ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ І ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧА В КОНТЕКСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОСУДДЯ(2024) Бриков, В. М.; Brykov, V. M.Метою статті є аналіз та оцінка професійних стандартів і етичних норм, що регламентують діяльність перекладача в рамках кримінального провадження, зокрема виявлення їх впливу на належну якість здійснення перекладачем своїх процесуальних функцій. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-правові методи, зокрема діалектичний метод, методи системного аналізу, теоретичного узагальнення й інші. Результати. На основі проведеного аналізу наявних нормативно-правових актів, практичних реко- мендацій, сучасних тенденцій розвитку галузі прикладної лінгвістики, а також дослідження відповід- них доктринальних джерел: – наведено перелік професійних стандартів діяльності перекладача в кримінальному провадженні; – проілюстровано відмінності в підходах до визначення етичних правил і рамок діяльності профе- сійних перекладачів; – окреслено актуальні напрями реформування кваліфікаційних (сертифікаційних) вимог до професіональних перекладачів; – надано приклади порушень етичних норм і професійних стандартів перекладацької діяльності; – сформульовано деякі проблемні питання та ризики, що унеможливлюють належну реалізацію процесуальних функцій перекладача в кримінальному провадженні, та запропоновано шляхи вирішення таких проблем. Висновки. Професійні стандарти й етика перекладача, який залучається до будь-якої стадії кри- мінального процесу, несуть істотну важливість для гарантування дотримання прав і законних інте- ресів осіб. Такі вимоги повинні знаходити відображення в конкретних нормативно-правових документах, які встановлюватимуть зразок професійної поведінки для цілої галузі й будуть визнані на всій території держави. Поряд із цим важливою є імплементація найкращих практик стандартизації перекладацької діяльності держав – членів Європейського Союзу. The purpose of the article is to analyze and evaluate the professional standards and ethical norms governing the activities of an interpreter in criminal proceedings, in particular, to identify their impact on the proper quality of the interpreter’s performance of his/her procedural functions. Methods. The methodological basis of the study is based on general scientific and special legal methods, in particular, dialectical, systemic analysis, and theoretical generalization. Results. Based on the analysis of existing legal acts, practical recommendations, current trends in the development of the field of applied linguistics, as well as the study of relevant doctrinal sources: – a list of professional standards for the activities of an interpreter in criminal proceedings is provided; – the differences in approaches to defining ethical rules and frameworks for professional translators are illustrated; – current directions of reforming the qualification (certification) requirements for professional translators are outlined; – specific examples of violations of ethical norms and professional standards of translation are provided; – сertain problematic issues and risks that make it impossible to properly implement the procedural functions of an interpreter in criminal proceedings are formulated as well as ways to solve such problems are suggested. Conclusions. Professional standards and ethics of interpreters involved in any stage of criminal proceedings are essential to ensure that the rights and legitimate interests of individuals are respected. Such requirements should be reflected in specific regulatory documents that will set a model of professional behavior for the entire industry and be recognized throughout the country. At the same time, it is important to implement the best practices of standardizing translation activities of the European Union member statesItem СТАНДАРТИЗАЦІЯ ВИМОГ ДО ЗАСОБІВ ІКТ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У МІЖНАРОДНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ(2014) Запорожченко, Ю. Г.; Zaporozhchenko, Yu. G.Ефективним засобом управління якістю, в тому числі в сфері ІКТ навчального призначення, є стандартизація, яка включає комплекс норм, правил і вимог до якості продукції. Розроблення й прийняття міжнародних стандартів у галузі ІКТ з метою забезпечення їх якості є невід’ємною складовою процесу розбудови інформаційного суспільства. Упровадження якісних, відкритих, функціонально сумісних і зумовлених попитом стандартів, у яких враховано вимоги й потреби усіх зацікавлених сторін, наразі є ключовим елементом розвитку і поширення ІКТ, раціоналізації витрат на їх розробку і вдосконалення, що особливо актуально для країн з перехідною економікою. У статті обґрунтовано необхідність стандартизації вимог до засобів ІКТ навчального призначення. Представлено основні види нормативних документів у сфері технічного регулювання і стандартизації. Розглянуто діяльність провідних міжнародних та регіональних ініціатив, організацій, діяльність яких, з-поміж іншого, спрямована на стандартизацію вимог до ІКТ навчального призначення (ISO, CEN, IEEE, IMS, ADL), та їх основні розробки. Окреслено вітчизняні проблеми й здобутки в даному напрямі. Метою статті є відображення міжнародного досвіду стандартизації вимог до засобів інформаційно-комунікаційних технологій навчального призначення, з огляду на глобалізаційні, інтеграційні процеси. Эффективным средством управления качеством, в том числе в сфере ИКТ учебного назначения, является стандартизация, которая включает комплекс норм, правил и требований к качеству продукции. Разработка и принятие международных стандартов в области ИКТ с целью обеспечения их качества является неотъемлемой составляющей процесса развития информационного общества. Внедрение качественных, открытых, функционально совместимых и определяемых спросом стандартов, в которых учтены требования и потребности всех заинтересованных сторон, в настоящее время является ключевым элементом развития и распространения ИКТ, рационализации расходов на их разработку и совершенствование, что особенно актуально для стран с переходной экономикой. В статье обоснована необходимость стандартизации требований к средствам ИКТ учебного назначения. Представлены основные виды нормативных документов в сфере технического регулирования и стандартизации. Рассмотрена деятельность ведущих международных и региональных инициатив, организаций, деятельность которых, среди прочего, направлена на стандартизацию требований к ИКТ учебного назначения (ISO, CEN, IEEE, IMS, ADL) и их основные разработки. Очерчены отечественные проблемы и достижения в данном направлении. Целью статьи является отражение международного опыта стандартизации требований к средствам информационно-коммуникационных технологий учебного назначения, с учетом глобализационные, интеграционные процессы. The effective tool of quality control the standardization is which includes a set of rules, regulations and requirements for product quality. The development and adoption of international standards in the field of ICT in order to ensure their quality is an integral part of the process of building the information society. The introduction of high-quality, open, interoperable and standards-related demand, which takes into account the requirements and needs of all stakeholders, is now a key element of development and diffusion of ICT, streamlining costs for their development and improvement, which is particularly important for countries with transition economies. In the article the necessity of standardizing of the requirements to ICT of educational purposes is grounded. The basic types of documents on technical regulation and standardization are represented. The activities of leading international and regional initiatives and organizations whose activities, among other things, aims to standardize requirements to educational ICT (ISO, CEN, IEEE, IMS, ADL), and their main projects, are reflected. The local problems and achievements in this field are outlined. The aim of the paper is to reflect international experience in the standardization of the requirements for educational ICT, in view of globalization and integration processes.