Актуальні проблеми історії та археології: регіональний та глобальний вимір (2026)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/22751

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 23

ІНСТИТУЦІЙНІ ПРАКТИКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ОБНОВЛЕНСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СИНОДАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У 1920–1930-Х РР.
(2026) Вітрюк, В.
Дослідження присвячене історії обновленського руху на Півдні України (Одеса, Херсон, Миколаїв, Сімферополь) у 1920–1930-х рр., зокрема процесам формування, діяльності та трансформації Української Синодальної Церкви (УСЦ). Проаналізовано механізми державної підтримки та репресивного впливу в контексті радянської політики щодо релігії, організаційно-правові аспекти функціонування церковних структур, а також причини занепаду обновленського руху. Особливу увагу приділено специфіці місцевої церковної ситуації, міжконфесійному конкурентному середовищу та соціально-політичним обмеженням, що визначали умови діяльності УСЦ. Джерельну базу дослідження становлять архівні документи та наукові праці, з акцентом на ролі ГПУ/ОГПУ у просуванні та контролі обновленського руху.
ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ТА АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНЩИНИ В 2022 РОЦІ
(2026) Василенко, М.
Актуальність проведеного дослідження визначається тим, що у 2022 році російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення, яке було названо нею “спеціальною воєнною операцією”. Під час бойових дій агресору вдалося захопити обласний центр Херсонської області – місто Херсон – і утримувати його під своїм контролем понад 8 місяців, протягом яких здійснювалася активна пропаганда серед місцевого населення. Наша наукова робота покликана охарактеризувати періодичні видання, які російська сторона використовувала для пропагандистського впливу на жителів Херсонщини.
ПЕРСПЕКТИВИ НЕРУЙНІВНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НІЖИНА
(2026) Стовбуха, Р.
Тези присвячені перспективам застосування неруйнівних методів дослідження в археологічному вивченні Ніжина. На основі аналізу попередніх наукових здобутків Ніжинської археологічної експедиції (2003– 2015 рр.) обґрунтовується необхідність переходу від традиційних розкопок до геофізичного зондування (GPR), лідарного сканування та 3Dреконструкції. Впровадження цих технологій дозволить вирішити ключові питання локалізації давньоруського Нежатина, просторової структури середньовічного міста та виявлення нових об'єктів без незворотного руйнування культурного шару. Запропонований підхід відповідає чинному українському законодавству та вимогам Валлетської конвенції щодо превентивної охорони археологічної спадщини.
МІСЬКИЙ ПРОСТІР ПІВДНЯ УКРАЇНИ: ВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОЄКТІВ КІНЦЯ XVIII ст. ДО ВИКЛИКІВ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ 2022 р.
(2026) Скрипник, Д.
Стаття присвячена дослідженню генези міського простору Півдня України, що від кінця XVIII ст. формувався під визначальним впливом загальноєвропейських містобудівних принципів – регулярного планування, класичної архітектури та розвиненої публічної інфраструктури. На основі наукових праць В. Константинової та О. Черемісіна обґрунтовано органічну належність регіону до спільного цивілізаційного надбання Європи. Окрему увагу приділено трагедії Херсона в умовах повномасштабної російської агресії, як виклику та водночас імпульсу до формування нового, свідомого проукраїнського міського простору.
ОКУПАЦІЯ ТА ДЕОКУПАЦІЯ ХЕРСОНЩИНИ ЯК ПРИКЛАД ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ
(2026) Скляренко, В.
У роботі представлено комплексний аналіз докорінної трансформації регіональної ідентичності мешканців Херсонщини в період повномасштабного російського вторгнення. Досліджуються соціокультурні та психосоціальні механізми масового цивільного спротиву, роль історичної пам'яті та географічного фактору у формуванні національної стійкості. Окрему увагу приділено трагічним та героїчним епізодам оборони регіону (Антонівський міст, Бузковий гай) та впливу деокупації на остаточну кристалізацію української громадянської позиції і руйнування імперських міфологем.
АКТИВІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКОГО РУХУ НА ВОЛИНІ ПІСЛЯ ЛЮТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
(2026) Щербанюк, П.
Тези присвячено аналізу функціонування громадських інституцій на теренах Волинського регіону після Лютневої революції 1917 р., що сприятиме встановленню певних аналогій із сучасними подіями. Зроблено акцент на ролі революційних подій як імпульсу до національнополітичного піднесення, що детермінувало активізацію громадського поступу на державному та регіональному рівнях. Сформовано думку про цінність використання локального досвіду для вирішення питань соціальногуманітарного спрямування в умовах сьогодення.
КАПЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ КОЛОНІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ АНГЛІЇ
(2026) Самойлов, М.
У дослідженні розглянуто становлення англійського каперства в другій половині XVI – на початку XVII ст. як інструменту зовнішньої політики Англії. Показано, що в умовах обмежених ресурсів держава використовувала каперські напади для послаблення іспанської морської торгівлі. Зроблено висновок про значення каперства у формуванні передумов зростання англійської морської та колоніальної могутності.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЯПОНІЇ В XVI-XVIII СТ. У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2026) Рахімов, З.
Статтю присвячено дослідженню історичного періоду японської держави XVI–XVIII століть. У роботі розглянуто історичні передумови процесу об’єднання Японії в XVI ст., перебіг бойових дій між васалами роду Тойотомі та особливості встановлення сьогунату Токугава. Проаналізовано головні напрями внутрішньої політики династії Токугава в контексті об’єднання країни та розроблено методичні рекомендації щодо вивчення цієї теми у шкільному курсі історії.
ПРАКТИКИ СЕЛЯНСЬКОГО СПРОТИВУ В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНА ТЯГЛІСТЬ ВІД ПОЛІТИКИ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ ДО УМОВ СУЧАСНОЇ ВІЙНИ
(2026) Лисенко, Д.
. Проаналізовано практики селянського спротиву в Україні в історичній перспективі – від політики більшовицької влади 1920-х рр. до умов сучасної російсько-української війни. Визначено основні форми опору селянства, зокрема збройні виступи, та адаптивні стратегії виживання. Особливу увагу приділено регіональному виміру (Півдня України), що дозволяє виявити специфіку взаємодії влади і селянства. Обґрунтовано тезу про історичну тяглість моделей селянського спротиву та їх трансформацію в сучасних умовах.
ДОЗВІЛЛЯ В ІСТОРІЇ ПОВСЯКДЕННОСТІ МІСТ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТ.)
(2026) Кушнір, С.
У тезах доповіді розглянуто дозвілля як складову історії повсякденності міського населення Східної Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Проаналізовано соціокультурні практики, що формувалися в міському середовищі, зокрема театральні вистави, читальні, святкування та громадські ініціативи. Особливу увагу приділено взаємозв’язку дозвілля з процесами модернізації та трансформації міської культури.