СТАТЕВА ДЕТЕРМІНАЦІЯ СПРИЙНЯТТЯ ОБРАЗУ ЖІНОЧНОСТІ: ЯКІСНИЙ І СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗИ

Abstract

Метою експериментального дослідження є встановлення відмінностей в оцінюванні жіночності представниками різних статей, виявлення специфічних критеріїв оцінювання жіночності та розкриття різноманітності в інтерпретації ознак жіночності. Методи. Основним методом отримання дослідницьких даних стала проєктивна методика – авторський набір стилізованих зображень архетипів жіноч ності, створення яких відбулося за допомогою сервісу нейромережі Lexica Art. Сирі дані дослідження отримано під час проведення напівстандартизованого інтерв’ю із застосуванням стилізованих зображень архетипів жіночності й методу суб’єктивного шкалювання. У ході дослідження опитано вибірку з 33 осіб віком від 20 до 65 років, приблизно в однаковому співвідношенні жінок і чоловіків. Отримані дані опрацьовано контент-аналізом (це дало можливість одержати додаткові критерії сприйняття жіночності, що значно розширило отриману з літератури інформацію, дозволило побудувати семантичне насичення жіночних образів) і статистичним аналізом (зокрема, застосовано частотний розподіл, U-критерій Манна-Уітні, крос-табуляційний та дисперсійний аналізи). Результати. Встановлено статистично достовірну відмінність в оцінюванні критеріїв жіночності при порівнянні результатів чоловіків і жінок. Підтверджено статистично достовірні відмінності для такого критерію жіночності, як “зрілість”, що є важливішим і ціннішим для жінок, та “скромність”, який частіше підкреслювали чоловіки. Виявлено, що архетиповий образ “Берегиня” постає найбільш жіночним у сприйнятті чоловіків і є найменш жіночним для жінок. Дискусія і висновки. Підтверджено: наявні загальноприйняті якості та риси в оцінюванні жіночності (наприклад, краса) залишаються актуальними для обох статей. Серед виявлених додаткових критеріїв найбільше впливають на оцінку об- разу жінки як жіночної впевненість, зрілість, мудрість, самодостатність, скромність і багатство внутрішнього світу. Особливий внесок нашої роботи полягає в апробації стилізованих зображеннях архетипів жіночності, що дозволить надалі створити метафоричні карти “Архетипи жіночності”. Але вже зараз цей набір продемонстрував свій терапевтичний вплив. The aim of this experimental study is to identify differences in the evaluation of femininity by individuals of different sexes, to determine specific criteria for assessing femininity, and to reveal the diversity in interpretations of feminine traits. Methods. The primary data collection method was a projective technique – an original set of stylized images representing femininity archetypes, created using the Lexica Art neural network service. Raw data were obtained through semi-structured interviews using these stylized archetypal images and a subjective scaling method. The study involved a sample of 33 individuals aged 20 to 65, with an approximately equal number of men and women. The collected data were analyzed using content analysis (which allowed for identifying additional criteria for the perception of femininity, significantly expanding the information found in the literature and enriching the semantic depth of feminine images) and statistical analysis (including frequency distribution, Mann–Whitney U test, cross-tabulation, and analysis of variance). Results. Statistically significant differences were found in the evaluation of femininity criteria between men and women. The traits of “maturity” (rated more highly and valued more by women) and “modesty” (more often emphasized by men) showed statistically significant differences. The archetypal image of the “Berehynia” (Guardian or Keeper) was perceived as the most feminine by men and the least feminine by women. Discussion and Conclusions. The study confirms that widely accepted qualities in evaluating femininity (e.g., beauty) remain relevant for both sexes. Among the additional criteria identified, the traits that most influence the perception of a woman as feminine include confidence, maturity, wisdom, self-sufficiency, modesty, and inner richness. A notable contribution of this work is the trial use of stylized archetypal images of femininity, which opens the possibility of developing metaphorical cards titled “Archetypes of Femininity” in the future. Even at this stage, the image set has demonstrated therapeutic potential.