ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Мета дослідження полягала у визначенні
взаємозв’язків між соціальними характери-
стиками здобувачів вищої освіти та їхньою
суб’єктивною оцінкою ефективності різних видів психологічної підтримки в умовах вій-
ни. Було проаналізовано, як вік, стать, рівень і
рік навчання, а також місцезнаходження впли-
вають на сприйняття таких заходів, як лекції,
тренінги, індивідуальні консультації та групи
підтримки. Результати дослідження можуть
бути використані при розробці адаптивних
підходів до психологічного супроводу здоб-
увачів вищої освіти в умовах війни. Методи.
Для досягнення мети дослідження було за-
стосовано кількісну методологію з викори-
станням багатофакторного дисперсійного
аналізу (ANOVA). Дані зібрано за допомогою
онлайн-опитувальників, що включали оцінку
ефективності кожного заходу психологічної
підтримки за прямолінійною числовою шка-
лою (0–10 балів). Розподіл даних перевірявся
на нормальність за допомогою критерію Кол-
могорова-Смирнова, що дозволило застосу-
вати параметричні методи аналізу. Загальну
вибірку досліджуваних склали 237 здобувачів
вищої освіти різного віку, статі, років і рівнів
навчання та місцезнаходження. Результати.
З’ясовано, що вік є значущим фактором в оцін-
ці ефективності лекцій, тренінгів та індивіду-
альної роботи. Здобувачі освіти молодшого
віку (18–22 роки) високо оцінюють лекції та
тренінги, оскільки вони забезпечують доступ
до нових знань і практичних навичок. На-
томість здобувачі старшого віку (28–33 роки)
надають перевагу індивідуальній роботі через
можливість глибшого опрацювання особи-
стих проблем. Статеві відмінності в оцінках
ефективності різних заходів психологічної
підтримки також виявилися значущими: жін-
ки більш високо оцінюють індивідуальні фор-
мати підтримки, ніж чоловіки. Рівень навчан-
ня впливає на оцінку ефективності тренінгів і
груп підтримки, причому бакалаври оцінюють
ці заходи вище, ніж магістранти. Місцезнаход-
ження здобувачів також впливає на оцінку
ефективності заходів психологічної підтрим-
ки: ті, хто перебувають за кордоном, більш
високо оцінюють результативність групових
та індивідуальних заходів. Дискусія і виснов-
ки. Результати дослідження підкреслюють
необхідність розробки адаптивних програм
психологічної підтримки здобувачів вищої
освіти у воєнний час, що враховують соціальні
характеристики учасників. Групи підтримки
виявилися універсальним за ефективністю
форматом, що задовольняє психологічні по-
треби всіх категорій здобувачів, тоді як лекції, тренінги та індивідуальна робота вимагають
диференційованого підходу до застосування.
Результати можуть бути використані для удо-
сконалення психологічного супроводу здоб-
увачів вищої освіти в умовах тривалих криз,
таких як війна. Отримані дані також створю-
ють основу для подальших досліджень, спря-
мованих на вивчення довгострокових ефектів
різних видів психологічної підтримки.
The purpose of the study was to determine
the relationship between the social characteristics
of higher education students and their subjective
assessment of the effectiveness of various types
of psychological support in wartime. The study analysed how age, gender, level, and year of
study, as well as location, affect the perception of
such activities as lectures, trainings, individual
counselling, and support groups. The results of the
study can be used to develop adaptive approaches
to psychological support for higher education
students in wartime. Methods. To achieve the
research objective, a quantitative methodology
was applied using multivariate analysis of variance
(ANOVA). An online questionnaire was used to
collect data, which included an assessment of
the effectiveness of each psychological support
measure on a straightforward numerical scale
(0–10 points). The distribution of data was
tested for normality using the Kolmogorov-
Smirnov test, which allowed the use of parametric
analysis methods. The study’s total sample
consisted of 237 higher education students who
were diverse in age, gender, years of education,
levels of education, and location. Results. The
effectiveness of lectures, trainings, and individual
work can be assessed by age, as it has been found.
Younger students (18–22 years old) highly value
lectures and trainings because they provide
access to new knowledge and practical skills. On
the other hand, older students (28–33 years old)
prefer individual work because it allows them to
work through personal problems in more depth.
There were significant differences between men
and women in assessing the effectiveness of
different psychological support measures: women
rated individual support formats higher than
men. The level of study affects the assessment of
the effectiveness of trainings and support groups,
with Bachelors rating these measures higher than
Master’s students. The location of the students
also affects the assessment of the effectiveness
of psychological support measures: those who
are abroad rated the effectiveness of group and
individual measures more highly. Discussion and
Conclusions. The results of the study emphasise
the need to develop adaptive psychological
support programmes for higher education
students in wartime, taking into account the
social characteristics of the participants. Support
groups proved to be a universal format that
meets the psychological needs of all categories of
students, while lectures, trainings, and individual
work require a differentiated approach to application. The results can be used to improve
the psychological support of higher education
students in conditions of prolonged crises, such as
war. The findings also provide a basis for further
research aimed at studying the long-term effects
of different types of psychological support.
Description
Keywords
психологічна допомога, рівень навчання, адаптація, кризові умови, воєнний час, ефективність заходів, суб’єктивне судження, psychological assistance, study level, adaptation, crisis conditions, wartime, effectiveness of measures, subjective