ОСОБЛИВОСТІ ТРАВМІВНОГО ДОСВІДУ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО І ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Abstract

Метою дослідження є з’ясування психоло- гічних особливостей травмівного досвіду та посттравматичного зростання осіб підлітко- вого і юнацького віку в умовах воєнного стану. Методи. Здійснено порівняння травмівного досвіду та стресостійкості підлітків і юнаків. Загальною вибіркою об’єднано 151 особу, з них жіночої статі (n = 78; 51.66%), чоловічої (n = 73; 48.34%). У віковому діапазоні має- мо такий розподіл: від 10 до 12 років (n = 48; 31.79%), від 13 до 15 (n = 52; 34.44%) і віком від 16 до 17 років (n = 51; 33.77%). Учасники описали їхні травмівні події за допомогою анкети симптомів ПТСР “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Опитувальника посттравматич- ного зростання” (Tedeschi, Calhoun, 1996) та “Опитувальника сенсу життя” (Steger et al., 2006). Важливою для нашого дослідження була наявність травмівної події (критерій А за методикою посттравматичного стресового розладу “PCL–5”), виявлена у 91.39% опита- них. Результати. Серед травмівних подій на- йчастіше траплялися загибель рідних і друзів та травмування. З’ясовано, що смерть і пора- нення стали вже звичним явищем в умовах війни, вони сприймаються як індивідуальне горе, але через масовість не вважаються ко- лективною трагедією (як це було після деоку- пації Київщини, Харківщини та Херсонщини). За результатами діагностики, ПТСР виявлено у 12.78% досліджуваних вибірки, що загалом узгоджується із загальним світовими даними у цій галузі, включно з дітьми й підлітками та дорослими. Висновки. Наявність травмівної події та вираженість окремих симптомів ПТСР не свідчить про ПТСР як медичний діагноз, не останню роль при цьому відіграє стресостій- кість і посттравматичне зростання зі створен- ням нових сенсів травмівних подій. Пояснено, що по завершенню бойових дій ситуація може змінитися й актуалізується так званий від- кладений у часі ПТСР. Констатовано низький рівень посттравматичного зростання в молод- ших підлітків і помірний – у старших підлітків та в осіб юнацького віку. Можна припустити, що показники посттравматичного зростання змінюватимуться з часом після травми й зале- жатимуть від перебігу та тривалості воєнного стану. The aim of the research is to identify the psychological characteristics of traumatic experience and posttraumatic growth of adolescents and young adults during wartime. Methods. A comparison of traumatic experience and stress tolerance of adolescents and young adults was carried out. The total sample included 151 individuals, of whom female (n = 78; 51.66%) and male (n = 73; 48.34%). In the age range, we have the following distribution: from 10 to 12 years old (n = 48; 31.79%), from 13 to 15 (n = 52; 34.44%), and from 16 to 17 years old (n = 51; 33.77%). Participants described their traumatic events using the PTSD symptom questionnaire “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Posttraumatic Growth Questionnaire” (Tedeschi, Calhoun, 1996), and “Meaning of Life Questionnaire” (Steger et al., 2006). The presence of a traumatic event (criterion A according to the posttraumatic stress disorder method “PCL–5”), which was found in 91.39% of respondents, was import- ant for our study. Results. Among the traumatic events, the most common were the death of relatives and friends and injuries. It was found that deaths and injuries have become common phenomena in war conditions. They are perceived as individual grief, but due to their mass nature, they are not considered a collective tragedy (as was the case after the de-occupation of Kyiv, Kharkiv, and Kherson regions). According to the results of the diagnosis, PTSD was detected in 12.78% of the studied sample, which is generally consistent with the general world data in this field, including children, adolescents, and adults. Conclusions. The presence of a traumatic event and the severity of individual PTSD symptoms does not indicate PTSD as a medical diagnosis, not the least role in this is played by stress resistance and posttraumatic growth with the creation of new meanings of traumatic events. It is explained that after the end of hostilities, the situation may change and the so-called delayed PTSD will be actualized. A low level of posttraumatic growth was found in younger adolescents and a moderate level in older adolescents and young adults. It can be assumed that the indicators of posttraumatic growth will change over time after the trauma and will depend on the course and duration of wartime