ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
12 results
Search Results
Item РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ(2024) Курас, О. С.У статті розглядається феномен резильєнтності особистості в екстремальних умовах війни. Описуються основні психологічні фактори, які впливають на здатність людини зберігати емоційну стабільність, долати травматичний досвід і підтримувати здатність до відновлення після важких переживань. Стаття є важливим внеском у розуміння психологічних процесів, що відбуваються в умовах війни, та може бути корисною для фахівців у галузі психології та соціальної роботи. The article discusses the phenomenon of personality resilience in extreme conditions of war. The main psychological factors that affect a person's ability to maintain emotional stability, overcome traumatic experiences and maintain the ability to recover from difficult experiences are described. The article is an important contribution to the understanding of psychological processes occurring in the conditions of war and can be useful for specialists in the field o fpsychology and social work.Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ ІЗ ПСИХОГЕННИМИ ТРАВМАМИ В УМОВАХ ВІЙНИ(2024) Ляшенко, А. В.У даній статті проаналізовано причини та зміст психогенних травм у дітей дошкільного віку в умовах війни; розглянуто особливості організації та змісту психологічної підтримки таких дітей. Крім цього, дано перелік засобів профілактики та корекції щодо психогенних розладів, які можна використовувати з дітьми дошкільного віку. This article analyzes the causes and content of psychogenic injuries in preschool children in war conditions; the peculiarities of the organization and content of psychological support for such children are considered. In addition, the reis a list of means of prevention and correction of psychogenic disorders that can be used with preschool children.Item КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ ТА ЇЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ В ЕПОХУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ(2024) Колихаєва, В. ГУ статті розглядаються сучасні технології збереження культурної спадщини України в умовах епохи цифровізації. Особливу увагу приділено використанню таких інструментів, як VR, ARта 3D-моделювання для збереження та популяризації культурних об’єктів, що опинилися під загрозою фізичного знищення внаслідок війни. Розглядається досвід європейських країн у використанні цифрових технологій для збереження культурних цінностей і його значення для України. The article examines modern technologies for preserving the cultural heritage of Ukraine in the era of digitalization. Special attention is paid to the use of tools such as VR, AR and 3D modeling for the preservation and promotion of cultural objects that are under threat of physical destruction due to war. The experience of European countries in the use of digital technologies for the preservation of cultural values and its significance for Ukraine is considered.Item ГЕНЕЗА І ЕВОЛЮЦІЯ ТЕРМІНУ «ВЕТЕРАН» В ІСТОРИКО-СОЦІАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ(2024) Мухіна, Н. Л.Стаття присвячена дослідженню походження й розвитку терміну «ветеран» в історико-соціальному контексті, зважаючи на його тривалу еволюцію в світовій та національній історії. Підкреслено, що Україна має досвід дослідження своїх ветеранів ще задовго до її незалежності. Наголошено на видатній ролі ветеранів Української Повстанської Армії (УПА) у визвольних змаганнях нашої держави. The article is devoted to the study of the origin and development of the term «veteran» in the historical and social context, taking into account its long evolution in world and national history. It is emphasized that Ukraine has the experience of researching its veterans long before its independence. The outstanding role of veterans of the Ukrainian Insurgent Army (UPA) in the liberation contests of our country is emphasized.Item THE EVOLUTION OF SCHOLARLY THOUGHT ON THE AWARENESS OF UKRAINIAN NATIONAL IDENTITY(2024) Kuznietsova, D. O.The article explores the evolution of scholarly thought on the awareness of Ukrainian national identity within historical, cultural, and social contexts. It analyzes various approaches to the formation of national consciousness, including ethnic, political, and cultural concepts, as well as their development under the influence of globalization and external factors such as imperial influences and the current war. Particular attention is given to the role of language, culture, and religion in shaping identity, as well as to the contemporary challenges that affect the transformation of national consciousness. The focus is placed on the changes in both internal and external perceptions of Ukraine, especially following the Revolution of Dignity and russia's full-scale invasion in 2022. У статті досліджується еволюція наукової думки щодо усвідомлення української національної ідентичності в історичному, культурному та соціальному контекстах. Проаналізовано різні підходи до формування національної самосвідомості, зокрема етнічні, політичні та культурні концепції, а також їхній розвиток під впливом глобалізації та зовнішніх факторів, таких як імперські впливи і сучасна війна. Окрема увага приділяється ролі мови, культури та релігії у формуванні ідентичності, а також сучасним викликам, які впливають на трансформацію національної свідомості. Зроблено акцент на змінах у внутрішньому та зовнішньому сприйнятті України, особливо після Революції Гідності та повномасштабного вторгнення росії в 2022 році.Item FEATURES OF LIFE PLANNING AMONG STUDENT YOUTH DURING WARTIME AND THE POST-PANDEMIC PERIOD(2024) Pomytkina, L.; Melnyk, N.; Kovtun, O.; Kokarieva, А.; Помиткіна, Л.; Мельник, Н.; Ковтун, О.; Кокарєв, А.The article presents the findings of a theoretical and empirical study on the peculiarities of life planning among student youth during wartime and the post-pandemic period. The authors conceptualize life planning as the capacity of individuals to integrate personal experiences, maintain an awareness of the present, develop a realistic vision of the future, exhibit tolerance for uncertainty, and authentically experience the passage of time and its associated values and meanings in the context of executing personal life projects. The purpose of the publication is to highlight the results of a study of the features of life planning of student youth during martial law in the post-pandemic period. Methods. The study utilized the following instruments: the “Balanced Time Perspective Scale” (Zimbardo & Boyd, 1999), the “Diagnosis of Personal Time Disorganizers” (Nestorenko & Mikos, 2020), the “Subjective Alienation Questionnaire” (Maddi, 2004), and the “Uncertainty Tolerance Questionnaire” (Budner, 1962), along with statistical methods including the Mann-Whitney U-test and Student’s t-test. Results indicate that students’ ability to plan their lives effectively is associated with accurate time orientation, a low level (or absence) of personal time disorganizers, an authentic attitude towards themselves and others (as evidenced by a low level of alienation), and tolerance for uncertainty. Most students exhibit characteristics of an unbalanced time perspective, with a predominant focus on the present due to their experiences of extreme living conditions, and they tend to plan for the future only in the short term. Discussion and conclusions. The characteristics of life planning among students include competence in time management, which encompasses an optimal attitude towards the past, present, and future, flexible and deliberate organization of time, and accountability for decisions and plans; and authentic life perception, particularly among students with a balanced time perspective. Conversely, students with an unbalanced time perspective exhibit greater time disorganization and intolerance of uncertainty, which indicates difficulties in comprehending their own goals and intentions and a limited outlook on the future. These issues are linked to the current experiences of young people related to the ongoing war and the post-pandemic context. У статті висвітлені результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей життєвого планування студентської молоді в умовах війни та в постпандемічний період. Автори розглядають життєве планування особистості як здатність молодої людини до інтеграції власного досвіду, усвідомлення теперішнього та реалістичного бачення майбутнього, толерантність до невизначеності, автентичне переживання часу та його ціннісно-смислово- го насичення в процесі реалізації авторського проєктування у часі життя. Метою публікації є висвітлення результатів дослідження особливостей життєвого планування студентської молоді під час дії воєнного стану в постпандемічний період. Методи дослідження: “Шкала збалансованої часової перспективи” (Zimbardo, Boyd, 1999), “Діагностика особистісних дезорганізаторів часу” (методика до- сліджень Katowice School of Technology, 2020), “Опитувальник суб’єктивного відчуження” (Maddi, 2004), “Опитувальник толерантності до невизначеності” (Budner, 1962), методи математичної статистики: критерії Манна-Уїтні та Ст’юдента (t-критерій). Результати. З’ясовано, що здатність до життєвого планування студентської молоді забезпечується належним орієнтуванням у часі, низьким рівнем (відсутністю) особистісних дезорганізаторів у часі, автентичним ставленням до себе та інших (низьким рівнем відчуженості), толерантністю до невизначеності. Більшість студентів мають характеристики розбалансованої часової перспективи; орієнтовані на теперішнє, оскільки переживають екстремальні умови життя; більше планують майбутнє лише на близьку перспективу. Дискусія і висновки. До особливостей життєвого планування студентської молоді віднесено: компетентність у часі життя (оптимальне ставлення до минулого, теперішнього й майбутнього, гнучка й свідома організація часу, відповідальність за рішення та плани), автентичне життєсприйняття – у студентів зі збалансованою часовою перспективою; більш виражена дезорганізація часу та інтолерантність до невизначеності у студентів із розбалансованою часовою перспективою, що свідчить про наявність проблем з усвідомленням власних цілей і намірів та слабку перспективу майбутнього, які пов’язані з актуальними теперішніми переживаннями молоді щодо війни в постпандемічний період.Item МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІД ЧАС ВІЙНИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КОМПАРАТИВІСТИКА(2024) Сотула, О. С.; Василяка, О. К.; Sotula, O. S.; Vasylyaka, O. K.Стаття має на меті з’ясування характеристик та основної сутності міграційної політики під час війни, визначаючи її ключові особливості, у тому числі шляхом проведення порівняльно-правового дослідження. Результати. Міграція, спричинена економічними факторами та глобальними конфліктами, створює значні проблеми, особливо нелегальна міграція. Некерований потік людей до ЄС потребує постійної взаємодії між країнами – членами ЄС і Шенгенської зони на міжнародному та національному рівнях. Нелегальне перебування на території країни може бути наслідком як законного, так і незаконного в’їзду. У європейському законодавстві не існує юридичного документа, який би обов’язково вимагав встановлення кримінальної відповідальності за незаконний перетин кордону в країнах-членах. Проте така діяльність підлягає покаранню майже в усіх країнах Європейського Союзу. Так, польський законодавець у ст. 264 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за перетин кордону Республіки Польща всупереч положенням Закону: з використанням насильства, погрози, обману чи у співпраці з іншими особами або за організацію іншим особам перетину кордону Республіки Польща всупереч правилам. Положення польського кримінального закону, спрямовані на протидію явищу нелегальної міграції, також включають ст. 264a КК Республіки Польща, яка передбачає відповідальність за надання можливості або сприяння перебуванню іншої особи на території Республіки Польща всупереч положенням закону. Висновки. Кримінальний кодекс України вирішує це питання конкретними положеннями, особливо в умовах військово-політичного конфлікту, що триває. Помітною проблемою в Україні є ухилення від мобілізації, багато військовозобов’язаних намагаються виїхати з країни нелегально. Пропонуються зміни до Кримінального кодексу України, спрямовані на посилення кримінальної відповідальності за незаконний перетин кордону, зокрема за ухилення від мобілізації, а також заохочення для тих, хто добровільно повертається та повідомляє про своє кримінальне правопорушення. Ці складності підкреслюють необхідність надійних правових заходів для вирішення проблем, пов’язаних із нелегальною міграцією та ухиленням від мобілізації. The article aims to clarify the characteristics and the main essence of the migration policy during the war, determining its key features, including by conducting a comparative legal study. The results. Migration caused by economic factors and global conflicts creates significant problems, especially illegal migration. The uncontrolled flow of people to the EU requires constant interaction between the EU member states and the Schengen area at the international and national levels. Illegal stay on the territory of the country can be a consequence of both legal and illegal entry. There is no legal document in European legislation that would necessarily require the establishment of criminal liability for illegal border crossing in member states. However, such activity is punishable in almost all countries of the European Union. Yes, the Polish legislator, in Art. 264 of the Criminal Code provides for responsibility for crossing the border of the Republic of Poland contrary to the provisions of the Law: using violence, threats, deception or in cooperation with other persons or for organizing other persons to cross the border of the Republic of Poland contrary to the rules. Provisions of the Polish criminal law aimed at countering the phenomenon of illegal migration also include Art. 264a of the Criminal Code of the Republic of Poland, which provides for liability for enabling or facilitating the stay of another person on the territory of the Republic of Poland contrary to the provisions of the law. Conclusions. The Criminal Code of Ukraine resolves this issue with specific provisions, especially in the context of the ongoing military-political conflict.Evasion from mobilization is a noticeable problem in Ukraine, many conscripts try to leave the country illegally. Proposed changes to the Criminal Code of Ukraine are aimed at strengthening criminal liability for illegal border crossing, in particular for evasion of mobilization, and also offer incentives for those who voluntarily return and report their criminal offense. These complexities highlight the need for robust legal measures to address the challenges of irregular migration and mobilization evasion.Item ВИДИ НАСИЛЬСТВА В СУСПІЛЬСТВІ(2023) Кобельчук, В. ВСтаття присвячена питанню розглядання видів насильства в суспільстві. The article is devoted to the issue of considering the types of violence in society.Item АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ВІЙНИ ТА ЕМІГРАЦІЇ У ТВОРЧОСТІ Е.М. РЕМАРКА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ В КАРТИНІ(2023) Романова, М. О.У статті досліджена та порівняна тема еміграції людей у воєнний стан, схожі ситуації та вимушені обставини. The article examinesandco mares the topic of immigration of people in a state of war, similar situations and forced circumstances.Item НОВІТНІ СТУДІЇ КОНЦЕПТУ «ВІЙНА» В СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ(2023) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. А.Наукову розвідку присвячено огляду новітніх студій концепту ВІЙНА в сучасному вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Матеріалом нашого дослідження послугували наукові доробки вітчизняних та зарубіжних лінгвістів за останні десять років. У статті головну увагу сфокусовано на виконанні таких завдань: 1) визначення терміну «лінгвокультурний концепт», 2) відбір вагомих студій, присвячених війні та її відображенню у мові, 3) аналіз новітніх наукових робіт українських та зарубіжних дослідників у різних галузях мовознавства за останні десять років та 4) встановлення перспективних напрямів майбутніх наукових пошуків. У статті висвітлено лінгвокультурологічне визначення концепту та розкрито особливості його структури. Визначено, що лінгвокультурний концепт ВІЙНА пропонується аналізувати у сучасній лінгвістиці ґрунтуючись на комплексній методиці, що поєднує аналіз словникових дефініцій, етимологічний аналіз ключового слова-імені концепту, побудову лексико-фразеологічного поля ключового слова, аналіз синонімічних одиниць ключового слова, метод контекстуального аналізу, метафоричного аналізу, асоціативний експеримент тощо. Виділено основні напрями дослідження концепту ВІЙНА у сучас- ному вітчизняному мовознавстві та висвітлено наукові доробки, проведені у межах цих напрямів. Встановлено, що наукові розвідки щодо концепту ВІЙНА відбуваються у площині когнітивної лінгвістики, дискурсивної лінгвістики, еколінгвістики та медіалінгвістики. У статті здійснено аналіз робіт зарубіжних науковців. Визначено, що закордонні мовознавці займаються здебільшого загальнотеоретичними дослідженнями концепту ВІЙНА у межах лінгво-філософського напряму, а також контрастивним аналізом різнопланових дискурсів на матеріалі різних мов. Виявлено, що з початком повномасштабної війни у закордонних університетах розпочато наукові проєкти щодо вивчення воєнного дискурсу, метою яких є укладання глосаріїв. До найбільш перспективних напрямів наукового пошуку можна віднести вивчення концепту ВІЙНА у площині еколінгвістики та медіалінгвістики. The paper aims to review the latest studies on the concept of WAR in modern domestic and foreign linguistics. The materials for our research were scientific works by domestic and foreign linguists from the past ten years. The article focuses on the following main tasks: 1) defining the term "linguo-cultural concept", 2) selecting significant studies devoted to war and its reflection in language, 3) analyzing the latest scientific works by Ukrainian and foreign researchers in various fields of linguistics over the past ten years, and 4) identifying perspective directions for future scientific research. The article highlights the linguistic and cultural definition of the concept and reveals the peculiarities of its structure. It has been determined that the linguistic and cultural concept of WAR should be analyzed in modern linguistics using a complex methodology that combines the analysis of dictionary definitions, etymological analysis of the keyword representing the concept, construction of the lexical-phraseological field of the keyword, analysis of synonymous units, contextual analysis, metaphorical analysis, associative experiments, etc. The main research areas of the concept of WAR in modern domestic linguistics are highlighted, and the scientific developments within these areas are emphasized. It has been established that scientific research on the concept of WAR is conducted in the fields of cognitive linguistics, discursive linguistics, ecolinguistics, and media linguistics. The article analyzes the works of foreign scientists. It has been determined that foreign linguists are primarily engaged in general theoretical studies of the concept of WAR within the linguistic and philosophical domain, as well as contrastive analysis of various discourses based on materials from different languages. It has been revealed that full-scale wars have prompted scientific projects on the study of military discourse in foreign universities, with the goal of compiling glossaries. The perspectives of scientific research include the study of the concept of WAR in the field of ecolinguistics and media linguistics.