ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
8 results
Search Results
Item ВИХОВАННЯ ЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ ІНШОЇ ЛЮДИНИ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ(2024) Коріновська, І. О.У статті розглядається проблема формування цінності особистості іншої людини у молодших школярів в умовах воєнного конфлікту. Проаналізовано вплив війни на психологічний стан дітей, їхні соціальні зв'язки та ціннісні орієнтації. Поглиблено питання адаптації освітнього процесу до нових реалій та розробки ефективних стратегій виховання толерантності та емпатії у дітей. The article focuses on the problem of developing the value of others in younger schoolchildren during armed conflict. It examines the effects of war on children's psychological state, social interactions, and value systems. The paper also explores ways to adapt the educational process to new realities and develop effective strategies for fostering tolerance and empathy in children.Item SELF-ORGANIZATION OF STUDENT YOUTH UNDER CONDITIONS OF SOCIAL UNCERTAINTY(2024) Hoian*, I.; Гоян*, I.; Yakovleva, S.; Яковлева, С.; Hulias, I.; Гуляс, I.; Fomina, I.; Фоміна, I.The aim is a theoretical and empirical research of the psy chological characteristics and types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education who were studying at universi ties in Ukraine, a total of 362 individuals (M = 22.86; SD = ±2.84). An important criterion that united the subjects is that, during the martial law all of them found themselves in a difficult social situation, and their living and study ing underwent significant spatiotemporal and content changes. Psychodiagnostic methods that were validated by psychologists on Ukrainian samples were used. The main dimensions of readiness for change, self-organi zation, and self-regulation were determined by: “Read iness to Change Questionnaire” (RCQ) (Rollnick et al., 1992); “Self-Organization of Activity Test-Questionnaire” (SOATQ) (Mandrikova, 2010); and the questionnaire “Style of Behavior Self-Regulation” (SBSR) (Morosanova, 1991). Results. Twenty-five statistically significant correlations (p < .050; p < .010; p < .001) were identified, demonstrat ing regular dependencies among the researched parame ters. Through cluster analysis using the k-means method, four types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty were established: “Adven turous self-organization” (AS) (Cluster 1, n = 47; 12.98%); “Optimistic self-organization” (OS) (Cluster 2, n = 143; 39.50%); “Passionate self-organization” (PS) (Cluster 3, n = 97; 26.80%) and “Tolerant self-organization” (TS) (Cluster 4, n = 75; 20.72%). Discussionandconclusions. It was substantiated that “adventurousness”, which has the strongest direct correlation with “purposefulness” (R = .231; p < .001), is dangerous. It is explained that a high level of purposefulness and constructive ambition, which is characteristic of student organization leaders, defi nitely borders on adventurousness, with youthful maxi malism and can bring record results and feats, as well as have reverse consequences and deep disappointments. It is substantiated that “AS” and “PS” are destructive, while “OS” and “TS” are constructive types of self-organiza tion. It is summarized that the outlined types represent a successful attempt at clustering the empirical data with the aim to discover new knowledge. It is recommended that the obtained results be implemented in the structural units of higher education institutions that work with stu dent youth Метою є теоретико-емпіричне дослідження психо логічних особливостей і типів самоорганізовано сті студентської молоді в умовах соціальної неви значеності. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 362 особи (M = 22.86; SD = ±2.84). Важливим кри терієм, що об’єднав досліджуваних є те, що під час воєнного стану всі вони опинилися у складній соціальній ситуації, а їхнє проживання і навчання зазнало суттєвих просторово-часових і змістових змін. Застосовано психодіагностичні методики, які пройшли апробацію дослідниками-психологами на українських вибірках. Основні виміри параметрів готовності до змін, самоорганізації та саморегуляції визначено: “Опитувальником особистісної готов ності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992); “Тест-о питувальником самоорганізації діяльності” (ТОСД) (Мандрикова, 2010); опитувальником “Стиль само регуляції поведінки” (ССП) (Morosanova, 1991). Результати. З’ясовано двадцять п’ять статистично достовірних зв’язків (р<.050; р<.010; <.001), які про демонстрували закономірні залежності досліджу ваних параметрів. Кластерним аналізом методом k-середніх установлено чотири типи самооргані зованості студентської молоді в умовах соціальної невизначеності: “Авантюрна самоорганізованість” (АС) (кластер 1, n = 47; 12.98%); “Оптимістична самоорганізованість” (ОС) (кластер 2, n = 143; 39.50%); “Пристрасна самоорганізованість” (ПС) (кластер 3, n = 97; 26.80%) і “Толеруюча самоорга нізованість” (ТС) (кластер 4, n = 75; 20.72%). Диску сія і висновки. Обґрунтовано, що “авантюрність”, яка володіє найміцнішим прямим зв’язком із “ціле спрямованістю” (R = 231; p <.001), є небезпечною. Пояснено, що високий рівень цілеспрямованості, конструктивної амбіційності, який притаман ний лідерам студентських організацій, безумовно межує з авантюрністю, з юнацьким максималізмом і може приносити рекордні результати та подвиги, а також мати зворотні наслідки і глибокі розча рування. Обґрунтовано, що “АС” і “ПС” є деструк тивними, а “ОС” і “ТС” – конструктивними типами самоорганізованості. Узагальнено, що окреслені типи є вдалою спробою кластеризації емпіричного масиву даних із метою з’ясування нових знань. Рекомендовано отримані результати впровадити у структурні підрозділи закладів вищої освіти, які працюють зі студентською молоддю.Item ЗОБРАЖЕННЯ СВІТУ ТВАРИН У ЛІТЕРАТУРІ ДЛЯ ДІТЕЙ: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСКУРС(2023) Сухомлинська, Л. В.; Sukhomlynska, L. V.Метою статті є історичний екскурс у зображення світу живого у навчальній літературі для дітей із метою формування милосердного ставлення до тварин, насамперед тих, що оточують дитину, яких вона зустрічає щодня. Для досягнення мети використано такі методи: пошуково-бібліографічний – для систематизації та класифікації джерельної бази в синхронному і діахронному вимірах; аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування – для виокремлення оповідань і казок про тварин із загального контексту літератури для дітей; проблемно-порівняльний метод, який дав змогу охарактеризувати різні тексти, присвячені зображенню світу тварин; біографічний, персоніфікований для з’ясування внеску окремих мислителів та діячів освіти у розгляд питання взаємостосунків «людина – тварина». У результаті дослідження з’ясовано, що література для дітей кінця ХІХ – початку ХХ ст., насамперед в особі К. Ушинського, знайомила їх зі світом тварин, прищеплювала милосердя до них. У тексті статті виокремлено тенденції у літературі про тварин, що отримали розвиток у роки Української революції (1917–1921). Незважаючи на нетривалість і короткочасність цього періоду, він вплинув на подальшу стратегію загальнолітературного і видавничого процесу, сприяв українізації, українському національному відродженню. Визначено і розкрито персоналізований, особистісний підхід дитячих письменників до питань виховання милосердного ставлення до тварин; з’ясовано, що йому притаманні діалогічність, спрямованість на комунікацію з дітьми через емоційні, морально-етичні засади. Висвітлено внесок українських дитячих письменників (Н. Забіли, О. Іваненко, О. Копиленка, П. Панча, М. Прига- ри, М. Трублаїні та ін.) та педагогів (Б. Грінченка, В. Сухомлинського, К. Ушинського) у художньо-образне, емоційно-етичне ознайомлення дітей зі світом тварин, яке формувало у них добре, гуманне ставлення до нього. У статті проаналізовано оповідання, казки, есе дитячих письменників, підкреслено емоційно-ціннісну, естетичну наповненість текстів про тварин. Особливу увагу приділено навчальній літературі для дітей – підручникам, зміст яких розглянуто як квінтесенцію уявлень дорослих про те, як діти мають взаємодіяти з тваринами, ставитися до них. Наголошено, що сучасна гуманітарна літе ратура включно з навчально-методичною позбулася ідеологічного й партійно-класового контексту як обов’язкового, необхідного для будь-яких наративів і водночас стала відкритою до всього світу з його здобутками, проблемами й викликами. Висновки. У результаті аналізу доходимо до загального висновку, що розглядувана проблема хоча й не перебувала у центрі уваги, але мала свою систему координат (література для дітей – навчальна література), яка наповнювала зміст загальних ідей через художньо-образний і пізнавально-світоглядний контекст. З’ясовано, що саме література для дітей уможливила зародження та поширення ідей про бережливе та відповідальне ставлення до тварин спочатку серед дорослих, а потім і серед дітей. Зроблено загальний висновок про перспективність поширення цих ідей: через художню літературу для дітей, а також навчальну літературу як специфічне відгалуження дитячої літератури. The purpose of the article is a historical excursion into the depiction of the living world in educational literature for children with the aim of forming a compassionate attitude towards animals, primarily those surrounding the child, which he meets every day. The following methods were used to achieve the goal: search and bibliographic, – for systematization and classification of the source base in synchronic and diachronic dimensions; analysis, synthesis, generalization, abstraction to distinguish stories and fairy tales about animals from the general context of children’s literature; problem-comparative method, which made it possible to characterize various texts devoted to the depiction of the animal world; biographical, personified to clarify the contribution of individual thinkers and educators to the consideration of the issue of human-animal relationships. As a result of the research, it was found that the literature for children of the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries, first of all, in the person of K. Ushinskyi, she introduced them to the world of animals, instilled mercy towards them. The text of the article highlights the trends in literature about animals that developed during the Ukrainian revolution (1917–1921). Despite the shortness and brevity of this period, it influenced the subsequent strategy of the general literary and publishing process, contributed to Ukrainization, Ukrainian national revival. The personalized, personal approach of children’s writers to the issues of fostering a compassionate attitude towards animals is defined and revealed; it was found out that he is characterized by dialogism, focus on communication with children through emotional, moral and ethical principles. The contribution of Ukrainian children’s writers (N. Zabila, O. Ivanenko, O. Kopylenko, P. Panch, M. Prygara, M. Trublaini, etc.) and teachers (B. Grinchenko, V. Sukhomlynskyi, K. Ushinskyi) to the artistic – figurative, emotional and ethical familiarization of children with the world of animals, which formed a good, humane attitude towards it. The article analyzes the stories, fairy tales, essays of children’s writers, emphasizes the emotional and valuable, aesthetic content of texts about animals. Special attention is paid to educational literature for children – textbooks, the content of which is considered as the quintessence of adults’ ideas about how children should interact with animals and treat them. It is emphasized that modern humanitarian literature, including educational and methodological literature, got rid of the ideological and party-class context as mandatory, necessary for any narratives and at the same time became open to the whole world with its achievements, problems and challenges. Conclusions. As a result of the analysis, we come to the general conclusion that the considered problem, although it was not in the center of attention, had its own coordinate system (literature for children – educational literature), which filled the content of general ideas through an artistic and cognitive worldview context. It was found out that it was children’s literature that enabled the emergence and spread of ideas about careful and responsible treatment of animals, first among adults, and then among children. A general conclusion is made about the prospects of spreading these ideas: through fiction for children, as well as educational literature as a specific branch of children’s literature.Item ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ОСІБ, ХВОРИХ НА ОНКОЛОГІЮ(2022) Сергет, І. В.; Serhet, I. V.У статті розглядаються аспекти ціннісних орієнтацій, мотивації осіб з підтвердженим онкологічним діагнозом, соціально-психологічні особливості трансформації життєвих цінностей осіб, хворих на онкологію. Мета дослідження полягає у теоретико-емпіричному дослідженні впливу онкологічного захворювання на психологічні аспекти трансформації життєвих цінностей осіб, хворих на онкологію. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких завдань у роботі застосовано низку методів, а саме: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження. Емпіричним методом дослідження вибрано методику «Ціннісні орієнтації» Мілтона Рокича. Статистичні методи дослідження: методи математичної статистики, порівняльний аналіз, коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона. У дослідженні взяли участь пацієнти з встановленим онкологічним діагнозом із різними сферами ураження. Загальний обсяг вибірки становить 79 осіб, з них 19 –пацієнти-чоловіки та 50 – пацієнтки-жінки, які перебувають на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у «Херсонському обласному онкологічному диспансері» з тривалістю хвороби від 2 місяців. Результати дослідження. Встановлено, що під час онкологічного захворювання у особистості порушується не тільки біологічний аспект існування, а і соціальний. Отримані нами дані вказують на специфіку трансформаційних процесів з їх зосередженістю на цінностях, яким притаманно створювати мотиви-цілі для максимально комфортного існування власного «Я» з мінімальною увагою до соціальних аспектів життя. Висновки. На підставі отриманих результатів дослідження ми бачимо, що у період лікування онкологічної хвороби особистість вибирає як значущі цінності, на яких концентрує свою увагу, так і ті, що становлять безпеку та фундаментальність власного «Я» у особистому, родинному житті. Цінності, які належать до соціального життя, перспектив розвитку особистості у соціумі, займають індиферентну або незначущу позицію у житті людей з онкологічною хворобою. The article considers the aspects of value orientations, motivations of people who were diagnosed cancer, social and psychological life values transformation of cancer patients. Article objective is the theoretic and empiric investigation of the cancer influence on psychological aspects of life values transformation of cancer patients. Methods. In order to solve the research tasks there were many methods used, specifically, theoretical and methodological analysis, systematization and generalization of psychological data based on the research problem, the empiric method chosen was Personal values survey by Milton Rokeach. Statistical methods of the research are the methods of mathematical statistics, comparative analysis, and the Pearson correlation coefficient. Patients who were diagnosed cancer of different localizations participated in the research. Total sample size consists of 79 people, 19 of which are male patients and 50 female patients, who receive oncologic treatment in the departments of “Kherson regional oncological hospital” with the disease duration for more than two months. Research results. According to the results of our research it was established that the oncologic disease interferes not only the biologic aspect of person existence but also the social one. The data we received points to the character of transformation processes with their focus on the values inherent to creating the motives-targets for the maximum comfortable existence of the own self with minimum attention to the social aspects of life. Conclusion. On the basis of the research results received we see that during the period of cancer treatment person chooses safety and fundamentals of own self in personal and family life as the core values to focus on. The values which refer to the social life, perspectives of personality development in the society occupy indifferent and insignificant place in the life of people who has cancer.Item ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ В КОНЦЕПЦІЯХ ЗАРУБІЖНИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ(2022) Шевченко, С. О.У статті висвітлюються результати теоретичного дослідження ціннісно- смислової сфери в концепціях зарубіжних та українських вчених. The article highlights the results of a theoretical study of the value-semantic sphere in the concepts of foreign and Ukrainian scientists.Item КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЦІННІСНОЇ СФЕРИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2021) Тараненко, А. В.У статті розглядаються особливості казкотерапії як засобу формування морально-ціннісної сфери у дітей дошкільного віку. The article considers the features of fairy tale therapy as a means of forming the moral and value sphere of preschool children.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ СОЦІАЛЬНОЇ БАЖАНОСТІ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ(2019) Шевченко, А. В.; Shevchenko, F. V.Анотація. Зазначено, що кожна людина має свою систему цінностей, яка впродовж життя формується, переосмислюється та модифікується. Акцентовано, що найважливіший час для становлення та розвитку системи цінностей – юнацький вік, у якому пріоритети почасти під тиском «значущих інших» та соціуму зазнають суттєвих змін і трансформацій. Поведінку молодої людини, яка не йде проти інших, проти загальноприйнятих норм та цінностей, щоб не відрізнятися від загалу, погоджується з думкою та позиціями інших людей, трансформуючи свою ціннісну систему, авторка статті визначає як соціально бажану. Мета статті полягає в теоретичному дослідженні взаємозв’язку феномену соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. У дослідженні застосовано наступні методи: аналізування наукової літератури з окресленої проблематики; систематизація та узагальнення; обґрунтування взаємозв’язків соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Результати: у статті здійснено огляд проблеми впливу соціальної бажаності на ціннісні орієнтації осіб юнацького віку. Проаналізовано наукові роботи провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Висвітлено особливості формування ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Описано вплив феномену «соціальної бажаності» на особистість. Вказано низку чинників, які зумовлюють ефект соціальної бажаності, розкрито прийоми прояву та контролю ефекту соціальної бажаності. Висновки: окреслено розуміння глибини і складності взаємозв’язку феномену соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій. Констатовано, що цінності формуються впродовж усього життя і мають тенденцію змінюватися, модифікуватися. Акцентовано, що саме в юнацькому віці проходять значні трансформації в ціннісно-сенсовій сфері особистості.Item ВРЕМЯ И ДЕНЬГИ КАК ЦЕННОСТИ В РУССКОЙ ЛИНГВОКУЛЬТУРЕ(2013) Богданова, ЛюдмилаУ статті в рамках когнітивного підходу до опису мови розглядаються лінгвокультуні феномени "час" і "гроші". У ході дослідження з’ясовується їх ціннісний статус і уточнюється характер відношення до грошей і часу в російському соціумі.