SOCIAL COMPARISON IN THE ORGANIZATION OF THE STRUCTURE OF SELF-EFFICACY OF HIGHER EDUCATION STUDENTS

Abstract

The aim of the empirical study was to determine the statistical reliability of social comparison in the organization of the structure of self-efficacy of higher education students. Methods. The study sample consisted of students from an educational institution who studied at three levels of academic programs on a full-time basis (n = 108). Descriptive frequency characteristics of the sample population: M = 21.35; 21.35; SD = ± 3.96; Мe = 21.50. А psychodiagnostic complex of methods that reflected relevant dimensions of the study was аpplied: “The Social Comparison Scale” (Schneider & Schupp, 2014); “The Self- Efficacy Scale” (Sherer et al., 1982); “Diagnostics of motivational structure of personality” (DMSP) (Milman, 1990). Additionally, the current average academic score of the students for the previous exam session was introduced. Results. Descriptive frequency characteristics of the investigated parameters were determined. A correlation matrix and a correlation pleiad of social comparison parameters with measurements of students’ self- efficacy were constructed. Nine direct statistically significant correlations were identified, demonstrating that “self-efficacy of interpersonal communication”, “communication”, and “general activity” of higher education students were capable of determining their self-efficacy in the context of academic and professional activities. It was stated that self-awareness of their abilities allows respondents to expand their cognitive component, positively affecting attitudes and the activity’s conative component. The comparison of groups with low and high indicators of the formation of social comparison proved that according to two parameters: “average academic score” and “self-efficacy of subject activity” of groups with high levels had significant superiority. Discussion and сonclusions. It was explained that the average score and self-efficacy in subject activities were the most operational and sensitive parameters in the context of social comparison. It was substantiated that research on social comparison within the organization of self-efficacy structure among higher education students was a socio-psychological validation complex for the educational and professional training of future specialists, which had a dual impact. It was noted that the identified regularities can be implemented in the organization of the educational process to enhance the self-efficacy of students. Метою емпіричного дослідження є з’ясування статистичної достовірності соціального порівняння в організації структури самоефективності здобувачів вищої освіти. Методи. Досліджувану вибіркову сукупність склали здобувачі закладу вищої освіти, які навчалися на трьох рівнях освітньо-наукових програм на очній формі (n = 108). Описові частотні характеристики вибіркової сукупності: М = 21.35; SD=±3.96; Мe = 21.50. Застосовано психодіагностичний комплекс методик, який відобразив релевантні виміри дослідження: “Шкала соціального порівняння” (Schneider, Schupp, 2014); “Шкала самоефективності” (Sherer et al., 1982); “Діагностика мотиваційної структури особистості” (ДМСО) (Мільман, 1990). Додатково введено поточний середній бал успішності здобувачів за попередню сесію. Результати. З’ясовано описові частотні характеристики досліджуваних параметрів. Побудовано кореляційну матрицю й кореляційну плеяду параметрів соціального порівняння з вимірами самоефективності здобувачів. Зафіксовано дев’ять прямих статистично достовірних зв’язків, які продемонстрували, що “самоефективність міжособистісного спілкування”, “спілкування” й “загальна активність” здобувачів вищої освіти здатні визначати їхню самоефективність у контексті навчально-професійної діяльності. Зазначено, що усвідомлення своїх можливостей дозволяє респондентам розширювати когнітивну складову, що позитивно позначається на ставленні й конативній складовій діяльності. Зіставлення груп із показниками низької й високої сформованості соціального порівняння засвідчило, що за двома параметрами: “середнім балом успішності” та “самоефективністю предметної діяльності” групи з високими рівнями мають достовірну перевагу. Дискусія і висновки. Пояснено, що середній бал і самоефективність предметної діяльності є найбільш операційними й чутливими параметрами в контексті соціального порівняння. Обґрунтовано, що дослідження соціального порівняння в організації структури самоефективності здобувачів вищої освіти є соціально-психологічним апробаційним комплексом навчально-професійної підготовки майбутніх фахівців, який має дуальний вплив. Зазначено, що з’ясовані закономірності можуть бути імплементовані в організацію освітнього процесу, з метою підвищення самоефективності здобувачів.