ПСИХОЕМОЦІЙНА СТАБІЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ПЕРІОД СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Abstract

Метою є теоретико-емпіричне досліджен- ня феномену психоемоційної стабільності осо- бистості в період суспільних трансформацій. Психоемоційну стабільність розглянуто як до- мінуючий психокомплекс властивостей, здат- ностей, компетенцій людини зберігати ефек- тивне функціонування через саморегуляцію діяльності. Суспільні трансформації подано як соціогенні виклики, до яких віднесено панде- мію, воєнні конфлікти, кліматичні катакліз- ми, суспільні потрясіння та різного масштабу соціальні зміни. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь трьох рівнів осві- ти: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії”, на- уково-педагогічні працівники і співробітники Міжрегіональної академії управління персо- налом (Україна) та Львівського національно- го університету імені Івана Франка (Україна); співробітники, менеджери середньої ланки, керівники відділів, департаментів і структур- них підрозділів у сфері торгівлі й виробництва Національної мережі торгівельних центрів “Епіцентр” (Україна) та гіпермаркетів краси “Єва” (Україна) загальною кількістю n = 323 респонденти віком від 18 до 56 років. Застосо- вано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Результати. Констатовано середній рівень вираженості ключових пара- метрів дослідження респондентів. З’ясовано кореляційним аналізом Пірсона, що емоційна стабільність має два достовірні прямі зв’яз- ки з “незалежністю/податливістю” (p < .001) і “впевненістю” (p = .040). Це підтверджує пря- му залежність емоційної стабільності з авто- номністю й асертивною позицією особистості. За допомогою факторного аналізу встановле- но дев’ять компонент із сумарною дисперсією Σd = 80.519%. Інтерпретовано сім факторних утворень, що мали достовірні навантаження: F1 “Винахідлива психоемоційна стабільність”; F2 “Безпечна психоемоційна стабільність”; F3 “Адаптивна психоемоційна стабільність”; F4 “Незалежна психоемоційна стабільність”; F5 “Психоемоційна стабільність провини”; F6 “Відкрита психоемоційна стабільність” і F8 “Інтелектуальна психоемоційна стабільність”. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що теоре- тико-емпіричне дослідження є спробою з’ясу- вання домінуючих психокомплексів власти- востей, здатностей, компетенцій людини, що забезпечують рівновагу, ефективне функці- онування через саморегуляцію діяльності у просторі перманентних соціальних трансформацій, у вимірах диспозиційної готовності ін- дивіда до змін через реалізацію особистісних компетенцій та сформованої здатності при- ймати чи не приймати себе і своє життя. Отри- мані результати мають цінність для усіх, хто надає індивідуальну та групову психологічну допомогу в соціогенних ситуаціях реальності. The aim is to conduct theoretical and empirical research on the phenomenon of psycho-emotional stability in the period of societal transformations. Psycho-emotional stability is regarded as the dominant psycho-complex of the individual’s traits, abilities, and competencies to maintain efficient functioning through self-regulation of activities. Societal transformations are positioned as sociogenic challenges, including pandemics, military conflicts, climate disasters, societal upheavals, and social changes of various scales. Methods. The research involved students of three degree levels: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy”; academic staff, and employees of the Interregional Academy of Personnel Management (Ukraine) and Ivan Franko National University of Lviv (Ukraine); employees, middle managers, heads of departments, divisions, and structural subdivisions in the field of trade and production of the National Network of Shopping Centers “Epitsentr” (Ukraine) and Beauty Hypermarkets “Yeva” (Ukraine) with a total of n = 323 respondents aged 18 to 56 years. Valid and reliable psychodiagnostic tools were applied. Results. Respondents reported a medium level of the key research parameters. Pearson’s correlation analysis was used to establish two significant direct correlations between emotional stability and “independence/malleability” (p < .001) and “confidence” (p = .040). This confirms the direct dependence of emotional stability on the individual’s autonomy and assertiveness. Factor analysis revealed nine components with a total variance of Σd = 80.519%. Seven factor formations with significant loadings were interpreted: F1 “Resourceful psycho-emotional stability”, F2 “Safe psycho-emotional stability”, F3 “Adaptive psycho- emotional stability”, F4 “Independent psycho- emotional stability”, F5 “Psycho-emotional stability of guilt”, F6 “Open psycho-emotional stability”, and F8 “Intellectual psycho-emotional stability”. Discussion and Conclusions. It was substantiated that theoretical and empirical research is an attempt to clarify dominant psycho- complexes of the individual’s traits, abilities, and competencies that ensure a balance and efficient functioning through self-regulation of activities in the space of continuous societal transformations and in the dimensions of the individual’s dispositional readiness for change through implementing personal competencies and the ability to accept or not accept oneself and one’s life. The results obtained are valuable for those who offer individual and group psychological support in sociogemic situations.