Browsing by Author "Гаран І. О."

Now showing 1 - 8 of 8

ВПЛИВ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ТА АВТОРИТАРНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ АТМОСФЕРИ НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ
(2025) Таточенко В. І.; Гаран І. О.; Tatochenko V.; Haran I.
У статті розкрито сутність і значення навчальної атмосфери як одного з провідних чинників професійного становлення майбутніх учителів математики. Здійснено порівняльний аналіз впливу демократичного та автори- тарного типів навчальної атмосфери на формування професійної компетент- ності майбутнього педагога. Обґрунтовано, що демократична навчальна атмосфера, заснована на принципах партнерства, поваги до особистості студента, діалогу, суб’єкт- суб’єктної взаємодії та педагогічної підтримки, сприяє розвитку рефлексив- ності, креативності, комунікативних і соціальних умінь, формуванню мотивації до саморозвитку та професійного вдосконалення. Водночас авторитарна атмосфера, що характеризується домінуванням контролю, однобічною комунікацією та зниженням емоційного комфорту, обмежує можливості професійного самовираження та гальмує формування ключових компетентностей сучасного вчителя математики. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень і результатів власних спостережень з’ясовано, що ефективне формування професійної компетентності можливе лише за умови створення гуманістично зорієнтованого освітнього середовища, у якому майбутній учитель виступає активним суб’єктом професійного зростання. Визначено педагогічні умови оптимізації навчальної атмосфери у закладах вищої освіти: упровадження демократичних методів педагогічної взаємодії, розвиток педагогічної рефлексії, формування культури педагогічного спілкування та підтримка позитивного соціально- психологічного клімату в академічних групах. Отримані результати мають значення для вдосконалення змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів математики, орієнтованих на станов- лення професійної автономії, відповідальності та педагогічної емпатії. The article reveals the essence and significance of the learning atmosphere as one of the leading factors in the professional development of future mathematics teachers. A comparative analysis of the influence of democratic and authoritarian types of learning atmospheres on the formation of a future teacher's professional competence has been carried out. It is substantiated that a democratic learning atmosphere, based on the principles of partnership, respect for the student's personality, dialogue, subject-subject interaction, and pedagogical support, contributes to the development of reflexivity, creativity, communication and social skills, and the formation of motivation for self-development and professional improvement. At the same time, an authoritarian atmosphere, characterised by the dominance of control, one-sided communication, and reduced emotional comfort, limits opportunities for professional self-expression and hinders the formation of key competencies of a modern mathematics teacher. Based on the analysis of psychological and pedagogical studies and the results of our own observations, it has been established that the effective formation of professional competence is only possible under the condition of creating a humanistically oriented educational environment, in which the future teacher acts as an active subject of professional growth. Pedagogical conditions for optimising the learning atmosphere in higher education institutions have been identified: the implementation of democratic methods of pedagogical interaction, the development of pedagogical reflection, the formation of a culture of pedagogical communication, and the support of a positive socio-psychological climate in academic groups. The obtained results are significant for improving the content, forms, and methods of training future mathematics teachers, focused on the development of professional autonomy, responsibility, and pedagogical empathy.
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНОГО СУПРОВОДУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ УРОКУ МАТЕМАТИКИ
(2025) Таточенко В. І.; Гаран І. О.; Tatochenko V.; Haran I.
Мета. дослідження спрямоване на обґрунтування теоретичних і методичних засад підготовки май- бутніх учителів математики до впровадження мотиваційного супроводу на різних етапах уроку, визна- чення його ролі у формуванні позитивного ставлення учнів до навчання та підвищенні ефективності освітнього процесу. Методи. для досягнення поставленої мети застосовано теоретичні методи – аналіз, синтез, уза- гальнення психолого-педагогічних і методичних джерел з проблеми мотивації у навчанні математики, а також порівняльний аналіз сучасних підходів до професійної підготовки майбутніх учителів. вико- ристано системно-компетентнісний підхід для визначення педагогічних умов і структурування змісту методичної підготовки. результати. визначено значення мотиваційного компоненту як необхідної умови формування пози- тивного ставлення учнів до математики, розвитку пізнавальної активності та досягнення результатів навчання. виокремлено ключові стратегії, засоби й методи мотиваційного впливу в освітньому про- цесі. Проаналізовано форми, методи та зміст професійної підготовки майбутніх учителів математики в контексті формування їхньої здатності до реалізації мотиваційного супроводу на різних етапах уроку. сформульовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування відповідних умінь у сту- дентів педагогічних закладів вищої освіти. висновки. Підготовка майбутніх учителів математики до впровадження мотиваційного супрово- ду на різних етапах уроку є важливою складовою їхньої професійної компетентності. вона потребує вдосконалення змісту методичної підготовки на засадах компетентнісного підходу, інтеграції психо- лого-педагогічних знань і практичних умінь, спрямованих на формування у студентів готовності до системного, усвідомленого й творчого використання мотиваційних стратегій у навчальному процесі. Purpose. the study aims to substantiate the theoretical and methodological foundations of preparing future mathematics teachers for implementing motivational support at various stages of the mathematics lesson. it focuses on determining the role of the motivational component in shaping students’ positive attitudes toward mathematics, stimulating their cognitive activity, and improving learning outcomes. Methods. to achieve the research purpose, theoretical methods such as analysis, synthesis, and generalization of psychological, pedagogical, and methodological sources on motivation in mathematics education were applied. a comparative analysis of modern approaches to the professional training of mathematics teachers was conducted. the systemic and competence-based approaches were used to define pedagogical conditions and to structure the content of methodological training. Results. the study identifies the motivational component as a key factor in forming students’ positive attitudes toward mathematics, developing their learning motivation, and enhancing the effectiveness of the educational process. the main strategies, means, and methods of motivational influence in mathematics lessons were outlined. the forms, methods, and content of professional training for future mathematics teachers were analyzed in the context of developing their ability to provide motivational support during different lesson stages. Pedagogical conditions that ensure the effective formation of the corresponding skills in students of pedagogical universities were formulated. Conclusions. Preparing future mathematics teachers for implementing motivational support at various stages of the lesson is an essential component of their professional competence. it requires improving the content of methodological training based on the competence approach and integrating psychological- pedagogical knowledge with practical skills aimed at developing students’ readiness for the systematic, conscious, and creative use of motivational strategies in the educational process.
ФОРМУВАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ
(2025) Таточенко В. І.; Гаран І. О.
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ДО ПРОЄКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(2024) Таточенко В. І.; Гаран І. О.
ФОРМУВАННЯ МОНІТОРИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(2025) Таточенко В. І.; Гаран І. О.
У статті уточнено теоретичні чинники формування моніторингової діяльності майбутніх учителів математики як складової професійній діяльності. Проаналізовано погляди науковців і освітян на трактування понять "моніторинг", "моніторингова діяльність", "моніторингова діяльність вчителя", уточнено поняття "моніторингова діяльність учителя математики", "формування моніторингової діяльності майбутніх учителів математики". Розроблено та науково обґрунтовано структурно-функціональну модель формування моніторингової діяльності майбутніх учителів математики як складової професійної діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови формування моніторингової діяльності майбутніх учителів математики. Встановлено, що організаційно-педагогічні умови та виявлені суперечності виконують роль оболонки, що об'єднує та скріплює всі елементи структурно-функціональної моделі формування моніторингової діяльності майбутніх учителів математики. У запропонованій моделі педагогічні умови не лише забезпечують загальне освітнє середовище, але й виступають як активна рушійна сила, яка впливає на ефективність формування цієї діяльності.
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ
(2025) Таточенко В. І.; Гаран І. О.; Tatochenko V.; Haran I.
У статті всебічно розкрито сутність, структуру та значення формування професійної рефлексії майбутніх учителів математики як одного з пріоритетних і стратегічно важливих напрямів сучасної методики навчання математики. Професійна рефлексія розглядається як системоутворювальний компонент професійної компетентності педагога, що забезпечує усвідомлення власної діяльності, критичний аналіз педагогічних дій, прогнозування резуль- татів навчально-виховного процесу й готовність до самовдосконалення. Здійснено аналіз теоретико-методологічних засад дослідження проблеми, визначено концептуальні підходи (особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний), які створюють методологічну основу для розроблення ефективних засобів формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів математики. Визначено структуру професійної рефлексії, що охоплює когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-практичний компоненти. Окреслено педаго- гічні умови її розвитку: створення рефлексивно-освітнього середовища, інтегра- ція рефлексивних завдань у зміст фахових дисциплін, використання технологій педагогічного коучингу, самоаналізу, портфоліо й цифрових інструментів рефлексії. Показано роль фахових курсів, зокрема методики навчання математики, у формуванні здатності студентів до самооцінки та самоорганізації, а також значення педагогічної практики як простору рефлексивного осмислення професійного досвіду. Акцентовано, що розвиток професійної рефлексії забезпечує інтеграцію теоретичних знань і практичних умінь, сприяє становленню інноваційного типу педагогічного мислення, підвищує рівень професійної самосвідомості майбутніх учителів математики. Рефлексивна підготовка визначається необхідною умовою формування творчого, саморозвивального педагога, здатного до критичного переосмислення власної діяльності та впровадження ефективних інновацій у навчання математики. The article comprehensively reveals the essence, structure, and significance of the formation of professional reflection of future mathematics teachers as one of the priority and strategically important directions of modern methods of teaching mathematics. Professional reflection is considered as a system-forming component of a teacher’s professional competence that ensures awareness of one’s own pedagogical activity, critical analysis of teaching actions, forecasting of educational outcomes, and readiness for self-improvement. The theoretical and methodological foundations of the research problem are analyzed, and conceptual approaches (personality-oriented, activity-based, competence-based, and axiological) are determined as the methodological basis for developing effective means of forming reflective competence in future mathematics teachers. The structure of professional reflection is defined as including cognitive, emotional-value, and activity-practical components. The pedagogical conditions for its development are outlined: the creation of a reflective educational environment, the integration of reflexive tasks into professional courses, the use of pedagogical coaching technologies, self-analysis, portfolios, and digital reflection tools. The role of professional disciplines, particularly the methodology of teaching mathematics, in fostering students’ ability to self-assess and self-organize is emphasized, as well as the importance of teaching practice as a space for reflective comprehension of professional experience. It is emphasized that the development of professional reflection ensures the integration of theoretical knowledge and practical skills, contributes to the formation of an innovative type of pedagogical thinking, and enhances the level of professional self-awareness of future mathematics teachers. Reflective training is defined as a necessary condition for the formation of a creative, self-developing teacher capable of critical rethinking of personal pedagogical activity and implementing effective innovations in mathematics education.
ФОРМУВАННЯ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗДАТНОСТІ ШКОЛЯРІВ ДОЛАТИ МАТЕМАТИЧНУ ТРИВОЖНІСТЬ І НАВЧАЛЬНІ БАР’ЄРИ
(2025) Таточенко В. І.; Гаран І. О.; Tatochenko V.; Haran I.
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці методич ної системи формування у майбутніх учителів математики складової їхньої професійної компетент ності, яка спрямована на розвиток у школярів здатності долати математичну тривожність та навчальні бар'єри. Метою дослідження є визначення педагогічних умов, структури, змістових і технологічних аспектів, які забезпечують підготовку вчителя до підтримки учнів у подоланні психологічних трудно щів при вивченні математики. Методи. Для досягнення мети застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз нау кових джерел, моделювання структурно-функціональної моделі, розробка методичної системи, органі зація формувального педагогічного експерименту із залученням бакалаврів та магістрів, а також ста тистична обробка результатів із використанням непараметричних критеріїв згоди. Результати. У результаті дослідження визначено компоненти складової професійної компетентності (мотиваційно-ціннісний, змістовий, процесуально-діяльнісний, комунікативний, рефлексивний), оха рактеризовано педагогічні умови, що сприяють її формуванню. Експериментально доведено динаміку розвитку рівнів сформованості зазначеної компетентності, діагностовано зростання готовності студен тів до виявлення особистісних особливостей школярів та моделювання процесу подолання навчаль них бар'єрів і тривожності. Підтверджено важливість емоційно-вольової регуляції як фактора успішної профілактики математичної тривожності. Висновки. Запропонована методична система сприяє підготовці фахівців, здатних цілеспрямовано планувати, організовувати та реалізовувати навчальний процес з урахуванням психологічних потреб школярів. Реалізація педагогічних умов та структурно-функціональної моделі дозволяє майбутнім учи телям математики ефективно працювати з емоційно-вольовими аспектами учнів, формуючи позитивне ставлення до навчання математики та подолання бар’єрів у її опануванні. The article is devoted to the theoretical substantiation and experimental verification of the methodological system for the formation of a component of professional competence in future mathematics teachers, which is aimed at developing the ability of schoolchildren to overcome mathematical anxiety and learning barriers. The purpose of the study is to determine the pedagogical conditions, structure, content and technological aspects that ensure the preparation of teachers to support students in overcoming psychological difficulties in learning mathematics. Methods. To achieve the goal, a complex of theoretical and empirical methods was used: analysis of scientific sources, modeling of a structural-functional model, development of a methodological system, organization of a formative pedagogical experiment involving bachelors and masters, as well as statistical processing of the results using non-parametric criteria of agreement. Results. As a result of the study, the components of the professional competence component (motivational value, content, process-activity, communicative, reflective) were identified, and the pedagogical conditions that contribute to its formation were characterized. The dynamics of the development of the levels of formation of the specified competence were experimentally proven, the increase in students' readiness to identify personal characteristics of schoolchildren and modeling the process of overcoming educational barriers and anxiety was diagnosed. The importance of emotional-volitional regulation as a factor in the successful prevention of mathematical anxiety was confirmed. Conclusions. The proposed methodological system contributes to the training of specialists who are able to purposefully plan, organize and implement the educational process taking into account the psychological needs of schoolchildren. The implementation of pedagogical conditions and a structural-functional model allows future mathematics teachers to effectively work with the emotional-volitional aspects of students, forming a positive attitude towards teaching mathematics and overcoming barriers to its mastery.
ФОРМУВАННЯ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗДАТНОСТІ ШКОЛЯРІВ ДОЛАТИ МАТЕМАТИЧНУ ТРИВОЖНІСТЬ І НАВЧАЛЬНІ БАР’ЄРИ
(2025) Таточенко В. І.; Гаран І. О.
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці методич- ної системи формування у майбутніх учителів математики складової їхньої професійної компетент- ності, яка спрямована на розвиток у школярів здатності долати математичну тривожність та навчальні бар'єри. Метою дослідження є визначення педагогічних умов, структури, змістових і технологічних аспектів, які забезпечують підготовку вчителя до підтримки учнів у подоланні психологічних трудно- щів при вивченні математики. Для досягнення мети застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз нау- кових джерел, моделювання структурно-функціональної моделі, розробка методичної системи, органі- зація формувального педагогічного експерименту із залученням бакалаврів та магістрів, а також статистична обробка результатів із використанням непараметричних критеріїв згоди. У результаті дослідження визначено компоненти складової професійної компетентності (мотиваційно-ціннісний, змістовий, процесуально-діяльнісний, комунікативний, рефлексивний), охарактеризовано педагогічні умови, що сприяють її формуванню. Експериментально доведено динаміку розвитку рівнів сформованості зазначеної компетентності, діагностовано зростання готовності студентів до виявлення особистісних особливостей школярів та моделювання процесу подолання навчальних бар'єрів і тривожності. Підтверджено важливість емоційно-вольової регуляції як фактора успішної профілактики математичної тривожності. Запропонована методична система сприяє підготовці фахівців, здатних цілеспрямовано планувати, організовувати та реалізовувати навчальний процес з урахуванням психологічних потреб школярів. Реалізація педагогічних умов та структурно-функціональної моделі дозволяє майбутнім учи- телям математики ефективно працювати з емоційно-вольовими аспектами учнів, формуючи позитивне ставлення до навчання математики та подолання бар’єрів у її опануванні.