МІФОЛОГЕМА МІСЯЦЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

Abstract

У дисертації вперше здійснено системний аналіз міфологеми місяця в українській ліриці ХХ століття. Інтерпретація астрального образу в поетичних текстах подається відповідно до народного світобачення та надбань світової культури. Досліджується міфо-фольклорна своєрідність архетипного образу місяця в поезії українських символістів. Художня трансформація астрального символу у світоглядному просторі неокласиків вивчається у нерозривному зв’язку з античною, праслов’янською та біблійною міфологією. Подається міфопоетичний аналіз ліричних творів періоду «розстріляного відродження» та 40-х років минулого століття, митців Празької школи. Встановлюється зв’язок художнього мислення шістдесятників із праслов’янською та світовою міфологією. Розглядаються міфопоетичні витоки творчості представників Київської школи поезії, розкривається сутність авторського світотворення на основі міфоаналізу, робиться спроба порівняти специфіку міфомислення митців. Детально аналізується міфосемантика лунарного образу в поезії покоління 80-х років ХХ століття. Звертається увага на індивідуально-авторське трактування міфологеми місяця як засобу творення художньої картини світу. Розглянуто та проаналізовано теоретичні й прикладні студії міфу, встановлено його роль у процесі міфотворчості. В диссертации впервые осуществлен системный анализ мифологемы луны в украинской лирике ХХ века. Интерпретация астрального образа в поэтических текстах подается в соответствии с народным мировозрением и достижениями мировой культуры. Исследуется мифо-фольклорное своеобразие архетипного образа луны в поэзии украинских символистов. Художественная трансформация астрального символа в мировоззренческом пространстве неоклассиков изучается в неразрывной связи с античной, праславянской и библейской мифологией. Подается мифопоэтический анализ лирических произведений периода 20-40-х годов прошлого века, поэтов Пражской школы. Устанавливается связь художественного мышления шестидесятников с праславянской и мировой мифологией. Рассматриваются мифопоэтичные истоки творчества представителей Киевской школы поэзии, раскрывается сущность авторского мироздания на основе мифоанализа, делается попытка сравнить специфику мифомышления авторов. Подробно анализируется мифосемантика лунарного образа в поэзии поколения 80-х годов ХХ века. Обращается внимание на индивидуально-авторскую трактовку мифологемы луны как средства создания художественной картины мира. Рассмотрены и проанализированы теоретические и прикладные студии мифа, установлена его роль в процессе мифотворчества. The dissertation for a candidate degree in philology in specialty 10.01.01 –Ukrainian literature. – Kyiv Borys Grinchenko University. – Kyiv, 2018. This thesis provides a systematic analysis of the mythologeme of the Moon in the Ukrainian poetry of the twentieth century. The astral image in the said poetic writings is interpreted in accordance with both the popular worldview and archaic genomes of mankind. The theoretical and applied study of the myth have been considered and analyzed, and its role in the process of myth creation has been established. The attention is also paid to the peculiarities of the myth-poetics of the artistic work, which combines figurative and emotional thinking, subconscious common cultural genomes, author's world views, mythological schemes, structures, symbols, means of poetic speech, etc. Mythologeme is interpreted as the smallest unit of myth, which expresses the partial meaning of the archetype and carries the reflection of mythological imaginations and ancient beliefs. The thesis investigates the mythical and folklore peculiarity of the Moon's archetypal image in the poetry of Ukrainian Symbolists, analyzes the folklore elements and individual author views of the world dispensation in the objectification of the lunar image in the lyrics of Ukrainian Symbolists. The artistic transformation of the astral symbol in the worldview of the neoclassics is studied inextricably linked with the ancient, Proto-Slavic and biblical mythologies. The interpretation of the Moon's mythologeme in the poetry of neoclassic is represented indirectly through the decoding of symbolic subtexts in the context of the mythological tradition. Considering the poetic texts of the 20-40's of the 20th century, their heterogeneity resulting from the various stylistic trends of modernism at that time is emphasized. Lyrical works of B.-I. Antonych, M. Yohansen, V. Polischuk, V. Svidzinsky, V. Sosyura and poets of the Prague school are analyzed from the mythopoetics' perspective. This work demonstrates diversity of interpretations of the Moon's mythologeme, ideological orientations and creative manner of artists. The thesis also studies the implementation of the lunar image in the lyrical works of the 'Sixties'. It establishes the connection between the artistic thinking of 'Sixties'and both the Proto-Slavic and world mythology. Special consideration is given to the mythopoetic sources of creativity of representatives of the Kyiv school of poetry; the essence of author's world creation on the basis of myth analysis is revealed and an attempt is made to compare the specifics of artists' myth-thinking. This work provides a detailed analysis of the lunar image's myth semantics in the poetry of the 1980's. It considers features of the creative approach of Yu. Andrukhovych, V. Gerasymiuk, Oksana Zabuzhko, O. Irvanets, V. Neborak, I. Rymaruk, T. Fedyuk. Attention is drawn to the rethinking of ancient beliefs, concepts, rites and rituals in the poetry of the 'Eighties'.