ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ У ДІТЕЙ З СЕНСОРНОЮ ТА РУХОВОЮ ДЕПРИВАЦІЯМИ
dc.contributor.author | Шкуропат, А.В. | |
dc.contributor.author | Головченко, І.В. | |
dc.contributor.author | Тарасова, О.О. | |
dc.contributor.author | Швець, В.А. | |
dc.contributor.author | Shkuropat, A.V. | |
dc.contributor.author | Golovchenko, I.V. | |
dc.contributor.author | Tarasova, O.O. | |
dc.contributor.author | Shvets, V.A. | |
dc.date.accessioned | 2024-03-01T14:15:10Z | |
dc.date.available | 2024-03-01T14:15:10Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.description | Шкуропат, А.В. Електроенцефалограми у з сенсорною та руховою деприваціями / А.В. Шкуропат, І.В. Головченко, О.О.Тарасова, В. А. Швець // Фізіол. журн., 2023, Т. 69, № 4, с.11-18 | uk_UA |
dc.description.abstract | Нейросенсорна приглухуватість та дитячий церебральний параліч (ДЦП) є природними моделями депривацій. Ритмічні складники електроенцефалограми (ЕЕГ) окремих зон у осіб зі вказаними патологіями дають можливість виявити центральні механізми адаптивних змін, які відбувається на системному рівні. Нормована спектральна потужність відведень ЕЕГ у нашому дослідженні використовувалася для оцінки впливу слухової та рухової депривацій на функціональний стан головного мозку. Обстежено 240 дітей віком від 8 до 15 років, яких розділили на чотири групи: до І ввійшли приглухуваті 40 хлопців та 42 дівчинки; до ІІ – 40 хлопців та 40 дівчат, які чули; до ІІІ – 40 хлопців та 38 дівчат з порушенням рухової активності; до ІV – 50 хлопців та 50 дівчат із нормальною руховою активністю. Було з’ясовано, що діти з обмеженням рухової активності мали меншу нормовану спектральну потужність δ-ритму у задніх відведеннях з правого боку (дівчата – 27,23 ± 0,84 та 33,99 ± 1,94; хлопці – 27,80 ± 1,78 та 36,82 ± 2,04 відповідно) та скроневих з лівого (дівчата – 27,40 ± 0,98 та 37,82 ± 1,66; хлопці – 39,88 ± 1,63 та 42,17 ± 2,04 відповідно). Вони мали збільшення нормованої спектральної потужності θ-ритму у скронево-тім’яно-потиличній ділянці головного мозку (дівчата – 25,73 ± 1,18 та 13,64 ± 0,47; хлопці – 19,86 ± 0,95 та 12,74 ± 0,78 відповідно), меншу нормовану спектральну потужність α-ритму (дівчата – 24,34 ± 1,54 та 41,71 ± 2,54; хлопці – 27,84 ± 1,48 та 45,01 ± 2,41 відповідно) та більшу нормовану спектральну потужність β-ритму (дівчата – 25,00 ± 1,14 та 9,95 ± 0,48; хлопці – 19,94 ± 0,86 та 9,20 ± 0,66) практично по всьому скальпу порівняно з дітьми з сенсоневральною приглухуватістю. Таким чином різна картина ЕЕГ у дітей із порушенням рухової активності та із нейросенсорною депривацією відображує активізацію різних систем адаптації, що спрямована на підтримку сталості внутрішнього середовища | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2522-9028 | |
dc.identifier.uri | http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/19306 | |
dc.subject | електроенцефалограма | uk_UA |
dc.subject | нейросенсорна приглухуватість | uk_UA |
dc.subject | дитячий церебральний параліч | uk_UA |
dc.subject | нормована спектральна потужність | uk_UA |
dc.subject | депривац | uk_UA |
dc.title | ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ У ДІТЕЙ З СЕНСОРНОЮ ТА РУХОВОЮ ДЕПРИВАЦІЯМИ | uk_UA |
dc.title.alternative | STUDY OF THE ELECTROENCEPHALOGRAM OF CHILDREN WITH SENSOR AND MOTOR DEPRIVATION | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |