ДИНАМІКА УЯВЛЕНЬ УКРАЇНЦІВ ПРО НАЦІОНАЛЬНІ СИМВОЛИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ОПОРУ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ

Abstract

Мета – дослідити ті зміни, що відбуваються впродовж повномасштабного російського вторгнення в уявленнях українського суспільства про національні символи і можуть становити інтерес в аспекті оцінки його психоемоційного стану, перспектив дальшого суспільного розвитку, збереження та відновлення ментального здоров’я громадян, їхнього особистісного зростання. Методи. Динаміка символічних уявлень українців відстежувалась у процесі моніторингу, який починаючи з 2000-х років здійснюється під керівництвом автора в усіх регіонах держави, з 2015 року – крім тимчасово окупованих територій. Моніторинг проводиться за допомогою масових опитувань – за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. На кожному етапі моніторингу опитано приблизно 1200 респондентів. Список символічних об’єктів, про які йдеться в статті, містив близько 20 найменувань. Результати. Перше з опитувань, проведених після повномасштабного російського вторгнення, показало, що зовнішня збройна агресія спершу потягла за собою редукцію символічної свідомості українського суспільства до військово-патріотичного, переважно мілітарного контенту, обмежуваного викликами війни. Проте на третьому році повномасштабної війни отримано достовірні дані, що свідчать про регенерацію та розширене відтворення символічної свідомості українців. Поряд із посиленням орієнтацій на ситуативно зумовлений мілітарний контент зросла частота вибору символів, пов’язаних з актуалізацією історичної пам’яті та художньо-естетичних почуттів громадян. Їхні символічні преференції стали не лише одностайнішими, а й значно різноманітнішими, змістовно багатшими. Дискусія і висновки. Повною мірою підтверджено гіпотезу про те, що в умовах повномасштабного російського вторгнення мало відбутися подальше увиразнення провідної ролі україноцентрованих символів у символічних преференціях українців. Отримали підтвердження й інші гіпотези: про збільшення кількості національних символів у відповідь на екзистенційну загрозу для нації, про актуалізацію історичної пам’яті громадян України як чинник подальшої трансформації їхніх символічних уявлень та про набуття національним символічним простором трансрегіональної єдності. Однак підтвердження цих гіпотез виявилося відстроченим у часі. З огляду на це обґрунтовано припущення, що вияв- лені психологічні ефекти редукції, регенерації та розширеного відтворення символічної свідомості, можливо, вкладаються в більш загальну гіпотезу спрощення/ускладнення структури уявлень національної спільноти про символи своєї нації в умовах загрозливих для її існування подій. Правомірним видається також припустити, що спостережені регенерація та розширене відтворення символічних преференцій свідчать про поступовий вихід громадян України зі спричиненого війною психологічного шоку, підвищення їхнього адаптивного потенціалу і здатності до посттравматичного зростання. Як прикмету нової якості символічної свідомості українців розглянуто набуття нею трансрегіональної єдності. Проте цей процес гальмує територіальна локалізація історичної пам’яті. The purpose is to investigate the changes that have been taking place during the full-scale Rus- sian invasion in the perceptions of Ukrainian soci- ety about national symbols and may be of interest in terms of assessing its psycho-emotional state, prospects for further social development, preser- vation, and restoration of citizens’ mental health and personal growth. Methods. The dynamics of Ukrainians’ symbolic representations have been tracked in the course of monitoring, which has been carried out since the 2000s under the author’s leadership in all regions of the country, except for the temporarily occupied territories, since 2015. The monitoring is carried out through mass surveys, based on a sample representing the adult population of Ukraine aged 18 and older. About 1200 respondents were interviewed at each monitoring stage. The list of symbolic objects discussed in the article contained about 20 items. Results. The first of the surveys conducted after the full-scale Russian invasion showed that the external armed aggression initially led to a reduc- tion of the symbolic consciousness of Ukrainian society to military-patriotic, mostly military con- tent limited to the challenges of war. However, in the third year of the full-scale war, reliable data were obtained that indicated the regeneration and expanded reproduction of Ukrainians’ symbol- ic consciousness. Along with an increased focus on situationally determined military content, the frequency of choosing symbols related to the ac- tualization of historical memory and artistic and aesthetic feelings of citizens has increased. Their symbolic preferences have become not only more unanimous but also much more diverse and rich- er in content. Discussion and Conclusions. The hypothesis that in the context of a full-scale Rus- sian invasion, the leading role of Ukraine-centered symbols in the symbolic preferences of Ukrainians would further increase was fully confirmed. Other hypotheses were also confirmed: the increase in the number of national symbols in response to an existential threat to the nation, the actualization of the Ukrainian citizens’ historical memory as a factor in the further transformation of their sym- bolic representations, and the acquisition of tran- sregional unity by the national symbolic space. However, the confirmation of these hypotheses has been delayed. Therefore, it is reasonable to assume that the identified psychological effects of reduction, regeneration, and expanded repro- duction of symbolic consciousness may fit into the more general hypothesis of simplification/ complication in the national community’s struc- ture of perceptions about their nation’s symbols in the face of events threatening its existence. It also seems legitimate to assume that the observed regeneration and expanded reproduction of sym- bolic preferences indicate that Ukrainian citizens are gradually recovering from the psychological shock caused by the war, increasing their adaptive potential and ability for post-traumatic growth. The author considers the acquisition of transre- gional unity a sign of a new quality of Ukrainians’ symbolic consciousness. However, this process is hampered by the territorial localization of historical memory.