ЗАСТОСУВАННЯ КЕТАМІН-АСИСТОВАНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ РЕЗИСТЕНТНОЇ ДЕПРЕСІЇ З КОМОРБІДНИМ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ У ВЕТЕРАНІВ
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою дослідження була оцінка практики
використання кетамін-асистованої психотерапії згідно з міжнародними клінічними настановами в ДЗ “Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” МОЗ України”
(Україна). У фокусі дослідження – досвід адаптації міжнародних клінічних настанов щодо
застосування кетаміну в умовах української
медичної системи в контексті війни. Методи.
Дослідження мало відкритий неінтервенційний дизайн з однією групою учасників (n = 27)
без засліплення. До вибірки увійшли ветерани
з підтвердженою резистентною депресією та
симптомами ПТСР, які проходили лікування
згідно з міжнародними клінічними настановами. Курс КАТ складався з 1–4 інфузій кетаміну
в дозі .5–1.0 мг/кг маси тіла, що супроводжувалися підготовчими та інтеграційними психотерапевтичними сесіями. Для оцінки динаміки симптомів використано опитувальники
“PHQ-9” (Kroenke et al., 2001), “BDI” (Beck et al.,
1996) і “PCL-M” (Weathers et al., 1993). Психодіагностику проведено до, після та через один
місяць після завершення курсу терапії. Застосовано непараметричні статистичні методи
(критерій Уілкоксона, коефіцієнт Спірмена,
коефіцієнт Хеджеса), а також кореляційний
аналіз для вивчення зв’язку між результатами
та іншими змінними. Результати. Після проходження курсу кетамін-асистованої терапії
(КАТ) у більшості учасників зафіксовано достовірне зниження інтенсивності симптомів
депресії (PHQ-9: p < .001, g = 1.31; BDI: p < .001,
g = 1.20) та ПТСР (PCL-M: p < .001, g = 1.10). Понад 50.00% учасників досягли або значного
клінічного покращення, або ремісії. У 22.00–
26.00% учасників симптоми не змінилися або
дещо погіршилися, що підкреслює потребу в
індивідуалізації підходу. Позитивний ефект
лікування зберігався через один місяць після
завершення курсу. Якщо між результатом КАП
і віком учасників та особистістю психотерапевта не виявлено зв’язку, то початковий рівень
симптомів помірно корелював із величиною
ефекту. Висновки. Отримані дані свідчать про
високу ефективність запровадження в програ ми КАТ як інноваційного підходу до лікування
резистентних психічних розладів у ветеранів.
Адаптована модель із поєднанням фармакологічного та психотерапевтичного компонентів
демонструє значний потенціал для інтеграції
в українську систему психічного здоров’я. Водночас результати потребують підтвердження
в більших вибірках та контрольованих експериментальних дослідженнях. Запропонована терапевтична модель може слугувати
підґрунтям для вдосконалення національних
клінічних настанов у сфері лікування ПТСР і
депресії серед ветеранів.
The aim of the study was to evaluate the
practice of using ketamine-assisted psychotherapy
(KAT) in accordance with international clinical
guidelines at the State Institution “Center for
Mental Health and Veterans’ Rehabilitation ‘Lisova
Polyana’ of the Ministry of Health of Ukraine”
(Ukraine). Adapting the international clinical
guidelines on ketamine therapy for treatmentresistant depression within the Ukrainian medical
system in the context of war was the main focus
of the study. Methods. The study had an openlabel, non-blinded naturalistic design with a
single group of participants (n = 27). The sample
included veterans with confirmed treatmentresistant depression (TRD) and PTSD symptoms.
The KAT course consisted of 1–4 ketamine
infusions at doses of 0.5–1.0 mg/kg of body weight,
accompanied by preparatory and integration
psychotherapy sessions. Symptom dynamics were
assessed using the “PHQ-9” (Kroenke et al., 2001),
“BDI” (Beck et al., 1996), and “PCL-M” (Weathers
et al., 1993) questionnaires. Psychodiagnostics
were performed before treatment, after treatment,
and one month after treatment. Nonparametric
statistical methods (Wilcoxon signed-rank test,
Spearman’s correlation coefficient, Hedges’
g) and correlational analysis were applied
to explore relationships between outcomes
and other variables. Results. The majority of
participants demonstrated a significant reduction
in depression symptoms (PHQ-9: p < .001, g =
1.31; BDI: p < .001, g = 1.20) and PTSD symptoms
(PCL-M: p < .001, g = 1.10). More than 50.00% of
participants achieved either substantial clinical
improvement or remission. In 22.00–26.00% of
participants, symptoms remained unchanged or
slightly worsened, underscoring the need for an
individualized treatment approach. The positive
therapeutic effect persisted for at least one
month after completion of treatment. While no
correlation was found between KAT outcomes and
participants’ age or the therapist’s personality, baseline symptom severity moderately correlated
with effect size. Conclusions. The findings
indicate high effectiveness of KAT as an innovative
approach for treating resistant mental disorders
in veterans. Combining pharmacological and
psychotherapeutic components demonstrates
significant potential for integration into Ukraine’s
mental health system. However, the results require
confirmation in larger samples and controlled
experimental studies. The proposed therapeutic
model could serve as a foundation for improving
national clinical guidelines for the treatment of
PTSD and depression among veterans.
Description
Орлов О., Заіка В., Фітькало О. Застосування кетамін-асистованої психотерапії для подолання
резистентної депресії з коморбідним посттравматичним стресовим розладом у ветеранів.
Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2025. № 14. С. 115–136. https://doi.org/10.32999/2663-
970X/2025-14-6.
Keywords
психічне здоров’ я, ветерани, психопластогени, комбіноване лікування, психічне здоров’я, mental health, veterans, psychoplastogens, combined treatment