ФАКТОРНА СТРУКТУРА СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МОЛОДИХ УКРАЇНЦІВ

Abstract

Незважаючи на відносно тривалу історію, теоретичну та практичну важливість дослі- дження суб’єктивного благополуччя особистості, наразі не існує єдиної думки щодо його структури. Загальновизнано, що задоволеність життям, позитивний і негативний афек- ти є складовими суб’єктивного благополуччя, проте дискусійним залишається питання про їх взаємозв’язок у межах єдиного конструкту. Основна мета роботи полягала в дослідженні факторної структури суб’єктивного благополуччя шляхом порівняння конкуруючих теоретичних моделей концептуалізації конструк ту на вибірці українців (N = 1111 здобувачів вищої освіти; віковий діапазон 18–26 років; 59.0% жінок, 41.0% чоловіків). Методи. Збір даних здійснено через онлайн-сервіс Google Forms із використанням українськомовних версій шкал задоволеності життям (SWLS) та позитивних і негативних переживань (SPANE). Для оцінки відповідності емпіричних даних теоретичним моделям представлення структури суб’єктивного благополуччя застосовували традиційний і біфакторний конфірматорний факторний аналіз, класичне експлораторне моделювання структурними рівняннями та його біфакторний варіант. Вибір найкращої моделі з конкуруючих здійснено на основі вагових коефіцієнтів Акайке, що враховують як точність опису моделі, так і її ощадливість. Результати. Чотири моделі факторної структури суб’єктивного благополуччя продемонстрували адекватну відповідність емпіричним даним згідно з традиційними критеріями. Кореляції між трьома латентними факторами суб’єктивного благополуччя були помірними й відповідали очікуваним напрямкам. Вагові коефіцієнти Акайке показали, що біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями найкраще описує дані з розглянутого набору моделей-кандидатів. Урахування перехресних навантажень між пунктами опитувальників у цій моделі призвело до більш точного представлення структури суб’єктив- ного благополуччя. Інваріантність вимірювання за ознакою статі згідно з цією моделлю була досягнута на конфігураційному, метричному та скалярному рівнях. Дискусія і висновки. Біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями із сильним загальним інтегральним фактором суб’єктивного благополуччя та трьома його підгрупами надійно відображає трикомпонентну структуру як для чоловіків, так і жінок. Despite the relatively long history and theoretical and practical significance of studying the subjective well-being of individuals, there is currently no consensus regarding its structure. It was widely recognized that life satisfaction and positive and negative affects are components of subjective well-being; however, the relationship among these components within a single construct remains a subject of debate. The main aim of this study was to investigate the factor structure of subjective well-being by comparing competing theoretical models of the construct’s conceptualization on a sample of Ukrainians (N = 1111 higher education students; age range 18– 26 years; 59.0% women, 41.0% men). Methods. Data collection was conducted via the online service Google Forms using Ukrainian versions of the Satisfaction with Life Scale (SWLS) and the Scale of Positive and Negative Experiences (SPANE). To assess the fit of the empirical data to the theoretical models of the structure of subjective well-being, traditional and bifactor confirmatory factor analysis, as well as classic exploratory structural equation modeling and its bifactor variant were applied. The selection of the best model from the competing ones was based on Akaike’s information criterion weights, which consider both the accuracy of the model description and its parsimony. Results. Four models of the factor structure of subjective well-being demonstrated adequate correspondence to the empirical data according to traditional criteria. The correlations between the three latent factors of subjective well-being were moderate and aligned with the expected directions. Akaike information criterion weights indicated that the bifactor model of exploratory structural equation modeling best describes the data from the examined set of candidate models. The consideration of cross-loadings between the items of the questionnaires in this model led to a more accurate representation of the structure of subjective well-being. Measurement invariance across gender was achieved at the configurational, metric, and scalar levels according to this model. Discussion and Conclusions. The bifactor model of exploratory structural equation modeling, featuring a strong general integral factor of subjective well-being and three corresponding subgroups, reliably reflects the three-component structure for both men and women.