EMPATHY AS A FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF PERSONAL COMPONENTS OF FUTURE RESCUERS’ PROFESSIONAL SELF-REALIZATION

Abstract

The article theoretically substantiates and empirically defines the interrelation between empathy and characteristics of future rescuers’ professional self-realization. The purpose of the article is a theoretical and empirical research of empathy as a factor in the development of characteristics of the professional self-realization of future rescuers. Research methods. The authors used the following psychodiagnostic tools to conduct an empirical research: “Diagnostics of the level of empathic abilities” by V. Boyko, “S. Ritchie & P. Martin motivational profile test”; “Determination of personal life goals and values” by P. Ivanov, E. Kolobova; “A.M. Schubert risk propensity test”; “SACS” by S. Hobfoll (adapted by N. Vodopianova and O. Starchenkova); “Forecast” (neuropsychic instability assessment). Grade point average (GPA) for majorities was used as an additional variable. Correlation analysis was applied. Results. Based on the empirical research, it was found that the respondents who are about to risk perform assertive and careful actions, demonstrate high rates of empathy, need high financial support, strive for development and recognition from others, and are able to set complex tasks and complete them. The respondents also seek high tangible security, power, health, personal growth, and love. Correlation analysis showed that empathy has interrelations with such parameters as safety and security, service to people, personal growth, satisfaction, risk propensity, assertive actions, social contact, impulsive actions, aggressive actions, a favorable prognosis of neuropsychiatric stability, and the need to form stable relationships (GPA is 5.0-4.1 and 4.0-3.1). Conclusions. It is generalized that under correlation analysis, empathy has strong interrelations with almost all personal components of the professional self-realization of future rescuers. У статті теоретично обґрунтовано і емпірично визначено взаємозв’язок емпатії та параме- трів професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Метою статті є теоретико-емпіричне дослідження емпатії як чинника розвитку параметрів професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано психодіагностичні інструменти: “Діагностика рівня емпатійних здібностей” В. Бойко, “Вивчення мотиваційного профілю особистості” Ш. Річі і П. Мартіна; “Визначення життєвих цілей та цінностей особистості” П. Іванов, Є. Колобова; “Діагностика рівня готовності до ризику” А. Шуберта; “SACS” С. Хобфола (в адаптації Н. Водоп’янової і О. Стар- ченкової); “Прогноз” (оцінка нервово-психічної нестійкості). Як додаткова змінна використано середній бал з профільних дисциплін. Застосовано кореляційне аналізування. Результати. На основі проведеного емпіричного дослідження встановлено, що респонденти, які готові ризикувати, здій- снюють асертивні та обережні дії, демонструють високі показники емпатійності, потребують високого фінансового забезпечення, прагнуть до роз- витку та визнання зі сторони інших людей, здатні ставити перед собою складні завдання та реалізовувати їх. Також респонденти прагнуть високого матеріального забезпечення, влади, здоров’я, особистісного зростання та кохання. Кореляційне аналізування засвідчило, що емпатія має взаємозв’язки із такими параметрами, як: безпека та захи- щеність, служіння людям, особистісне зростання, відчуття задоволення, готовність до ризику, асертивні дії, встановлення соціального контакту, імпульсивні дії, агресивні дії, сприятливий прогноз нервово-психічної стійкості та потреба формувати стабільні взаємини (середній бал 5.0-4.1 та 4.0-3.1). Висновки. Узагальнено, що на основі кореляційного аналізування емпатія має тісні взаємозв’язки практично з усіма особистісними складовими професійної самореалізації майбутніх рятувальників.