КОМПАРАТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою є компаративне дослідження емоційного вигорання поліцейських в умовах
воєнного стану з урахуванням відмінностей
за статевим диференціюванням, стажем роботи та специфікою підрозділів поліції. Методи.
Для реалізації поставленої мети було використано методику “Діагностика рівня емоційного вигорання” (Максименко та ін., 2006),
що дозволила оцінити ступінь емоційного
вигорання в професійній діяльності. Методикою оцінено три фази емоційного вигорання: напруження, резистенція та виснаження.
Вибірка дослідження об’єднала n = 186 поліцейських, диференційованих за статтю (чоловіки – n = 120 осіб, жінки – n = 66 осіб), за
стажем роботи (менше 10 років – n = 60 осіб,
11–20 років – n = 70 осіб, більше 21 року – n =
56 осіб) та специфікою підрозділів (патрульні
поліцейські – n = 120 осіб, кримінальна поліція
– n = 66 осіб). Результати. З’ясовано, що рівень
емоційного вигорання поліцейських частково
залежав від стажу роботи, статі та специфіки
підрозділу. Жінки продемонстрували вищий
рівень емоційної напруги, тривоги, депресії та
психосоматичних симптомів, тоді як чоловіки
володіють більшою самокритикою та незадоволеністю собою. Поліцейські з меншим
стажем (до 10 років) демонструють тенденцію до підвищених проявів психоемоційного
навантаження, зокрема тривоги й симптомів
психологічного виснаження, хоча достовірно
значущих відмінностей між групами за цими
показниками не виявлено. Водночас достовірні відмінності за стажем роботи виявлено
лише за шкалою деперсоналізації, де більш досвідчені працівники (понад 21 рік стажу) мають нижчі показники, що може свідчити про
кращу адаптацію до професійних викликів.
Змістові особливості роботи підрозділу також
впливають на рівень вигорання: працівники
кримінальної поліції, які працюють з екстремальними психотравмуючими ситуаціями
(екcгумація), зазнають більшого емоційного навантаження, ніж патрульні поліцейські.
Висновки. Дослідження підтвердило, що емоційне вигорання є суттєвим психологічним
ризиком для поліцейських в умовах воєнно го стану, зумовлене високим рівнем стресу й
особливостями служби. Виявлено, що статеве
диференціювання та специфіка підрозділу
мають більш виражений вплив на рівень вигорання, ніж професійний стаж, що значущо
впливає лише на рівень деперсоналізації. Результати підкреслюють необхідність розробки диференційованих стратегій психологічної
підтримки, зокрема для молодих працівників
та осіб, які працюють у психотравмуючих умовах, а також упровадження програм розвитку
стресостійкості та емоційної витривалості.
The aim of the study is to provide a comparative analysis of the emotional burnout of police
officers in wartime conditions, considering differences in gender, the duration of service, and the
specific nature of police units. Methods. To this
end, the ‘Diagnosis of Emotional Burnout’ methodology (Maksymenko et al., 2006) was used,
which made it possible to assess the level of emotional burnout of police officers. The methodology
assessed three phases of emotional burnout: tension, resistance, and exhaustion. The study sample included n = 186 police officers, differentiated by gender (men – n = 120, women – n = 66),
the duration of service (less than 10 years – n =
60, 11–20 years – n = 70, more than 21 years –
n = 56), and by unit type (patrol police officers –
n = 120, criminal police – n = 66). Results. The
study revealed that the level of emotional burnout
among police officers partially depended on work
experience, gender, and the specifics of the unit.
Women demonstrated higher levels of emotional stress, anxiety, depression, and psychosomatic
symptoms, while men showed greater self-criticism and dissatisfaction with themselves. Police
officers with less experience (up to 10 years) tend
to show increased displays of psycho-emotional
stress, in particular anxiety and symptoms of psychological exhaustion. However, no statistically
significant differences between the groups were
found for these indicators. At the same time, significant differences in terms of work experience
were found only on the depersonalization scale,
where more experienced employees (over 21
years of service) have lower scores, which may
indicate better adaptation to professional challenges. The specific nature of the unit's work also
affects the level of burnout: criminal police officers who work with extremely traumatic situations (exhumation) experience greater emotional
stress than patrol police officers. Conclusions.
The study confirmed that emotional burnout is
a significant psychological risk for police officers
in martial law conditions, caused by high levels of stress and the specific nature of the service. It was
found that gender differentiation and the specifics
of the unit have a more pronounced effect on the
level of burnout than the duration of professional
service, the latter having a significant effect only
on the level of depersonalization. The obtained
results emphasize the need to develop differentiated psychological support strategies, in particular for young employees and those working in
psychologically traumatic conditions, as well as to
implement programs for developing stress resistance and emotional resilience.
Description
Пономаренко Я., Зарічанський О., Каламковік М., Зарічанська Н. Компаративне дослідження
емоційного вигорання поліцейських в умовах воєнного часу. Інсайт: психологічні виміри
суспільства. 2025. № 14. С. 82–113. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2025-14-5.
Keywords
психоемоційне напруження, воєнний стан, статеве диференціювання, підрозділи поліції, професійний стаж, травмуючий вплив, стресостійкість, psycho-emotional distress, martial law, gender differentiation, police units, professional experience, traumatic impact, stress resistance