new technological approaches to learning, a system of active actions for creative self-expression, a variety of tasks designed for independent work of students, including the Internet. Conclusions. In the modern labor market, it is not enough to have only professional competencies. The employer is looking for an employee who will easily work in a team, adapt to new challenges, demonstrate flexibility and creativity of thinking. The system of professional higher education has extensive opportunities for the development of key soft skills in college students. Successful training of children at school depends on the quality of teacher training, as children imitate their teachers in knowledge, ways of thinking and behavior.