THEORY AND PRACTICE OF DIALECTICAL BEHAVIORAL THERAPY

Abstract

Dialectical behavioral therapy (DBT) is an empirically proven method of helping patients with borderline disorders and suicidal tendencies. Dialectical-behavioral therapy is aimed at orienting a person in personal changes, increasing behavioral standards, working with acceptance. At the same time, the therapist plays the role of a guide who helps to calm down, encourage and help the patient to survive this experience. The purpose of the study is the theoretical-practical analysis of dialectical-behavioral therapy and classical techniques of this psychotherapeutic direction. Research methods: theoretical, in particular analysis and synthesis, generalization, systematization and explanation. The results. The clinical utility associated with the use of DBT in an inpatient setting abroad has been substantiated. The specificity of treatment is effective and contributes to the reduction of symptoms of borderline personality disorder and improvement of global functioning when standard practices and principles are incorporated with reliability into defined treatment models. It is noted that research is necessary for the standardization of DBT in the hospital and the results of measurements in Ukrainian realities, which will help to determine the critical mechanisms of symptoms and behavior, change and evaluate the effectiveness of further outpatient treatment. DBT is the treatment model with the most published scientific articles showing effectiveness. Some techniques of the dialectical-behavioral direction are analyzed. Conclusions. In general, each strategy used in DBT requires a dialectical approach that combines change and acceptance. Separated techniques of the dialectic- behavioral direction allow the individual to become more persistent and effective in interpersonal communication, contribute to the formation of the ability to express one’s needs and at the same time the ability to say “no”, while the individual is focused on the positive and constructive. The development of tolerance skills when overcoming stress in dialectic-behavioral therapy is not a little important. Діалектико-поведінкова терапія (ДПТ) є емпірично підтвердженим методом допомоги пацієнтам з межовими розладами і суїцидальними нахилами. Діалектико-поведінкова терапія спрямована на орієнтацію людини в особистісних змінах, збіль- шення поведінкових стандартів, робота з прийнят- тям. Терапевт при цьому виконує роль провідника, який допомагає заспокоїтися, підбадьоритися і допомогти пацієнтові пережити цей досвід. Мета дослідження полягає в теоретико-практичному аналізуванні діалектико-поведінкової терапії та класичних технік цього психотерапевтичного напрямку. Методи дослідження: теоретичні, зокрема аналізування та синтезування, узагаль- нення, систематизація та пояснення. Результати. Обґрунтовано, що клінічна корисність, пов’язана з використанням ДПТ в стаціонарі за кордоном. Специфіка лікування, є ефективною і сприяє змен- шенню симптомів межового розладу особистості і поліпшенню глобального функціонування, коли стандартна практика і принципи включені з досто- вірністю у визначені моделі лікування. Зазначено, що необхідними є дослідження для стандартизації ДПТ в стаціонарі і результатів вимірювань в укра- їнських реаліях, що допоможе визначити критичні механізми симптомів і поведінки, змінити і оцінити ефективність подальшого амбулаторного ліку- вання. ДПТ – це модель лікування з найбільшою кількістю опублікованих наукових статей, що пока- зують ефективність. Проаналізовано деякі техніки діалектико-поведінкового напрямку. Висновки. Узагальнено, що кожна стратегія, яка використо- вується в ДПТ вимагає діалектичного підходу, який поєднує в собі зміну і прийняття. Виокремлені техніки діалектико-поведінкового напряму доз- воляють особистості стати більш наполегливою і ефективною в міжособистісній комунікації, спри- яють формуванню вміння висловити свої потреби і одночасно вміння сказати “ні”, при цьому індивід акцентований на позитиві та конструктиві. Немало важливим є вироблення навичок толерантності при подоланні стресу в діалектико-поведінковій терапії.